Рішення № 7697898, 01.02.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

01.02.2010 р.                                                                                 Справа № 19/121

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Буд Мат Україна”, м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Домовой ТМ”, м. Ужгород

про стягнення 36058 грн. 66 коп., в тому числі 25 271 грн. 61 коп. заборгованості за поставлений товар, 6 593 грн. 68 коп. пені, 2882 грн. 57 коп. інфляційних нарахувань та 1 310 грн. 80 коп. три проценти річних (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог),

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача – Книш В.П., директор

Відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Буд Мат Україна”, м. Львів заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Домовой ТМ”, м. Ужгород про стягнення 38943 грн. 25 коп., в тому числі 28154 грн. 18 коп. заборгованості з врахуванням індексу інфляції, 9478 грн. 27 коп. пені та 1310 грн. 80 коп. три проценти річних. Представником позивача в судовому засіданні 13.01.2010 року подано заяву б/н від 13.01.2010 року в порядку ст. 22 ГПК України про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 36058 грн. 66 коп., в тому числі 25 271 грн. 61 коп. заборгованості за поставлений товар, 6 593 грн. 68 коп. пені, 2882 грн. 57 коп. інфляційних нарахувань та 1 310 грн. 80 коп. три проценти річних, а також судові витрати.

Представник позивача просить задоволити позов, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору поставки № 95 від 27.08.2008 року, а саме не оплатив вартість поставленого йому товару в розмірі 25271 грн. 61 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 10.12.2009 року, 22.12.2009 року та 13.01.2010 року надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення –судова повістка № 00000375 від 16.12.2009 року, повідомлення – судова повістка № 00060050 від 29.12.2009 року, повідомлення – судова повістка № 97794 від 31.12.2009 року та повідомлення – судова повістка № 138474 від 19.01.2010 року) у судові засідання 22 грудня 2009 року, 13 січня 2010 року та 1 лютого 2010 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалою суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача

суд встановив:

27 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Буд Мат Україна”, м. Львів (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Домовой ТМ”, м. Ужгород (покупець) укладено договір № 95. Згідно умов даного договору постачальник (позивач) взяв на себе зобов’язання в порядку та на умовах даного договору, поставити будівельні матеріали, а покупець (відповідач) взяв на себе зобов’язання прийняти їх та оплатити. Передача товару здійснюється на підставі накладних, що становлять невід’ємну частину даного договору та повинні містити інформацію, яка погоджена сторонами в письмовому або усному вигляді.

Розділом 2 договору передбачено, що поставка товару замовленого покупцем (відповідачем) здійснюється протягом 7 днів з дня погодження постачальником (позивачем) замовлення оформленого відповідно до даного договору. Фактична передача товару засвідчується накладною постачальника (позивача), дата оформлення якої вважається датою передачі товару покупцю (відповідачу) (п. 2.2. договору). Приймання – передача товару здійснюється повноважними представниками сторін, які повинні мати належним чином оформлені довіреності на здійснення вказаних дій або згідно додатку до договору без довіреності, при умові надання зразків печатки та підписів матеріально –відповідальних осіб, що мають право отримання товару.

Відповідно до розділу 3 договору встановлено, що ціна товару визначається на підставі специфікації і може бути змінена винятково за попереднім узгодженням з покупцем (відповідачем), не менш ніж за 3 робочих дні до моменту такої зміни. Зміна ціни без погодження покупця (відповідача) і до виконання всіх діючих і не виконаних на момент такої зміни заявок – замовлень покупця (відповідача) не допускаються. У випадку, якщо частина чи вся партія товару передана покупцеві (відповідачу) без попередньої оплати, він зобов’язаний провести остаточний розрахунок на протязі 21 календарного дня з моменту отримання. Датою оплати продукції є дата надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника (позивача). Оплата за продукцію проводиться у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок постачальника (позивача).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю – продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до договору № 95 від 27.08.2008 року, видаткових накладних № РН-0001148 від 14.11.2008 року та № РН-0001479 від 20.03.2009 року позивачем було поставлено відповідачу через Морвай Д.М. по довіреності серії ЯПЗ № 655193 від 12.11.2008 року товар на загальну суму 62 264 грн. 61 коп. Однак, за отриманий товар відповідач розрахувався тільки частково.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ з наступними змінами та доповненнями підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.

У зв’язку з частковим погашенням боргу за поставлений товар за відповідачем за даними позивача, рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 25 271 грн. 61 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов’язання, не оплатив повну вартість поставленого йому товару в розмірі 25271 грн. 61 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 25271 грн. 61 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно – правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорамимають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 25 271 грн. 61 коп. заборгованості за поставлений товар.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 6 593 грн. 68 коп.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку прострочення оплати покупець (відповідач) оплачує постачальнику (позивачу) за весь час прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов’язання нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, складає 6 593 грн. 68 коп., підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки складає 2 882 грн. 57 коп., три проценти річних – 1 310 грн. 80 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 389 грн. 43 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 526, 549, ч. 2 ст. 625, ст. ст. 629, 655, ч. 1 ст. 692, ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, ч. 1 ст. 175, ст. 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Домовой ТМ”, м. Ужгород, вул. О.Кошевого, 6 (код ЄДРПОУ 34262241) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Буд Мат Україна”, м. Львів, вул. Патона, 22 (код ЄДРПОУ 34904727) суму 36 058 (Тридцять шість тисяч п’ятдесят вісім гривень) грн. 66 коп., в тому числі 25 271 (Двадцять п’ять тисяч двісті сімдесят одна гривень) грн. 61 коп. заборгованості за поставлений товар, 6 593 (Шість тисяч п’ятсот дев’яносто три гривень) грн. 68 коп. пені, 2 882 (Дві тисячі вісімсот вісімдесят дві гривень) грн. 57 коп. інфляційних нарахувань та 1310 (Одна тисяча триста десять гривень) грн. 80 коп. три проценти річних, а також суму 389 (Триста вісімдесят дев’ять гривень) грн. 43 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236 (Двісті тридцять шість гривень) грн. витрат на інформаційно –т ехнічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.