Вирок № 76991151, 09.10.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/5399/16-к

Провадження № 1-кп/242/194/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2018 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарях Сафроновій К.В., Гандзюк К.С., за участю прокурора Анищенко А.О., захисника Бєлікової Є.Я., обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050500001746 від 01.10.2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харцизьк Донецької області, громадянина України,з середньою освітою, не перебуваючого в зареєстрованому шлюбі, не працюючого, раніше судимого: 08.07.2002 року Харцизьким міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнено 12.12.2005 року по відбуттю строку покарання; 26.05.2011 року Харцизьким міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 297, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнено 07.05.2015 року по відбуттю строку покарання; без постійного місця проживання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

30.09.2016 року о 20 годині 10 хвилин ОСОБА_2, знаходячись біля магазину «Будинок побуту» в м.Селидове по вул.К.Маркса, побачив раніше йому незнайому жінку, ОСОБА_3, яка проходила по алеї за магазином «Будинок побуту» та несла в руці пакет з продуктами харчування. Побачивши вказаний пакет, ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, шляхом відкритого викрадення майна, підбіг до ОСОБА_3 ззаду і вирвав пакет з продуктами харчування та схопив обома руками за одягнену на потерпілій жіночу куртку жовтого кольору та зняв її з останньої. Після цього ОСОБА_3 почала втікати від ОСОБА_2, але останній, продовжуючи свої злочинні дії, наздогнав її через декілька метрів і, поваливши на землю, застосував до ОСОБА_3 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, а саме: наніс два удари кулаками обох рук в обличчя та вимагав гроші. В цей момент по алеї йшла компанія молодих хлопців, побачивши яких ОСОБА_2 схопив речі ОСОБА_3 і таким чином відкрито викрав жіночу куртку жовтого кольору, вартістю 100, 33 грн., після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 01.10.2016 року о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_2,перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився на смітнику по вул. Перемоги в м. Селидове, де в цей час до нього прийшла раніше йому знайома ОСОБА_4 Під час розмови з ОСОБА_2 у ОСОБА_4 задзвонив телефон, який остання дістала правою рукою з правого карману одягнутої на ній курточки. Побачивши мобільний телефон марки «SAMSUNG», ОСОБА_2, діючи умисно, повторно та переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, шляхом відкритого викрадення майна, вихопив з правої руки потерпілої мобільний телефон марки «SAMSUNG» та поклав його до лівої кишені одягнутих на ньому брюк. Тоді потерпіла ОСОБА_4 почала вимагати від ОСОБА_2 повернути їй мобільний телефон, але останній не реагував на прохання та, продовжуючи свої злочинні дії, застосував до ОСОБА_4 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, а саме: наніс три удари кулаками обох рук в обличчя, внаслідок чого заподіяв тілесні ушкодження у вигляді: забою м'яких тканин з саднами в області верхньої губи та синцями навколо роту, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, таким чином ОСОБА_2 відкрито заволодів мобільним телефоном марки «SAMSUNG» модель Е1200І, вартістю 246,39 грн., після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину за епізодом заволодіння майном ОСОБА_3 не визнав, пояснив, що не скоював злочин та всі його оговорюють. За епізодом заволодіння майном ОСОБА_4 визнав частково та пояснив, що дійсно він 01.10.2016 р. знаходився на смітнику по вул. Перемоги в м. Селидове, до нього підійшла знайома ОСОБА_4, з якою вони разом розпили пляшку горілки. Він заснув, а ОСОБА_4 пішла. Мобільний телефон марки Самсунг, який належав йому, він давав їй для користування. Коли він прокинувся, ОСОБА_4 поруч не було, телефон лежав поруч з ним, він поклав його у кишеню. Потім ОСОБА_4 повернулась, намагалась вихопити у нього телефон, він її відштовхнув.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №49 від 28.03.2017 року потерпіла ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду кримінального провадження.

Висновок суду про винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень обґрунтований наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 30 вересня 2016 року у вечорі він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 гуляли на центральній площі м. Селидове. В цей час у ОСОБА_7 задзвонив мобільний телефон та він пішов зустрічати знайомого, а вони вдвох залишилися чекати. Через деякий час ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_6 та він разом з ОСОБА_6 побігли до будинку побуту , де побачили, що чоловік сидів зверху на жінці, яка лежала на землі. Побачивши їх, чоловік схопив куртку та сумку цієї жінки та почав тікати. Вони побігли за ним, але їх зупинив невідомий чоловік. Біля будинку побуту вони знайшли речі жінки, які той чоловік викинув, коли тікав від них. Жінка казала, що той чоловік бив її та забрав її речі. Він бачив обличчя того чоловіка, коли на алеї, де було освітлення, той обернувся. Він впізнав обвинуваченого під час досудового слідства.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 30 вересня 2016 року у вечорі відпочивав з друзями на площі м.Селидове. Коли він йшов зустрічати друга, то почув, що біля будинку побуту жінка кликала на допомогу. Він зателефонував своїм друзям ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Коли вони підійшли , жінка розповіла, що на неї скоєно напад, забрано її речі. Під оком у жінки він бачив синець. Вони з друзями намагалися наздогнати нападника. Викликали поліцію. На досудовому слідстві проводилось впізнання за його участю, він в теперішній час не може згадати подробиць, але під час слідчої дії складався протокол, який він підписував і в якому все відображено так, як відбувалося в дійсності.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що в вересні 2016 року ОСОБА_2 прийшов разом з ОСОБА_4 до них з ОСОБА_9 у гості, вони разом розпивали спиртні напої, конфліктів ніяких не було. Пізніше йому стало відомо, що ОСОБА_2 побив ОСОБА_4 та забрав її телефон.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що у вересні 2016 року її знайома ОСОБА_4 приходила разом з ОСОБА_2 до неї у гості, конфліктів між ними не було,пізніше їй стало відомо про те, що ОСОБА_2 побив ОСОБА_4

Аналізуючи вищевказані показання свідків, суд приходить до висновку, що вони послідовні, підтверджуються іншими доказами, які наведені в даному вироку, тому суд вважає їх достовірними.

Доказами на підтвердження обставин, визнаних судом доведеними, що підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні ним грабежів, є:

протокол проведення слідчого експерименту від 03.10.2016 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_4 на ділянці місцевості в м. Селидове за адресою: м. Селидове, вул. Пушкіна, показала, як ОСОБА_2 забрав у неї мобільний телефон та наніс їй тілесні ушкодження;

протокол огляду від 01.10.2016 року, згідно якого у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung Е 1200I», що належить ОСОБА_4;

висновок експерта №126 від 03.11.2016 року, згідно якого при судово-медичному дослідженні медичних документів у гр.. ОСОБА_4 були виявлені: забій м'яких тканин з саднами в області верхньої губи та синцями навколо рота, які виникнули від дії тупих предметів, можливо під час і обставинах, зазначених у постанові слідчого та за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень;

висновок експерта №2/20 - 475 від 21.10.2016 року, згідно якого залишкова вартість мобільного телефону марки «SAMSUNG» моделі «GТ-Е1200І» з урахуванням зносу становить 246,39 грн.;

протокол огляду місця події від 30.09.2016 року, за участю потерпілої ОСОБА_3, згідно якого зафіксована обстановка на ділянки місцевості, розташованої між будинком побуту за адресою м.Селидове вул.К.Маркса 10 та адміністративною будівлею Селидівського виконкому, де зі слів потерпілої 30.09.2016 року невідомий відкрито заволодів її речами з застосуванням фізичного насильства;

протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.10.2016 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_3 впізнала ОСОБА_2 як чоловіка, який 30.09.2016 року о 20 годині 15 хвилин напав на неї та забрав куртку жовтого кольору та пакет;

протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.11.2016 року, згідно якого свідок ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_2 як чоловіка, який 30.09.2016 року напав на ОСОБА_3 та забрав куртку й пакет;

протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.11.2016 року, згідно якого свідок ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_2 як чоловіка, який 30.09.2016 року напав на ОСОБА_3 та забрав куртку й пакет;

протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.10.2016 року, згідно якого свідок ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_2 як чоловіка, який 30.09.2016 року напав на ОСОБА_3 та забрав її речі;

протокол проведення слідчого експерименту від 27.10.2016 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_3 на ділянки місцевості біля Будинку побуту в м. Селидове за адресою: м. Селидове, вул. К. Маркса, 10, показала, що ОСОБА_2 наздогнав її, повалив на землю, почав наноситим їй удари кулаками рук по тілу, вимагаючи гроші, а коли побачив, що до них наближаються молоді люди, схопив її куртку та пакет, та став тікати;

висновок експерта №2/20 - 541 від 14.11.2016 року, згідно якого залишкова вартість жіночої куртки з урахуванням зносу становить 100,33 грн.

Суд звертає увагу на ту обставину, що всі перераховані вище документи, не тільки узгоджуються між собою, а й як окремо, так і в сукупності узгоджуються з показаннями свідків про обставини скоєння ОСОБА_2 злочинів, що на думку суду свідчить не тільки про їх об'єктивність, але й у свою чергу підтверджує достовірність свідчень свідків.

Оцінивши та об'єктивно з'ясувавши обставини кримінального правопорушення, суд прийшов до висновку про належність і допустимість вищезазначених доказів, оскільки вони отримані в порядку, передбаченому процесуальним законом, логічно взаємопов'язані, послідовно доповнюють один одного, не містять протиріч, а тому вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена та інкриміновані йому діяння мали місце і містять склад вищезазначеного кримінального правопорушення.

Надані обвинуваченим ОСОБА_2 в судовому засіданні показання з приводу того, що він не скоював інкриміновані йому злочини, суд вважає недостовірними та розцінює їх як спосіб захисту і намір обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, а тому не приймає їх до уваги, оскільки версія подій, зазначена обвинуваченим, спростовується фактичними обставинами справи та вищенаведеними доказами: показаннями свідків, протоколами слідчих дій, які узгоджуються між собою.

Суд вважає, що дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений повторно.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 скоїв кримінальні правопорушення, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується задовільно.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, дані про його особу, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що ступінь небезпечності ОСОБА_2 для суспільства перевищує положення принципу поваги до особистої свободи, а тому суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 69, 75 КК України та вважає, що йому слід призначити покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої йому статті.

Згідно ухвали апеляційного суду Донецької області від 10 жовтня 2017 року вирок Селидівського міського суду Донецької області від 07.06.2017 року, яким ОСОБА_2 був засуджений за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, скасовано, оскільки судове провадження було здійснено за відсутністю потерпілої, належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 416 КПК України при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року частину 5 ст. 72 КК України викладено у новій редакції, згідно якої передбачено, що суд має звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього ув'язнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання, передбачене частиною першою цієї статті.

У разі якщо до винесення вироку строк попереднього ув'язнення, відбутий особою, перевищуватиме співвідношення, визначене абзацом першим цієї частини, максимально можливий строк позбавлення волі, передбачений Особливою частиною цього Кодексу для злочину (злочинів), у якому (яких) підозрюється така особа, така особа має бути негайно звільнена судом з-під варти за ініціативою суду або за ініціативою особи, яка звільняється, або її захисника (законного представника) чи прокурора. Таке звільнення допускається на стадії судового розгляду кримінального провадження і на стадії досудового розслідування такого кримінального провадження.

Постановою Великої Палати Верховного суду від 29 серпня 2018 року (справа № 663/537/17) зроблено правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання), а саме: якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі (п. 105 постанови), тому оскільки ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення до 20.06.2017 року та він перебуває під вартою в даному кримінальному провадженні з 01.10.2016 року, в строк покарання підлягає зарахуванню час попереднього ув'язнення відповідно до Закону № 838-VIII.

Суд, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України вважає за необхідне зарахувати в строк відбування покарання час перебування ОСОБА_2 під вартою з 01 жовтня 2016 року до 09 жовтня 2018 року з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі та звільнити його від відбування призначеного покарання у зв'язку з тим, що строк його перебування під вартою перевищує фактично призначене йому покарання за даним вироком.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 124 КПК України з ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню витрати на проведення експертиз у загальному розмірі 703 грн. 68 коп.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлені.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Строк відбування покарання рахувати з 01.10.2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII) зарахувати у строк покарання ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення з 01.10.2016 року по 09.10.2018 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі та звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання за даним вироком у виді 4 років позбавлення волі, оскільки строк попереднього ув'язнення, відбутий у межах даного кримінального провадження, перевищує фактично призначене покарання.

Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в ДУ Бахмутська УВП №6 відносно ОСОБА_2 скасувати, звільнивши ОСОБА_2 негайно з-під варти в залі суду.

Речові докази у кримінальному провадженні: мобільний телефон марки «SAMSUNG» модель Е12001, що переданий під розписку ОСОБА_4 - залишити спадкоємцям останньої.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави р/р 31117090005070, код ЄРДПОУ 37791274, МФО 899998, отримувач Селидівське УК /м. Селидове/ 24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу «Інші надходження», витрати на проведення експертизи у розмірі 703 (сімсот три) грн. 68 коп. (за висновками експерта № 2/20-541 від 14.11.2016 року, № 2/20-475 від 21.10.2016 року).

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя І.М. Владимирська