Рішення № 7697899, 01.02.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

01.02.2010 р. Справа № 19/122

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Буд Мат Україна”, м. Львів

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Ужгород

про стягнення 20 150 грн. 27 коп., в тому числі 18176 грн. 81 коп. заборгованості за поставлений товар, 1 503 грн. 04 коп. пені, 254 грн. 89 коп. інфляційних нарахувань та 215 грн. 53 коп. три проценти річних (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог),

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

представники:

Позивача Книш В.П., директор

Відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Буд Мат Україна”, м. Львів заявлено позов до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Ужгород про стягнення 20 353 грн. 02 коп., в тому числі 18634 грн. 45 коп. заборгованості з врахуванням індексу інфляції, 1 503 грн. 04 коп. пені та 215 грн. 53 коп. три проценти річних. Представником позивача в судовому засіданні 13.01.2010 року подано заяву б/н від 13.01.2010 року в порядку ст. 22 ГПК України про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 20 150 грн. 27 коп., в тому числі 18176 грн. 81 коп. заборгованості за поставлений товар, 1 503 грн. 04 коп. пені, 254 грн. 89 коп. інфляційних нарахувань та 215 грн. 53 коп. три проценти річних, а також судові витрати.

Представник позивача просить задоволити позов, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору поставки № 75 від 27.08.2007 року, а саме не оплатив вартість поставленого йому товару в розмірі 18176 грн. 81 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 10.12.2009 року, 22.12.2009 року та 13.01.2010 року надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення судова повістка № 00367 від 17.12.2009 року, повідомлення судова повістка № 00060041 від 05.01.2010 року, повідомлення судова повістка № 907808 від 11.01.2010 року та повідомлення судова повістка № 138385 від 21.01.2010 року) у судові засідання 22 грудня 2009 року, 13 січня 2010 року та 1 лютого 2010 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалою суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача

суд встановив:

27 серпня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Буд Мат Україна”, м. Львів (постачальник) та Приватним підприємцем ОСОБА_3, м. Ужгород (покупець) укладено договір № 75. Згідно умов даного договору постачальник (позивач) взяв на себе зобовязання в порядку та на умовах даного договору, поставити будівельні матеріали, а покупець (відповідач) взяв на себе зобовязання прийняти їх та оплатити. Передача товару здійснюється на підставі накладних, що становлять невідємну частину даного договору та повинні містити інформацію, яка погоджена сторонами в письмовому або усному вигляді.

Розділом 2 договору передбачено, що поставка товару замовленого покупцем (відповідачем) здійснюється протягом 7 днів з дня погодження постачальником (позивачем) замовлення оформленого відповідно до даного договору. Замовлення вважається погодженим постачальником (позивачем), якщо він у дводенний термін з дня його отримання повідомить покупця (відповідача) про його прийняття. Фактична передача товару засвідчується накладною постачальника (позивача), дата оформлення якої вважається датою передачі товару покупцю (відповідачу) (п. 2.2. договору). Приймання передача товару здійснюється повноважними представниками сторін, які повинні мати належним чином оформлені довіреності на здійснення вказаних дій або згідно додатку до договору без довіреності, при умові надання зразків печатки та підписів матеріально відповідальних осіб, що мають право отримання товару.

Відповідно до розділу 3 договору встановлено, що ціна товару визначається на підставі специфікації і може бути змінена винятково за попереднім узгодженням з покупцем (відповідачем), не менш ніж за 3 робочих дні до моменту такої зміни. Зміна ціни без погодження покупця (відповідача) і до виконання всіх діючих і не виконаних на момент такої зміни заявок замовлень покупця (відповідача) не допускаються. Оплата товару проводиться шляхом сплати покупцем (відповідачем) 20% вартості вказаної в накладній по факту поставки. Фактом поставки вважається день виписки накладної. У випадку, якщо частина чи вся партія товару передана покупцеві (відповідачу) без попередньої оплати, він зобовязаний провести остаточний розрахунок на протязі 21 календарного дня з моменту отримання. Датою оплати продукції є дата надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника (позивача). Оплата за продукцію проводиться у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок постачальника (позивача).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново господарськими визнаються цивільно правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до договору № 75 від 27.08.2007 року, видаткової накладної № РН-0001719 від 18.06.2009 року позивачем було поставлено відповідачу через ОСОБА_5 по довіреності № 256 від 17.06.2009 року товар на загальну суму 23 876 грн. 81 коп. Однак, за отриманий товар відповідач розрахувався тільки частково.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ з наступними змінами та доповненнями підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.

У звязку з частковим погашенням боргу за поставлений товар за відповідачем за даними позивача, рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 18 176 грн. 81 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобовязання, не оплатив повну вартість поставленого йому товару в розмірі 18 176 грн. 81 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 18 176 грн. 81 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорамимають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 18 176 грн. 81 коп. заборгованості за поставлений товар.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 503 грн. 04 коп.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку прострочення оплати покупець (відповідач) оплачує постачальнику (позивачу) за весь час прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобовязання нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, складає 1 503 грн. 04 коп., підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки складає 254 грн. 89 коп., три проценти річних 215 грн. 53 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 203 грн. 53 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 526, 549, ч. 2 ст. 625, ст. ст. 629, 655, ч. 1 ст. 692, ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, ч. 1 ст. 175, ст. 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Буд Мат Україна”, м. Львів, вул. Патона, 22 (код ЄДРПОУ 34904727) суму 20 150 (Двадцять тисяч сто пятдесят гривень) грн. 27 коп., в тому числі 18 176 (Вісімнадцять тисяч сто сімдесят шість гривень) грн. 81 коп. заборгованості за поставлений товар, 1 503 (Одна тисяча пятсот три гривень) грн. 04 коп. пені, 254 (Двісті пятдесят чотири гривень) грн. 89 коп. інфляційних нарахувань та 215 (Двісті п'ятнадцять гривень) грн. 53 коп. три проценти річних, а також суму 203 (Двісті три гривень) грн. 53 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236 (Двісті тридцять шість гривень) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.