Рішення № 77008197, 19.09.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/8356/16-ц

Провадження № 2/643/205/18

19.09.2018 року Московський районний суд м. Харкова, в складі:

головуючого - судді Ференчук О.В.,

за участі секретаря Сиротенко О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 До Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Простор», треті особи- Нагарьова ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, відповідно до якого, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати за нею право спільної сумісної власності з померлим 10.08.2013 року ОСОБА_5 на паєнагромадження, сплачені за гаражний бокс №2/11 в Обслуговуючому кооперативі «Гаражний кооператив «Простор», поділити спільну сумісну власність на паєнагромадження, сплачені за гаражний бокс №2/11 в ОК «Гаражний кооператив «Простор», визнав з мною право власності на ? частку паєнагромадження, сплачені за гаражний бокс №2/11 в ОК «Гаражний кооператив «Простор», зобов’язати голову правління ОR «Гаражний кооператив «Простор» розглянути її заяву від 12.05.2016 року про вступ до кооперативу та прийняти її до обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Простор» замість померлого ОСОБА_5 Обгрунтовууючи свої вимоги, пояснила, що проживала однією сім.ю з ОСОБА_5, який помер 10.08.2013 року. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина - паєнагромадження, сплачені за гаражний бокс №2/11 в ОК «Гаражний кооператив «Простор, які вони вносили вдвох, починаючи з з 2011 року. Користувачем гаражного боксу №2/11 був ОСОБА_5

Позивач звернулась до Голови правління ОКГК «Простор» з заявою про вступ в ОКГК «Простор», але їй було відмовлено з підстав п.9.4. Статуту обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Простор», затвердженого протоколом №2 загальних зборів учасників кооперативу від 14.12.2013 року, де зазначене, що у разі смерті фізичної особи – члена кооперативу першочергове право на членство в кооперативі є спадкоємці першої черги спадкування, а саме діти, батьки, другий з подружжя.

Таким чином вона вимушена була звернутися до суду для захисту своїх порушених прав.

Позивач та її представник до суду не прибули, надавши заяву про розгляд справи за їх відсутністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про день та час слухання справи належним чином, заяв про поважні причини своєї неявки або слухання справи за її відсутністю не надав, у зв'язку з чим, суд зі згоди позивача, визнав доцільним слухати справу у відсутності відповідача, постановляючи заочне рішення, що не суперечить вимогам ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали, справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

13 серпня 2013 року помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ВЛ № 411374 (а.с. 5).

Відповідно до рішення Московського районного суду м. Харкова від 18.09.2015 року було встановлено факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з померлим 10.08.2013 року ОСОБА_5 однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини (а.с.7-8).

Згідно довідки ОК «Гаражний кооператив «Простор» від 28.03.2014 року, користувачем гаражного боксу № 2/11.

Крім того, відповідно до вищезазначеної довідки, заборгованості по сплаті членських та інших взносів по гаражного боксу № 2/11 немає. Починаючи з 01.12.2011 року членські взноси сплауються саме ОСОБА_1.

Відповідно до ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України

N 5 від 28.06.91 «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативов» член ГБК, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчиняти відносно нього інші угоди, що не заборонені законом. Якщо пай ГБК внесено за рахунок коштів, одержаних внаслідок сумісної праці сім'ї члена кооперативу, паєнагромадження, а після повного внесення паю - гараж є спільною сумісною власністю членів сім'ї, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Відповідно до п.6 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, в осіб, які мають право на частку в пайових внесках, виникає право спільної часткової власності на квартиру, дачу, гараж чи інші будівлі пропорційно розміру частки паю (стаття 18 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закон України від 10 липня 2003 року № 1087-IV «Про кооперацію», стаття 384 ЦК).

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 28.06.1991 «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів» вимоги про неправильність відмови у прийомі в члени гаражно-будівельного кооперативу підлягають задоволенню лише у тому разі, коли право на вступ до кооперативу виникає з цивільних правовідносин. Зокрема, таке право виникає в особи, якій членом ГБК відчужено гараж, дружини або члена сім'ї особи, яка вибула з кооперативу, якщо вони були учасниками спільної власності на пай і гараж, спадкоємця померлого члена кооперативу. Виходячи з того, що внесений в період шлюбу одним з подружжя пай і гараж є їх спільною сумісною власністю і кожен з них згідно з ст.22 КпШС має рівне право на це майно, у разі вибуття члена кооперативу переважне право на вступ замість нього до кооперативу належить його дружині, як співвласнику.

Таким чином ОСОБА_1, як член сім'ї члена кооператива, та такий, що брав участь у створенні спільної власності на пай під час проживання однієї сім'єю, відповідно до законодавства, має переважне право на вступ в кооператив замість вибулої особи.

Вимоги позивача щодо зобов’язання голови правління ОК «Гаражний кооператив «Простор» прийняти ОСОБА_1 до членів обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Простор» замість померлого 10.08.2013 року ОСОБА_5 та закріпити за нею гаражний бокс №2/11 є предчасними, тому задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 289 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного суду УкраїниN 5 від 28.06.91 «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативов», ЗУ «Про кооперацію», суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності з померлим 10 серпня 2013 року ОСОБА_5 на паєнагромадження, сплачені за гаражний бокс №2/11 в Обслуговуючому кооперативі «Гаражний кооператив «Простор».

Визати за ОСОБА_1 право власності на ? частку паєнагромадження, сплачені за гаражний бокс №2/11 в Обслуговуючому кооперативі «Гаражний кооператив «Простор».

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Згідно п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ференчук