Постанова № 7699284, 26.01.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2010                                                                                           № 8/432

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Перкова Н.В. ( за довіреністю),

від відповідача: Ігнатуш М.О. (за довіреністю).

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" ім.М.П.Загороднього

на рішення Господарського суду м.Києва від 20.11.2009

у справі № 8/432 (суддя

за позовом                               ТОВ "НВЦ Будальянс"

до                                                   Публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" ім.М.П.Загороднього

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 75222,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю НВЦ „Будальянс” (позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства „Київміськбуд – 1” імені М.П. Загороднього (відповідач) про стягнення заборгованості з урахуванням сум пені, 3% річних та втрат від інфляції у сумі 75222,05 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

          У листопаді 2009 року позивач надав уточнення до позовної заяви в якому просить стягнути з відповідача борг в розмірі 56520,12 грн. за договором субпідряду №661/1-сп 15.10.2007 року, пеню в сумі 10286,66 грн., 3% річних в розмірі 1997,53 грн., інфляційні втрати у розмірі 9784,38 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

           Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2009 по справі № 8/432 позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу - 56520,12 грн., 9777,98 грн. - збитків від інфляції, 1997,53 грн. – трьох відсотків річних, 10286,60 грн. – пені, 785,82 грн. – державного мита, 235,98 грн. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовив.

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати частково рішення господарського суду міста Києва по справі №8/432 від 20.11.2009 про стягнення грошових коштів в розмірі 78588,69 грн. в частині стягнення: основної суми заборгованості – задовольнити у повному обсязі; в частині стягнення пені – задовольнити в розмірі 6763,78 грн., суми індексу інфляції – задовольнити у розмірі 7178,06 грн., 3% річних задовольнити у розмірі 1607,33 грн. Прийняти нове рішення із розстроченням його виконання на 6 місяців, з погашенням заборгованості щомісячними рівними платежами.

В обґрунтування своїх вимог в апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовано обставини та матеріали справи які мають значення для справи. А саме, при винесенні рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що ПАТ трест „Київміськбуд -1” ім.. М.П. Загороднього є правонаступником ВАТ трест „Київміськбуд – 1” , відповідач заперечує проти позову в частині інфляційних витрат, трьох відсотків річних на пені, оскільки конкретна дата оплати виконаних робіт не визначена, а тому зобов’язання мало бути здійснено з моменту отримання від позивача вимог у відповідності з положеннями ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Позивачем було надано письмовий відзив на апеляційну скаргу в якому позивач заперечує проти вимог апеляційної скарги, вважаючи їх не обґрунтованими, та такими, що не відповідають дійсності, вважає рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2009 по справі №8/432 законним, об’єктивним і таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просить залишити рішення суду без змін, а подану на нього апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Київміськбуд – 1” імені М.П. Загороднього – без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

15.10.2007року між ВАТ трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього, правонаступником якого є ПАТ трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього - «генпідрядник» (відповідач) та ТОВ НВЦ «Будальянс» - «субпідрядник» (позивач) був укладений договір субпідряду № 661/1-сп (а.с.12) на виконання комплексу робіт з улаштування теплоізоляції фасаду з подальшим оздобленням системою матеріалів «СЕRЕSІТ» на об'єкті житловий будинок по вул. Градинська, 1 житловий масив Троєщина (договір), відповідно до п. 1.1 якого «субпідрядник» зобов'язався власними силами та засобами, на власний ризик виконати комплекс робіт по улаштуванню теплоізоляції з подальшим оздобленням системою матеріалів «СЕRЕSІТ» фасаду житлового будинку по вул. Градинська, 1, а «генпідрядник» зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 1.2 договору орієнтовна площа виконання робіт «субпідрядником» на об'єкті становить 4 500 кв.м.; дана величина може змінюватись та корегуватись по фактично виконаним роботам.

Згідно умов договору, орієнтовна вартість робіт, складає 885 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 142 500,000 грн., згідно чинного законодавства України. Вартість робіт корегується за фактично виконані роботи та фактичною вартістю матеріалів, виробів та обладнання, а також при зміні проектних рішень будівництва; вартість робіт може збільшуватись на підставі підписаної сторонами додаткової угоди (п.1.3 договору).

У зв'язку з необхідністю виконання додаткових робіт, сторонами по договору були укладені наступні додаткові угоди: № 1 від 01.02.2008р. (а.с.15), згідно якої орієнтовна вартість робіт склала 84 112,80 грн. (у т.ч. ПДВ); № 3 від 02.06.2008р.(а.с.17), згідно якої орієнтовна вартість робіт склала 27 360,00 грн. (у т.ч. ПДВ) за пофарбування стель балконів житлового будинку по вул. Градинська, 1.

До пункту 1.3 договору, додатковими угодами № 2 від 25.04.2008р. (а.с.16) та № 4 від 02.06.2008р.(а.с.18) були внесені зміни. Згідно додаткової угоди № 4 від 02.06.2008р. до договору загальна орієнтовна вартість робіт за договором склала 1 479 294,00 грн. (у т.ч. ПДВ); всі інші умови договору № 661/1-сп від 15.10.2007р. - залишені без змін.

Як свідчать матеріали справи, сторонами по справі були складені, підписані та скріплені печатками сторін довідка про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008р. на суму 97 170,00 грн. та акти приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008р. на суму 40 080,00 грн., на суму 29 730,00 грн., на суму 27 360,00 грн., які свідчать про виконання «субпідрядником» робіт та прийняття їх «генпідрядником» без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Відповідно до умов договору, розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно на підставі довідки ФКБ-3 та актів виконаних робіт ФКБ-2в, які обраховуються згідно з ДБН Д1.1-2000 (із внесеними змінами та доповненнями) виходячи із фактичних обсягів виконаних робіт, норм витрат трудових та матеріатьних ресурсів і обгрунтованих цін та тарифів (п.4.3 договору).

З пояснень позивача вбачається, що відповідач на виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором, перерахував на його рахунок 40 649,88 грн., отже заборгованість відповідача перед позивачем склала 56 520,12 грн., що підтверджується складеним, підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків станом на 17.11.2008р. (а.с.19).

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно ч. 3 ст. 875 ЦК України до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Я вбачається з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

На підставі ч.ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків не надав, отже, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена, не заперечується відповідачем та становить 56 520,12 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 56 520,12 грн. основного боргу за договором субпідряду № 661/1-сп на виконання комплексу робіт з улаштування теплоізоляції фасаду з подальшим оздобленням системою матеріалів «СЕRЕSІТ» на об'єкті житловий будинок по вул. Градинська, 1 житловий масив Троєщина від 15.10.2007р. правомірні та підлягають задоволенню.

Позивач також просив, з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог стягнути з відповідача 10 286,66 грн. пені, 1 997,53 грн. трьох відсотків річних, 9 784,38 грн. збитків від інфляції.

Відповідач в обгрунтування своїх заперечень наголосив на тому, що частиною 2 ст. ст.. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З пояснень відповідача вбачається, що оскільки вимога про сплату заборгованості від позивача не надходила, тому підстави для нарахування пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат відсутні.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно на підставі довідки фКБ-3 та актів виконаних робіт фКБ-2в.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 ІДК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язань встановлений договором, а отже, згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Отже, відповідно до матеріалів справи, зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору субпідряду № 661/1-сп на виконання комплексу робіт з улаштування теплоізоляції фасаду з подальшим оздобленням системою матеріалів « СЕRЕSІТ » на об'єкті житловий будинок по вул. Градинська, 1 житловий масив Троєщина від 15.10.2007р., відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 1 997,53 грн. та збитків від інфляції в розмірі 9 784,38 грн., колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача за період з 15.09.2008р. по 19.11.2009р. трьох відсотків річних в розмірі 1997,53 грн. правомірні та підлягають задоволенню, вимога ж позивача про стягнення з відповідача за період з 15.09.2008р. по 19.11.2009р. збитків від інфляції правомірно були задоволенні частково в сумі 9 777,98 грн., в іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції судом першої інстанції відмовлено.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ст.. 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором. припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.5.3 договору за порушення «генпідрядником» передбачених договором порядку та строків авансів та платежів за виконані роботи «генпідрядник» сплачує «субпідряднику» пеню у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочки.

Судом першої інстанції було стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 10286,66 грн. за період з 15.09.2008р. по 15.03.2009р.

Відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Колегія суддів, дійшла висновку, що враховуючи матеріальні інтереси сторін, фінансовий стан відповідача, а також те, що за підприємством рахується значна сума заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам, що підтверджується листом Шевченківської райдержадміністрації від 06.10.2009 року № 04/41-6381, приписами прокуратури Оболонського району м. Києва від 19.10.2009 року № 2325-з/2326-з/09, від 03.12.2009 року № н-17, від 04.12.2009 року №2660-з,2841-з,№2985-з, рішення в частині стягнення пені слід змінити, зменшити її розмір, та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 5143,33 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 56 520.12 грн. основного боргу, 5143,33 грн. пені, 1 997.53 грн. трьох відсотків річних, 9 777,98 грн. збитків від інфляції.

Стосовно заяви відповідача, щодо розстрочки виконання рішення суду, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вона не підлягає задоволенню, оскільки зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт триває протягом року, відповідач тривалий час не виконує зобов'язання, в матеріалах справи відсутні будь-які докази намагання вирішити відповідачем з позивачем питання щодо погашення заборгованості.

Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що рішення місцевого господарського суду слід змінити, а апеляційну скаргу - задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 83, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Київміськбуд – 1” імені М.П. Загороднього задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2009 у справі №8/432 змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Київміськбуд -1” ім. М.П. Загородього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6; код ЄДРПОУ 04012655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НВЦ „Будальянс” (03191, м. Київ, вул. Ломоносова, 60/5, оф. 179; код ЄДРПОУ 33542057) 56520 (п’ятдесят шість тисяч п’ятсот дев’ять) грн.. 12 коп. основного боргу, 9777(дев’ятсот тисяч сімсот сімдесят сім ) грн. 98 коп. збитків від інфляції, 1997 (одна тисяча дев’ятсот дев’яносто сім) грн.. 53 коп. трьох відсотків річних., 5143 (п’ять тисяч сто сорок три ) грн.. 33 коп. пені, 734 (сімсот тридцять чотири ) грн. 39 коп. державне мито за подачу позовної заяви, 367 (триста шістдесят сім) грн. 20 коп. державне мито за подачу апеляційної скарги, 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 55 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

3. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ          

4.Матеріали справи №8/432 повернути до Господарського суду міста Києва.          

Головуючий суддя                                                                      

Судді