Ухвала суду № 76987384, 08.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/5106/18

УХВАЛА

08 жовтня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Великомихайлівського об’єднаного управління ПФУ Одеської області до ТОВ “Прогрес” про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

02 жовтня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Великомихайлівського об’єднаного управління ПФУ Одеської області до ТОВ “Прогрес”, в якому позивач просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» на користь Великомихайлівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (р/р 25609301196218, банк ТВБВ №10015/0357 філія - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 328845, код 41250458) суму заборгованості у розмірі 26045,69 грн., в т.ч. грн. - заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши дану позовну заяву, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, в порушення даних вимог позивачем у позовній заяві:

- зазначено скорочене найменування позивача та відповідача у справі;

- не вказано інформацію про ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій, відомі номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача по справі.

Отже, позивачу необхідно надати до суду вказану інформацію.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.

Так, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» суму заборгованості у розмірі 26045,69 грн., в т.ч. грн. - заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Однак, позивач не вказує, яка сума «в тому числі грн.» підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, позивачу необхідно:

- або уточнити позовні вимоги, надавши відповідні уточнення (з доказами направлення їх копії на адресу відповідача) із зазначенням суми, яку позивач просить суд: «стягнути….в т.ч. грн. - заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій»,

- або надати до суду відповідні пояснення щодо не зазначення в прохальній частині позову цифрового значення суми, яку позивач просить суд стягнути «в т.ч.».

Згідно з п.5 та п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак, позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Так, у позовній заяві позивач вказує, що Управлінням надсилались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Однак, позивачем не надано до суду документів на підтвердження вищевказаних обставин, а саме: доказів направлення на адресу відповідача копій розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та їх отримання відповідачем - ТОВ “Прогрес”.

Таким чином, позивачу необхідно надати відповідні докази до суду разом із їх копією для відповідача.

При цьому суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Предметом позову в даному випадку є стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 26045,69 грн.

Отже, адміністративний позов містить вимогу майнового характеру.

У відповідності до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2018 рік” з 1 січня 2018 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1762 гривень.

Таким чином, за подачу даної позовної заяви позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. (26045,69 грн.*1,5%, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Однак, позивачем не надано до позову доказів сплати судового збору.

Натомість, разом віз позовною заявою позивачем надано клопотання, в якому Великомихайлівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області просить суд звільнити Управління від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2018 рік кошти на сплату судового збору не передбачені.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень ст.8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. При цьому, звільнення від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочка стороні сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23.01.2015 року №2 із вказаного питання роз'яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд зазначає, що вказані норми законодавства встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення цих норм спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 8 КАС України) усіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, у зв’язку з чим застосування інституту звільнення від сплати судового збору, розстрочення чи відстрочення його сплати можливе у разі тяжкого фінансового становища сторони.

Разом з цим, з урахуванням дії принципу змагальності, питання щодо відстрочення сплати судового збору вправі поставити перед судом позивач шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання, у якому повинно бути наведено обставини, які свідчать про незадовільне скрутне матеріальне становище особи, та подати суду відповідні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, суддя вважає, що наведені позивачем обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Суддя зазначає, що факт подачі позову державною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.

Позивач, в свою чергу, звертаючись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, зазначає, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2018 рік кошти на сплату судового збору не передбачені.

При цьому, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження вказаної обставини.

Вивчивши доводи позивача, наведені в якості підстав для задоволення поданого клопотання та враховуючи, що факт подачі позову державною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, суддя доходить висновку, що наведені позивачем обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, а позивач не надав до суду документ про сплату судового збору у встановленому приписами Закону України “Про судовий збір” порядку та розмірі, суддя зазначає позивачу про необхідність надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з'ясовано, що позов подано без додержання вимог, передбачених статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного суду України.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду (з доказами направлення копії на адресу відповідача):

- інформації щодо: повного найменування сторін по справі, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій, відомих номерів засобів зв’язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача по справі;

- інформації про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви;

- доказів, визначених судом;

- доказів сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн.;

- уточненої позовної заяви або відповідних пояснень щодо не зазначення в прохальній частині позову цифрового значення суми, яку позивач просить суд стягнути « в т.ч.».

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв’язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв’язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв’язку (без урахування вихідних днів об’єктів поштового зв’язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об’єкті поштового зв’язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст.120, 132, 133, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Великомихайлівського об’єднаного управління ПФУ Одеської області про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву Великомихайлівського об’єднаного управління ПФУ Одеської області до ТОВ “Прогрес” про стягнення заборгованості – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв’язку) усунути недоліки та роз’яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала окремо від остаточного судового рішення оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколенко