Рішення № 7698915, 23.12.2008, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

           23.12.2008 Справа № 8/481-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Хом'якової В.В. при секретарі Шульженко Г. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Парілайн"

до закритого акціонерного товариства "Будмеханізація"

про стягнення 63814 грн. 65 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - адвокат Доценко К.С. дов. від 05.11.08 р., пас. МО 993672 від20.05.2002 р.

від відповідача - ю/к Мельник Д. М. дов. від 02.05.08 р., пас. МО 284812 від 28.01.1997 р.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Парілайн" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства "Будмеханізація" (відповідач) 58562 грн. заборгованості за договором поставки бетону товарного та розчинів будівельних від 18.12.2007р., 1650 грн. 69 коп. інфляційних збитків, 673 грн. 86 коп. 3% річних за користування грошовими коштами, та 2928 грн. 10 коп. штрафу, передбаченого додатковою до договору угодою, усього 63814 грн. 65 коп. Разом з тим, в тексті позовної заяви зазначено про ціну позову 53814 грн. 65 коп., з посиланням на сплату 10000 грн. 7 листопада 2008 року. представник позивача пояснив, що при складанні позову було допущено описку. Дійсна ціна позову становить 53814 грн. 65 коп., саме з цієї суми сплачено державне мито.          Враховуючи викладене, та відповідно до ч.3 ст. 55 ГПК України суд визначає ціну позову в сумі 53814 грн. 65 коп.

          Позовні вимоги представник позивача у судовому засіданні підтримав.          

          Відповідач проти позову заперечує, та пояснює, що позивачем необґрунтовано заявлено до стягнення суму боргу у розмірі 58562 грн., оскільки позивач сам зазначив, що відповідачем погашено частину боргу у розмірі 10 тис. грн. Крім того, відповідач не визнає і нарахування позивачем штрафних санкцій, які було передбачено додатковою угодою, оскільки даний штраф договором не передбачений. Також, відповідач не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій на всю суму боргу, в той час, як позивачем, при нарахуванні суми штрафу, не взято до уваги факт часткового погашення боргу відповідачем у сумі 10000 грн., та ту обставину, що додатковою угодою внесено зміни до не існуючого пункту 6.3 договору, тим більше, що додаткова угода є невід'ємним додатком договору купівлі-продажу, а не договору поставки, і стосується іншого договору.

          23 грудня 2008 року позивач звернувся до суду із заявою про стягнення витрат на сплату послуг адвоката у розмірі 3000 грн.

          Клопотання прийнято судом до розгляду.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

                                                  в с т а н о в и в:

          18 грудня 2007 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки бетону товарного та розчинів будівельних, пунктом 2.2 якого встановлено, що кількість товару визначається видатковими накладними, а п.5.1 договору передбачає, що вартість поставлених покупцю товарів визначається рахунком постачальника. Пункт 6.2 договору зобов'язує покупця оплатити поставлений товар протягом п'яти банківських днів після поставки товару. Пункт 10.1 договору передбачає можливість змін його умов за згоди обох сторін у письмовому вигляді.

          Останню партію товару, відповідно до реєстру видаткових накладних, поставлено 24 червня 2008 року. Загальна вартість поставленого товару, відповідно до видаткових накладних за період з 24.04.08р. по 24.06.08р. складає 58562 грн.

          Оскільки відповідач не сплачував борг, 15 вересня 2008 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення боргу у розмірі 58562 грн. 00 коп., яку відповідачем залишено без задоволення.

          09 вересня 2008 року сторонами було укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу від 18.12.2007р., за умовами якої п.6.3 договору викладається в наступній редакції: в разі порушення строку сплати покупець сплачує продавцю неустойку (тобто штраф) в розмірі 5% від суми існуючої заборгованості з моменту підписання договору купівлі продажу.

          16 жовтня 2008 року позивач звернувся до відповідача з претензією, де вимагає сплати борг вже з врахуванням нарахованого в порядку п.6.3 договору штрафу у розмірі 61490 грн. 10 коп. (58562 грн. боргу + 2928 грн. 10 коп. штрафу).

          Вартість товару, який було передано покупцеві у повному обсязі, складає 58562 грн., що підтверджується реєстром накладних, виписаних в період з 24.05.08р. по 24.06.08р. та актом звірки від 16.10.2008р.

          07 листопада 2008 року відповідач перерахував відповідачу частину заборгованості в сумі 10 тис. грн., що підтверджується банківською випискою.

          Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази на підтвердження пояснень представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з врахуванням наступного.

          Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          За умовами ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

          Факт виконання договірних відносин позивачем підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 16.10.08р., реєстром накладних, претензіями від 15.09.08р. та від 16.10.08р., та відзивом відповідача, який не заперечує поставки товару на суму 58562 грн.

          Граничним строком оплати поставленого товару є 03 липня 2007 року, однак у встановлений договором строк покупець не сплатив грошей за товар, що не заперечується відповідачем.

          Заперечення відповідача в частині того, що додаткова угода, якою передбачено стягнення штрафу, не є невід'ємною частиною даного договору поставки, є необґрунтованою, оскільки вона підписана тими ж самими сторонами які підписували договір поставки (або договір купівлі-продажу, як ще його визначають норми цивільного законодавства України), та має посилання саме на договір від 18.12.07р. В тому числі відповідач не обґрунтував до якого саме договору, на його думку, відноситься ця угода, та не надав будь-якого іншого договору. Описки, які були допущені в додатковій угоді, є незначними і не дають підстав вважати цю додаткову угоду недійсною.

          Умовами договору, з врахуванням додаткової угоди, а саме пунктом 6.3 передбачено право постачальника застосувати до покупця штраф у розмірі 5 відсотків від вартості товару у разі порушення відповідачем строків оплати поставленого товару. Тобто, з 09 жовтня 2008 року, до здійснення відповідачем часткового погашення суми боргу у розмірі 10000 грн., позивач обґрунтовано набув права вимагати від відповідача сплати 2928 грн. 10 коп. (5% від суми поставленого товару) в якості штрафу за порушення терміну сплати суми грошового зобов'язання.

          Крім того, ст.625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним. Індекс інфляції, який правомірно нараховано позивачем за вересень-жовтень 2008 року відповідає дійсності та є обґрунтованим у сумі 1650 грн. 69 коп.

          В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

          Втім, розрахунок по трьох відсотках річних за період з 03.07.08 по 07.11.08 позивачем зроблено невірно, оскільки 58562 грн. х 3% : 365 днів х 97 днів прострочки = 466 грн. 89 коп., а не 616 грн. 10 коп. як заявлено позивачем.

          За період з 08 листопада 2008 року по 21 листопада 2008 року розмір 3% річних склав: (58562 грн. - 10000 грн.) х 3% : 365 х 12 = 47 грн. 90 коп. а не заявлені 57 грн. 76 коп.,           Загальний розмір 3% річних за користування грошовими коштами складає 514 грн. 79 коп.

          Щодо вимоги позивача про стягнення 3000 грн. витрат за послуги адвоката, суд вважає вимоги підставними та такими, що підлягають задоволенню. До складу судових витрат ст. 44 ГПК України віднесені витрати на оплату послуг адвоката, факт надання позивачу яких підтверджується договором № 03/11-08 від 03.11.08р. та свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю від 07.12.06р. № 384, платіжною квитанцією.          

          З відповідача на користь позивача стягуються витрати по сплаті держмита в сумі 538 грн. 15 коп., оскільки з вини відповідача спір доведений до суду, та 118 грн. вартості послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (судові витрати).

          У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, та повідомлено про дату та час виготовлення рішення у повному обсязі.

          На підставі ст.193 Господарського кодексу України, ст. 625, ст.692 Цивільного кодексу України, та керуючись ст. ст. 44, 49, 55, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

          1. Встановити ціну позову в сумі 53814 грн. 65 коп.

2. Позов задовольнити частково.

          Стягнути з закритого акціонерного товариства "Будмеханізація" (м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й кілометр, код ЄДРПОУ 21274492, р/рах. 26007130020302 в ХФ АБ "Брокбізнесбанк", МФО 352372) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Парілайн" (м. Херсон, вул. Лавреньова, буд. 18, кв. 31, код ЄДРПОУ 33172257, р/рах. 26005042192000 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005) 48562 грн. боргу, 2928 грн. 10 коп. штрафу, 514 грн. 79 коп. 3% річних, 1650 грн. 69 коп. інфляційних збитків, 3000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 538 грн. 15 коп. витрат по сплаті держмита; 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          2. В решті позову відмовити.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, який надається сторонам по справі для підготування апеляційної скарги на рішення суду, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Суддя В.В. Хом'якова

Рішення складено у повному обсязі

та підписано 25 грудня 2008 року.