Рішення № 76985063, 02.10.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 жовтня 2018 р.

Справа № 903/645/18

за заявою Державного підприємства «Любешівське лісомисливське господарство»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДЛЕНД УКРАЇНА»

про стягнення 11646,10 грн..

Суддя Шум М.С.

Секретар судового засідання Кобись Є.О.

Представники сторін:н/з

Суть спору: Державне підприємство «Любешівське лісомисливське господарство» звернулося із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДЛЕНД УКРАЇНА» про стягнення 11 646,10 грн., з них 11425,41 грн. – основна заборгованість, 68,56 грн. - інфляційні втрати, 152,13 грн. – 3% річних.

Позов обґрунтований невиконанням відповідачем договірних зобов’язань в частині оплати за отриману лісопродукцію

Ухвалою суду від 13.09.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 02.10.2018р.

Представник позивача у судове засідання 02.10.2018р. не з'явився.

Відповідач в судове засідання 02.10.2018р. уповноваженого представника не направив, відзиву на позов не подав.

Ухвали суду направлялася відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 43016, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Ковельська. 2 офіс 311, проте остання повернулася з позначкою відділення зв’язку “за закінченням терміну зберігання”.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами,-

Визнавши зібрані докази достатніми для розгляду справи по суті, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

27.11.2017р. та 01.02.2018р. між Державним підприємством “Любешівське лісомисливське лісове господарство” та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВУДЛЕНД УКРАЇНА" було укладено договори купівлі-продажу необробленої деревини № 2781/2781/л/2017 та за №5 .

Згідно з п. 1.1. договорів за результатами проведення спеціалізованого аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 1 кварталу 2018 року, який відбувся 27.11.2017р. продавець передає у власність на умовах франко-верхній склад продавця необроблену деревину, за номерами лотів (п. 4.1), а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Відповідно до п. 4.1. договору поставка товару за договором здійснюється згідно щомісячного графіку поставок, який є невід’ємною частиною даного договору на умовах франко- склад продавця.

Відповідно до п.5.3. договору датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п.6.1. договору платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред’явлення рахунку до сплати.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу деревину на загальну суму 81 981,72 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними ВЛА №532009 від 12.02.2018р. на суму 3 630,91грн., ВЛА №532010 від 12.02.2018р. на суму 27 266,65грн., ВЛА №532043 від 23.02.2018р. на суму 26 178,87грн., ВЛА 532044 від 23.02.2018р. на суму 642,25 грн., ВЛА 000061 від 29.03.2018р. на суму 14115,02 грн. та ВЛА 000059 від 29.03.2018р. на суму 10148,02 грн.

Оплата за товар здійснена відповідачем частково, в розмірі 68 860,86 грн., що стверджується платіжними дорученнями №451 від 14.02.2018р. на суму 27 266,65 грн., №249 від 06.03.2018р. на суму 28 756,57 грн., №10912 від 19.03.2018р. на суму 3 237,00 грн. та №322 від 03.04.2018р. на суму 9 600,64 грн.

В подальшому між сторонами підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2018р. - 28.08.2018р., згідно якого, заборгованість ТзОВ "ВУДЛЕНД УКРАЇНА" становить 11 425,41 грн.

Станом на день звернення позивача до суду, заборгованість за поставлену деревину становить 11 425,41 грн., що і спричинило звернення кредитора з позовом до суду.

У відповідності до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між сторонами укладено договори, що за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу.

Згідно із частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Заборгованість за поставлену деревину, стверджується договорами купівлі-продажу необробленої деревини за № 2781/2781/л/2017 та за №5 , товарно-транспортними накладними ВЛА №532009 від 12.02.2018р. на суму 3 630,91грн., ВЛА №532010 від 12.02.2018р. на суму 27 266,65грн., ВЛА №532043 від 23.02.2018р. на суму 26 178,87грн., ВЛА 532044 від 23.02.2018р. на суму 642,25 грн., ВЛА 000061 від 29.03.2018р. на суму 14115,02 грн. та ВЛА 000059 від 29.03.2018р. на суму 10148,02 грн. , актом звіряння відповідачем не оспорена та підлягає до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ВУДЛЕНД УКРАЇНА" відповідно до ст.ст. 193, 265 ГК України, ст. ст. 692, 712 ЦК України.

Також, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 152,13 грн. річних за період з 30.03.2018р. по 07.09.2018р. та 68, 58 грн. інфляційних втрат

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок нарахування річних та інфляційних втрат перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення річних та інфляційних втрат, суд вважає, що останні підставні та підлягають до задоволення згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Приписами частини 1 статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами частин 1 та 2 статті 79 ГПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У зв’язку з тим, що спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст.129 ГПК України, на нього слід покласти судові витрати по справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 129, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУДЛЕНД УКРАЇНА" (43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2 офіс 311, код ЄДРПОУ 36698963) на користь Державного підприємства "Любешівське лісомисливське господарство" (44200, Волинська обл., смт. Любешів, вул. Незалежності, 88 код ЄДРПОУ 14289429) 11 646,10 грн., з них 11425,41 грн. – основна заборгованість, 68,56 грн. - інфляційні втрати, 152,13 грн. – 3% річних та 1 762,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

09.10.2018

Суддя М. С. Шум