Ухвала суду № 76998949, 04.10.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48762/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Цокол Л.І. за участі секретаря Стороженко С.О., перекладача Мороз О.Ю., прокурора Сибірякова О., підозрюваного ОСОБА_2, захисника Вербіло Л.П., розглянувши у відкритому в залі суду в м. Києві клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Євтушенка М.С. про застосування запобіжного захоу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні №22018101110000181 ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області майор юстиції Євтушенко Максим Сергійович розглянувши матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 22018101110000181, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 вересня 2018 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України та за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 та за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189 та ч. 4 ст. 190 КК України, за погодженням прокурора Сибірякова О. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування до щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При визначенні розміру застави підозрюваному ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, керуючись ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, в зв'язку із виключним випадком, визначити заставу у сумі 16 371 000 (шістнадцять мільйонів триста сімдесят одна) тисяча гривень.

Клопотання підтримано прокурором Сибіряковим О. та обґрунтовано наступними обставинами. Слідчим відділом Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове слідство по кримінальному провадженню №22018101110000181, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 вересня 2018 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України та за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 та за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189 та ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням по вказаному кримінальному провадженню встановлено, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дніпропетровськ, українець, Громадянин Російської Федерації, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, вчинив закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою в особливо великих розмірах тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, громадянин Російської Федерації ОСОБА_8 на території Російської Федерації займався підприємницькою діяльністю та володів рядом комерційних структур.

У 2012 році ОСОБА_8 було затримано поліцією Російської Федерації за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого, ч. 3 ст. 30 та ч. 4 ст. 159 КК РФ, тобто «замах на шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах» та застосовано відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі м. Москви, де останній перебував з 15 лютого 2012 року по 17 липня 2017 року.

17.07.2017 Московським міським судом ОСОБА_8 змінено запобіжний захід на домашній арешт та звільнено з під варти. Після чого ОСОБА_8 побоюючись за власне життя переїхав на постійне місце проживання до Канади.

12 та 20 вересня 2018 року громадянин Російської Федерації ОСОБА_8 перебуваючи в м. Києві неодноразово розмовляв у телефонному режимі із громадянином Російської Федерації ОСОБА_2. В ході розмов ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_8 вирішити питання щодо закриття кримінальної справи стосовно нього за ч. 3 ст. 30 та ч. 4 ст. 159 КК РФ, а також питання щодо не оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук по лінії «Інтерполу». Взамін цього, ОСОБА_8 повинен був передати ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 710 тисяч доларів США. При цьому, ОСОБА_2, зловживаючи довірою ОСОБА_8, мав на меті заволодіти вказаними грошовими коштами, з цією метою він повідомив ОСОБА_8 неправдиву інформацію, про те, що отримані від нього кошти у розмірі 500 тисяч доларів США він мусить передати до Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації, 170 тисяч доларів США до Московського міського суду, де буде розглядатися апеляційна скарга про оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук по лінії «Інтерполу», а 40 тисяч доларів США візьме собі за надання посередницьких послуг. Грошові кошти ОСОБА_8 повинен буде передати ОСОБА_2 у м. Києві, під час особистої зустрічі у доларах США або євро у еквіваленті.

02.10.2018 ОСОБА_2 зустрівся ОСОБА_89 в ресторані «Індіго» за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, 3. В ресторані ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном у великих розмірах, шляхом обману і зловживання довірою, запевнив ОСОБА_8, що вирішить його питання щодо закриття у відношенні нього кримінальної справи на території Російської Федерації, не оголошення його у міжнародний розшук по лінії «Інтерпол» та повідомив, що він вже домігся перенесення судового засідання в Московському міському суді з приводу оголошення ОСОБА_8 в міжнародний розшук з 01.10.18 на 03.10.18. Хоча на справді вказане судове засідання в Московському міському суді було перенесене у зв'язку із хворобою адвоката ОСОБА_8 - ОСОБА_9.

Після цього, ОСОБА_8 передав ОСОБА_2 грошові кошти - 1 купюру номіналом 500 євро, та імітаційний засіб у вигляд 999 купюр номіналом 500 євро на загальну суму 499500 євро. ОСОБА_2, з метою доведення свого злочинного задуму до кінця, будучи впевненим, що ОСОБА_8 передає йому справжні грошові кошти на загальну суму 500 тисяч євро, отримав від останнього, грошові кошти - 1 купюру номіналом 500 євро, та імітаційний засіб у вигляд 999 купюр номіналом 500 євро на загальну суму 499500 євро, однак, злочин не було закінчено, з причин, які не залежали від його волі.

Згідно офіційно курсу національної валюти (гривні) щодо іноземної валюти (євро), встановленого Національним банком України на 02 жовтня 2018 року, 500000 євро еквівалентно 16 млн. 371 тис. гривень.

