Постанова № 7698209, 20.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.10                                                                                           Справа№ 25/420 А

за позовом:Виробничого проектно-будівельного об”єднання “Прикарпатбудсервіс” (м.Львів)

до відповідача:Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова (м.Львів)

про :визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000072302/0/1062 від 17.01.2007 р. ( №0000072302/1/13235 від 28.04.2007 р., № 0000072302/2/20578 від 06.07.2007 р., № 0000072302/3/27565 від 12.09.2007 р.) на суму 100574 (сто тисяч п”ятсот сімдесят чотири) грн. 70 коп. Головуючий суддя : Пазичев В.М.

Секретар :Башак І.Є. Представники: від позивача:Акопян Л.А.-представник, довіреність від 14.07.2009 року №63 від відповідача:Карпин Я.С-представник, довіреність від 16.02.2009 року Присутнім в судовому засіданні, згідно ст. 130 КАС України, роз’яснено їхні процесуальні права та обов’язки, а також видано пам’ятки про їхні права та обов’язки.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Виробничого проектно-будівельного об”єднання “Прикарпатбудсервіс” (м.Львів) до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова (м.Львів) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000072302/0/1062 від 17.01.2007 р. ( №0000072302/1/13235 від 28.04.2007 р., № 0000072302/2/20578 від 06.07.2007 р., № 0000072302/3/27565 від 12.09.2007 р.) на суму 100 574 (сто тисяч п”ятсот сімдесят чотири) грн. 70 коп.

Ухвалою від 28.11.2007 року відкрито провадження у справі і призначено до розгляду на 25.12.2007 року. Ухвалою від 25.12.2007 року, у зв”язку з неявкою представників сторін, розгляд справи відкладено до 10.01.2008 року. Ухвалою від 10.01.2008 року для надання доказів по справі в судовому засіданні оголошено перерву до 29.01.2008 року. Ухвалою від 29.01.2008 року в судовому засіданні оголошено перерву до 07.02.2008 року для надання доказів по справі. Ухвалою від 07.02.2008 року провадження у справі зупинено до отримання витребуваних у Шевченківського районного суду м.Києва, необхідних для розгляду даної справи документів. Ухвалою від 29.09.2008 року поновлено провадження у справі і призначено на 09.10.2008 року. Ухвалою від 09.10.2008 року в судовому засіданні оголошено перерву до 15.10.2008 року. Ухвалою від 15.10.2008 року в судовому засіданні оголошено перерву до 28.10.2008 року, за клопотанням відповідача. Ухвалою від 28.10.2008 року в судовому засіданні оголошено перерву до 14.11.2008 року, за клопотанням сторін. Ухвалою від 14.11.2008 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили постановою Господарського суду Львівської області від 11.03.2008 року у справі №18/39-А. Ухвалою від 29.05.2009 року поновлено провадження у справі і призначено до розгляду на 05.06.2009 року. Ухвалою від 05.06.2009 року розгляд справи відкладено до 11.06.2009 року, у зв”язку з неявкою представника позивача. Ухвалою від 11.06.2009 року зупинено провадження у справі до 16.07.2009 року, за клопотанням сторін. Ухвалою від 16.07.2009 року продовжено зупинення провадження у справі до 29.07.2009 року, за клопотанням сторін. Ухвалою від 29.07.2009 року продовжено зупинення провадження у справі до 17.08.2009 року, за клопотанням сторін. Ухвалою від 17.08.2009 року продовжено зупинення провадження у справі до 01.09.2009 року, за клопотанням відповідача. Ухвалою від 01.09.2009 року продовжено зупинення провадження у справі до 07.10.2009 року, за клопотанням відповідача. Ухвалою від 07.10.2009 року продовжено зупинення провадження у справі до 30.10.2009 року, за клопотанням сторін. Ухвалою від 30.10.2009 року продовжено зупинення провадження у справі до 06.11.2009 року, за клопотанням сторін. Ухвалою від 06.11.2009 року продовжено зупинення провадження у справі до 13.11.2009 року, за клопотанням сторін. Ухвалою від 13.11.2009 року в судовому засіданні оголошено перерву до 19.11.2009 року, за клопотанням сторін. Ухвалою від 19.11.2009 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 27.11.2009 року. Ухвалою від 27.11.2009 року розгляд справи відкладено до 22.12.2009 року, за клопотанням сторін. Ухвалою від 22.12.2009 року в судовому засіданні оголошено перерву до 29.12.2009 року для надання доказів по справі. Ухвалою від 29.12.2009 року провадження у справі зупинено до 20.01.2010 року, за клопотанням сторін.

Позивач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 28.11.2007 року, про відкладення розгляду справи від 25.12.2007 року, від 05.06.2009 року, від 27.11.2009 року, про оголошення перерви від 10.01.2008 року, від 29.01.2008 року, від 09.10.2008 року, від 15.10.2008 року, від 28.10.2008 року, від 13.11.2009 року, від 22.12.2009 року, про зупинення провадження у справі від 07.02.2008 року, від 14.11.2008 року, від 11.06.2009 року, від 16.07.2009 року, від 29.07.2009 року, від 17.08.2009 року, від 01.09.2009 року, від 07.10.2009 року, від 30.10.2009 року, від 06.11.2009 року, від 29.12.2009 року, про поновлення від 29.09.2008 року, від 29.05.2009 року, про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду від 19.11.2009 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

В судовому засіданні 10.01.2007 року позивач подав клопотання про продовження терміну розгляду справи понад строк, передбачений ст.122 КАС України. Відповідач проти заявленого клопотання не заперечив.

24.12.2007 року за вх.№28161 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв”язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.

10.01.2008 року за вх.№131 позивач подав пояснення по справі та долучення додаткових матеріалів.

10.01.2008 року позивач в судовому засідання подав клопотання про продовження терміну розгляду справи. Відповідач проти клопотання не заперечив.

29.01.2008 року за вх.№1960 позивач надав пояснення по справі та долучив додаткові на матеріали на виконання вимог ухвали суду.

07.02.2008 року за вх.№2900 позивач подав клопотання про витребування у Шевченківського районного суду м.Києва необхідних документів.

07.02.2008 року за вх.№2909 позивач подав клопотання про зупинення провадження у справі до моменту отримання відповіді із Шевченківського районного суду м.Києва. Відповідач проти заявленого клопотання не заперечив.

31.03.2009 року за вх.№6583 позивач подав клопотання про поновлення провадження у справі.

29.07.2009 року за вх.№15465 позивач подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

19.11.2009 року за вх.№24009 позивач надав пояснення по суті спору.

29.12.2009 року за вх.№27089 позивач надав пояснення по суті спору.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив задоволити позовні вимоги з підстав, викладених у заяві.

Відповідач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 28.11.2007 року, про відкладення розгляду справи від 25.12.2007 року, від 05.06.2009 року, від 27.11.2009 року, про оголошення перерви від 10.01.2008 року, від 29.01.2008 року, від 09.10.2008 року, від 15.10.2008 року, від 28.10.2008 року, від 13.11.2009 року, від 22.12.2009 року, про зупинення провадження у справі від 07.02.2008 року, від 14.11.2008 року, від 11.06.2009 року, від 16.07.2009 року, від 29.07.2009 року, від 17.08.2009 року, від 01.09.2009 року, від 07.10.2009 року, від 30.10.2009 року, від 06.11.2009 року, від 29.12.2009 року, про поновлення від 29.09.2008 року, від 29.05.2009 року, про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду від 19.11.2009 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

25.12.2007 року за вх.№28431 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв”язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.

09.01.2008 року відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

29.01.2008 року відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи. Позивач проти заявленого клопотання не заперечив.

06.02.2008 року відповідач надав пояснення по справі.

10.02.2008 року суд направив запит у Шевченківський районний суд про витребування ухвал від 04.07.2006 року та від 02.10.2006 року по справі №2-1908/06, якими скасовано за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 25.01.2006 року та закрито провадження у справі.

25.09.2008 року за вх.№201174 Шевченківський районний суд м.Києва направив копії необхідних документів.

В судовому засіданні 09.10.2008 року відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи. Позивач проти заявленого клопотання не заперечив.

В судовому засіданні 14.10.2008 року відповідач надав пояснення по суті спору, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 15.10.2008 року відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 14.11.2008 року відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі. Позивач проти заявленого клопотання не заперечив.

В судовому засіданні 11.06.2009 року відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі. Позивач проти заявленого клопотання не заперечив.

В судовому засіданні 16.07.2009 року відповідач подав клопотання про продовження зупинення провадження у справі. Позивач проти заявленого клопотання не заперечив.

29.07.2009 року за вх.№15483 відповідач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 29.07.2009 року відповідач подав клопотання про продовження терміну зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 17.08.2009 року відповідач подав клопотання про продовження терміну зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 01.09.2009 року відповідач подав клопотання про продовження терміну зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 30.10.2009 року відповідач подав клопотання про продовження терміну зупинення провадження у справі. Позивач проти заявленого клопотання не заперечив.

В судовому засіданні 06.11.2009 року відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі. Позивач проти заявленого клопотання не заперечив.

В судовому засіданні 13.11.2009 року відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 19.11.2009 року відповідач надав пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 27.11.2009 року відповідач подав клопотання про долучення додаткових доказів по справі та відкладення розгляду справи. Позивач проти заявленого клопотання не заперечив.

29.12.2009 року за вх.№27090 відповідач звернувся з клопотанням до суду про сприяння в отриманні додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 29.12.2009 року відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до моменту отримання відповіді із СУ РУ МВС України в м.Києві.

20.01.2010 року за вх.№909 відповідач подав клопотання про надання повного тексту постанови, вступна і резолютивна частини якої було оголошено в судовому засіданні.

10.02.2008 року суд звернувся із запитом у Шевченківський районний суд м.Києва про надання усіх належно завірених ухвал Шевченківського районного суду м.Києва від 04.07.2006 року та від 02.10.2006 року по справі №2-1908/06, якими скасовано за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 25.01.2006 року.

16.10.2008 року суд звернувся із запитом у Шевченківський районний суд м.Києва про надання усіх рішень та ухвал, винесених Шевченківським районним судом м.Києва відносно ТзОВ “Компанія Статіклюкс” та Кухти О.С.

24.12.2008 року суд звернувся із запитом до сторін про надання інформації щодо наявності чи відсутності обставин, які стали піставою для зупинення провадження у справі, згідно ч.5 ст.156 КАС України.

15.01.2009 року за вх.№393 від відповідача надійшов лист з повідомленням про те, що обставини, які стали підставою для зупинення провадження у справі, станом на 09.01.2009 року не відпали.

30.07.2009 року суд звернувся із запитом до УМП ДПА у м.Києві про надання інформації щодо порушення кримінальної справи відносно службових осіб ТзОВ “Компанія “Статіклюкс”, а також належно завірених копій процесуальних документів.

31.08.2009 року за вх.№17655 із СВ ПМ ДПА у м.Києві надійшов лист-відповідь на запит господарського суду Львівської області від 30.07.2009 року по справі №25/420-А з повідомленням про те, що слідчим відділом ПМ ДПА у м.Києві кримінальна справа за фактом скоєння злочинів службовими особами ТзОВ “Компанія “Статіклюкс” не порушувалася та до провадження не приймалася.

09.11.2009 року суд звернувся із запитом в Оболонський РУ ГУ МВС України про надання інформації щодо ходу розслідування та результату розгляду кримінальної справи та надання належно завірених копій процесуальних документів кримінальної справи №305-08983.

24.11.2009 року суд повторно звернувся із запитом в Оболонський РУ ГУ МВС України про надання інформації щодо ходу розслідування та результату розгляду кримінальної справи та надання належно завірених копій процесуальних документів кримінальної справи №305-08983.

30.12.2009 року суд звернувся з запитом у Слідчий відділ СУ МВС України м.Києва про надання інформації щодо ходу розслідування та результату розгляду кримінальної справи та надання належно завірених копій процесуальних документів кримінальної справи №305-08983.

В судовому засіданні 20.01.2010 року, відповідно до ст. 160 КАС України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.01.2010 року.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

Розглянувши документи і матеріали подані учасниками процесу, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

За результатами виїзної позапланової документальної перевірки ВПБО „Прикарпатбудсервіс" з питань взаєморозрахунків із ТзОВ „Компанією „Статіклюкс" за період 2005р. було складено акт №946/23-0/31978026 від 28.12.2006р., в якому зазначено, що ВПБО „Прикарпатбудсервіс" в порушення п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4., ст. 7 ст.9 Закону України „Про податок на додану вартість" зайво включено до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 67049,80 гри., в т. ч.: за червень 2005р. - 9500,00 грн., за липень 2005р. - 35500,00 грн., за серпень 2005р. - 5775,20 грн., за вересень 2005р. - 16274,60грн. Даний висновок мотивовано рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.01.2006р. про визнання недійсними статуту ТОВ „Компанія „Статіклюкс" від 20.10.2004 року, свідоцтва платника податку на додану вартість №39074319, первинних документів та податкових накладних з реквізитами ТОВ „Компанія „Статіклюкс", що підписані від імені Кухти О.С.

На підставі даного акту перевірки, ДПІ у Залізничному районі м. Львова було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000072302/0/1062 від 17.01.2007р. Згідно даного податкового повідомлення-рішення, підприємству ВПБО „Прикарпатбудсервіс" визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 100574,70 грн., у тому числі 67049,80 грн. за основним платежем та 33524,90 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Висновки податкового органу щодо зайвого включення ВПБО „Прикарпатбудсервіс" до податкового кредиту ПДВ з операцій з постачальником ТзОВ „Компанія „Статіклюкс", на думку позивача, є безпідставними, а прийняте податкове повідомлення-рішення таким, що суперечить чинному законодавству оскільки, податковим органом зроблено висновок про неправомірне включення підприємством ВПБО „Прикарпатбудсервіс" до податкового кредиту сум ПДВ з операцій з постачальником ТзОВ „Компанія „Статіклюкс" на підставі листа ДПА у Львівській області №9050/7/23-507/56 від 13.06.2006р. та листа ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 9078/7/23-206 від 30.05.2006р., в яких міститься інформація про рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.01.2006р., яким були визнані недійсними статут ТОВ „Компанія „Статіклюкс" від 20.10.2004 року; свідоцтво платника податку на додану вартість №39074319; первинні документи та податкові накладні з реквізитами ТОВ „Компанія „Статіклюкс", що підписані від імені Кухти О.С. Також, з Шевченківського районного суду м. Києва, було отримано інформацію, що ухвалою суду від 04.07.2006р. вказане рішення суду скасовано за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами. Про даний факт позивач повідомив податковий орган листом №22 від 23.08.2006р.

В акті зазначено, що, після отримання листа позивача, податковим органом були направлені запити до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та Шевченківський районний суд м. Києва. На момент підписання акту перевірки від 28.12.2006р., відповіді з Шевченківського районного суду податковим органом не було отримано. Тобто, обставини, на які посилається податковий орган при визначенні порушення підприємством ВПБО „Прикарпатбудсервіс" вимог чинного законодавства, за твердженням позивача, належним чином не були ним перевірені та підтверджені.

На думку позивача, єдиним доказом, що їх підтверджує, є листи самого податкового органу. Тобто, за твердженням позивача, податковий орган визначив порушення підприємством ВПБО „Прикарпатбудсервіс" податкового законодавства без належної перевірки чинності рішення суду, на яке він посилається, і ігноруючи надану позивачем інформацію про його скасування.

Ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 02.10.2006р. по справі №2-1908/06, якою було закрито провадження у справі та ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 04.07.2006р., якою скасовано рішення суду від 25.01.2006р. набрали законної сили і є обов'язковими до виконання.

За твердженням позивача, податкові накладні ТзОВ „Компанія „Статіклюкс" оформлені належним чином. ТзОВ „Компанія „Статіклюкс" на момент їх складення було зареєстровано як платник податку в податковому органі і йому було присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Відповідно, податкове повідомлення-рішення №0000072302/0/1062 від 17.01.2007р. ДПІ у Залізничному районі м. Львова, за твердженням позивача, прийнято без здійснення належної перевірки і підтвердження обставин, згідно яких податковий орган визначив порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Позивачем у встановленому чинним законодавством України порядку було здійснено адміністративне оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень. За результатом оскарження ДПА України рішенням №11392/6/25-0115 від 14.11.2007р., що отримано позивачем 17.11.2007р., в задоволенні скарги було відмовлено.

Державна податкова інспекція (надалі ДПІ) у Залізничному районі м. Львова (надалі-відповідач) позовні вимоги не визнає і вважає їх безпідставними та необгрунтованими, оскільки, ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено виїзну позапланову документальну перевірку ВПБО «Прикарпатбудсервіс»з питань взаєморозрахунків із ТОВ «Компанією «Статіклюкс»за період 2005 року. За результатами проведеної перевірки складено акт №946/23-0/31978026 від 28.12.2006 р., на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 100574,70 грн., в тому числі основний платіж - 67049,80 грн., штрафні (фінансові) санкції - 33524,90 грн. А саме, перевіркою встановлено, що між ВПБО «Прикарпатбудсервіс»та ТОВ «Компанія «Статіклюкс»було укладено договір б/н від 10.05.2005 року на поставку товару. Згідно вищенаведеного договору, ТзОВ «Компанія «Статіклюкс»поставила ВПБО «Прикарпатбудсервіс»товар на загальну суму 402298,80 грн., в т.ч. ПДВ - 67049,8 грн. Податкові накладні, видані ТОВ «Компанія «Статіклюкс»на загальну суму 402298,80 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 67049.80 грн., відображені ВПБО «Прикарпатбудсервіс»в книзі придбання товарів (робіт, послуг) за червень, липень 2005 року та в реєстрі отриманих податкових накладних за серпень, вересень 2005 року і, відповідно, вищевказані суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту згідно Декларацій з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень 2005 року. Розрахунки за отримані товари ВПБО «Прикарпатбудсервіс»проводились у безготівковій формі згідно платіжних доручень. Згідно карточки рахунку № 63 по постачальнику ТзОВ «Компанія «Статіклюкс», заборгованості по взаєморозрахунках із ТзОВ «Компанія «Статіклюкс» та ВПБО «Прикарпатбудсервіс»станом на 01.01.2006 року немає.

У ході проведення документальної перевірки ВПБО «Прикарпатбудсервіс»в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було направлено лист-запит №4850/23-0/250 від 18.02.2006 р., щодо проведення перевірки ТзОВ «Компанія «Статіклюкс»з питань взаємовідносин з ВПБО «Прикарпатбудсервіс»за 2005 рік. Згідно отриманого листа ДПА у Львівській області № 9050/7/23-507/56 від 13.06.2006 року та листа ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 9078/7/23-206 від 30.05.2006 року встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва 25.01.2006 р. у справі № 2-13139 визнано недійсними статут ТзОВ «Компанія «Статіклюкс»від 20.10.2004 р. з моменту його укладання; свідоцтво платника податку на додану вартість № 39074319; первинні документи та податкові накладні з реквізитами ТзОВ «Компанія «Статіклюкс», що підписані від імені Кухти О.С. з дати їх складання, з причин їх реєстрації на підставну особу, як засновника суб'єкта господарювання з використанням без її відома документа, що посвідчує особу.

При цьому, на думку відповідача, судом встановлено, що підставна особа не мала наміру та можливості займатися господарською діяльністю зареєстрованого на її ім'я підприємства, керівництвом підприємства вона не займалися, ніяких угод від імені підприємства не укладала, документів в якості керівника підприємства не підписувала та нікого на це не уповноважувала. Відповідач вважає, що встановлені рішенням Шевченківського районного суду м. Києва факти свідчать про те, що у господарських операціях з ВПБО «Прикарпатбудсервіс»від імені ТзОВ «Компанія «Статіклюкс»на стороні продавця діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова було направлено лист ВПБО «Прикарпатбудсервіс»від 01.08.2006 р. за №22826/23-0 про надання інформації та завірених копій необхідних документів по питанню взаєморозрахунків із ТзОВ «Компанії Статіклюкс»за період 2005 року. На підставі отриманої від ВПБО «Прикарпатбудсервіс»відповіді №22 від 23.08.2006 р. встановлено, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.01.2006 р. у справі №2-13139 скасовано ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.07.2006 р. (за нововиявленими обставинами).

ДПІ у Залізничному районі м. Львова повторно направлено запит в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №26176/23-0 від 06.09.2006 р. та направлено запит в Шевченківський районний суд м. Києва №26174/23-0 від 06.09.2006 р. про надання Інформації та відповідних копій документів по вищевказаних фактах. На підставі відповіді ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №2160/7/15-906 від 27.10.2006 р. встановлено, що ТОВ «Компанія «Статіклюкс»не подає звітності до ДПІ з податку на додану вартість з лютого 2006 року, свідоцтво платника ПДВ № 39074319 від 02.12.2004 року - анульовано, прийнято рішення Шевченківського районного суду м. Києва 25.01.2006 року № 2-13139 про визнання недійсними всіх вищезазначених документів.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями), встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для ведення господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.06.1995 р. №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції складання первинного документа".

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.2.1 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище ім'я фізичної особи; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи . зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно із ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку. Особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за №233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за №233/2037. податкова накладна вважається недійсною у разі її заповненнями іншою особою, ніж вказаною у п. 2 Порядку, а саме податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за №233/2037, передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

В ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку Виробничого проектно-будівельного об'єднання "Прикарпатбудсервіс" з питань взаєморозрахунків із товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Статіклюкс" за період 2005 року (акт №946/23-0/31978026 від 28.12.2006 р.), за наслідками якої встановлено, що 10.05.2005 р. між вищевказаними підприємствами укладено договір б/н про поставку промислового технологічного кухонного обладнання. На виконання укладеного договору б/н від 10.05.2005 р. про поставку промислового технологічного кухонного обладнання, у відповідності до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України, між ТзОВ "Компанія "Статіклюкс" та ВПБО "Прикарпатбудсервіс" виникло господарське зобов'язання, розрахунки за яким підтверджують видані для ВПБО "Прикарпатбудсервіс" податкові накладні №72-1 від 15.06.2005 р., №134 від 08.07.2005 р, №283 від 30.08.2005 р. та №282 від 30.08.2005 р. на загальну суму 402 298,80 грн., в тому числі ПДВ - 67 049,80 грн., та платіжні доручення, згідно карточки рахунку - 63 підприємства ВПБО "Прикарпатбудсервіс" за 2005 рік по постачальнику ТзОВ "Компанія "Статіклюкс", №44 від 15.06.2005 р. на суму 57 000,00 грн., №58 від 07.07.2005 р. на суму 70 000,00 грн., №60 від 08.07.2005 р. на суму 69 000,00 грн., №61 від 08.07.2005 р. на суму 74 000,00 грн. та №119 від 03.10.2005 р. на суму 132 298,00 грн.

Згідно вищенаведеного договору, ТзОВ «Компанія «Статіклюкс»поставила ВПБО «Прикарпатбудсервіс»товар на загальну суму 402298,80 грн., в т.ч. ПДВ - 67049,8 грн. Податкові накладні, видані ТОВ «Компанія «Статіклюкс»на загальну суму 402298,80 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 67049.80 грн., відображені ВПБО «Прикарпатбудсервіс»в книзі придбання товарів (робіт, послуг) за червень, липень 2005 року та в реєстрі отриманих податкових накладних за серпень, вересень 2005 року і, відповідно, вищевказані суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту згідно Декларацій з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень 2005 року. Розрахунки за отримані товари ВПБО «Прикарпатбудсервіс» проводились у безготівковій формі згідно платіжних доручень. Згідно карточки рахунку № 63 по постачальнику ТзОВ «Компанія «Статіклюкс»заборгованості по взаєморозрахунках із ТзОВ «Компанія «Статіклюкс»та ВПБО «Прикарпатбудсервіс» станом на 01.01.2006 року немає.

