Рішення № 76994888, 08.10.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10136/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 року

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В червні 2018 року представник позивача ОСОБА_2 від імені Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « Приватбанк» ( далі по тексту - ПАТ КБ « Приватбанк»- позивач у справі) звернувся до суду з вище вказаним позовом, в якому зазначив, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору № б/н від 03.10.2007 року отримав кредит у розмірі 100 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку в будь – який момент змінити кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь- якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.3.3. Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «тарифами Банку» складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні договору сторони керувались ст. 634 ЦК України. Відповідно до якої договором приєднання є договір, умови, якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору і в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Враховуючи, що відповідачем не виконуються зобов»язання належним чином, тому просить суд, стягнути з відповідача 17292.45 грн заборгованості, яка складається з 538,55 грн. - заборгованість за кредитом, 11003,43 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4450,83 грн. – заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. – штраф ( фіксована частина), 799,64 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлялась належним чином. Відзив на позов не подав. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від відповідача не надійшло.

2. Заяви, клопотання.

21.05.2018 року представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб та про розгляд справі у відсутності позивача.

21.05.2018 року подав клопотання позивач про те, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

3. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 18.06.2018 року за клопотанням позивача визначено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, запропоновано відповідачеві, зокрема, в 15-денний строк подати відзив на позов.

Відповідно до вимог ч.6, 10 ст.187 ЦПК України судом було надіслано запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування такої фізичної особи).

Згідно отриманої судом інформації, було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 28.05.2012 року знято з реєстрації.

Враховуючи, що отримана судом інформація не давала можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання ( перебування) фізичної особи, суд виклик такої особи здійснив через оголошення на офіційному веб- порталі судової влади України.

Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з»явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив та позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 03.10.2007 року між сторонами був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 100,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні договору сторони керувались ст. 634 ЦК України. Відповідно до якої договором приєднання є договір, умови, якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору і в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В порушення умов договору та вимог статей 526,527,530 ЦК України, ОСОБА_3 взяті на себе за кредитним договором зобов’язання належним чином не виконує, що призвело до утворення станом на 30 квітня 2018 року заборгованості в сумі 17292,45 грн заборгованості, яка складається з 538,55 грн. - заборгованість за кредитом, 11003,43 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4450,83 грн. – заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. – штраф ( фіксована частина), 799,64 грн. - штраф (процентна складова).

Зазначені обставини підтверджуються:

- Розрахунком заборгованості;

- Копією заяви позичальника;

- витягом «Умов та Правил надання банківських послуг»;

- витягом з «Тарифів банку».

5. Мотивована оцінка аргументів сторін.

Позивач як на підставу заявлених вимог посилається на те, що банком свої зобов»язання за договором виконано в повному обсязі, а саме надано відповідачу кредит у розмірі встановленому Договором, проте відповідач свої зобов»язання щодо погашення заборгованості за кредитом, відсотків за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплати комісії на умовах передбачених договором не виконує.

Суд погоджується з такими доводами позивача.

Дійсно, за вище наведених обставин відповідач всупереч вимог ст. 526, 527, 530 ЦК України взяті на себе за кредитним договором зобов’язання належним чином не виконує, що призвело до утворення станом на 30 квітня 2018 року заборгованості в сумі 17292,45 грн заборгованості, яка складається з 538,55 грн. - заборгованість за кредитом, 11003,43 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4450,83 грн. – заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. – штраф ( фіксована частина), 799,64 грн. - штраф (процентна складова).

Доводи позивача щодо наявності заборгованості підтверджено наданим доказом, а саме розрахунком заборгованості, проведеним у відповідності до чинного законодавства, а тому приймається судом до уваги.

6. Чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.

З вище наведених міркувань суд приходить до висновку, що права ПАТ КБ « Приватбанк» в контексті доводів позивача було порушено відповідачем шляхом невиконання зобов"язання за кредитним договором.

7. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статей 526,527,530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до умов кредитного договору та вимог частини другої статті 1050, частини другої статті 1054 ЦК України, у разі порушення позичальником зобов’язання щодо повернення чергової частини кредиту позивач, як позикодавець, має право вимагати дострокового повернення частини суми кредиту, що залишилася, а також сплати належних процентів.

8. Позивач у своїх позовних вимог також просив стягнути з відповідача пеню та штрафи.

Разом з тим, суд визнає неправомірним одночасне нарахування відповідачу пені та штрафів за порушення зобов’язань за кредитним договором.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи викладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, а тому суд визнає позовні вимоги в частині стягнення штрафів безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Також суд, зауважує, що позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 4450,83 грн.

Згідно з ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях ч.6 ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ст.81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність чи відсутність обставин, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

З поданого позивачем розрахунку щодо стягнення заборгованості не вбачається, у відповідності до яких вимог Умов та Правил надання банківських послуг було здійснено розрахунок пені, за який період позивач просить стягнути пеню.

Суд приходить до переконання, що позивачем не дотримано вимог ст.81 ЦПК України та не надано належним та допустимих доказів, які б підтверджували поза обґрунтованим сумнівом, наявність заборгованості за пенею, саме у зазначеному вище розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи, що заявлена вимога про стягнення пені значно перевищує розмір збитків, а також приймаючи до уваги загальні засади цивільного законодавства, такі, як справедливість, добросовісність та розумність, суд вважає необхідним зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню, до 2500,00 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 14041,98 грн заборгованості за кредитним договором, яка складається із 538,55 грн. - заборгованість за кредитом, 11003,43 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2500 грн. – заборгованість за пенею та комісією.

8. Судові витрати.

Судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого ПАТ КБ « Приватбанк» за подання позовної заяви, в сумі 1762 грн. Оскільки позов задоволено частково, їх слід стягнути з відповідача пропорційно до задоволеної частини відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України , що становить 1430,80 грн (1762*14041,98/17292,45).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, рах № 29092829003111- для погашення заборгованості та судових витрат) заборгованість за кредитним договором б/н від 03.10.2007, яка станом на 30.04.2018 року складає: 538,55 грн. - заборгованість за кредитом, 11003,43 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2500 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а всього 14041 (чотирнадцять тисяч сорок одна) грн 98 коп.

У задоволенні позову у іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн 80 коп судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач ОСОБА_4 акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 01.01.1999 року, адреса проживання: м. Рівне, вул ОСОБА_5, б. 53, гурт.

Повне рішення суду складено 08.10.2018.

Суддя Н.Г. Кучина