Ухвала суду № 76992737, 04.10.2018, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3449/14-к

Провадження № 1-кс-1301/18

У Х В А Л А

іменем України

04 жовтня 2018 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області Кравченко М.В.,

при секретарі Котляр Ю.В.,

за участю прокурора Кикоть В.М.,

слідчого Філоненка О.В..,

захисника Мусаєва М.Г.,

розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області клопотання прокурора Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Обухів Київської області, українця, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

В С Т А Н О В И В:

03.10.2018 року до суду надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Обґрунтовуючи клопотання прокурор посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що підозрюваний спробує переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до клопотання, 29.12.2013, близько 22 год. 00 хв., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на своєму власному автомобілі марки «ВАЗ-2101», проїжджаючи по території гаражного кооперативу «Біохімік», розташованого у м. Обухів Київської області, не впорався з керуванням автомобіля та допустив зіткнення з воротами гаража НОМЕР_1, внаслідок чого утворився отвір, крізь який він побачив автомобіль.

Після цього, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом та бажаючи того, відчинив гаражне приміщення та незаконно проник в середину, де підійшов до автомобіля марки "ВАЗ 21063", д.н.з. НОМЕР_2, 1990 року випуску, який на праві приватної власності належить ОСОБА_3, відкрив водійські дверцята та сів за кермо автомобіля. В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер їх настання за допомогою ключа, який знаходився на полиці поряд з автомобілем та яким ОСОБА_2 заволодів, завів двигун автомобіля та залишив місце події. Через деякий час, а саме близько 07 години ранку 30.12.2013, ОСОБА_2 на протиправно вилученому автомобілі приїхав на подвір'я будинку АДРЕСА_2, де проживає його знайомий ОСОБА_4, із згоди якого залишив цей автомобіль за місцем проживання останнього, а сам повернувся до м. Обухова.

Таким чином, згідно клопотання ОСОБА_2 підозрюється у тому, що він своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з проникненням у приміщення.

Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 62 Т від 31.03.2014, своїми злочинними діями ОСОБА_2, заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 3348, 75 гривень.

05.07.2014 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженцю м. Обухів Київської області, українцю, громадянину України, освіта незакінчена вища, не працюючому, не одруженому, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_3, у відповідності до ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Таким чином, слідчий зазначає, що є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 289 КК України карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

26.09.2018 до Обухівського районного суду Київської області подано клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_2 та його привід з метою участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Цього ж дня слідчим суддею Обухівського районного суду Київської області винесено ухвалу про дозвіл на затримання ОСОБА_2 та його привід з метою участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, 26.09.2018 до Обухівського районного суду Київської області подано клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

28.09.2018 ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області клопотання залишено без розгляду.

Слідчий посилається на те, що в ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Підозрюваний відповідно до ст. 183 ч. 2 п. 5 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як зазначено у клопотанні, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, переховується від органів досудового розслідування, а також не має постійного місця роботи та стійких соціальних зв'язків, що ставить під сумнів його особисту явку до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а тому перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни їхніх показів під час досудового розслідування, оскільки безпосередньо з ними знайомий, перебував у дружніх відносинах. Застосування особистого зобов'язання чи особистої поруки щодо ОСОБА_2 не є можливим, оскільки останній офіційно не працевлаштований та не має сталих соціальних зв'язків, переховується від органів досудового розслідування та оголошений в міжнародний розшук. Застосування застави щодо ОСОБА_2 не є можливим, оскільки відсутні будь-які дані щодо наявності у нього джерела доходу та можливості сплатити заставу, а також те, що останній переховується від органів досудового розслідування.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов'язків та забезпечення його своєчасного прибуття до органу досудового розслідування, слідчого судді та суду.

Необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою, до ОСОБА_2 обґрунтовується його перебуванням у міжнародному розшуку.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

09.07.2014 року підозрюваного ОСОБА_2 постановою слідчого оголошено в міжнародний розшук, оскільки його місце перебування не було відомо, останній ухиляється від органів досудового слідства та суду, а також наявні відомості про перетин ОСОБА_2 державного кордону - виїзд до Республіки Білорусь.

Міжнародний розшук - це розшук, проведений за межами держави, де було скоєно злочин, на території не менше двох країн. Так, після оголошення

ОСОБА_2 у міжнародний розшук, його дані були введені до бази Інтерполу як особи, яка переховується від правоохоронних органів.

В подальшому, на виконання завдань міжнародного розшуку, до Генеральної прокуратури України 12.09.2018 надійшло повідомлення від Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України про затримання на території Російської Федерації розшукуваного громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4. Згідно додатку до вказаного повідомлення, ОСОБА_2 перебуває під вартою на території Краснодарського краю Російської Федерації.

За наслідками розгляду вказаного повідомлення, до прокуратури Київської області надане доручення Генеральної прокуратури про перевірку відомостей та актуальності міжнародного розшуку ОСОБА_2 та надання відповідної інформації, а також підготовку процесуальних документів.

На виконання вказаного доручення Генеральної прокуратури, до Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури надійшов лист з прокуратури Київської області про те, що Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України встановлене місцезнаходження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, у зв'язку з чим надане доручення Обухівському відділу місцевої прокуратури вжити заходів до виконання вимог КПК України в частині здійснення екстрадиції підозрюваного, який перебуває у міжнародному розшуку, до України.

30.12.2013 року матеріали досудового розслідування по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013100230001797.

04.07.2014 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

09.07.2014 року ОСОБА_2 оголошено у розшук.

07.08.2014 року зупинено досудове розслідування.

