Ухвала суду № 76996563, 01.10.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 01.10.2018

Справа № 320/4587/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді - Редько О.В., суддів - Колодіної Л.В. та Урупи І.В., за участі: секретаря судового засідання Колеснікової Л.В., прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури Щербини О.О., обвинуваченого ОСОБА_2, захисника обвинуваченого адвоката Ненашевої Я.В., провівши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі в режимі відео конференції судове засідання по розгляду кримінального провадженню № 12018080140000577 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ

В проваджені Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження № 12018080140000577 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

В судове засідання з'явилися прокурор Щербина О.О., захисник обвинуваченого - адвокат Ненашева Я.В.

Обвинувачений ОСОБА_2 приймає участь в судовому засіданні за допомогою засобів відео конференції.

08.10.2018 року закінчується строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні просив суд продовжити строк дії запобіжного заходу на 60 діб, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство,, покарання за яке передбачає довічне позбавлення волі. Крім того, існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_2 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. На задоволенні клопотання наполягав.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту .

Суд розглянувши питання щодо доцільності продовження тримання під вартою ОСОБА_2 дійшов висновку, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити строком на 60 діб, тобто до 30.11.2018 року, враховуючи наступне.

В обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя серед іншого посилався на те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, являється особою, яка раніше вчинила умисне вбивство та наявні такі ризики як те, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Обставини, на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суттєво не змінилися, тому суд вважає що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, - ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, являється особою, яка раніше вчинила умисне вбивство , офіційно не працевлаштований, може вплинути на свідків та потерпілу, у судовому засіданні не допитані усі свідки.

Вирішуючи питання про продовження дії строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Також, відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, в даному випадку ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, а саме вчинення умисного вбивства, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за яке передбачено покарання в тому числі й довічне позбавлення волі, в цьому полягає суспільний інтерес.

Також, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за яким тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

На думку суду, такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, за таких обставин суд погоджується з думкою прокурора, що зазначені ознаки дають підстави вважати можливим незаконний вплив на потерпілу, свідків, ухилення від суду, перешкоджання встановленню істини по даному провадженню.

На думку суду конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є й забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме людини, її життя та здоров'я.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Що стосується ризиків, то на думку суду наявний обґрунтований ризик того, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, при цьому обґрунтованість цього ризику полягає в тому, що можливість призначення покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення волі, в тому числі й довічне позбавлення волі, його сімейний стан, відсутність офіційного місця роботи. може викликати загрозу втечі обвинуваченого, про що також викладено правову позицію в рішенні ЕСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії».

Отже, на підставі вищевикладеного слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак не приймає доводи захисника та обвинуваченого щодо звільнення його з-під варти, або обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу.

Також суд вважає, що дійсно сама по собі тяжкість інкримінованого правопорушення не може бути підставою для обрання запобіжного заходу, але станом на день розгляду справи продовжують існувати обґрунтовані ризики того, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілу, та більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання цих ризиків.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 369 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Клопотання прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури Щербини О.О. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто до 30 листопада 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Редько

Судді