Рішення № 76987028, 03.10.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 жовтня 2018 року м. Ужгород№ 0740/923/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої – судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання – Данча М.І.,

за участю:

представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Міжгірського об’єднаного управління Пенсійного фонду Закарпатської області про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 жовтня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 08 жовтня 2018 року.

ОСОБА_4 (далі – позивач, ОСОБА_4М.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міжгірського об’єднаного управління Пенсійного фонду Закарпатської області (далі – відповідач, Міжгірське ОУПФ), в якій просить: 1) Визнати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу – протиправною; 2) Зобов’язати відповідача призначити позивачу, як особі, що працювала на територіях радіоактивного забруднення, виплату пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу та відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з моменту його звернення за призначенням пенсії – 1 березня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Міжгірського ОУПФ України Закарпатської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах після досягнення відповідного віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та надав всі необхідні документи для підтвердження участі у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Однак, листом відповідача від 22 березня 2018 року позивача повідомлено про відмову в призначенні пенсії за віком, відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв’язку з тим, що в архівній довідці не визначено час та місце роботи при ліквідації на Чорнобильській АЕС та вказаний рядовий ОСОБА_5, замість ОСОБА_4 Таку відмову вважає протиправною, оскільки його участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується належними та достатніми доказами. Відтак, відповідачем порушено його право на пенсійне забезпечення, як учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, на визначених законом умовах.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, що наведені у позовній заяві, просили суд їх задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що у поданих позивачем для призначення пенсії документах, зокрема у архівній довідці, зазначений ОСОБА_5, замість ОСОБА_4 Крім того, наданими документами не визначено час та місце роботи при ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. У зв’язку з цим, відповідачем правомірно прийнято рішення про відмову у призначенні ОСОБА_4 пенсії за віком, згідно Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву. Крім того, зазначив, що в наданих позивачем для призначення пенсії документах є розбіжності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що ОСОБА_4 народився 16 серпня 1967 року.

Позивач є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильскій АЕС у 1986 року, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 05 листопада 1991 року серії А № 846579 та від 2 серпня 1995 року серії А № 258441.

01 березня 2018 року позивач звернувся до Міжгірського ОУПФ України Закарпатської області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". До заяви було додано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудову книжку, військовий квиток (довідка), диплом (свідоцтво, атестат) про навчання, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року, документи про надання статусу особи, яка проживає, працює на території населеного пункту якому надано статус гірського (посвідчення), архівна довідка про участь у ліквідації на Чорнобильській АЕС, посвідчення ліквідатора на Чорнобильській АЕС.

Рішенням комісії по призначенню пенсій Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі, оформленого протоколом № 5 від 13 березня 2018 року, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії по віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки в архівній довідці № 2922 від 20 червня 2017 року не визначено час та місце роботи при ліквідації наслідків на Чорнобильській та вказаний рядовий ОСОБА_5 замість ОСОБА_4

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовано Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі – Закон 796).

Відповідно до ст. 55 Закону 796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із ст. 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

За правилами абзацу 2 п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону 796 особам, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на зменшення пенсійного віку на 10 років.

Згідно з абз. 7 п.п. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року N 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи");

Відповідно до ч. 1 ст. 15 закону 796 підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Згідно зі статтею 65 Закону 796 документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до п. 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 25 серпня 1992 року № 501 (діяв на момент видачі позивачу посвідчення) посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посвідчення видаються на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військовий квиток і довідка командира військової частини про участь в ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження;

в) довідка про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 23 травня 2018 року у справі № 398/3509/16-а (2-а/398/54/17).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вже було встановлено судом, позивач згідно посвідчення від 05 листопада 1991 року серії А № 846579 та від 2 серпня 1995 року серії А № 258441 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та досліджених в судовому засіданні оригіналів документів, зокрема військового квитка позивача, він з 16 травня 1986 року 31 червня 1986 року приймав участь в роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З архівної довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України вбачається, що в наказі командира військової частини 68979 по стройовій частині від 18 травня 1986 року № 85 значиться, що рядовий ОСОБА_5 (так як зазначено в тексті наказу) відряджається для виконання урядового завдання та наказом від 31 травня 1986 року № 96 зараховується на котлове забезпечення після виконання урядового завдання рядовий ОСОБА_4

Таким чином, в ході судового розгляду справи підтверджено факт участі позивача у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, а надані ним до заяви про призначення пенсії документи є належними доказами на підтвердження передбачених законом відомостей на підставі, яких здійснюється таке призначення. Відтак, позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Стосовно доводів представника відповідача, що в архівній довідці значиться інформація стосовно ОСОБА_5, а не ОСОБА_4, та в довідці від 05 квітня 1995 року № 149 військової частини № 68919 зазначено період виконання ОСОБА_4 урядового завдання з 16 травня 1986 року по 31 травня 1986 року, а у військову квитку вказано період участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС з 16 травня 1986 року по 31 червня 1986 року суд зазначає, що дані факти не можуть бути достатніми підставами для відмови у призначенні позивачу пенсії, з огляду на наступне. Архівною довідкою Міністерства оборони України підтверджено, що в книзі алфавітного обліку рядового та сержантського складу строкової служби призову осінь 1983 р. - весна 1989 р. значиться ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, а військовослужбовці на прізвище ОСОБА_4 з іншими ініціалами не виявлені. Вказані ж розбіжності щодо періоду участі позивача в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС не спростовують факту його участі в такій ліквідації.

Крім того, як зазначалось вище, наявність у позивача посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є достатнім підтвердженням обставин, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд зазначає, що посвідчення позивача про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС недійсним не визнавалось, та такий його статус не оскаржується.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить переконання, що відмова у призначенні пенсії ОСОБА_4 суперечить вимогам законодавства. Таким чином, рішення Комісії по призначенню пенсій Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі, оформлене протоколом № 5 від 13 березня 2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_4 пільгової пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, зі зменшенням пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_4 пенсію за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку; 2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності

Позивач досяг пенсійного віку для призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку - 16 серпня 2017 року. Із заявою про призначення пенсії до Міжгірського ОУПФ звернувся 01 березня 2018 року.

Таким чином, пенсія позивачу повинна бути призначена з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 01 березня 2018 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Міжгірським ОУПФ не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, зі зменшенням пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Матеріалами справи підтверджується право позивача на призначення такої пенсії. У зв’язку з чим, суд приходить висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії, за відсутності на те правових підстав, а відтак позовні вимоги слід задовольнити, а порушені права позивача підлягають захисту судом шляхом визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов’язання призначити таку пенсію.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 704,80 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В частині стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч.5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги адвокатом від 25 липня 2018 року, додаток до договору про надання правничої допомоги, акт приймання передачі наданих послуг, складений між сторонами за угодою про надання правничої допомоги та квитанцію про оплату за договором про надання адвокатських послуг. З наданих документів вбачається, що позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5150 грн.

Разом з тим, позивачем не надано докази на підтвердження фактичного отримання адвокатом ОСОБА_2 коштів у сумі 5150, 00 грн., що може бути підтверджено витягом з Книги обліку доходів і витрат адвоката як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Про необхідність доведення відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення", зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2013 р. за № 1686/24218 неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема у постановах від 15 травня 2018 року № 821/1594/17 (К/9001/39873), від 22 травня 2018 року № 826/8107/16 (№К/9901/26989/18).

Враховуючи вищенаведене та відсутність безспірних доказів, які б підтверджували понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги, суд не вбачає підстав для її стягнення.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_4 (Закарпатська область, Міжгірський район, смт. Міжгір’я, вул. Б.Хмельницького, буд. 16, РНОКПП НОМЕР_1) до Міжгірського об’єднаного управління Пенсійного фонду Закарпатської області (Закарпатська область, Міжгірський район, смт. Міжгір’я, вул. Шевченка, буд. 46, код ЄДРПОУ 40385258) про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити дії – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії по призначенню пенсій Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі, оформлене протоколом № 5 від 13 березня 2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_4 пільгової пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, зі зменшенням пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

3. Зобов’язати Міжгірське об’єднане управління Пенсійного фонду Закарпатської області (Закарпатська область, Міжгірський район, смт. Міжгір’я, вул. Шевченка, буд. 46, код ЄДРПОУ 40385258) призначити ОСОБА_4 (Закарпатська область, Міжгірський район, смт. Міжгір’я, вул. Б.Хмельницького, буд. 16, РНОКПП НОМЕР_1) пенсію за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 березня 2018 року.

5. Стягнути на користь ОСОБА_4 (Закарпатська область, Міжгірський район, смт. Міжгір’я, вул. Б.Хмельницького, буд. 16, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Міжгірського об’єднаного управління Пенсійного фонду Закарпатської області (Закарпатська область, Міжгірський район, смт. Міжгір’я, вул. Шевченка, буд. 46, код ЄДРПОУ 40385258) судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

6. В частині стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя ОСОБА_6