Вислухавши учасників розгляду, вивчивши копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення.

В клопотанні прокурором, відповідно до ст. 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких прокурор прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, містить обґрунтування необхідності застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.

Прокурор та слідчий в суді довели обставини, викладені в клопотанні прокурора, посилались на те, що підозрюваний ухиляється від слідства та суду, його оголошено у розшуку.

Підозрюваний в судове засідання не з'явився, з матеріалів справи та доводів учасників розгляду вбачається, що він перебуває у міжнародному розшуку, тому розгляд спарви за його відсутності можливий на підставі ч.6 ст.193 КПК України.

Захисник заперечив проти клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, необґрунтованість клопотання, достатність інших більш м'яких запобіжних заходів у виді особистого зобов'язання або мінімальної застави. Пояснив, що ОСОБА_2 не обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а потерпілий не має претензій до підозрюваного, оскільки матеріальна шкода повністю відшкодована.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Вважаю, що під час розгляду клопотання в повному обсязі виконано вимоги статтей 177, 178, 194 КПК України, доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, встановлено і враховано слідчим суддею всі інші визначені законом обставини.

Так, з поданих слідчому судді матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Ухвалами слідчих суддів Обухівського районного суду Київської області від 10 липня 2014 року, 11 червня 2015 року, 26 вересня 2018 року надавались дозволи на затримання ОСОБА_2 з метою приводу, які не були виконані.

ОСОБА_2 постановою слідчого СВ Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області від 09 липня 2014 року оголошувався у розшук, на виконання цієї постанови його було затримано на території іншої держави.

Оцінюючи доводи сторони захисту про те, що підозрюваний необґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України слід прийняти до уваги, що з досліджених письмових доказів (протоколів допитів свідків, висновку експерта, паспорта та інших матеріалів кримінального провадження) вбачається, що підозрюваний може бути причетним до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Із поданих слідчому судді матеріалів вбачається, що підозрюваний перебував у час скоєння злочину на місці його вчинення, безпосередньо на нього вказують свідки як на особу, яка вчинила злочин, захисник у своєму виступі в судовому засіданні вказував на те, що ОСОБА_2 дійсно керував чужим транспортним засобом, але через вплив іншої особи, з якою вони спільно вживали наркотичні засоби, тобто не оспорював фактичні обставини, викладені у підозрі, хоч і вказував на певне суб'єктивне відношення його клієнта до інкримінованих подій, тому підозра є достатньо обґрунтована.

За таких обставин, вважаю, що підозра ОСОБА_2 у вчиненні вказаного у клопотанні злочину є достатньо обґрунтована, оскільки існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому перевірка доведеності вини підозрюваного, встановлення його винності у скоєнні інкримінованого злочину виходять за межі цього судового розгляду та предмету доказування у цій справі.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_2 покинув межі України до виникнення у нього статусу підозрюваного суд вважає необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що підозра йому пред'явлена в установленому законом порядку, саме такий процесуальний статус він мав при розгляді раніше поданих слідчому судді клопотань слідчих, його адвокат Мусаєв М.Г. також має процесуальний статус захисника підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, а у наданій захисником нотаріально посвідченій заяві потерпілого ОСОБА_3 зазначено, що він отримав відшкодування заподіяних збитків від підозрюваного ОСОБА_2

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:

-ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'ятки до восьми років з конфіскацією майна або без такої, а ому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

-ОСОБА_2 може незаконно вплинути на свідків, які дають покази щодо його причетності до вказаних кримінальних правопорушень, він також перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може здійснювати вплив на осіб, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій, що в своїй сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України.

- обрання більш м'якого запобіжного заходу може сприяти вчиненню інших кримінальних правопорушень, спрямованих на уникнення покарання, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, підозрюється у вчиненні, тяжкого злочину, враховуючи його майновий стан, репутацію, стан здоров'я, а також те, що санкція ч. 2 ст. 289 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте стороною захисту у судовому засіданні не надано переконливих доказів, які б спростовували висновки прокурора щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання.

За таких обставин, враховуючи принцип диспозитивності кримінального судочинства і змагальності сторін, оцінивши всі подані доводи і докази, вважаю, що доводи клопотання знайшли об'єктивне підтвердження під час судового розгляду, позиція захисту є непереконливою і недоведеною, тому немає достатніх підстав для відмови у задоволенні клопотання.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, зважаючи на дані про особу підозрюваного, враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному, як альтернативу, розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 1841 грн. х 80 = 147 280 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, слід прийти до висновку, що великий розмір застави не є непропорційним, не порушує право на свободу та особисту недоторканість, передбачене ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і відповідає положенням ч.5 ст. 182 КПК України.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до часу закінчення дії цієї ухвали, вважаю за необхідне покласти на нього певні обов'язки.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Таким чином, враховуючи тривале переховування ОСОБА_2 від слідства за кордоном, доводи клопотання знайшли об'єктивне підтвердження під час судового розгляду і підлягають задоволенню, а зазначений вище розмір застави є пропорційним існуючим ризикам.

Керуючись ст.ст. 177-179, 182-184, 193, 194, 196, 202, 309 Кримінального процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Обухів Київської області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з часу затримання.

Строк дії ухвали - до 02 грудня 2018 року включно.

Визначити розмір застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 147 280 грн. (сто сорок сім тисяч двісті вісімдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Обухівського районного суду Київської області за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача № 37217205026001, код класифікації доходів бюджету 22030200.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали до 02 грудня 2018 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки:

-прибувати на виклики до слідчого СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 02 грудня 2018 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя М.В.Кравченко