Ухвала суду № 76955727, 04.10.2018, Близнюківський районний суд Харківської області

612/606/18

1-кс/612/275/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2018 року смт Близнюки

Слідчий суддя Близнюківського районного суду Харківської області Лобановська С.М., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, прокурора Ваховського Я.В., розглянувши клопотання слідчого СВ Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2, про арешт майна, у кримінальному провадженні № 12018220730000228 від 06 серпня 2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,-

встановив :

03 жовтня 2018 року до Близнюківського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2, погоджене прокурором Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3, про арешт майна.

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у провадженні СВ Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12018220730000228 від 06.08.2018 року за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Під час досудового розслідування слідчим встановлено, що 15 серпня 2018 року, у проміжок часу з 14 години 00 хвилин по 16 годину 00 хвилин, ОСОБА_4, знаходячись у приміщенні Близнюківського відділення поліції Лозівського ВП ГУНП в Харківській області, у службовому кабінеті № 12, де розташоване робоче місце старшого слідчого Близнюківського відділення поліції Лозівського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5, посада якого відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України, зокрема у ст. 369 цього кодексу, віднесена до посад, які займають відповідальне становище, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, для сприяння з боку ОСОБА_5, з використанням службового становища, у вирішенні питання про повернення у володіння автомобіля ВАЗ 21063 1985 р.в., державний номерний знак 98-346 ХК, зареєстрований за ОСОБА_6, користувачем якого є ОСОБА_4, який було вилучено в ході проведення огляду місця події та в подальшому на який 06.06.2018 ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області накладено арешт у кримінальному провадженні №12018220730000157 за ч. 2 ст. 186 КК України, запропонував, а в подальшому надав службовій особі, яка займає відповідальне становище, а саме слідчому Манику В.М., яким проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018220730000157 за ч. 2 ст. 186 КК України, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 2000 гривень.

У своєму клопотанні слідчий зазначає, що 15 серпня 2018 року о 16 годині 07 хвилин, ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

16 серпня 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України.

Та, крім того, ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 17 серпня 2018 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань (№27) на строк 60 днів з моменту затримання.

У клопотанні слідчим зазначено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 139844294 у приватній власності ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серії МТ номер 306818) перебуває 1/3 спільна частка квартири за реєстраційним номером 801531263206, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Слідчий вказує, що санкція статті ч. 3 ст. 369 КК України, яка інкримінується підозрюваному ОСОБА_4, передбачає позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Тобто конфіскація майна є додатковим обов’язковим покаранням для даного злочину, передбачає конфіскацію майна у особи, яка його вчинила

Таким чином у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що 1/3 частка квартири, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_4, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, може бути використана з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Посилаючись на вказані обставини та те, що не застосування цього заходу може призвести до втрати відповідного майна (зміни власника нерухомого майна), слідчий просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор Ваховський Я.В. підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Оскільки сторона кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, довела наявність достатніх підстав вважати, що майно, яке не було тимчасово вилучене, власником може бути відчужене, з метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, дане клопотання розглядається слідчим суддею без повідомлення підозрюваного ОСОБА_4, його захисника та інших співвласників майна.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, вивчивши документи та матеріали, якими обгрунтовуються доводи клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12018220730000228 від 06 серпня 2018 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

16 серпня 2018 року о 15 годині 45 хвилин ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, що підтверджується повідомленням про підозру від 16 серпня 2018 року.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 139844294 вбачається, що у приватній власності ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серії МТ номер 306818) перебуває 1/3 спільна частка квартири за реєстраційним номером 801531263206, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (п.7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки наявні достатні докази, що вказують на вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, санкція якого передбачає, в тому числі, конфіскацію майна, а тому слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Накладення арешту на вказане майно не завдасть шкоди охоронюваним правам та інтересам осіб, а лише забезпечить можливу конфіскацію майна як виду покарання.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СВ Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2, про арешт майна, у кримінальному провадженні № 12018220730000228 від 06 серпня 2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на 1/3 спільну частку квартири за реєстраційним номером 801531263206, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серії МТ номер 306818) шляхом встановлення заборони будь-яким фізичним чи юридичним особам відчужувати вказане майно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя С.М. Лобановська