Рішення № 7698195, 28.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.10 Справа№ 9/231

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

при секретарі Марочканич І.О.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Військового прокурора Львівського гарнізону, м. Львів, в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах

Позивача: 72 окремого загону механізації 1 об»єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (Військова частина Т 0410), м. Червоноград, Львівської області,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Індустрія», Львівська область, Пустомитівський район, с. Підберізці,

Про стягнення заборгованості в сумі 85 310 грн. 06 коп., в т.ч. 64 873,20 грн. основного боргу, 7 200,93 грн. пені, 10 639,22 грн. інфляційних втрат, 2596,71 грн. 3% річних та в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 853,10 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За участю представників:

Від прокуратури: п/к Майорчак В.М.

Від позивача: Гальчинський С.О. (довіреність у справі),

Від відповідача: не прибув,

Представникам роз»яснено права та обов”язки сторін передбачені ст. ст. 22, 29 ГПК України, підстави відводу судді ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону, м. Львів, в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах позивача: 72 окремого загону механізації 1 об»єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (Військова частина Т0410), м. Червоноград, Львівської області, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Індустрія», Львівська область, Пустомитівський район, с. Підберізці, про стягнення заборгованості в сумі 85 310 грн. 06 коп., в т.ч. 64 873,20 грн. основного боргу, 7 200,93 грн. пені, 10 639,22 грн. інфляційних втрат, 2596,71 грн. 3% річних та в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 853,10 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду від 18.12.2009р. порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 28.01.2010р., про що сторони були належним чином повідомлені, Відповідач, під розписку 31.12.2009р. рекомендованою поштою № 5008290 (оригінал поштівки в матеріалах справи).

Представник прокуратури позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовільнити та стягнути з відповідача на користь позивача 85 310 грн. 06 коп., в т.ч. 64 873,20 грн. основного боргу, 7 200,93 грн. пені, 10 639,22 грн. інфляційних втрат, 2596,71 грн. 3% річних та в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 853,10 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовільнити та стягнути з відповідача на користь 72 окремого загону механізації 1 об»єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (Військова частина Т0410) 64 873,20 грн. основного боргу, 7 200,93 грн. пені, 10 639,22 грн. інфляційних втрат, 2596,71 грн. 3% річних.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, відзиву на позов не надіслав, вимог ухвали від 18.12.2009р. не виконав, про причини неприбуття суд належним чином не повідомив, не зважаючи на те, що був належним чином, під розписку, 31.12.2009р. повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованою поштою № 5008290 (оригінал поштівки в матеріалах справи).

Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ.

72 окремий загін механізації 1 об»єднаного загону Державної служби транспорту (Військова частина Т 0410) є складовою частиною Державної спеціальної служби транспорту (в подальшому ДССТ), яка є спеціалізованим державним органом транспорту у складі Міністерства транспорту України, призначеним для стійкого функціонування транспорту в мирний час та в умовах воєнного і надзвичайного стану.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту»майно, що закріплене за військовою частиною Т 0410 є державною власністю, що перебуває у сфері управління Міністерства транспорту, і належить їй на правах оперативного управління. Фінансування зазначеної військової частини здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, для захисту порушеного права Військова частина Т 0410 ДССТ уповноважена виступати стороною в Господарському суді, оскільки командир військової частини Т 0410 несе повну відповідальність перед державою за стан та діяльність військової частини, а також за ефективне використання закріпленого державного майна, витрачання грошових коштів, контроль за виконанням договірних зобов'язань, і повинен вживати заходів щодо відшкодування збитків, заподіяних військовій частині, для чого діяти у відповідності із законом.

Військовий прокурор Львівського гарнізону діє згідно п. 2 ст. 121 Конституції України звертається з позовом до господарського суду в інтересах Держави в особі військової частини Т 0410 ДССТ як органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних питаннях, оскільки невиконання зобов'язань щодо відшкодування Військовій частині Т 0410 ДССТ призводить до зменшення доходної частини державного бюджету України.

Так, 9 червня 2009 року між 72 окремим загоном механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (далі за текстом - Позивач) та ТзОВ «Нова індустрія»(далі за текстом - Відповідач) укладено договір № 7-0410-2009/П (в подальшому - Договір).

Відповідно до умов Договору Позивач прийняв на себе зобов'язання за завданням Відповідача виконати роботи по влаштуванню земляної основи під промислові об'єкти в Самбірському районі львівської області, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Порядок оплати за виконанні Позивачем роботи проводиться відповідачем відповідно до ст. 5 Договору.

Зазначений договір підписано представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками підприємств сторін, що відповідає вимогам статті 207 ЦК України, є правомірним правочином, відповідно до статті 204 ЦК України.

Договір № 7-0410-2009/П від 09 червня 2009 року за своєю правовою природою, основними так і неосновними (другорядними) ознаками є договором підряду, який укладено відповідно до статті 837 ЦК України.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до п. 3.1 Договору, термін виконання робіт був встановлений до 1 вересня 2009 року.

Відповідно до Акту приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 р. (Типова форма № КБ-2в), Підрядником було виконано робіт на загальну суму 64873,20 грн.

Даний Акт був підписаний сторонами 10 липня 2008 р., при цьому жодних зауважень чи претензій від Замовника щодо якості виконаних робіт не надходило.

Сторонами також складено та підписано наступні документи: Додаток до договору № 1 «Договірна ціна»на будівництво пташників в с. Новосілки-Гостинівські Самбірського району, Львівської області, що здійснюється у 2009 році, Локальний кошторис № 2-1-1 на влаштування земляної основи під будівництво промислових об»єктів (Форма № 4), який є Додатком № 2 до договору № 7-0410-2009/П від 09 червня 2009 року та Довідка про вартість виконання підрядних робіт (Типова форма № КБ-3) за липень 2009р. (докази в матеріалах справи).

Позивач направив відповідачу Рахунок № 12 від 10 липня 2009р. для оплати виконаних ним робіт на суму 64873,21 грн., який відповідач не оплатив.

Таким чином, станом на 23 листопада 2009 року має місце заборгованість Замовника в частині основного боргу перед Підрядником за виконані роботи в сумі 64 873,20 грн.

Всі умови Договору для проведення розрахунків між сторонами дотримані, проте остаточного розрахунку Відповідачем так і не здійснено.

Відповідно до п. 5.3 Договору, Замовник здійснює остаточний розрахунок на протязі десяти банківських днів після виконання робіт та підписання актів, передбачених Договором та додатковими угодами в повному обсязі.

Тобто, перебіг строку визначеного в ст. 5.3 Договору розпочався з 25 липня 2008р.

Позивач намагався врегулювати спір з Відповідачем у досудовому порядку.

Так, 11 вересня 2009 Позивачем надіслано на адресу Відповідача Претензію за вих. № 267 про погашення боргу за виконані роботи.

Претензія позивача залишена відповідачем без реагування.

Стаття 526 Цивільного кодексу України вказує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. При цьому, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом - ст. 525 ЦК України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору... Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 7200,00 грн., яка нарахована відповідно до п. 6.1. Договору.

Стаття 611 Цивільного кодексу України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1 Договору за несвоєчасну оплату Замовником вартості виконаних робіт, останній сплачує пеню у розмірі 0,5 % від загальної вартості виконаних робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, коли сплачується пеня від суми заборгованості.

Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»(із змінами та доповненнями внесеними до нього ЗУ від 10.01.2002р. № 2921-111) - «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін».

Статтею 3 цього Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Визначений у такий спосіб розмір пені становить 7200 грн. 93 коп., яка обрахована від суми основного боргу 64873,20 грн., за період з 25.07.2008р. по 25.01.2009р. за 185 календарних днів прострочення платежу, при ставці НБУ у зазначений період 11% (розрахунок пені: 11% : 365 днів року х 2 = 0,06 х 185 х 64873,20 : 100% = 7200,93 грн. в матеріалах справи, як Додаток № 1 до позовної заяви).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 2596,71 грн. 3% річних та 10639,22 грн. інфляційних втрат, які нараховано відповідно до статті 625 ЦК України (Розрахунки Додаток 2 та Додаток № 3 до позовної заяви).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до розрахунків, які додаються, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача 3 % річних у розмірі 2596,71 грн. та інфляційні витрати у розмірі 10639,22 грн.

Виходячи з наведеного, Відповідач заборгував Позивачу станом на 23.11.09 р., включно, 85 310,06 грн. (64873,20 грн. + 2596,71 грн. + 10639,22 грн. + 7200,93 грн.).

Доказами, що підтверджують неналежне виконання Відповідачем зобов'язань умов договору є: договір № 7-0410-2009/П від 09.06.2008 р.; Акт приймання виконаних підрядних робіт від 10.07.08 р.; рахунок № 12 від 10.07.2009 р.; Додаток до договору № 1 «Договірна ціна»на будівництво пташників в с. Новосілки-Гостинівські Самбірського району, Львівської області, що здійснюється у 2009 році, Локальний кошторис № 2-1-1 на влаштування земляної основи під будівництво промислових об»єктів (Форма № 4), який є Додатком № 2 до договору № 7-0410-2009/П від 09 червня 2009 року та Довідка про вартість виконання підрядних робіт (Типова форма № КБ-3) за липень 2009р. (оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні, копії в матеріалах справи).

Згідно п. 8.2 Договору у випадку, коли сторони не дійшли до згоди, суперечності між ними розглядаються в господарському суді згідно чинного законодавства України.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 1 ГПК України, Позивач вправі звернутися за захистом своїх порушених прав та інтересів до господарського суду з позовом про примусове стягнення боргу.

Неодержання Державною спеціальною службою транспорту військової частини Т 0410 зазначених у позовній заяві коштів призвело до зменшення доходної частини бюджету, чим порушено інтереси держави, що відповідно до ст.121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", рішення Конституційного Суду України від 8.04.1999 року № 13-рп/99, що дає право Військовому прокурору Львівського гарнізону звернутися з позовом до господарського суду в інтересах держави в особі позивача, що в свою чергу не суперечить статті 29 ГПК України.

Суд заслухав пояснення представників Військового прокурора Львівського гарнізону, позивача, оглянув та дослідив подані сторонами докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення.

Судові витрати покласти на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України, та стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України 853,10 грн. державного мита, що складає 1% ціни позову та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 4, 4-3 4-7, 12, 15, 18, 21, 22, 29, 32, 33, 34, 43, 44 49, 69, 75, 82 - 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовільнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ІНДУСТРІЯ»( п. і. 81146, Львівська область, Пустомитівський район, с. Підберізці, вул. Франка, 12, код ЄДРПОУ 33932732, адреса офісу: 79026, м. Львів, вул. В.Великого, 4/110) на користь 72 окремого загону механізації 1 об»єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (Військова частина Т 0410) ( п. і. 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Промислова, 3, код ЄДРПОУ 33158321) 64 873,20 грн. основного боргу, 7 200,93 грн. пені, 10 639,22 грн. інфляційних втрат, 2596,71 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ІНДУСТРІЯ»( п. і. 81146, Львівська область, Пустомитівський район, с. Підберізці, вул. Франка, 12, код ЄДРПОУ 33932732, адреса офісу: 79026, м. Львів, вул. В.Великого, 4/110) в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 853,10 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя