Рішення № 76986460, 03.10.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1535/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.03.2018 № 887491,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3, позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.03.2018 № 887491.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у даній справі, судове засідання призначено на 12:00 год. 10.09.2018 та ухвалою суду від 14.08.2018 витребувано у Міністерства економічного розвитку і торгівлі України інформацію про те, якого року випуску автомобіль марки AUDI, модель Q7, з об’ємом двигуна 2967, тип пального D, реєстраційний номер НОМЕР_1 та розрахунок середньоринкової вартості автомобіля станом на 01.01.2018. 10.09.2018 в судовому засіданні було оголошено перерву у зв’язку з витребуванням доказів до 12:45 год. 03.10.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області 19.03.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення №887491, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 25 000 грн. Об’єктом оподаткування став автомобіль марки AUDI, модель Q7, 2015 року випуску, з об’ємом двигуна 2967, тип пального D, реєстраційний номер НОМЕР_1. Позивач вважає дане податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати у зв’язку з тим, що його транспортний засіб не є об’єктом оподаткування, оскільки середньоринкова вартість належного йому транспортного засобу при його розрахунку на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України становить 1 384158,86 грн., тобто є меншою ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2018 (1 396 125,00 грн.). Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 30-31) позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову мотивуючи тим, що відповідно до офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку автомобілі марки AUDI, модель Q7, 2015 року випуску включені до переліку. При цьому, відповідачем було розраховано середньо ринкову вартість вказаного автомобіля за методом аналогії цін за такою формулою: С ср= Ц н х (Г / 100), а саме: 3075908,58 грн. (вартість нового автомобіля) х 50 (коефіцієнт) = 1537954,29 грн., тобто автомобіль позивача є об’єктом оподаткування у 2018 році, оскільки його вартсіть перевищує понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2018 (1 396 125,00 грн.).

У зв’язку з цим відповідачем правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено грошове зобов’язання по транспортному податку за 2018 рік в розмірі 25 000,00 грн. враховуючи наведене просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач у відповіді на відзив (а.с. 34-35) вказав, що відповідачем при визначені вартості належного йому транспортного засобу в порушення вимог підпункту 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 ПК України не враховано таку характеристику як рік випуску його автомобіля, а саме 2015 рік, у зв’язку з чим, розрахував його середньоринкову вартість за завищеним коефіцієнтом, що і призвело до помилкового визначення його об’єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.

У запереченнях на відповідь на відзив (а.с. 41-43) відповідач підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та зазначив, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що за фізичною особою ОСОБА_3 зареєстровано транспортний засіб марки AUDI, модель Q7, з об’ємом двигуна 2967, тип пального D, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХТ 378249.

19.03.2018 ГУ ДФС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення №887491, яким ОСОБА_3 визначено суму грошового зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 25 000 грн.

12.06.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку транспортного податку за 2018 рік, оскільки згідно із здійсненим ним розрахунком середньоринкової вартості транспортного засобу, середньоринкова вартість його автомобіля є меншою, ніж встановлена законодавством для обчислення податку (а.с. 7).

ГУ ДФС у Волинській області листом від 23.06.2018 № 1082/О/03-20-13-02-13 повідомило позивача про неможливість проведення перерахунку суми транспортного податку за 2018 рік, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 19.03.2018 №887491, оскільки відповідно до розміщеної інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, до переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року віднесено марку автомобіля AUDI, модель Q7, що перебуває у власності ОСОБА_3 (а.с. 9).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VІІІ від 28.12.2014, який набрав чинності 01.01.2015, статтю 267 ПК України викладено у новій редакції та запроваджено транспортний податок.

Так, відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.

Згідно із положеннями підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Абзацом другим зазначеного підпункту (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).

Базою оподаткування відповідно до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 ПК України).

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України визначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Крім того, статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” встановлено, що у 2018 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі: з 1 січня складає – 3 723 гривні.

Отже, власники транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1 396 125 грн., є платниками транспортного податку.

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком встановлений Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою 18 лютого 2016 року постановою Кабінету Міністрів України № 66 (далі – Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів).

Відповідно до пункту 2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, обєму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року за № 403.

Пунктом 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів передбачено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального (пункт 14 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів).

На виконання вимог ухвал суду від 14.08.2018 та від 10.09.2018 Мінекономрозвитку листами від 20.08.2018 та 19.09.2018 (а.с. 64-69) повідомлено, що розрахована згідно з Методикою середньоринкова вартість транспортного засобу марки AUDI, модель Q7, 2015 року випуску, об’єм двигуна 2967, тип пального D, реєстраційний номер НОМЕР_1, у 2018 році становить 1384158,86 грн.

Судом також досліджено “Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році”, розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому зазначено, що оподаткуванню підлягає автомобіль марки Audi, модель Q7, тип пального - дизель, об’єм двигуна 3,0, 2015 року випуску.

Однак, відповідно до розрахунку, наданого Мінекономрозвитку вартість автомобіля належного позивачу становить 1384158,86 грн., тобто його вартість є меншою ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати (1 396 125 грн.).

Таким чином, враховуючи викладене, з урахуванням приписів статті 267 ПК України суд дійшов висновку, що належний позивачу транспортний засіб не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році, а відтак у контролюючого органу були відсутні правові підстави для винесення податкового повідомлення-рішення від 19.03.2018 №887491 та визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 25 000 грн.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що належний позивачу автомобіль є об’єктом оподаткування у 2018 році, оскільки будь-яких належних доказів на підтвердження вказаної обставини суду не подано, а також як вбачається з матеріалів справи, будь-яких дій щодо визначення вартості вищевказаного автомобіля відповідачем не вчинялося.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою, другою статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою, другою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб’єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Волинській області підлягає до стягнення на користь позивача судовий розмір в розмірі 704,80 грн., сплачений відповідно до квитанції від 09.08.2018 № 19057913.

Керуючись статтями 241, 242, частиною третьою статті 243, статтями 245, 246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 19.03.2018 № 887491.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Гагаріна, 35, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2).

Відповідач: Головне управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859).

Суддя Р.С.Денисюк

Повний текст рішення складено 08 жовтня 2018 року.