Ухвала суду № 76999837, 09.10.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/14192/16-ц

Провадження № 2/520/1933/18

УХВАЛА

09.10.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі - Єгоровій Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 товариства «УкрСоцбанк» - ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Укрсоцбанк» 11.11.2016 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому просило суд в рахунок часткового погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «УкрСоцбанк» за договором кредиту «2007/36-19/08 від 29.03.2007 року в розмірі 3859300 гривень 22 копійки звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів, ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціні на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності/незалежним експертом в межах процедури виконавчого провадження.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 21.11.2016 року відкрито провадження по справі на підставі вказаної позовної заяви та призначено дату, час і місце проведення попереднього судового засідання.

06.06.2017 року судом було ухвалено закінчити проведення попереднього судового засідання та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

21.08.2018 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 товариства «УкрСоцбанк» - ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності №02-03/1281 від 16 травня 2018 року, строк дії якої встановлений до 20 липня 2019 року, про залишення без розгляду позовної заяви до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Сторони по справі у судове засідання не з’явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином.

Суд зазначає, що відповідно до п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Разом з тим судом враховується, що вказана редакція статті 257 ЦПК України, діє з дня набрання чинності Законом України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», а саме з 15.12.2017 року.

В попередній редакції ЦПК України, позивач мав право на подання заяви про залишення позову без розгляду на будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно з п.п. 9 п. 1 Розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Водночас, згідно п.п. 22-29 рішення ЄСПЛ у справі від 28.03.2006 року «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

Згідно ж усталеної прецедентної практики ЄСПЛ закон повинен бути прогнозованим для учасників провадження.

При викладених обставинах, оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом, за яким відкрито провадження по справі та судом призначено розгляду справи по суті до набрання чинності Законом України № 6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким передбачено подання заяви про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті, в той час, як до набрання чинності Законом України № 6232, позивач мав право подавати вказану заяву на будь-якій стадії розгляду справи, суд приходить до висновку, що розгляд цієї справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині у якій вони не скасовують та звужують прав чи обмежують їх використання, що належні учасникам судового процесу, а також оскільки дана вимога не суперечить вимогам закону та не порушує чиїх не будь прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає, що заява представника позивача про залишення позову без розгляду підлягає до задоволення.

Керуючись п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, п. 15.5 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 товариства «УкрСоцбанк» - ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду – задовольнити.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки – залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали суду складено – 09.10.2018 року.

Головуючий Калініченко Л. В.