У висновках акту перевірки №946/23-0/31978026 від 28.12.2006 зазначено, що ВПБО „Прикарпатбудсервіс" в порушення п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4., ст. 7 ст.9 Закону України „Про податок на додану вартість" зайво включено до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 67049,80 грн., в т. ч.: за червень 2005р. - 9500,00 грн., за липень 2005р. - 35500,00 грн., за серпень 2005р. - 5775,20 грн., за вересень 2005р. - 16274,60грн. Даний висновок мотивовано рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.01.2006р. про визнання недійсними статуту ТОВ „Компанія „Статіклюкс" від 20.10.2004 року, свідоцтва платника податку на додану вартість №39074319, первинних документів та податкових накладних з реквізитами ТОВ „Компанія „Статіклюкс", що підписані від імені Кухти О.С.

На підставі даного акту перевірки, ДПІ у Залізничному районі м. Львова було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000072302/0/1062 від 17.01.2007р. Згідно даного податкового повідомлення-рішення, підприємству ВПБО „Прикарпатбудсервіс" визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 100574,70 грн., у тому числі 67049,80 грн. за основним платежем та 33524,90 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковим органом зроблено висновок про неправомірне включення підприємством ВПБО „Прикарпатбудсервіс" до податкового кредиту сум ПДВ з операцій з постачальником ТзОВ „Компанія „Статіклюкс" на підставі листа ДПА у Львівській області №9050/7/23-507/56 від 13.06.2006р. та листа ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 9078/7/23-206 від 30.05.2006р., в яких міститься інформація про рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.01.2006р., яким були визнані недійсними статут ТОВ „Компанія „Статіклюкс" від 20.10.2004 року; свідоцтво платника податку на додану вартість №39074319; первинні документи та податкові накладні з реквізитами ТОВ „Компанія „Статіклюкс", що підписані від імені Кухти О.С.

Підставою для визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію ТзОВ "Компанія "Статіклюкс" платником податку на додану вартість послужив той факт, що Кухтою О.С. (яка являться засновником даного підприємства) в поясненні, що було надано співробітникам УБВДОЗШ ДПА у м. Києві зазначено, що на її ім'я за матеріальну винагороду було зареєстровано ТзОВ "Компанія "Статіклюкс", займатися господарською діяльністю вона не збиралася, внесків до статутного фонду підприємства не вносила, документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності ТзОВ "Компанія "Статіклюкс" не підписувала, на посаду директора ТзОВ "Компанія "Статіклюкс" нікого не призначала, рахунків по даному підприємству у банківських установах не відкривала.

Однак, з Шевченківського районного суду м. Києва, було отримано інформацію, що ухвалою суду від 04.07.2006р. вказане рішення суду скасовано за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами. Про даний факт позивач повідомив податковий орган листом №22 від 23.08.2006р. Як зазначено в ухвалі суду від 04.07.2006 р., підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.01.2006р. є заява Кухти О.С., в якій вона стверджує, що підписала позов під впливом та враженням порушення кримінальної справи щодо фіктивної діяльності ТОВ “Компанія “Статіклюкс” і ці дії не відповідали її дійсним намірам. Вона заперечує надані раніше поясненняи та стверджує, що у встановленому порядку виступила засновником ТзОВ «Компанія «Статіклюкс»та здійснювала господарську діяльність, згідно з чинним законодавством. Крім того, кримінальна справа відносно посадових осіб ТзОВ "Компанія "Статіклюкс" постановою від 23.03.2005 р. була закрита за відсутністю складу злочину на підставі п.2 ст.6 КПК України з тих мотивів, що в ході досудового слідства факт фіктивного підприємництва ТзОВ «Компанія «Статіклюкс»не знайшов свого підтвердження, а також не встановлено в ході досудового слідства того, що ТзОВ "Компанія "Статіклюкс" займалась будь-якими незаконними видами діяльності та була зареєстрована для прикриття такої діяльності.

Згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 02.10.2006р., провадження у справі про визнання недійсними установчих документів, свідоцтва платника податку на додану вартість, первинних документів податкової звітності ТОВ „Компанія „Статіклюкс" закрито.

Також, зазначеними судовими рішеннями спростовано висновки відповідача, що встановлені рішенням Шевченківського районного суду м. Києва факти начебто свідчать про те, що у господарських операціях з ВПБО «Прикарпатбудсервіс»від імені ТзОВ «Компанія «Статіклюкс»на стороні продавця діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій. Відповідачем, незважаючи на вимоги суду, не надано будь-яких доказів, які би вказали осіб, що діяли від імені ТзОВ «Компанія «Статіклюкс»у господарських операціях з ВПБО «Прикарпатбудсервіс», крім Кухти О.С., яка являться засновником та директором ТзОВ «Компанія «Статіклюкс».

