Рішення № 7698585, 18.04.2008, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.04.2008 Справа № 10/168-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Джафаровій М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

до Приватного підприємства "УМС"

про стягнення 667297 грн. 64 коп.,

за участю

представників сторін:

від позивача - Литош В.О. - н-к юрслужби;

від відповідача - Савіна Н.Н. - директор по фін. і економіці;

Розгляд справи розпочатий 15.04.08 р. з перервою до 18.04.08 р. згідно зі ст. 77 ГПК України.

Справа розглянута поза межами встановленого ст. 69 ГПК України строку за клопотанням сторін (а.с. 85, 89; том 2).

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач з урахуванням уточнень до позовної заяви (а.с. 93-98, том 2) просить стягнути з відповідача 733984 грн. 30 коп. боргу, 14293 грн. 30 коп. інфляційних втрат і 6196 грн. 12 коп. річних у розмірі 3%.

Відповідач проти позову заперечує.

Розглядом матеріалів справи в с т а н о в л е н о :

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 20.06.2006 р. по справі № 4/126-ПД-06 за позовом ПП «УМС»до ВАТ «ЕК»Херсонобленерго»про спонукання до укладення договору, позовні вимоги ПП «УМС»задоволено в повному обсязі, договір від 15.02.2006 р. між ВАТ «ЕК»Херсонобленерго»та ПП «УМС»визнано укладеним на умовах наданого до матеріалів справи договору з додатками № 1, 2, 2-а, 3, 4, 5, 6, 6-а, 7, 8, 8-а, які є невід’ємною частиною договору.

На підставі та у відповідності до даного договору на користування електричною енергією № 3881 (надалі договір) від 15.02.2006 р. ВАТ “ЕК Херсонобленерго” постачав Приватному підприємству «УМС»електричну енергію.

Відповідно до пункту 2 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі –ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Згідно з п. 2.2.3 Договору споживач зобов’язувався оплачувати вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 2 «Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

У відповідності до пункту 1 Додатку № 2 до Договору Споживач знімає показання електролічильників 25 числа у місяці з 31 днем, 25 числа у місяці з 30 днями, 25 числа у місяці з 29 днями, 25 числа у місяці з 30 днями. Споживач зобов’язаний протягом 0,5 доби з моменту зняття показань електролічильників довести їх значення до Електропостачальної організації за встановленою формою, яка визначена Додатком № 2-а.

Пунктом 2 того ж додатку № 2 (в додатку вказано перший пункт 2) встановлено, що обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії визначається за відомістю або актом про показання розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показань.

Проте, з моменту укладення договору відповідач умови договору та вимоги ПКЕЕ, щодо звітування перед позивачем за кількість спожитої електричної енергії по кожному місяцю не виконував, чим порушував як норми чинного законодавства України з питань електроенергетики, так і умови договору укладеного в судовому порядку.

Таким чином, не маючи жодного звіту споживача за використану електричну енергію, жодного погодженого з відповідачем контрольного показу засобів обліку електроенергії, посилаючись на покази електролічильників, зафіксовані на момент укладення договору, та керуючись п. 6.39. ПКЕЕ, Постачальник самостійно визначав обсяги спожитої електричної енергії.

Так, п. 2 (в додатку вказано перший пункт 2) додатку № 2 до договору та пунктом 6.39 ПКЕЕ визначено, що у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.

Відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, на підставі умов та даних, що були вказані відповідачем у Договорі про постачання електричної енергії від 15.02.06 р. (а безпосередньо в Додатку №5 до нього), позивачем було здійснено розрахунок споживання електричної енергії ПП „УМС” за період з лютого 2006 року по вересень 2007 року включно та визначено її фактичну вартість, яка склала 733984,30 грн.

Відповідно до п. 3 Додатку № 2 (в додатку п. 3 вказано як другий пункт 2) рахунок на оплату електричної енергії має бути оплачений споживачем протягом 5 днів після отримання споживачем рахунка .

Пунктом 6.11 ПКЕЕ встановлено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно.

Відповідач не визнає позовних вимог ВАТ «ЕК «Херсонобленерго»посилаючись на те, що в розрахунок заборгованості позивач включає періоди за лютий та березень 2006 року на суму 4437,55 грн. та 23352,94 грн. відповідно, проте в даному випадку не враховано, що між сторонами було укладено договір про уступку права вимоги щодо погашення частини заборгованості ТОВ «ВЖЦ «Петровець», в тому числі, за вищевказані періоди, тому зазначена заборгованість не може бути визнана, оскільки вона є сплаченою.

Дане твердження відповідача не приймається до уваги, оскільки ТОВ «ВЖЦ «Петровець»споживав електричну енергію майже по тій же дислокації, що й ПП «УМС»до січня місяця 2006 року включно, а спірна сума заборгованості виникла у період з 15 лютого 2006 р. по вересень 2007 р. включно, та розрахована відповідно до норм чинного законодавства України за це же період відповідно, тобто за період коли споживання електроенергію здійснювалось саме відповідачем, а не ТОВ «ВЖЦ «Петровець».

Крім того, відповідач у відзиві зазначає що, розрахунок заборгованості здійснений позивачем невірно, оскільки ним не враховано положення наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 03.09.1999 № 214 «Про порядок визначення нормативних витрат житлово-експлуатаційних організацій, пов'язаних з утриманням будинків і прибудинкових територій». При застосуванні положень зазначеного нормативного акту заборгованість за період з 01.11.05 по 01.07,07 складає лише 318770,76 грн.

Дане твердження відповідача судом також не приймається до уваги, оскільки наказ від 03.09.1999 № 214 втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 22 липня 2005 року № 109.

Твердження відповідача про те, що підкачка в житловому фонді по вул. К. Маркса, 103 перебуває на балансі ГКП «Херсонтеплокомуненерго», тому нарахування за споживання здійснюється не тільки відповідачу, а й вказаному підприємству, що також позивачем не враховано, не знайшло свого підтвердження так як відповідно до матеріалів справи встановлена потужність по даному об’єкту споживання електричної енергії відповідно до договору від 15.02.2006 р. визнаного укладеним між позивачем та відповідачем Рішенням Господарського суду Херсонської області від 20.06.2006 р. по справі № 4/126-ПД-06 значно нижче ніж потужність вказаних струмоприймачів, що знаходяться на балансі ГКП «Херсонтеплокомуненерго»та за яким останній розраховується самостійно.

Таким чином відповідачем всупереч вимогам ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Щодо твердження відповідача про те, що в розрахунках позивача визначено житловий фонд по вул. Паровозній, але цей житловий фонд забезпечується електроенергією від Одеської залізниці згідно з умовами договору від 02.11.05 № 141, тому заборгованість за споживання електроенергії цим житловим фондом не може бути покладена на відповідача, то по даній обставині справи позивачем було враховано заперечення відповідача, та надано уточнення до позовної заяви з новим розрахунком заборгованості.

Так, заявою про уточнення позовних вимог № 07/06-2675 від 24.10.07 р. (а.с. 1-4, том 3) позивач зменшив суму основного боргу з 650157 грн. 68 коп. до 646269 грн. 66 коп.

Разом з тим, заслухавши пояснення представників Херсонського територіального представництва НКРЕ та Держінспекції з енергонагляду по Херсонській області, представників позивача і відповідача, суд дійшов до висновку про те, що за відсутності засобів розрахункового обліку електричної енергії та відсутності законодавчо встановленої діючої методики розрахунку кількості споживання електричної енергії, визначати кількість спожитої електричної енергії слід здійснювати на підставі п. 6.39 Правил користування електричної енергії, відповідно до якого позивачем і був здійснений розрахунок.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Пунктом 2 цієї ж статті зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За таких обставин позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та заяви про уточнення позовних вимог) щодо стягнення 733984,30 грн. основного боргу підлягає задоволенню частково, в сумі 593938 грн. 56 коп., в решті стягнення основного боргу в сумі 140045 грн. 74 коп. відмовляється, тому що вона безпідставно нарахована за лютий-червень 2006 р. у відповідності до договору про постачання електричної енергії від 15.02.06 р., оскільки даний договір згідно з ч. 2 ст. 187 ГПК України вважається укладеним з 01.07.2006 р., тобто з дня набрання чинності.

За цих же обстаувин частково підлягають задоволенню і вимоги про стягнення річних та інфляційних втрат, а саме в сумі 5013 грн. 90 коп. та в сумі 11566 грн. 14 коп. відповідно.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно стягуваній сумі.

На підставі викладеного і керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «УМС»(м. Херсон, пр. Ушакова, 71 Б) ЄДРПОУ 32618308, р/р № 26001000000 у ХФАБ «Факторіал-банк», МФО 352781 на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго»(м. Херсон, вул. Пестеля, 5):

- розподільчий рахунок № 26036300020852 в ХОУ ВАТ «Ощадбанк»МФО 352457 м. Херсон, ЄДРПОУ 05396638 –593938 грн. 56 основного боргу;

- поточний рахунок № 26005222948001 в ХФ КБ «Приватбанк»МФО 352479, ЄДРПОУ 05396638 - 11566 грн. 14 коп. інфляційних втрат, 5013 грн. 90 коп. річних, 6105 грн. 18 коп. витрат по сплаті державного мита, 95 грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.

3. Наказ видати після набрання рішення законної сили.

4.В решті позову відмовити.

5.Копію рішення направити сторонам.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання рішення 23.04.08 р.

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України