Ухвала суду № 77012863, 05.10.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/23933/18

Провадження №11-сс/772/672/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Спринчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Спринчука В.В.,

суддів: Ващук В.П., Бурденюка С.І.,

із секретарем Табачук В.О.,

за участю:

прокурора Ужвак С.О.,

адвоката ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 вересня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а саме до 18 листопада 2018 року до 13:00 годин, одночасно визначено підозрюваному заставу у розмірі 140 960 гривень у разі внесення якої на останнього покладаються обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше неодноразово судимого:

06.12.2011 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком 3 роки, відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з випробувальним терміном на 1 рік 6 місяців;

11.02.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3, маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 11.02.2014 року на шлях виправлення не став та вчинив новий корисливий злочин. ОСОБА_3 20.09.2018 року приблизно о 10:00 год. проходячи поряд із буд. № 18 по вул.. П. Тичини м. Вінниці, побачив двері до квартири № 1, які були не замкнуті. В цей час у ОСОБА_3 виник умисел на викрадення чужого майна.

Реалізуючи, задумане, ОСОБА_3 відчинивши запірний пристрій на хвіртці, незаконно проник на територію даного домоволодіння де в подальшому шляхом відчинення незамкнутих вхідних дверей незаконно проник до приміщення АДРЕСА_1, де у дальній спальній кімнаті виявив телевізор та цифровий DVBT/T2 HDTV марки Т2 HD SE Internet у корпусі чорного кольору, що належить ОСОБА_4 після чого вирішив відкрито заволодіти даними речами.. Не реагуючи на чисельні вимоги потерпілого, ОСОБА_3 взяв цифровий DVBT/T2 HDTV марки Т2 HD SE Internet у корпусі чорного кольору від’єднав його від кабелів електроживлення та з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, маючи можливість вільно розпорядитися ним, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 500 грн.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 вересня 2018 року задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а саме до 18 листопада 2018 року до 13:00 годин, одночасно визначено підозрюваному заставу у розмірі 140 960 гривень у разі внесення якої на останнього покладаються обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Постановляючи рішення слідчий суддя врахував, що ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не працює та не має постійного джерела доходу, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні немає, а тому перебуваючи на іншому більш м’якому запобіжному заході останній продовжить вчиняти нові кримінальні правопорушення аналогічного характеру, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тому наявні ризики відповідно до ч.1 ст.177 КПК України.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, мотивуючи свої вимоги тим, що підозрюваний має ІІ групу інвалідності у зв’язку із захворюванням на туберкульоз, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде пагубно впливати на стан здоров’я підозрюваного, оскільки відсутність свіжого повітря тільки загострює хворобу, а тому з метою дотримання права підозрюваного на медичну допомогу просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, яка підтримала вимоги викладені в апеляційній скарзі та просила їх задовольнити, прокурора який заперечив проти апеляційної скарги просив залишити її без задоволення, перевіривши судові матеріали та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для становлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно матеріалів кримінального провадження №12018020020003727 від 20.09.2018 року ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

З урахуванням наведених у клопотанні слідчого доказів встановлено наявність достатніх підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_3 зазначеного вище кримінального правопорушення.

Суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст.194 КПК України, належним чином мотивував свій висновок та обґрунтовано прийняв рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 навівши переконливі мотиви про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, врахувавши всі обставини провадження по якому ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, особу підозрюваного, який маючи незняту та непогашену судимість за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 11.02.2014 року за ч.3 ст.185 КК України на шлях виправлення не став та знову підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину, не має соціально стримуючих факторів як постійне місце роботи та сім’ю, з огляду на що в нього наявні ризики вважати, що в подальшому він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, крім того, судом першої інстанції враховано стан здоров’я підозрюваного, з огляду на що доводи адвоката про те, щоб застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є недостатніми для запобігання вищевказаних ризиків та не забезпечать належного виконання покладених на нього обов’язків.

Такі висновки суду в повній мірі відповідають вимогам ст.ст.177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК, що регулюють порядок вирішення питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді передбачена можливість внесення підозрюваним застави у розмірі 140 960 тисяч гривень, що є достатнім для забезпечення виконання ним обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які будуть покладені на нього в разі внесення застави.

В ході апеляційного розгляду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про можливість обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не здобуто, тому обраний відносно останнього слідчим суддею запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає меті застосування запобіжного заходу, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та зможе запобігти спробам, визначеним ч.1 ст.177 КПК, з огляду на що підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді не має.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 вересня 2018 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з одночасним визначенням застави у розмірі 140 960 гривень – залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: (підпис)

Згідно з оригіналом