В акті зазначено, що, після отримання листа позивача, податковим органом були направлені запити до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та Шевченківський районний суд м. Києва. На момент підписання акту перевірки від 28.12.2006р. відповіді з Шевченківського районного суду податковим органом не було отримано. Тобто, обставини, згідно яких податковий орган визначив порушення підприємством ВПБО „Прикарпатбудсервіс" вимог чинного законодавства, належним чином не були ним перевірені та підтверджені.

Крім того, твердження відповідача в Акті перевірки, що результати господарського правочину стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення в зв’язку з тим, що вони були ТОВ „Компанія „Статіклюкс" приховані від оподаткування, спростовуються обставинами, що підтверджені листом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №2160/7/15-906 від 27.10.2006 р. про те, що ТзОВ "Компанія "Статіклюкс" не подає звітності до ДПІ з податку на додану вартість тільки з лютого 2006 р., свідоцтво платника ПДВ анульовано 15.05.2006 р., а результати правочину належно відображено у податковому обліку ТзОВ "Компанія "Статіклюкс" у попередньому, 2005 році, коли зазначене свідоцтво не було ще анульовано, а відповідну звітність було подано у встановленому порядку.

Доводи відповідача, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва 25.01.2006 р. у справі № 2-13139, ухвалу цього ж суду від 04.07.2006 р. та ухвалу від 02.10.2006 р. слід застосовувати із врахуванням рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2007 р. у справі №2-1565/07, при визначенні правомірності прийняття ДПІ у Залізничному районі м. Львова податкового повідомлення-рішення №0000072302/0/1062 від 17.01.2007р. не можуть бути взяті до уваги, оскільки при прийнятті цього рішення 17.01.2007р. сторони не могли знати про можливість прийняття судового рішення від 26.06.2007 р., а слід виходити з тих обставин, які мали місце на час прийняття податкового повідомлення-рішення №0000072302/0/1062 від 17.01.2007р., що оскаржується.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення (державної реєстрації) і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. За такими ж правилами створюються, набувають та втрачають правоздатність юридичні особи за ст.ст. 55 - 60 Господарського кодексу України та розділами III - IV Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У відповідності до п.15 ст.58 Господарського кодексу України, скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта господарювання здійснюється на підставі рішення суду у випадках визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам. Скасування державної реєстрації припиняє господарську діяльність суб'єкта господарювання. У разі визнання за рішенням суду установчих документів недійсними, законодавством України передбачено лише один наслідок, який полягає у здійсненні ліквідаційної процедури і задоволенні претензій кредиторів, в тому числі держави, що підтверджується позицією Вищого адміністративного суду України, що викладена в ухвалі від 01.08.2007р.

На виконання ухвали суду від 10.01.2008р., до справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. З даного витягу вбачається, що державну реєстрацію ТзОВ «Компанія Статіклюкс»не припинено. Враховуючи, що, на момент видачі податкових накладних, вказане товариство було у встановленому порядку зареєстровано як платник ПДВ і мало відповідне діюче свідоцтво платника ПДВ, твердження та висновки податкового органу щодо порушень позивачем вимог чинного законодавства, що викладені у акті перевірки, на підставі якого були винесені оскаржувані повідомлення-рішення, не є обгрунтованими.

Отже, на момент підписання акту перевірки №946/23-0/31978026 від 28.12.2006р. та прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000072302/0/1062 від 17.01.2007р., рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.01.2006р. про визнання недійсними статуту ТзОВ «Компанія Статіклюкс», свідоцтва платника податку на додану вартість, первинних документів та податкових накладних з реквізитами ТзОВ «Компанія Статіклюкс», на яке покликається в акті податковий орган, було скасовано, а провадження у цій справі закрито.

З Інформаційної довідки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №2471/7/23-1206 від 24.02.2006р., що додається до матеріалів справи, вбачається, що на момент укладення та виконання договору від 10.05.2005р. ТзОВ «Компанія Статіклюкс» було у встановленому порядку зареєстровано як платник податків, мало діюче свідоцтво платника ПДВ, тобто, мало право виписувати податкові накладні; що ТзОВ «Компанія Статіклюкс»в період виконання умов вказаного договору подавало декларації з податку на прибуток та декларації з ПДВ; а також, що до державного бюджету за період, в який складено податкові накладні, що виписані по факту виконання умов договору від 10.05.2005р., ТзОВ «Компанія Статіклюкс»було нараховано та сплачено ПДВ в сумі 3,794 тис. грн. Отже, на момент виписання податкових накладних ТзОВ «Компанія Статіклюкс»було у встановленому порядку зареєстровано як платник податків і воно мало діюче свідоцтво платника ПДВ.

Твердження податкового органу про фіктивність (безтоварність) договору від 10.05.2005р., укладеного між ВПБО «Прикарпатбудсервіс»та ТОВ «Компанія Статіклюкс»спростовується Постановою господарського суду Львівської області по справі №18/39А від 11.03.2008р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду по справі №6931708/9104 від 03.03.2009р., що долучено до матеріалів справи, якими, зокрема, встановлено факт належного виконання (товарність) вказаного договору його сторонами. На виконання вимог ухвал суду від 28.11.2007р. та 25.12.2007р., позивачем надано докази фактичного виконання договору, що став підставою для винесення податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються, та докази фактичного понесення витрат (складських, транспортних тощо) при виконанні договору, що став підставою для винесення податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються.

Згідно Постанови КМ України №740 від 25.05.2006р., судове рішення - вирок, рішення, постанова, ухвала, окрема ухвала (постанова) суду, що ухвалені (постановлені) судами у кримінальних, цивільних, господарських справах, у справах адміністративної юрисдикції та у справах про адміністративні правопорушення, а також судовий наказ, виданий в порядку наказного провадження у цивільних справах. Стаття 124 Конституції України визначає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно статті 11 Закону України «Про судоустрій України», судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України; судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом; невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно чинного законодавства, справи про визнання недійсними документів підвідомчі виключно судам, тому встановлювати факт їх недійсності може лише чинне рішення суду, який розглянув справу. Відповідно, в даному випадку, виключно чинне рішення суду може бути належним підтвердженням порушення позивачем вимог податкового законодавства. На момент здійснення перевірки рішення суду, на яке посилається податковий орган, скасовано, тобто відсутні обставини, за яких податковий орган міг визначити зайве включення до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 67049,80 грн., і, відповідно, застосувати штрафні (фінансові) санкції.

З наведеного вбачається, що у податкового органу були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення, оскільки, ТзОВ «Компанія Статіклюкс»було у встановленому порядку зареєстровано як платник податків, мало діюче свідоцтво платника ПДВ, тобто, мало право виписувати податкові накладні, а визнання в подальшому недійсними статуту, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про державну реєстрацію в якості платника ПДВ вказаного товариства не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації ТзОВ «Компанія Статіклюкс»до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Згідно п.п.1.1 п.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (із змінами і доповненнями) (надалі –Порядку 327), цей Порядок розроблено відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання).

Згідно п.п.1.7 п.1 Порядку 327, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п.п.2.3.2 п.2 Порядку 327, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Однак, в судовому засіданні представником відповідача не вказано, якій саме нормі чинного законодавства не відповідає оформлення представлених позивачем доказів, а також які саме конкретні докази, які не представлені позивачем в судове засідання, є обов’язковими для обґрунтування правомірності віднесення вказаних вище сум до податкового кредиту.

Відповідач як в Акті перевірки, так і у своєму відзиві не заперечує факт подання для перевірки всіх витребуваних працівниками ДПІ документів. Все це підтверджується також і рішеннями вищестоячих податкових органів, до яких в апеляційному порядку було оскаржено оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.3 ст.9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Однак, відповідач у встановленому законом порядку не довів правомірність своєї оспорюваної поведінки, висновки відповідача, на підставі яких було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не в повній мірі відповідають нормам чинного законодавства, що регулюють відповідні правовідносини.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Виробничого проектно-будівельного об”єднання “Прикарпатбудсервіс” (м.Львів) до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова (м.Львів) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000072302/0/1062 від 17.01.2007 р. ( №0000072302/1/13235 від 28.04.2007 р., № 0000072302/2/20578 від 06.07.2007 р., № 0000072302/3/27565 від 12.09.2007 р.) на суму 100574 (сто тисяч п”ятсот сімдесят чотири) грн. 70 коп є обґрунтованим і підлягає до задоволення.

Згідно ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено.

Згідно п.п. 1, 2 ч.3 р.VІІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:

судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;

розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та становить 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто 3,4 грн.

Згідно представленої позивачем суду квитанції № 0115*018051/1*682 від 26.11.2007р., останнім сплачено 3,40 грн. судового збору.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі наведеного, а також, в зв’язку з тим, що спір виник з вини відповідача, судові витрати підлягають поверненню позивачу за рахунок Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.19, 55,61 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 6, 7, 9, 10, 11, 17, 48, 69, 70, 71, 86, 87, 89, 94, 107, ч. 3 ст. 112, ст. ст.120, 121, 122, 123, 124, 128, 138, 139, 140, 151, 152, 153, 154, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 163, п. 3 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова (м.Львів) № 0000072302/0/1062 від 17.01.2007 р. (№0000072302/1/13235 від 28.04.2007 р., № 0000072302/2/20578 від 06.07.2007 р., № 0000072302/3/27565 від 12.09.2007 р.) на суму 100574 (сто тисяч п”ятсот сімдесят чотири) грн. 70 коп. –визнати нечинними та скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничого проектно-будівельного об”єднання “Прикарпатбудсервіс” (м.Львів) (79018, м.Львів, вул.. Бр.Міхновських, 31, код ЄДРПОУ 31978026, інші реквізити відсутні) - 3 (три) грн. 40 коп. сплаченого державного мита.

4. Виконавчий лист видати відповідно до ст.ст. 258, 259 КАС України

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя