Ухвала суду № 76987383, 08.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/5123/18

УХВАЛА

08 жовтня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позову товариства з обмеженою відповідальності «Спільне підприємство «Аквавінтекс» в особі представника Жигайло Дем’яна Сергійовича до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

02 жовтня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальності «Спільне підприємство «Аквавінтекс» в особі представника Жигайло Дем’яна Сергійовича до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №000003/28-10-49-09/25040503 від 16.04.2018 року.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, в порушення вимог вищевказаної статті, позивачем не зазначено відомі номери засобів зв'язку третьої особи.

Окрім того, позивач зазначає свій процесуальний статус у справі як товариство з обмеженою відповідальності «Спільне підприємство «Аквавінтекс» в особі представника Жигайло Дем’яна Сергійовича.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду;

Частиною 1 статті 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч.4 ст.55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно ч.6 ст.160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.

Отже, позивачем у справі є юридична чи фізична особа, а якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.

Тобто, процесуальний статус позивача у справі має саме юридична особа, а представник (адвокат) є лише представником юридичної особи.

Таким чином, позивачу необхідно вірно зазначити власний процесуальний статус у справі.

Згідно ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Позивач зазначає у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, однак не зазначає яким чином рішення у справі може вплинути на права та обов'язки Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

В свою чергу, в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд залучити до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Одеське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

На підставі зазначеного, у відповідності до ст.49 КАС України позивачу необхідно навести обґрунтування, яким чином рішення у справі може вплинути на права та обов'язки Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Так, у позовній заяві позивач вказує, що:

- …за результатами перевірки стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв у ТОВ «СП «АКВАВІНТЕКС» висновком Одеського управління Офісу ВПП ДФС від 16.04.2018 № 23005//28-10-49-09 встановлено порушення ч.3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв тютюнових виробів»…;

- ….бухгалтерією підприємства 09 серпня 2018 року створені звіти «Про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв 2-РС» та «Про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв 1-ОА» за липень 2017 року, та у цей день направлені до ДФС України за допомогою програмного забезпечення М.Е.Dос, але у зв'язку із тим, що в серпні місяці 2017 року від комп'ютерного вірусу «Петя» постраждало більшість інформаційно-телекомунікаційних систем, майже всі мережі не працювали; звіти декілька разів відновлювалися з метою вчасної доставки до контролюючого органу, але доставити їх було неможливо, а тому вони надійшли до бази ДФС із запізненням, а саме після усунення проблеми в інформаційно-телекомунікаційних системах. Стосовно цієї проблеми ТОВ «СП «АКВАВІНТЕКС» зверталося до Одеського управління Офісу ВПП ДФС та повідомляло про зазначену проблему…;

- стосовно звітів «Про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв 2-РС», звіту «Про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв 1-ОА», звіту «Про обсяги виробництва та реалізації спирту 1-РС» за грудень 2017 року, вони були створені 09 січня 2018 року та одразу направлені до ДФС України, але в зв'язку із тим, що були проблеми з мережевим обладнанням ДФС, звіти були доставлені лише 10.01.2018 року. Про наявність проблем ТОВ «СП «АКВАВІНТЕКС» зверталося до Одеського управління Офісу ВПП ДФС та повідомляло про зазначену проблему.

Однак, позивачем не надано до суду відповідних доказів, а саме:

- відповідних звітів «Про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв 2-РС», «Про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв 1-РС» та «Про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв 1-ОА» за липень та грудень 2017 року, на які містяться посилання у позові;

- доказів направлення цих звітів до ДФС України;

- доказів звернення позивача до Одеського управління Офісу ВПП ДФС та повідомлення позивачем Одеського управління Офісу ВПП ДФС про виниклі із направленням звітів проблеми.

Таким чином, позивачу необхідно надати відповідні докази до суду разом із їх копією для інших учасників справи.

При цьому суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Водночас, згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Предметом позову по даній адміністративній справі є рішення №000003/28-10-49-09/25040503 від 16.04.2018 року про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 85000,00 грн.

Оскаржуваний акт індивідуальної дії (рішення про застосування фінансових санкцій) породжує підстави для змін майнового стану позивача, зокрема, реалізація такого рішення може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Як вбачається зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про накладення штрафу та інших штрафних санкцій тощо.

Враховуючи викладене, оскаржуване позивачем рішення породжує підстави для зміни майнового стану позивача, у зв'язку із чим даний позов є позовом майнового характеру.

У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня 2018 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1762,00 грн.

Отже, за подачу адміністративного позову з даними позовними вимогами товариство з обмеженою відповідальності «Спільне підприємство «Аквавінтекс» повинно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. (85000,00*1,5%, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

На підтвердження сплати судового збору позивачем додано до вказаної заявиплатіжне доручення №6546 від 03.09.2018 року про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду" судом з'ясовано, що у справі №1540/5123/18 відсутнє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України по вищевказаному платіжному дорученню.

Водночас, з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що платіжне доручення №6546 від 03.09.2018 року вже подавалось позивачем на підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" до Офісу великих платників державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеське управління Офісу великих платників державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення у справі №1540/4904/18.

При цьому, згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду" у справі №1540/5123/18 міститься відмітка, що «судовий збір, сплачений згідно вищевказаного платіжного документу враховано раніше по справі №1540/4904/18».

Отже, докази сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн., а саме, платіжне доручення №6546 від 03.09.2018 року вже було подано позивачем за подачу адміністративного позову в іншій справі, і сума судового збору за даним платіжним дорученням зарахована саме по справі №1540/4904/18.

Таким чином, зважаючи на викладене, позивачу необхідно надати до суду інші докази сплати судового збору саме по справі №1540/5123/18 у розмірі 1762,00 грн.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №000003/28-10-49-09/25040503 від 16.04.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказане рішення позивачем було оскаржене до Державної фіскальної служби України та до Офісу великих платників податків ДФС України.

Згідно з п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.56.10. ст.56 Податкового кодексу України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно з п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується:

56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;

56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

56.17.4. виключено;

56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Відповідно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Разом з цим, відповідно до п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Тобто, норма п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України є спеціальною нормою по відношенню до норми п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України в частині застосування строку звернення до суду.

Отже, якщо проводилася процедура адміністративного оскарження, застосуванню підлягає строк, встановлений п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України, протягом якого позивач має право оскаржити в суді рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, а саме, протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Як вже зазначено судом, рішення від 16.04.2018 року про застосування фінансових санкцій №000003/28-10-49-09/25040503 від 16.04.2018 року було оскаржене позивачем в порядку досудового (адміністративного) оскарження.

Як вбачається з доданих до позову документів, рішенням Держаної фіскальної служби України від 30.07.2018 року №24877/6/99-99-11-003-01-25 скаргу позивача залишено без розгляду.

Згідно відмітки на копії вказаного рішення Держаної фіскальної служби України, його отримано позивачем 06.08.2018 року.

Отже, відповідно до пп.56.17.3 п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження спірного рішення була закінчена 06.08.2018 року, а отже, саме з цієї дати починається перебіг спеціального (місячного) строку звернення до суду з даними позовними вимогами, який визначений у п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України

Зважаючи на вимоги пп.56.17.3 п.56.17, п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України, ч.3 ст.122 КАС України, враховуючи дату отримання позивачем рішення ДФС України за результатами розгляду скарги позивача 06.08.2018 року, позивач, звернувшись до суду з позовними вимогами про скасування вищевказаного рішення №000003/28-10-49-09/25040503 від 16.04.2018 року лише 02.10.2018 року, - пропустив місячний строк звернення до суду.

При цьому, суддя вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що строк звернення до суду повинен обчислюватись за правилами п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, тобто 1096 днів, оскільки, як вже зазначено судом, норма п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України є спеціальною нормою по відношенню до норми п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України в частині застосування строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, суддя зазначає позивачу про необхідність протягом десяти днів з дня вручення ухвали надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення позивача до суду із вказаними позовними вимогами (з копією для відповідача).

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду (з копією для відповідача):

- уточненої позовної заяви (з копією для відповідача) із зазначенням вірного процесуального статусу позивача у справі, відомих номерів засобів зв'язку третьої особи та обґрунтувань яким чином рішення у справі може вплинути на права та обов'язки Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби;

- доказів, визначених судом у даній ухвалі;

- доказів сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн.;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення позивача до суду із вказаними позовними вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст. 120, 122, 123, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальності «Спільне підприємство «Аквавінтекс» в особі представника Жигайло Дем’яна Сергійовича до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв'язку) усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала окремо від остаточного судового рішення оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколенко