Рішення № 77008343, 26.09.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/4751/16-ц

Провадження № 2/643/263/18

26.09.2018 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Поліщук Т. В.,

за участю секретаря судового засідання Насирової М.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача та третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_3, від імені та в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4, треті особи – ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8, приватний нотаріус ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

АБ «УКРГАЗБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, від імені та в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру № 38 в літ.В-5 по вул. Тимурівців, буд.31 в м. Харкові.

В обґрунтування позовних вимог позивач, з урахуванням уточнення, зазначив, що 26.12.2007 року між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_5 укладений Кредитний договір № 20, відповідно до якого останній отримав від Банку кредит в розмірі 2644000,00 доларів США, на строк з 26.12.2007 року по 25.12.2012 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами виходячи із 12,5 % річних.

09.06.2008, з метою забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов’язань між Банком та ОСОБА_5, ОСОБА_6 укладено Договір іпотеки за № 16/08-Б. Відповідно до пункту 2.1.1. цього договору, предметом іпотеки є нерухоме майно - житловий будинок літ. В-5, розташований по вул. Тимурівців, 31, в м. Харкові, загальною площею 6422,9 кв. м., житловою площею 2285,6 кв. м. Відомості про іпотеку 09.06.2008 року внесені до Державного реєстру іпотек, реєстраційний номер № 7356523, на відчуження нерухомого майна накладена заборона.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13.05.2008 року по справі № 2-1404/10 на користь Банку з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно стягнуто 1664543,02 грн. та 2630252,33 доларів США.

11.09.2009 року Московським районним судом м. Харкова ухвалено рішення, яким договір іпотеки, укладений 09.06.2008 року між Банком та ОСОБА_5, ОСОБА_6 визнано недійсним, запис про іпотеку виключено з Державного реєстру іпотек.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 04.04.2012, рішення суду першої інстанції від 11.09.2009 року скасовано; в задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 до АБ «УКРГАЗБАНК» про визнання договору іпотеки недійсним - відмовлено.

Як стало відомо позивачуАДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки, відчужена без згоди Банку неодноразово, останнім власником є ОСОБА_3 на підставі Договору дарування від 17.06.2016 року, посвідченого державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_9.

На теперішній час рішення суду про стягнення суми не виконано. Банком проведена оцінка вартості іпотечної квартири, яка є часткою предмету іпотеки, за висновком експерта ринкова вартість квартири визначена у 478 000,00 грн. З урахуванням розміру заборгованості Боржника, з посиланням на ст. ст. 525, 575 ЦК України, ст. 23 Закону України «Про іпотеку», на підставі Кредитного договору та договору іпотеки, Банк просить звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, шляхом надання Публічному акціонерному товариству Акціонерному банку «УКРГАЗБАНК» права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 478 000, 00 грн. з наданням АБ «УКРГАЗБАНК» всіх повноважень продавця, в тому числі права отримання у нотаріуса дублікату Договору дарування квартири посвідченого державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 серія та номер: 6-815, виданий 17.06.2016 р., здійснювати будь-які платежі за продавця, отримувати та подавати будь-які документи, довідки, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Представник позивача, ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача, який діє на підставі довіреності, проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 в судове засідання не з’явились, про день, час, місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду н повідомили.

Суд, вислухавши представників сторін, вивчивши наявні в матеріалах справи письмові докази, приходить до наступного.

26.12.2007 між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_5 укладений кредитний договір, відповідно якого ОСОБА_5 отримав від Банку кредит в розмірі 2644000,00 доларів США, зі строком повернення до 25.12.2012 року, та сплатою відсотків за користування кредитом у порядку та розмірах, встановлених в кредитному договорі.

З метою забезпечення повного та своєчасного виконання боргових зобов’язань перед Банком, 09.06.2008 між Банком з одного боку, та ОСОБА_5, ОСОБА_6 - з іншого боку, укладено Договір іпотеки № 16/08-Б.

Відповідно до п. 2.1.1 цього договору, предметом іпотеки виступив багатоквартирний житловий будинок літ В-5, розташований по вул. Тимурівців, 31, в м. Харкові, загальною площею 6422,9 кв.м., житловою площею 2285, 6 кв.м., що має 123 квартири.

Відомості про договір іпотеки та заборону на нерухоме майно нотаріусом внесені до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна 09.06.2008.

Пунктом 3.2.8 укладеного кредитного договору передбачено, що «в разі невиконання Позичальником зобов’язань, передбачених цим договором відшкодування заборгованості здійснюється Банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно договору іпотеки».

Пунктом 3.1.6 Договору іпотеки визначено, що Іпотекодержатель/Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразового чи неодноразового прострочення Іпотекодавцем сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту або порушення інших умов кредитного договору, за рахунок коштів, виручених від реалізації предмету іпотеки одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами.

Це узгоджується з положеннями статті 33 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання, Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Боржником ОСОБА_5 належним чином грошові зобов’язання перед Банком не виконані, про що свідчить рішення Московського районного суду м. Харкова від 13.05.2008 по справі № 2-1404/10 про солідарне стягнення на користь Банку з ОСОБА_5, ОСОБА_6 3664801,99 доларів США та 23800945,13 грн. в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору від 26.12.2007.

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» суд, при винесенні рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки має право визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої в ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», або продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів, що встановлено в ст. 41 ЗУ «Про іпотеку».

Такий шлях визначений сторонами в розділі 6 Іпотечного договору та передбачає надання право продажу Іпотекодержателю предмету іпотеки.

Судом також приймаються до уваги положення статті 23 Закону України «Про іпотеку», де передбачено, що у разі переходу права власності на предмет Іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі, в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов’язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Як стало відомо, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 була відчужена квартира АДРЕСА_2 літ «В-5» в м. Харкові, власником якої став ОСОБА_7 на підставі Договору дарування № 1281, посвідченого державним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8 16.06.2011.

На час укладання угоди, зазначена квартира під забороною відчуження не перебувала, оскільки відомості щодо цього з Державного реєстру іпотек виключені на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 11.09.2009.

Пізніше Право власності на квартиру АДРЕСА_3 набув ОСОБА_3, від імені та в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4, на підставі Договору дарування квартири посвідченого державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 серія та номер: 6-815, виданий 17.06.2016.

В подальшому, рішенням Апеляційного суду Харківської області від 04.04.2012, рішення Московського районного суду м.Харкова від 11.09.2009 скасовано; в задоволенні позову ОСОБА_5 О.1., ОСОБА_6 до АБ «УКРГАЗБАНК» про визнання договору іпотеки недійсним, виключення запису з реєстру іпотек - відмовлено.

Пунктами 74, 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що рішення суду щодо обтяження прав на нерухоме майно, яке набрало законної сили, є документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно.

За таких умов, у разі скасування незаконного судового рішення про визнання іпотеки недійсною, на підставі якого з Державного реєстру іпотеки виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису, який виключено на підставі незаконного рішення суду. Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.

Зазначена правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 643/18839/13-ц з тотожнім предметом та підставами позову.

ОСОБА_3, від імені та в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4, до якого перейшло право власності на зазначену квартиру, набув статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов’язки за іпотечним договором, укладеним Банком з ОСОБА_5, ОСОБА_6, у тому обсязі, на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, оскільки, відчуження даної квартири здійснено без згоди Іпотекодержателя, ані на прилюдних торгах, ані під час ліквідаційної процедури.

Заборгованість за кредитним договором № 20 від 26.12.2007 не сплачена.

Вимога Банку про повернення заборгованості по кредиту від 12.11.2014 за вих.№ 4032 направлена ОСОБА_7, яку він отримав особисто.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Спірна квартира була подарована ОСОБА_7 своєму сину ОСОБА_3, від імені та в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4, в період коли «Дарувальнику» достеменно було відомо, що квартира, яка призначається в дар, на момент укладання договору дарування була обтяжена іпотекою і щодо неї Банком/стягувачем здійснюються дії по зверненню стягненню з метою задоволення боргу, тобто дії ОСОБА_7 направлені на ухилення від звернення стягнення на квартиру.

Висновком спеціаліста від 14.03.2016, ринкова вартість квартири № 38, розташованої у літ.В-5 будинку №31 по вул. Тимурівців, в м. Харкові складає 478 000,00 грн.

Порівняльний аналіз суми заборгованості по кредитному договору від 26.12.2007 з вартістю не тільки предмету іпотеки, а її частки (вищевказаної квартири), свідчить про співмірність заявлених вимог з вартістю предмету іпотеки, якій належить зверненню в рахунок погашення боргу.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про іпотеку» визначено поняття предмету іпотеки, яким «можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

-нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

-нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

-нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом.

Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Як вбачається з Іпотечного договору, предметом іпотеки є жилий будинок літ.В-5, загальною площею 6422,9 кв. м., житловою площею 2856 кв. м. (в будинку розташовано 123 квартири), з єдиним реєстраційним номером 31 по вул. Тимурівців в м. Харкові, якій зареєстрований на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Але, під час виключення запису з Державного реєстру іпотек та зняття заборони з цього будинку на підставі судового рішення від 11.09.2009, власниками цієї будівлі квартирам присвоєні окремі реєстраційні номери (у тому числі, спірній квартирі - номер 38).

Саме на спірну квартиру № 38 відповідач набув право власності та здійснив державну реєстрацію за собою на неї, як на окремий об’єкт нерухомості.

Отже, фактично відбулось виділення частки предмету іпотеки в натурі і реєстрація права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Наведене дозволяє суду зробити висновок, що дія Іпотечного договору 16/08-Б від 09.06.2008 розповсюджується на спірну квартиру № 38 як частку предмету іпотеки - багатоквартирного будинку №31 літ. В-5 по вул. Тимурівців в м. Харкові.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» (м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) до ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1), від імені та в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1), треті особи – ОСОБА_5 (АДРЕСА_4, РНОКПП 25232111650), ОСОБА_6 (м. Харків, вул. Кленова, 5), ОСОБА_7 (м. Харків, вул. Тимурівців (ОСОБА_10), 31 (буд. Літ «В-5), кв. 38, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (м. Харків, вул. Данилевського, 24 літ А-5), приватний нотаріус ОСОБА_9 (м. Харків, вул. Чичибабіна, 7) про звернення стягнення на предмет іпотеки – задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 20 від 26.12.2007 позичальника ОСОБА_5 у розмірі 4 539 595,58 доларів США, що складається з простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 2 382 796,72 дол.США, простроченої заборгованості по процентах в розмірі 2 156 798,86 дол.США та 120 125 824,52 грн. пені, яка складається з пені за прострочку погашення кредиту у сумі 70 653 760,00 грн., пені за прострочку погашення процентів у сумі 49 472 064,52 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру № 38, що розташована у літ. «В-5», будинку №31 по вулиці Тимурівців (ОСОБА_10) у м. Харкові, що є частиною житлового будинку «В-5» будинку №31 по вулиці Тимурівців (ОСОБА_10) у м. Харкові та яка належить на праві власності ОСОБА_3 в інтересах та від імені якого діє його законний представник ОСОБА_4 на підставі договору дарування квартири посвідченого приватним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 серія та номер: 6-815, виданий 17.06.2016.

Реалізацію предмета іпотеки - квартири № 38, що розташована у літ. «В-5», будинку №31 по вулиці Тимурівців (ОСОБА_10) у м. Харкові, що є частиною житлового будинку №31 по вулиці Тимурівців (ОСОБА_10) у м. Харкові та яка належить на праві власності ОСОБА_3, в інтересах та від імені якого діє його законний представник ОСОБА_4, на підставі договору дарування квартири посвідченого приватним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 серія та номер: 6-815, виданий 17.06.2016, провести шляхом надання Публічному акціонерному товариству АБ «УКРГАЗБАНК» права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 478 000,00 грн., з наданням АБ «УКРГАЗБАНК» всіх повноважень продавця, в тому числі права отримання у нотаріуса дублікату Договору дарування квартири ОСОБА_9, серія та номер: 6-815, виданий 17.06.2016, здійснювати будь-які платежі за продавця, отримувати та подавати будь-які документи, довідки, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства АБ «УКРГАЗБАНК» судовий збір у розмірі 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: Т.В. Поліщук