ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" січня 2010 р.Справа № 12/191(15/34) Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: приватного підприємства "Міленіум-Трейд", м. Кривий Ріг
до відповідача: приватного підприємства "Компанія Агропромінвест", м. Кіровоград
про стягнення 209436 грн. 58 коп.
Представники сторін:
від позивача - Коржов В.І., довіреність №112 від 21.07.2009 р. та Нечаєв А.В., довіреність №126 від 10.08.2009 р.;
від відповідача - не брав участі.
Приватним підприємством "Міленіум-Трейд" подано позов про стягнення з приватного підприємства "Компанія Агропромінвест" 209436,58 грн. заборгованості за договором № 8 від 01.09.2006 року, в тому числі: 135029,60 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 9457,74 грн., інфляційних витрат в сумі 64949,24 грн., а також судових витрат.
Ухвалою від 13.03.2009 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №15/34.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.05.2009 року, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2009 року, в задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2009 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2009 року та рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.05.2009 року у справі №15/34 скасовано. Справу №15/34 передано на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.
В постанові Вищого господарського суду України від 21.10.2009 року зазначено, зокрема, що відповідач частково погасив свою заборгованість, не оспорював її, підписавши акт звірення розрахунків та письмово, листом №000038 від 05.11.2007 року, з посиланням на претензію позивача у справі від 01.11.2007 року, зобов'язався погасити заборгованість у повному обсязі до кінця поточного року. За висновком касаційної інстанції, наведені обставини справи з урахуванням положень ч.1 ст. 692 та ст. 530 ЦК України, спростовують висновки суду щодо відсутності у відповідача грошових зобов'язань на час розгляду спору судом, а тому суд касаційної інстанції визнав обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанції такими, що не відповідають дійсності.
В силу вимог ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Ухвалою від 15.12.2009 року даній справі присвоєно №12/191(15/34).
Під час нового розгляду справи позивач підтримав позов в повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні участі не брав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи; відзив на позов не подав, позовні вимоги не заперечив.
Справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши та оцінивши наявні матеріали справи, оглянувши надані позивачем оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
01.09.2006 року між сторонами укладений договір № 8 (надалі - договір №8 від 01.09.2006 р.). За умовами цього договору продавець (позивач) зобов’язується продати покупцю (відповідачу) бензол сирий кам’яновугільний в кількості, за ціною та строкам поставки зазначених в специфікації, що є невід’ємною частиною цього договору, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити поставлену продукцію на умовах даної угоди.
Відповідно до п. 5.1. договору №8 від 01.09.2006 р. покупець проводить попередню оплату в розмірі 100 % вартості продукції в національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця платіжними дорученнями, в строк не пізніше п’яти банківських днів з моменту виставлення продавцем рахунку на оплату продукції.
Згідно з умовами розділу 16 цього договору дана угода набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки продукції до 31 грудня 2006 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення. Якщо по закінченні терміну дії договору не надходить заява однієї із сторін стосовно його припинення, договір автоматично вважається пролонгованим.
Договір №8 від 01.09.2006 р. підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.
Крім того, сторонами 01.09.2006 р. підписано додаткову угоду № 1 до договору №8 поставки безнолу сирого кам'яновугільного. Умовами цієї угоди сторони визначили, що постачальник передає у власність покупця бензол сирий кам’яновугільний марки БС, БС-2, (далі-товар), а покупець приймає товар та сплачує за нього вартість товару, ж/д тариф, оренду ж/д цистерни. Поставка здійснюється за наступними реквізитами із зазначенням: номеру договору – 8 від 01.09.2006 року; грузоотримувача: БС – ТОВ "Агротехоил", код підприємства – 1024, ст. Кіровоград, Одеської залізниці, код станції - 411403, вул. Севастопольська 9/16, м. Кіровоград, 25005. Додаткова угода підписана представниками сторін та посвідчена печатками підприємств.
На виконання умов договору позивач по видатковій накладній №35 від 12.09.2006 р. на підставі довіреності серія ЯММ № 465072 від 11.09.2006 р. поставив відповідачу 58,2 тонни бензолу сирого кам’яновугільного на суму 197298 грн. (разом з ПДВ). Також по цій накладній відповідач отримав від позивача ж/д тариф на суму 7825 грн. 20 коп. (в тому числі ПДВ) і ж/д цистерна на суму 2606 грн. 40 коп. (в тому числі ПДВ). Загальна сума накладної становить 207729 грн. 60 коп.
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 31.10.2006 р. – 15000 грн., 16.11.2006 р. – 15000 грн., 17.11.2006 р. – 12700 грн., 07.12.2006 р. – 15000 грн., що підтверджується ксерокопією виписки з банківського рахунку наданої позивачем. При здійсненні цих оплат, відповідач в рядку призначення платежу зазначав: "За БСК згідно договору № 8 від 01.09.2006 ...".
Відповідач також здійснив оплату 31.10.2006 р. в сумі 15000 грн. з призначенням платежу: "За БСК згідно договору б/н від 25.10.2006 ...", яка зарахована позивачем в оплату отриманого товару по договору № 8 від 01.09.2006 р.
Загальна сума здійснених відповідачем оплат за отриманий від позивача товар становить 72700 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий товар за договором №8 від 01.09.2006 р. складає 135029 грн. 60 коп. (207729 грн. 60 коп. – 72700 грн. 00 коп. = 135029 грн. 60 коп.)
Господарський суд враховує вимоги ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає або зобов’язується передати майно /товар/ у власність другій стороні /покупцеві/, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно /товар/ і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Господарський суд враховує, що позивач не проводив попередню оплату в розмірі 100 % вартості продукції в національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, як то передбачено пунктом 5.1. договору №8 від 01.09.2006 р. Позивачем не надано суду доказів вручення відповідачу рахунку на оплату продукції.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №53 від 01.11.2007 р. (а.с.24) з вимогою погасити заборгованість за договором №8 від 01.09.2006 р., яка, з урахуванням штрафних санкцій, за розрахунком позивача станом на 01.11.2007 р. складала - 173319,90 грн., в тому числі - 135029,60 грн. сума основного боргу.
Листом №000038 від 05.11.2007 р. відповідач повідомив позивача, з посиланням на претензію позивача у справі від 01.11.2007 р., про готовність погасити заборгованість у повному обсязі до кінця поточного року.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зважаючи на положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний був провести розрахунки у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, тобто до 12.11.2009 р.
Між тим відповідач не надав господарському суду доказів погашення заборгованості за отриманий товар в сумі 135029,60 грн.
В силу вимог ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, вимоги позивача щодо стягнення з приватного підприємства "Компанія Агропромінвест" основного боргу в розмірі135029,60 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню господарським судом.
Позивач також просить стягнути з відповідача втрати від інфляції в сумі 64949 грн. 24 коп. за період з 08.12.2006 р. по 25.02.2009 р. та 3 % річних в сумі 9457 грн. 74 коп. за період з 01.11.2006 р. по 25.02.2009 р.
Вирішуючи спір в цій частині, господарський суд враховує положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено господарським судом, кінцевим терміном виконання зобов’язання згідно договору №8 від 01.09.06 року є 12.11.2007 р., оскільки відповідач повинен був повністю розрахуватись за поставлений товар протягом 7 днів від дня пред’явлення вимоги.
Таким чином, розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції та розрахунок трьох відсотків річних має бути проведено, починаючи з 13.11.2007 р.
Враховуючи викладене, сума 3 % річних від простроченої суми, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за період з 13.11.2007 р. по 25.02.2009 р., складає 5227,31 грн. (135029,60 грн. х 3% : 365 днів х 471 день); сума інфляційних збитків за період з листопада 2007 року по лютий 2009 року складає 44961,62 грн.
Отже, вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 185218,53 грн. боргу, в тому числі: 135029,60 грн. основного боргу, 5227,31 грн. - 3% річних, 44961,62 грн. - індексу інфляції. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.
Витрати по сплаті державного мита в сумі 1852,19 грн. та 118,00 грн. послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, в іншій частині - на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства "Компанія Агропромінвест" (м. Кіровоград, вул. Московська, 206 та м. Кіровоград, вул. Волкова, 28, корп. 4, кв. 92, ідентифікаційний код 34448744) на користь приватного підприємства "Міленіум-Трейд" (м. Кривий Ріг, вул. Постишева, 29, ідентифікаційний код 31224203) - 185218,53 грн. боргу, в тому числі: 135029,60 грн. основного боргу, 5227,31 грн. - 3% річних, 44961,62 грн. - індексу інфляції, а також 1852,19 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копію рішення направити сторонам.
Суддя О.Б. Шевчук
Дата підписання рішення: 18.01.2010 р.
Судове рішення № 7697922, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 14.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 12/191(15/34). Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: