Рішення № 7698387, 27.01.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.01.10           Справа № 3/6-10. Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І., розглянув справу

За позовом:          Науково - виробничого підприємства Акціонерне товариство „Промтрансенерго”, м. Суми

до відповідачів: Виконавчий комітет Сумської міської ради Сумська міська рада

про визнання права власності

за участю представників сторін:

Від позивача          : Рибницький Г.В.

Від відповідачів: не з’явились

          Суть спору: позивач просить визнати будівництво будівель (нежитлових приміщень), розташованих за адресою: м. Суми, вул. Черкаська, 3, та зміну їх функціонального призначення законною та такою, що відповідає державним будівельним нормам. Також, позивач просить визнати за Науково-виробничим підприємством Акціонерне товариство „Промтрансенерго” (м. Суми, вул. Черкаська, 9, ідентифікаційний код 21100912) право власності на об’єкти нерухомого майна – будівлі (нежитлові приміщення), розташовані за адресою: м. Суми, вул. Черкаська, 3, а саме: побутова будівля (літ. И-ІІ), загальною площею нежитлових приміщень 59,9кв.м., побутова будівля (літ. К-ІІ), загальною площею нежитлових приміщень 90,8кв.м.

          Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання. До суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідачів, який зазначив, що проти позовних вимог позивача не заперечує, та покладається на розсуд суду, а також просить розглянути справу без участі відповідачів.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне:

З 12.12.2001 року позивачу належать на праві власності нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Суми, вул. Черкаська, буд. 3, а саме: бензоколонка (літ. И-1), площею 26,1м2, склад ГСМ (літ. К-1), площею 46,5 м2, та цех нестандартного обладнання (літ. З-1), площею 349,3 м2.

04 липня 2005 року позивач отримав право оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Суми, вул. Черкаська, 3, площею 0,1045га, шляхом підписання договору оренди земельної ділянки від 04.07.2005р., зареєстрованого в реєстрі під № 1531.

В процесі виробничої діяльності, позивач змінив функціональне призначення деяких приміщень, а також добудував ряд приміщень у побутових будівлях (літ. И-ІІ та К-ІІ), в зв’язку з чим замість одноповерхових будівлі стали двоповерховими. Площа самовільно збудованих та приміщень, що змінили своє функціональне призначення відповідно до технічного паспорту, у побутовій будівлі И-ІІ становить: приміщення № 1 - 23,7м2., приміщення № 2 – 2,7 м2, приміщення № 3 – 2,8 м2, приміщення № 4 – 7,0 м2, приміщення № 5 – 12,4 м2, приміщення № 6 – 5,4 м2, приміщення № 7 – 2,9 м2, та приміщення № 8 – 3,0 м2, у побутовій будівлі К-ІІ становить: приміщення № 1 – 44,5 м2, приміщення № 2 – 46,3 м2.

Відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 63 від 10.11.2009 року, збудовані побутові будівлі «К-ІІ» і «И-ІІ», за адресою: м. Суми, вул. Черкаська, 3, відповідають вимогам державних будівельних норм. Експертом-будівельником встановлено, що основні будівельні конструкції об’єктів деформацій не мають, знаходяться в доброму технічному стані, відповідають умовам міцності та стійкості і придатні для подальшої експлуатації за призначенням. Прийняті конструктивні рішення, при виконанні будівельних робіт забезпечують необхідну несучу спроможність будівлям.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов’язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Позивач звернувся до КП «Сумське міське БТІ» з вимогою щодо реєстрації права власності. Однак, КП «Сумське міське БТІ» було відмовлено у реєстрації права власності на здійснене позивачем самовільне будівництво та змін функціонального призначення приміщень, про що зроблено відмітку у технічному паспорті на нежитлові приміщення.

Статтею 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Пунктом 5 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Враховуючи дотримання позивачем під час проведення будівництва побутових будівель «К-ІІ» і «И-ІІ» архітектурних, будівельних, та інших норм і правил, використання орендованої земельної ділянки за її цільовим призначенням, а також оскільки позивачем не було порушено прав інших осіб, Суд вважає вимоги позивача правомірними та задовольняє їх.

          Згідно ч.2 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 331, 328, 375, ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 33, 43, ч. 2 ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати будівництво будівель (нежитлових приміщень), розташованих за адресою: м. Суми, вул. Черкаська, 3, та зміну їх функціонального призначення законною та такою, що відповідає державним будівельним нормам.

3. Визнати за Науково-виробничим підприємством Акціонерне товариство „Промтрансенерго” (м. Суми, вул. Черкаська, 9, ідентифікаційний код 21100912) право власності на об’єкти нерухомого майна – будівлі (нежитлові приміщення), розташовані за адресою: м. Суми, вул. Черкаська, 3, а саме:

- побутова будівля (літ. И-ІІ), загальною площею нежитлових приміщень 59,9кв.м.;

- побутова будівля (літ. К-ІІ), загальною площею нежитлових приміщень 90,8кв.м.

          4. Копію рішення надіслати сторонам у справі.

Повний текст складений і підписаний суддею 27.01.2010 року

СУДДЯ                                                                                П. І. ЛЕВЧЕНКО

Суддя