Таким чином, за викладених вище обставин ОСОБА_2 вчинив всі дії, необхідні для заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом обману та зловживання довірою, проте не заволодів чужим майном у особливо великих розмірах з причин, що не залежали від його волі, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

02.10.2018 ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 03.10.3018 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

Разом з цим, встановлено, що в ході досудового розслідування, відповідно до ст. 177 КПК України існують ризики, а саме:

- на даний час проведено не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій і тому не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, а тому ОСОБА_2 може знищити, сховати або спотворити будь - яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення вказаного злочину;

- у ході досудового розслідування не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, а тому ОСОБА_2, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків;

- у зв'язку із підозрою ОСОБА_2 у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, а також те, що останній є громадянином Російської Федерації та проживає на її території, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та в подальшому продовжити власну злочинну діяльність, тобто вчиняти інші кримінальні правопорушення;

- в зв'язку з уникненням відповідальності за злочин, за вчинення якого ОСОБА_2 підозрюється, існує ризик, що перебуваючи на волі останній може будь-якими способами перешкоджати кримінальному провадженню.

Вказані обставини підтверджуються зазначеними матеріалами кримінального провадження № 22018101110000181, зважаючи на неможливість запобігання спробам ОСОБА_2 впливати на свідків та переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, щодо ОСОБА_2 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Одночасно відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Відповідно до ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинення особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальних заробітних плат.

У даному кримінальному провадженні, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні закінченого замаху на вчинення дій, необхідних для заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом обману та зловживання довірою, в даному випадку заволодінням грошовими коштами у сумі п'ятсот тисяч Євро, що в еквіваленті до курсу національної валюти України (гривні) щодо іноземної валюти (євро), встановленого Національним банком України на 02 жовтня 2018 року, 500000 євро еквівалентно 16 млн. 371 тис. гривень.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, та на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, прокурор просив подане клопотання задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його адвокат Вербіло Л.П. заперечували проти задоволення клопотання, вказуючи на необґрунтованість пред'явленої підозри, відсутність будь-яких ризиків можливості вчинення підозрюваним дій визначених ст.177 КПК України, наголошуючи на тому, що ОСОБА_2 є адвокатом, здійснює свою діяльність за межами України у встановленому порядку, при цьому має міцні соціальні зв'язки, в тому числі на території України, а саме в м. Дніпро.

Вислухавши пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши додані до клопотання матеріали, слід дійти наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного.

Європейській суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (Заява N 42310/04) від 21 квітня 2011 року, яке набуло остаточного значення 21/07/2011 зазначив наступне: «Суд повторює, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства"(Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" (Murray v. the United Kingdom) від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, N 300-A). Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі "Чеботарі проти Молдови" (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).»

Додані до клопотання матеріали, свідчать про вагомість достатніх підстав вважати можливим вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч 4ст.190 КК України.

При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності, а з точки зору допустимості прийти до висновку , що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.

Зокрема, згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

Отже слід визнати підозру обґрунтованою та достатньою для того, що прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України , а тому приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для затриманої особи.

Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, зокрема санкція особливо тяжкого злочину передбачає покарання до дванадцяти років позбавлення волі.

Слід врахувати вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність родинних відносин та місця проживання на території України, зокрема у м. Дніпро .

При цьому суд вважає, що з урахуванням обставин наведених у поданому клопотанні та відомостей про особу, застосування іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, з можливістю визначення розміру застави, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та спробам останнього переховуватись від органу досудового розслідування, знищити, сховати спотворити будь які речі та документи, незаконним чином впливати на учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В цьому випадку слід вважати достатнім визначити розмір застави в межах встановлених частиною 5 ст.182 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не наведено виключних обставин за умови яких розмір застави визначається в більшому розмірі ніж встановлений щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину.

На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст.177,178,183,184, 192-194,196,198, 202,205, 395,532,534 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_2 - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 02.10.2018. Строк дії ухвали - до 30 листопада 2018 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначений на 01 січня 2018 року, що складає 352 400,00грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р 37318005112089; отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу застава за (ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) , від (дата ухвали), по справі №, кримінальне провадження №, внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції) .

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки: прибувати на виклик до досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, тобто м. Дніпро за виключенням необхідності участі у кримінальному провадженні, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватись від спілкування із свідком ОСОБА_8;

здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового слідства до 30.11.2018 включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Роз'яснити підозрюваному, що, у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі за місцем утримання . Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_2 та повідомити усно і письмово слідчого в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Євтушенка М.С., прокурора прокуратури м. Києва Сибірякова О. та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосування запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз'яснити застоводавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л.І.Цокол