Рішення № 76986965, 02.10.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року м. Ужгород№ 807/579/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Павлова О.В.

за участю: представники сторін не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Магістраль ЛТД" до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визнання протиправним і скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 жовтня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 08 жовтня 2018 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Магістраль ЛТД" (далі – позивач, ТОВ "Фірма "Магістраль ЛТД") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі – відповідач, ВК Ужгородської міської ради), яким просить визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 125 від 08.05.2018 року, в частині, прийнятій щодо позивача (стосовно демонтажу електронного табло (рядка) з будівлі по вул. Підградській, 59 у м. Ужгороді).

Ухвалою судді від 26.06.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін 25.07.2018 року.

Ухвалою судді від 26.06.2018 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Магістраль ЛТД" про забезпечення позову - відмовлено.

Ухвалою судді від 25.07.2018 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача та призначено судове засідання на 28.08.2018 року.

28.08.2018 року розгляд адміністративної справи не відбувся у зв'язку з відсутністю струму в електромережі суду, а, відповідно неможливості належної фіксації судового процесу та судове засідання відкладено на 20.09.2018 року.

20.09.2018 року розгляд адміністративної справи не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному та судове засідання відкладено на 02.10.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржене рішення про демонтаж об'єктів, які, на думку відповідача, є зовнішньою рекламою, прийнято всупереч норм Закону України "Про рекламу", оскільки, електронна вивіска, яка інформує клієнтів про те, що в будівлі за адресою: м. Ужгород, вул. Підградська, 59, знаходиться хостел (тимчасове житло економ-класу для туристів) не є рекламою в розумінні вказаного Закону.

В судове засідання представник позивача не з'явився, натомість подав заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та такими що не підлягають задоволенню, зважаючи на те, що інформація на спеціальній конструкції з електронним рухомим рядком "Хостел на Підградській", не відноситься до інформації про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, виду її діяльності, час роботи, а отже є рекламою. А тому, вказана конструкція відноситься до об'єктів розміщення зовнішньої реклами, а її розміщення обов'язково має пройти дозвільну процедуру, встановлену Типовими правилами, за відсутністю якої можна вважати, що об'єкт є самовільно встановленим, а тому підлягає демонтажу.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, не повідомив суд про причини неприбуття, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду адміністративної справи. Відтак, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та в зв'язку з неявкою відповідача - справу розглянуто за його відсутності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Муніципальною інспекцією з благоустрою спільно з Департаментом проведено обстеження самовільно встановлених рекламних площин на території міста Ужгород, за результатами якого підготовлено рішення щодо демонтажу незаконно встановленої рекламної площини, а саме: "електронне табло", яке розміщене на зовнішній поверхні будівлі біля входу у приміщення та інформує відвідувачів про те, що у даній будівлі розміщується хостел (позначає вхід). Площа такої конструкції не перевищує 3 кв.м.

Рішенням Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 08.05.2018 року № 125 "Про демонтаж об'єктів зовнішньої реклами", визнано такими, що підлягають демонтажу, об'єкти зовнішньої реклами – рекламні конструкції "електронний рухомий рядок", в тому числі, за адресою: м. Ужгород, вул. Підградська, 59, що належить позивачу на праві приватної власності.

22.05.2018 року ТОВ "Фірма "Магістраль ЛТД" подало до Ужгородської міської ради звернення щодо скасування вищевказаного рішення, обгрунтовуючи тим, що згідно наданих Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів роз'яснень від 19.03.2018 року № Д-154/4138, якщо інформація розміщена на носії, площа якого не перевищує 3 кв.м. та її зміст і місце розташування відповідають чинному законодавству, то така інформація є вивіскою, а не рекламою.

Враховуючи те, що відповідачем не надано жодної відповіді на звернення позивача, останній звернувся до суду із позовом про скасування вищевказаного рішення як незаконного.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 № 270/96-ВР реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, а зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Нормами ч. 1 ст. 16 цього Закону передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України "Про рекламу" розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Положеннями ч. 6 ст. 9 вказаного Закону встановлено, що вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Відповідно п. 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМ України від 23.12.03 року № 2067 (далі - Правила):

- спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та не наземні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами;

- вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Таким чином, інформація про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, а також інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб'єктом, не є рекламою у розумінні частини 7 статті 8 та частини 6 статті 9 Закону України "Про рекламу", оскільки підпадає під визначення "вивіска" чи "табличка".

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що на фасаді будівлі за адресою: вул. Підградська, 59, м. Ужгород, наявна вивіска з написом "Хостел".

Листом Державного комітету України з питань регулятивної політики та підприємництва від 13.10.2010 року № 130096, зазначено, що у разі, якщо на фасаді будівлі, яке займає суб'єкт господарювання, та/або біля входу (в'їзду) в нього розміщена інформаційна вивіска, інформація, на якій не містить закликів до придбання товарів чи надання послуг або іншої інформації, призначеної сформувати, або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес у відношенні такої особи, або товару (послуги), така інформація, не є рекламою.

Суд зазначає, що вивіска "Хостел", містить інформацію про належний позивачу знак для товарів та послуг, а тому зазначена вивіска підпадає під поняття "вивіска", чи "табличка", які визначені у ч. 6 ст. 9 Закону України "Про рекламу", у зв'язку з чим відповідач безпідставно розцінив дану вивіску, як рекламу.

Враховуючи вищевикладене суд приходить висновку, щодо незаконності та необхідності скасування рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 08.05.2018 року за № 125 в частині визнання таким, що підлягає демонтажу, об'єкт зовнішньої реклами – рекламна конструкція "електронний рухомий рядок" за адресою: м. Ужгород, вул. Підградська, 59.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь – які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ст. 77 КАС України, обов'язок доказування покладається в даному випадку на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності оскарженого рішення, в зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають вимогам закону та встановленим обставинам справи, що підтверджується дослідженими належними та допустимими доказами, відтак, адміністративний позов слід задовольнити.

За нормами ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, слід стягнути з виконавчого комітету Ужгородської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Магістраль ЛТД" понесені судові витрати в сумі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Магістраль ЛТД" (89502, Закарпатська область, м. Чоп, вул. Йосипа Бокшая, буд. 2, код 191408042) до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3, код 04053699) про визнання протиправним і скасування рішення частково - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 08.05.2018 року за № 125 в частині визнання таким, що підлягає демонтажу, об'єкт зовнішньої реклами – рекламна конструкція "електронний рухомий рядок" за адресою: м. Ужгород, вул. Підградська, 59.

3. Стягнути з Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3, код 04053699) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Магістраль ЛТД" (89502, Закарпатська область, м. Чоп, вул. Йосипа Бокшая, буд. 2, код 191408042) понесені судові витрати в сумі 1762,00 грн.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_1