Постанова № 7698633, 27.05.2008, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2008 р. Справа № 9/240-АП-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора Генічеського району Херсонської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Генічеському районі, м.Генічеськ Херсонської області

до Приватного підприємця ОСОБА_1, с.Щасливцево Генічеського району Херсонської області

про стягнення 3500 грн. 65 коп.

За участю :

Прокурора: Мяснікова К.К.

представників сторін:

від позивача не прибув;

від відповідача ОСОБА_1, паспорт МО НОМЕР_3 виданий Генічеським РВ УМВС України в Херсонській області

свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3; ОСОБА_4

Суть спору: Прокурор Генічеського району Херсонської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Генічеському районі звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з ПП ОСОБА_1 заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих за результатами перевірки діяльності відповідача в сфері готівкового обігу та дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 3500 грн. 65 коп.

Позовні вимоги обгрунтовуються посиланнями на положення законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує та стверджує, що посадовими особами податкового органу неправомірно проведено перевірку його господарської одиниці та неправомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції.

За клопотанням відповідача, яке суд задовольнив, у судове засідання по справі були викликані та залучені в якості свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3; ОСОБА_4, які надали суду свідчення щодо обставин перевірки.

Прокурор у судовому засіданні 27.05.2008р. подав додаткові документи, які суд прийняв до розгляду, та висловив заперечення щодо доводів відповідача, позовні вимоги вважає обгрунтованими, також прокурор звернув увагу на ту обставину, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем в судовому порядку не оскаржувались і є узгодженими на момент вирішення даного спору.

Прокурор також висловив заперечення проти пояснень свідків і стверджує, що вони не можуть бути розцінені як докази, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є родичами відповідача в зв'язку з чим, прокурор вважає, що вони є зацікавленими особами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, відповідача та пояснення свідків суд,

В С Т А Н О В И В:

Відповідач ОСОБА_1, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 20.01.2003р. зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в ДПІ у Генічеському районі.

Матеріали справи свідчать, що посадовими особами податкового органу головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у Генічеському районі Кузьменком І.І. та Пономаренком І.В., на підставі відповідних направлень на перевірку №№ 819, 833 від 08.08.2007р., згідно до графіку перевірки СГД, які здійснюють діяльність в сфері торгівлі, громадського харчування на серпень 2007р., затвердженого заступником начальника ДПІ у Генічеському районі Сотник З.М. 31.07.2007р. було проведено перевірку діяльності господарської одиниці ларьку, який розташований за адресою: с.Щасливцеве, вул.Леніна,50 та належать відповідачу - ПП ОСОБА_1 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

Перевірку здійснено на підставі ст.11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»та законів України від 01.06.2000р. №1776-ІІІ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23.03.1996р. № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від 19.12.1995р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами», указів Президента України та інших нормативно-правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні.

За результатами перевірки було складено акт від 16.08.2007р. №21100249/0235 в якому зафіксовано факти порушень відповідачем положень ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.ст. 3, 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», ст.ст.15, 15-3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»які виразилися в здійсненні роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії, при проведенні розрахункової операції з придбання 3-х пляшок пива «Славутич»та сигарет на загальну суму 16 грн. РРО та КОРО не застосовувалися. КОРО (книга обліку розрахункових операцій) та торговий патент на момент перевірки були відсутні взагалі.

Перевірку 16.08.2007р. здійснено в присутності реалізатора ОСОБА_8, яка відмовилася від підписання акту перевірки, в зв'язку з чим, перевіряючими особами було складено акт відмови від підпису матеріалів перевірки від 16.08.2007р.

На підставі вищезазначеного акту перевірки позивачем відносно відповідача відповідно до положень ст. 17 Закону України №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»27.08.2007р. за №0002232302/0 було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій на суму 3400 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.08.2007р. №0003272302 на суму 20 грн. 65 коп. та №0002222302/0 на суму 80 грн., якими на відповідача накладено штраф за порушення законодавства про патентування та регулювання обігу готівки.

Станом на час вирішення спору в суді відповідачем не сплачено суму боргу за прийнятими рішеннями на загальну суму 3500 грн. 65 коп.

Доказів сплати боргу або оскарження рішень про застосування штрафних санкцій та визнання їх нечинними в судовому порядку відповідачем суду не надано.

Основні засади функціонування та діяльності державної податкової служби в Україні визначені Законом України „Про державну податкову службу в Україні" (надалі Закон № 509-ХІІ).

Зокрема, статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України серед іншого виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 даного Закону здійснення такого контролю віднесено до прав органів державної податкової служби.

Безпосередньо правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон № 265/95-ВР).

Так, статтями 15 та 16 цього Закону встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до положень Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (закон №481/95-ВР) ним визначаються основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров”я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Статтею 16 Закону №481/95-ВР контроль за дотриманням його норм здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Таким чином, відповідно до норм вищенаведених нормативних актів, законодавець наділив податкові органи правом на проведення перевірок, які можуть носити плановий або позаплановий характер, щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), а також дотримання норм обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Зокрема, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

У зв'язку з цим слідує висновок про урегульованість підстав проведення позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

При цьому, віднесення до позапланових -перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом № 265/95-ВР, не означає, необхідність застосування названих вище підстав, викладених в частині 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ, оскільки за текстом цієї статті, як зазначено вище, підстави проведення позапланових перевірок направлених на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) стосуються лише позапланових перевірок, спрямованих на контроль сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що дії відповідача по проведенню перевірки відповідають діючому законодавству, оскільки здійснені без порушенням вищезазначених нормативно-правових актів.

В частині нарахування штрафних санкцій за прийнятими рішеннями суд звертає увагу на ту оставину, що положеннями ст. 2 Закону № 265/95-ВР визначено поняття реєстратора розрахунковихоперацій, яким є пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продаж} товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. При цьому розрахунковою операцією являється приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки -оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Поряд з цим, статтею 3 названого Закону встановлено порядок розрахунків суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Зокрема, за пунктами 1 та 2 цієї статті такі суб'єкти зобов'язані серед іншого проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, а також видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. У відповідності до пунктів 9 та 11 названої статті суб'єкт господарювання зобов'язаний щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій, а також проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. В свою чергу відповідно до пункту 13 -забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Положеннями ст.17 Закону №481/95-ВР встановлено відповідальність за порушення вимог цього Закону так, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії встановлено штраф не менше 1700 грн.

В даному випадку при перевірці податковим органом позивача саме й були виявлені порушення цих правових норм, що повністю підтверджується належними доказами та матеріалами справи, в зв”язку з чим, відповідачем правомірно застосовано штрафні та фінансові санкції у визначених розмірах на загальну суму 3500 грн. 65 коп.

Згідно імперативних вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, в тому числі і органи державної податкової служби, при здійсненні покладених на них державою функцій зобов”язані діяти лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус органів державної податкової служби, її функції, завдання та правові засади діяльності встановлено Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов”язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Частиною першою ст.13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов”язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не приймає як докази пояснення свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3; ОСОБА_4, оскільки вони не спростовують документальних доказів, якими обгрунтовуються позовні вимоги.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 3500 грн. 65 коп.

Положеннями ст.67 Конституції України встановлено, що кожен зобов”язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено прокурора та відповідача про час і місце виготовлення постанови суду в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 98, 158, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2:

-100,65 грн. на р/р 31116104700112*;101; 24103822 (призначення платежу), отримувач відділення держказначейства України в установі банку ГУДКУ у Херсонській області, м.Херсон; МФО 852010;

-3400 грн. на р/р 31114106700112*;101; 24103822 (призначення платежу), отримувач відділення держказначейства України, в установі банку ГУДКУ у Херсонській області, м.Херсон; МФО 852010

3.Виконавчий лист видати за заявою стягувача після набрання постановою законної сили.

4.Постанову надіслати сторонам по справі та прокурору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.В. Ребриста

Постанову складено у повному обсязі 30.05.2008р.