Ухвала суду № 77013082, 04.10.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/23742/18

Провадження №11-сс/772/671/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Спринчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого – судді Спринчука В.В.,

суддів: Нагорняка Є.П., Бурденюка С.І.,

при секретарі Табачук В.О.,

за участю прокурора Новака В.В.,

захисника ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20 вересня 2018 року, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 відмовлено та застосовано до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в проміжок часу з 21:00 год. до 06:00 год. за адресою: Вінницька область Тиврівський район село Студениця вулиця Лісова, 7, із покладенням на нього обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 18.09.2018 року близько 13:50 год., перебуваючи поруч з магазином «Грош-Експрес», що за адресою: м. Вінниця, вул. О. Антонова, 48А помітив припаркований поруч з входом до даного магазину мопед червоного кольору марки «YamahaAXIS» 1992 року випуску, державний номерний знак – АВАВ1946 належний ОСОБА_6, та в цей час у останнього виник злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи, протиправність та караність своїх злочинних дій та упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 взявши за кермо вищезазначений мопед та не змігши завести двигун повів вищезазначений мопед у сторону вулиці Чехова м. Вінниці, тим самим розпорядившись даним мопедом на власний розсуд, чим завдав матеріального збитку власнику мопеда – ОСОБА_6 на суму 7000 гривень.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20 вересня 2018 року в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 відмовлено та застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в проміжок часу з 21:00 год. до 06:00 год. за адресою: Вінницька область Тиврівський район село Студениця вулиця Лісова, 7, із покладенням на нього обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Приймаючи рішення слідчий суддя врахував, що ОСОБА_3 підозрюється у вчинені тяжкого злочину санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років, раніше судимий, однак слідчий суддя при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби бере до уваги, що підозрюваний доглядає та утримує матір, характеризується позитивно, доказів переховування від органу досудового розслідування встановлено не було.

В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції ОСОБА_4 просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб та визначити йому заставу у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у разі внесення якої покласти на нього обов’язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, мотивуючи свої вимоги тим, що підозрюваний ОСОБА_3 будучи неодноразово судимим до реального позбавлення волі, на шлях виправлення не став та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, що свідчить про те, що тільки ізоляція від суспільства може запобігти вчиненню злочинів, крім того, слідчий суддя не врахував, що підозрюваний не одружений, та не працює, що свою чергу вказує на відсутність стійких соціальних зв’язків підозрюваного за місцем його проживання, що також він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків та потерпілу, яких він бачив в ході проведення впізнання.

Захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора та просив залишити її без задоволення, мотивуючи свої вимоги тим, що підозра пред’явлена ОСОБА_3 за ч.2 ст.289 КК України є необґрунтованою та базується на суперечливих та неналежних доказах. Прокурор ні під час судового розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у суді першої інстанції ні у суді апеляційної інстанції не довела жодного обґрунтованого ризику передбаченого ст.ст.177,178 КПК України.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_3 звільнився з місць позбавлення волі весною 2018 року, має стійке бажання повністю інтегруватись в суспільство та покінчити з минулим, мешкає з матір’ю та сестрою інвалідом, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працює через відсутність в нього паспорту.

Заслухавши прокурора, який підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити, захисника ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_7, які заперечили проти апеляційної скарги, перевіривши судові матеріали та матеріалами кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Частиною першою статті 194 КПК України на слідчого суддю, суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов’язок встановити існування наступних складових: 1) доведеність обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри; 2) наявності існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України та на які вказує слідчий; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів провадження, зазначені вимоги закону слідчим суддею не були дотримані.

Згідно матеріалів кримінального провадження №12018020020003700 від 18.09.2018 року ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

В оскаржуваній ухвалі слідчого судді при заміні підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби, не враховано вимоги ст.178 КПК України та ризики зазначені у ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

- наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 за ч.2 ст.289 КК України;

-з врахуванням підозри у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років є підстави вважати, що перебуваючи на волі, усвідомлюючи факт застосування відносного нього покарання, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на потерпілу (яку він бачив в ході проведення впізнання), свідків, інших осіб у даному кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, 06.03.2018 року звільнений з Вінницької ВК №86 з відбуттям строку покарання (а.с.19);

Підозрюваний ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, не став на шлях виправлення після відбування покарання в місцях позбавлення волі та підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

З врахуванням того, що підозрюваний ОСОБА_3 представляє підвищену суспільну небезпеку для суспільства, на думку колегії суддів, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора, тому доцільно буде застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та одночасно визначити йому заставу в 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у разі внесення якої покласти на нього обов’язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням згідно п.2 ч.3 ст.407 КПК України нової ухвали суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 184, 405, 407, 422 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження ОСОБА_4 – задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20 вересня 2018 року, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 відмовлено – скасувати.

Клопотання старшого слідчого СВ Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування 18.11.2018 року з можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 147 280 (сто сорок сім тисяч двісті вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою, в разі внесення якої на ОСОБА_3 покладаються обов’язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи.

Виконання ухвали доручити ВВП ГУНП у Вінницькій області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: (підпис)

Згідно з оригіналом