Рішення № 76969562, 02.10.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1156/18

Провадження № 2/304/400/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2018 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/1156/18 за позовом ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер її батько ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку з господарськими будовами та спорудами АДРЕСА_1. ОСОБА_2 ще за життя склав заповіт, яким усе належне йому майно, в тому числі вказаний житловий будинок, заповів їй. Оскільки вона фактом спільного проживання із спадкодавцем одноосібно прийняла спадщину, однак нотаріусом в оформленні такої їй було відмовлено за відсутності правовстановлюючого документа на спадковий будинок, тому просить позов задовольнити.

У підготовче судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, однак подала заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, питання розподілу понесених нею судових витрат не вирішувати.

Представник Перечинської міської ради Закарпатської області як відповідача в підготовче судове засідання також не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі та не заперечив щодо задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер батько позивача ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а. с. 7-8, 9, 10, 13).

Також встановлено, що ОСОБА_2 згідно договору дарування № 850 від 15 липня 1970 року та свідоцтва про право на спадщину № НОМЕР_4 від 19 червня 1970 року належало відповідно 5/6 та 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1 (а. с. 18-19, 20, 21, 22, 23). Рішенням виконкому Перечинської селищної Ради депутатів трудящих № 40 від 10 липня 1970 року ОСОБА_2 було дано дозвіл на знесення старого дерев'яного будинку, на його місці побудований новий (а. с. 24, 25-37).

Крім цього встановлено, що ОСОБА_2 на випадок смерті все належне йому майно, в тому числі житловий будинок АДРЕСА_1, заповів ОСОБА_1, про що свідчить заповіт від 10 грудня 2002 року, посвідчений державним нотаріусом Перечинської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 1358 (а. с. 11, 15).

Згідно довідки Перечинської міської ради Закарпатської області № 1276 від 06 червня 2018 року на момент смерті ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 була зареєстрована, зокрема, його донька ОСОБА_1, 1964 року народження (а. с. 17).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 52569948 від 11 липня 2018 року спадкова справа стосовно спадкодавця ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, відсутня (а. с. 16).

Разом з цим, відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу за вих. № 78/01-16 від 11 липня 2018 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у оформленні спадщини за спадкодавцем ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, оскільки документ, що посвідчує право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, відсутній (а. с. 14, 38).

Статтею 1297 ЦК встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Як роз'яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не відмовилася від неї, а інших спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку та прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2, не встановлено (а. с. 16, 17, 38), тому позивач прийняла таку одноосібно. Оскільки у неї існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд, використовуючи винятковий спосіб їх захисту - визнання права власності на спадкове майно, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Крім цього, у судовому засіданні встановлено, що згідно квитанції № 0611620072 від 16 серпня 2018 року позивачем ОСОБА_1 сплачено 2 265 грн. судового збору (а. с. 1).

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як вбачається з поданої позивачем заяви, остання, з врахуванням принципу диспозитивності, просить не вирішувати питання розподілу понесених нею судових витрат, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що оскільки таке її волевиявлення не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.

На підставі наведеного та керуючись ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 328, 331, 1216-1218, 1241, 1268-1270, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-83, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 258-259, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 (89200, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) до Перечинської міської ради Закарпатської області (89200, Закарпатська область, м. Перечин, пл.Народна, № 16; код ЄДРПОУ 04351274) про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку спадкування за заповітом за спадкодавцем ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.