Рішення № 7697587, 27.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.01.10 р.                     Справа № 24/304                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої

При секретарі судового засідання Корниєцькій К.О.

за участю:

Представників сторін:

від позивача Литвиненко В.І. – довір.

від відповідача не з’явився.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго”, м.Краматорськ

до відповідача Садівничого товариства „Дружба”, смт. Городещино, м. Краматорськ

про стягнення 2 054 грн. 44 коп.

СУТЬ СПОРУ:           

Товариство з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго”, м.Краматорськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Садівничого товариства „Дружба”, смт. Городещино, м. Краматорськ про стягнення 2054грн. 44 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 930 від 01.01.2009р., договір на оренду нежитлових приміщень від 01.08.2000р., акти-рахунки № 930-1 від 31.01.2009р., № 930-2 від 28.02.2009р., № 930-3 від 31.03.2009р., № 930-4 від 30.04.2009р.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову.

Відповідач надав копію „Заперечення на позовну заяву” від 23.11.2009р., якими проти задоволення позовних вимог заперечував, посилався на той факт, що фактично послугу з теплопостачання не отримував, а акти-рахунки підписані ним помилково. Оригінал „Заперечення на позовну заяву” від 23.11.2009р. знаходиться у справі 24/305.

У судових засідання відповідач посилався та на той факт, що у спірний період послугу теплопостачання не отримував.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

           Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” (далі – теплова організація) та Садівничим товариством „Дружба” (далі-споживач) укладено договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 930 від 01.01.2009р. Договір укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

Відповідно до п. 1.1. договору за цим договором теплопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію споживачу до точки продажу (або до точки розподілу – у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно додатку № 1 „Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін”, що є невід’ємною частиною договору, а споживач зобов’язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 6.1. договору споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання споживачем акту-рахунку за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації.

Таким чином сторони дійшли згоди щодо остаточного порядку оплати і звели його до виставлення вимоги на оплату.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача 993 грн. 94 коп. заборгованості за період з січня 2009р. по квітень 2009р.

Суд вважає безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача на той факт, що акти-рахунки підписані помилково, оскільки жодного доказу в порядку ст.ст.34, 36 Господарського процесуального кодексу України ним не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” були надані послуги з теплопостачання, що підтверджується пред’явленими відповідачу актами рахунками № 930-1 від 31.01.2009р., № 930-2 від 28.02.2009р., № 930-3 від 31.03.2009р., № 930-4 від 30.04.2009р., з відміткою про їх отримання керівником відповідача.

Відповідач свої договірні зобов’язання стосовно своєчасної та повної оплати наданих послуг з теплопостачання не виконав, у зв’язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість за період з січня 2009р. по квітень 2009р. в розмірі 993 грн. 94 коп., яка доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована і підлягає стягненню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 993 грн. 94 коп. пені за період з 14.02.2009р. по 30.10.2009р.

Згідно п. 8.2.4. договору, за порушення строків оплати спожитої теплової енергії за умовами цього договору споживач до тепломереж теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності з Законом України „Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” № 686- ХІV від 20.05.1999р.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” від 20.05.1999р. № 686-ХІV, суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нарахована відповідно до діючого законодавства та умов договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Статтею 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Позивач у судовому засіданні 27.01.2010р. не заперечував проти зменшення пені не більше ніж на 50 %.

Враховуючи той факт, що Садівниче товариство „Дружба” є громадською організацією, яка здійснює діяльність без мети одержання прибутку, фінансова діяльність якого заснована лише на внесках, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру стягуваної пені на 50 %.

Таким чином стягненню підлягає пеня в розмірі 496грн.97коп.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача за період січень 2009р.- жовтень2009р. індекс інфляції в розмірі 48 грн. 53 коп. та 18 грн. 03 коп. 3% річних за період з 14.02.2009р. по 30.10.2009р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані суми нараховані відповідно до діючого законодавства і підлягають стягненню.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню підлягають задоволенню частково.

          Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

          В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

           На підставі ст.ст. 526, 527, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216-218, 233 Господарського кодексу України, Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” від 20.05.1999р. № 686-ХІV, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 36, 38, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго”, м.Краматорськ до Садівничого товариства „Дружба”, смт.Городещино, м. Краматорськ про стягнення 2 054 грн. 44 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Садівничого товариства „Дружба” (84308, Донецька область, м.Краматорськ, смт. Городещино, р/р 26008980251 в Краматорській філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334436, ЄДРПОУ 23180364; фактична адреса 84301, донецька область, м. Краматорськ, вул. Катеринина, б. 24, кв. 52) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” (84320, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Бєляєва, б. 113, п/р 26009060110331 в Краматорській філії КБ Приватбанк, МФО 335548, ЄДРПОУ 34657789) борг за поставлену теплову енергію в розмірі 993 грн. 94 коп., пеню в розмірі 496 грн. 97 коп., 3% річних в розмірі 18 грн. 03 коп., індекс інфляції в розмірі 48грн.53коп., державне мито в розмірі 102грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10днів з моменту його прийняття.

Суддя