Ухвала суду № 76987739, 04.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

04 жовтня 2018 р. Справа № 820/1186/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Оржиховської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова в частині позовних вимог про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу з 07.10.2009 року - шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в його пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 року позовну заяву ОСОБА_3 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про зобов'язання Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу за період з 07.10.2009 року по 04.08.2017 року - залишено без розгляду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково; зобов'язано Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести поновлення та виплату пенсії за віком ОСОБА_3 з 05.08.2017 року відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на підставі документів, що знаходяться в його пенсійній справі, з проведенням індексації; стягнуто на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, Ізраїль, 42040, код - НОМЕР_1) сплачену суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (пр. Московський, 198/3, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ - 41248021). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - "ОСОБА_4 Юридичний офіс (Ізраїль - Україна)" ОСОБА_4 задоволено; ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі № 820/1186/18 скасовано; прийнято нову постанову, якою справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова в частині позовних вимог про зобов'язання провести поновлення та виплату пенсії за віком за період з 07.10.2009 року по 04.08.2017 року передано на розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, судом апеляційної інстанції вказано, що висновки суду першої інстанції про необхідність залишення без розгляду адміністративного позову в частині позовних вимог про зобов'язання Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу за період з 07.10.2009 року по 04.08.2017 року є помилковими, оскільки суд не був позбавлений можливості з метою всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи з'ясувати, чи порушені суб'єктивні права, свободи або інтереси позивача, якщо так, то в чому полягають і коли сталися такі порушення, якщо вони мали місце, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року справу за вищевказаним позовом у частині позовних вимог про зобов'язання Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести поновлення та виплату пенсії за віком за період з 07.10.2009 року по 04.08.2017 року прийнято до розгляду.

У судове засідання представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання прибув, підтримав правову позицію, викладену у наданих до суду поясненнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.

Позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкав за адресою: АДРЕСА_2.

30 серпня 1997 року по досягненні пенсійного віку, та наявності необхідного страхового стажу позивачу була призначена пенсія за віком, яка виплачувалась Орджонікідзенським райсобезом м. Харкова.

Як встановлено судовим розглядом справи, позивач 22.01.2000 року виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де перебуває на консульському обліку в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль, що підтверджується відміткою у паспорті позивача (т. 1 а.с. 31-47).

09 червня 2017 року позивач через свого представника, який діяв на підставі нотаріальної довіреності, подав до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова заяву про поновлення пенсії нотаріально посвідчену та апостильовану, яка була прийнята відповідачем, про що свідчить відмітка штампу канцелярії (т. 1 а.с. 69).

В адміністративному позові представником позивача вказано, що 12.09.2017 року було отримано відмову відповідача №7219/46-02 від 11.08.2017 р., в якій вказано про перенаправлення заяви про поновлення виплати раніше призначеної пенсії ОСОБА_3 з усіма доданими документами до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (т.1 а.с. 73).

Також представником позивача у позові вказано, що на підставі отриманої відмови 23.11.2017 року, представник ОСОБА_3, діючи на підставі нотаріальної довіреності, повторно подав до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова заяву позивача про поновлення пенсії нотаріально посвідчену та апостильовану разом з оригіналами необхідних документів, яка була прийнята відповідачем, що підтверджується штампом органу владних повноважень на супровідному листі.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що у зв'язку з тим, що ані позивачем, ані його представником станом на 12.01.2018 року не було отримано жодної відповіді від відповідача, 12.01.2018 року представником позивача було надіслано до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова заяву №2096 від 12.01.2018 року, з вимогою про надання рішення про поновлення пенсії або відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про поновлення пенсії, яка була надана Індустріальному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова 09.06.2017 року.

У відповідь на вказаний лист представником позивача було отримано 05.02.2017 року лист за №1198/46-02-03 від 29.01.2018 року (а.с. 82), зі змісту якого вбачається, що виплату пенсії позивачу було припинено з 22.06.2000 року та оскільки ОСОБА_3 22.01.2000 року виїхав на постійне місце проживання за кордон (до 07.10.2009 року) і Міждержавної Угоди про соціальне забезпечення між Україною та Ізраїлем не укладено, тому виплачувати пенсію на теперішній час немає законних підстав. Також вказано, що оскільки рішенням Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009 року визнано неконституційними положення п.2 ч.1 ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та другого речення ст. 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якими передбачалось припинення виплати пенсіонеру пенсії на весь час проживання пенсіонера за кордон, то вказане рішення Конституційного Суду України поширюється на осіб, які виїхали на постійне проживання за кордон після 07.10.2009 року.

Позивач, не погодившись з отриманою відмовою, 21.02.2018 року звернувся до суду з даним позовом з метою захисту своїх порушених прав, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що поновлення виплати та перерахунок пенсії позивача необхідно здійснювати з 07.10.2009 року, саме з дати ухвалення рішення Конституційного суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009.

При цьому, як вбачається зі змісту позовних вимог позивач просить суд зобов'язати відповідача провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу з 07.10.2009 року - шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в його пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доход.

Суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Положеннями ст.51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV передбачено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону №1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону №1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

З огляду на вище викладене та враховуючи прийняття Конституційним судом України рішення № 25-рп/2009, суд зазначає, що в даному випадку з дня набрання чинності вказаним рішенням Конституційного суду України, тобто з 07.10.2009 року, виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої зупинена на підставі положень зазначеного Закону № 1058-ІV, а отже саме з цього часу у пенсійних органів виник обов'язок відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

При цьому, суд зазначає, що наявність обов'язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивача необхідності захисту свого права та, як наслідок, після прийняття та опублікування вищевказаного рішення Конституційного суду України та здійснення відповідачем відновлення виплати пенсії ОСОБА_3, а отже саме з цієї дати почався відлік шестимісячного строку звернення до суду.

Суд зазначає, що в даному випадку поновлення права на виплату пенсії здійснюється не автоматично, а відтак передбачає здійснення відповідних дій, пов'язаних з поновленням виплати, зокрема: подання заяви про поновлення виплати з дотриманням строків звернення, а також наявність документів, що підтверджують факт призначення пенсії, припинення її виплати чи право на поновлення її виплати.

Згідно із положеннями ст. 122 КАС України, в редакції чинній станом на час звернення позивача до суду з даним позовом, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суд зазначає, що вказана позиція суду узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 20.02.2018 р. по справі № 757/12134/14-а, в якій зазначено, що до вказаних правовідносин слід застосувати шестимісячний строк звернення до суду.

Вказана позиція також була викладена і Верховним судом України в постановах від 08.12.2015 року у справі № 21-5653а15 та від 08.06.2016 року у справі № 505/2135/14-а, а також в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 р. у справі №423/5348/17, від 18.09.2018 року у справі № 199/5647/17.

Суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із даним позовом 16.02.2018 року, про що свідчить відбиток штемпеля відділення поштового зв'язку, а враховуючи отримання позивачем 05.02.2018 року відмови Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова у поновленні його пенсії №1198/46-02-03 від 29.01.2018 року у вигляді листа суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду з даним позовом в межах шестимісячного строку з дати отримання відповіді.

При цьому, із заявою про поновлення виплати пенсії позивач через свого представника первинно звернувся 09 червня 2017 року

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про зобов'язання провести поновлення та виплату пенсії за віком за період з 07.10.2009 року по 08.06.2017 року підлягають залишенню без розгляду.

В той же час, суд враховує позицію Харківського апеляційного адміністративного суду, викладену в постанові від 06.08.2018 року стосовно встановлення обставин того чи порушені суб'єктивні права, свободи або інтереси позивача, якщо так, то в чому полягають і коли сталися такі порушення, якщо вони мали місце та зазначає.

Представником позивача було подано до суду пояснення стосовно строків звернення позивачем до суду, в яких вказано, що позивач не є юридично обізнаною особою, проте про неможливість поновлення виплати пенсії осіб, які виїхали закордон для постійного проживання, позивач знав з листів територіальних органів Пенсійного фонду України, які направлялись іншим особам. Вказаними листами позивач був введений в оману. Однак при зверненні 05.05.2017 року до - "ОСОБА_4 Юридичний офіс (Ізраїль - Україна)" ОСОБА_4 за юридичною консультацією позивачу було повідомлено, що виплата його пенсії підлягає поновленню, що і послугувало зверненню до суду. Отже, позивачем не пропущено строку звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи надані представником позивача пояснення та долучені до них докази, суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п. 8 ч.1 ст.238 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу за період з 07.10.2009 року по 08.06.2017 року підлягають залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова в частині позовних вимог про зобов'язання провести поновлення та виплату пенсії за віком за період з 07.10.2009 року по 08.06.2017 року - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 09 жовтня 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.