Рішення № 76953698, 04.10.2018, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/1310/17

№ провадження 2/647/1/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2018 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого – судді: Корсаненкової О.О.

за участю секретаря: Бондаренко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бериславі Херсонської області цивільну справу № 647/1310/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, Бериславська міська рада Херсонської області про усунення перешкод у здійснення права власності на гараж шляхом зобов’язання відновити стіну гаражу до первісного стану та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов’язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу кам’яної стіни гаражу,

учасники справи:

позивач за первісним позовом ОСОБА_1,

представник позивача за первісним позовом ОСОБА_5,

відповідач за первісним позовом ОСОБА_2,

представник відповідача за первісним позовом адвокат ОСОБА_6,

треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представник Бериславської міської ради ОСОБА_7,

встановив:

У червні 2017 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що з вересня 2009 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по вул.Одеській, 72 в м.Бериславі Херсонської області. Відповідно до державного акту від 23.03.2010 року позивачу належить земельна ділянка площею 0,0602 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд за адресою Херсонська область м.Берислав вул.Одеська, 72. У 90-х роках з дозволу органу місцевого самоврядування, на межі земельних ділянок було встановлено металевий гараж, який пізніше з трьох сторін було облицьовано та перекрито шифером. З моменту успадкування ОСОБА_2 суміжного домоволодіння по вул.Одеській, 70, стали виникати сварки стосовно місця розташування гаражу. Стосовно скарг ОСОБА_2 комісія міської ради ніяких порушень з боку позивача не виявила, рекомендувала внести гараж до технічної документації. Останнім часом відповідач зі сторони свого подвір’я пошкодив шифер на гаражі позивача та роздряпує шви кладки. В зв’язку з чим ОСОБА_1 просила суд накласти заборону на вчинення ОСОБА_2 дій, направлених на створення реальної небезпеки для існування гаражу.

Ухвалою суду від 22.06.2017 року було відкрито провадження у вказаній справі із призначенням судового засідання та викликом сторін.

Заявою від 17.07.2017 року представник позивача змінив підстави позову та просив суд усунути перешкоди у здійснення права власності ОСОБА_1 на гараж шляхом зобов’язання відновити стіну гаражу до первісного стану.

У липні 2017 року ОСОБА_2, інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_6, звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просить зобов’язати усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу кам’яної стіни гаражу, посилаючись на те, що він на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.01.2004 року та договору дарування частини житлового будинку від 08.09.2005 року є власником 1/2 частини житлового будинку по вул.Одеській, 70 в м.Бериславі Херсонської області. Для обслуговування будинку та господарських будівель міською радою було виділено в постійне користування земельну ділянку площею 0,06 га. Під час судової будівельно-технічної експертизи №74 від 29.09.2009 року виявилося, що земельна ділянка по вул.Одеській, 70 зменшилася, через те, що ОСОБА_1 в 1986 році було поставлено металевий гараж, стіна якого розташована на межі домоволодінь, згодом гараж обклали кам’яною стіною, що призвело до зайняття земельної ділянки ОСОБА_2 ОСОБА_7 із стін створює перешкоди в користуванні земельною ділянкою позивача, так як звузився прохід між огорожею та стіною домоволодіння, що не відповідає державним будівельним нормам і є замалою для обслуговування будинку. На неодноразові пропозиції щодо відновлення меж земельних ділянок шляхом демонтажу кам’яної стіни гаражу ОСОБА_1 не реагує.

Ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 24.07.2017 року зазначені цивільні справи були об’єднані в одне провадження.

Ухвалою суду від 27.11.2017 року справу було прийнято до провадження судді Корсаненкової О.О., розгляд справи призначено на 27.12.2017 року для виклику сторін.

Ухвалою суду від 27.12.2017 року судове засідання було відкладено до 24.01.2018 року у зв’язку з неявкою сторін, залученням до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Бериславської міської ради Херсонської області, сторонам запропоновано подати заяви по суті.

В судовому засіданні від 24.01.2018 року, з метою дотримання розгляду вищезазначеної справи за правилами, що визначені у новій редакції ЦПК України, з урахуванням думки учасників справи, судом було вирішено проводити підготовче засідання у даній справі.

24.01.2018 року від представника позивача за первісним позовом ОСОБА_5 надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого житловий будинок № 72 по вул.Одеська в м.Бериславі, Херсонської області, ОСОБА_1 у 2009 році прийняла у спадщину після смерті чоловіка. Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок №72 по вул.Одеській в м. Бериславі будівлі і споруди, зазначені під літ. «В», «в», «Г», «Д», «Е» збудовані у 1969-1986 роках, тому, відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України від 24.05.2001 року № 127 - не належать до самочинного будівництва: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 року. На підставі рішення сесії Бериславської міської ради від 28 грудня 1999 року № 102 ОСОБА_8 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0602 га, за адресою Херсонська область, м.Берислав, вул. Одеська, 72. За клопотанням позивача за зустрічним позовом була проведена судова земельно-технічна експертиза. Згідно висновку № 142 цієї експертизи встановлено збільшення площі земельної ділянки домоволодіння № 72 по вулиці Одеська з 602 м2 до 604 м2. При цьому, експертом встановлено зменшення площі земельної ділянки № 72 з боку ділянки № 70 на 1,9 м2, та збільшення площі з боку ділянки № 74 на 5,9 м2. Тобто, збільшення площі земельної ділянки № 72 на 4 м2 здійснено не за рахунок зайняття частини земельної ділянки ОСОБА_2

Ухвалою суду від 24.01.2018 року у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 14.02.2018 року у зв’язку із задоволенням клопотання представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_6 про витребування доказів; постановлено витребувати з КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради у Бериславському районі інвентаризаційні справи на житлові будинки № 70 та № 72 по вул.Одеській в м.Бериславі, витребувати з відділу у Бериславському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на право власності серії ЯИ № 892485 на земельну ділянку, кадастровий номер 6520610100:01:180:0012 за адресою м.Берислав вул.Одеська, 72 та акт винесення меж земельної ділянки по вул.Одеській, 70 в м.Бериславі в натуру.

На виконання вказаної ухвали на адресу суду з КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради у Бериславському районі надійшли інвентаризаційні справи на житлові будинки № 70 та № 72 по вул.Одеській в м.Бериславі, з відділу у Бериславському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області надійшла технічна документація із землеустрою щодо складання державного акту на право власності серії ЯИ № 892485 на земельну ділянку, кадастровий номер 6520610100:01:180:0012 за адресою м.Берислав вул.Одеська, 72.

Ухвалою суду від 27.02.2018 року за клопотанням представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_6 було призначено додаткову судову земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено до проведення експертизи.

Ухвалою суду від 17.05.2017 року провадження у справі поновлено у зв’язку з надходженням на адресу суду повідомлення №161 від 15.05.2018 року судового експерта ОСОБА_9 про неможливість виконання додаткової судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 06.06.2018 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_5 на задоволенні первісного позову наполягав, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити. Представник також зазначив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійно виникають суперечки з приводу гаражу, який знаходиться на межі їх земельних ділянок. Внаслідок дій ОСОБА_2, який підковирює каміння, яким облаштовано гараж, позивач була змушена звернутися до суду за захистом своїх прав. Зустрічний позов є необґрунтованим, оскільки гараж було побудовано та облаштовано камінням до 2009 року, тобто до того, як ОСОБА_2 прийняв спадщину. Зменшення земельної ділянки ОСОБА_2 відбулося не за рахунок ОСОБА_1 та її гаражу. Крім того, будинок останнього також не відповідає нормам ДБН, оскільки стоїть біля межі. Просить суд зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом відновлення гаражу до первісного стану, тобто заліпити ті дірки у стіні гаражу, які він зробив.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що у 1966 році ними було отримано земельну ділянку по вул.Одеській, 72 в м.Бериславі та побудовано на ній будинок із господарськими спорудами. Їх сусідом був ОСОБА_10, у якого потім ОСОБА_2 придбали недобудований будинок по вул.Одеській, 70 в м.Бериславі. ОСОБА_10 побудував свій будинок на відстані від межі, меншій ніж 1 м. Приблизно у 1999 році за даною адресою проживав брат відповідача – ОСОБА_11, який дозволив ОСОБА_1 облаштувати будівлю її гаражу кам’яною стіною. Вони прибрали азбестові стовпчики, на яких кріпилася сітка рабиця, що розмежовували суміжні земельні ділянки, та обклали гараж камінням. Оскільки від гаражу до сітки була відстань близько 15 см, земельна ділянка ОСОБА_11 ними зайнята не була. Гараж знаходиться на межі між земельними ділянками. Сітку рабицю із стовпчиками ОСОБА_1 у 1986-1987 роках не переставляли, вона була встановлена після придбання ОСОБА_2 сусіднього будинку та не змінювалася до минулого року, коли на прохання ОСОБА_3 ОСОБА_1 переставила сітку рабицю з боку своєї земельної ділянки. Стовпчики ніхто не переставляв. Вже кілька років між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існують суперечки з приводу гаражу, останній пошкоджує стіну гаражу, знімає шифер, з приводу чого викликалися працівники поліції. ОСОБА_1 просить суд зобов’язати ОСОБА_2 відновити стіну спірного гаражу.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просили у задоволенні первісного позову відмовити, у зв’язку з його необґрунтованістю, оскільки відсутні докази стану стіні гаражу до порушення та після. Зустрічний позов просили задовольнити по зазначеним в ньому обставинам.

ОСОБА_2 також пояснив, що до 1987 року проживав ІНФОРМАЦІЯ_1, потім переїхав на квартиру. На той час на земельній ділянці ОСОБА_1 стояв металевий гараж, біля якого знаходилася сітка рабиця, що відмежовувала їх земельні ділянки. Домоволодіння по вул.Одеській, 70 було поділено між батьками ОСОБА_2 на два окремі будинки, на даний час власниками є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 У 1994 році померла мати ОСОБА_2 та до 1996 року в їх будинку ніхто не проживав. Лише у 1996 році останній прийшов до батьківського будинку та побачив, що гараж облаштовано пиляним камінням товщиною 20 мм, якого до 1994 року не було. Раніше до будинку було два виходи, на даний час через наявність гаражу ОСОБА_1 неможливо зробити другий прохід. Крім того власники не мають можливості розділити земельну ділянку, яка перебуває у спільному користуванні.

Представник відповідача за первісним позовом адвокат ОСОБА_6 зазначив, що ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 14 кв.м., яка належить ОСОБА_2 Раніше на межі між суміжними ділянками знаходився металевий гараж, після того як його облаштували камінням, тим самим зайняли чужу землю.

Представник Бериславської міської ради та треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, про час та місце слухання справи були належним чином повідомленні, про що свідчать поштові повідомлення. Заявами просили розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, експерта, спеціаліста, дослідивши матеріали справи та матеріали інвентарних справ, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до паспорту громадянина України, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 з 15.07.1976 року (а.с.4).

Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21.08.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №1722, спадкоємицею майна ОСОБА_12 є його дружина ОСОБА_1, майно на яке видане свідоцтво складається з житлового будинку №72, літ. «А» - бутового, житловою площею 38,8 м2, загальною площею 77,7 м2, сараю літ. «Б», туалету літ. «Ж», огорожі №1,2, водопроводу №3, мостіння І, що знаходяться в м.Бериславі Херсонської області по вул.Одеській. Самочинно побудовані споруди, позначені на плані літ. «В,в,Г,Д,Е» (у тому числі спірна будівля гаражу) - до складу спадкового майна не входять (а.с.6).

Власницею житлового будинку №72 по вул.Одеській в м.Бериславі Херсонської області є ОСОБА_1, відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.09.2009 року (а.с.7) та технічного паспорту від 28.12.2016 року (а.с.9-12).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №892485 від 24.03.2010 року, виданого Бериславською міською радою Херсонської області на підставі рішення сесії Бериславської міської ради від 28.12.1999 року №102, власником земельної ділянки площею 0,0602 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських споруд є ОСОБА_1 (а.с.8).

З листа Бериславської міської ради Херсонської області №227 від 19.06.2017 року вбачається, що за останні три роки від ОСОБА_2 письмових заяв про врегулювання земельних спорів з суміжним власником земельної ділянки по вул.Одеській, 72 в м.Берислав, до міської ради не надходило, комісії з приводу цього не створювались, висновки комісії відсутні (а.с.13).

Судом також досліджені фотокартки, на яких зафіксовані пошкодження стіни будівлі (а.с.27).

Відповідно до копії паспорта громадянина України, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 з 06.06.2005 року (а.с.30-31).

Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 20.01.2004 року зареєстрованого в реєстрі за №100, спадкоємцем майна ОСОБА_13 є її син ОСОБА_2, спадкове майно на яке видане свідоцтво складається з 7/24 житлового будинку №70, літ. «А» - бутового, житловою площею 54,40 м2, загальною площею 82,50м2, літньої кухні літ. «Б», сараю літ. «Г», туалету літ. «Е», огорож №1,2, водопроводу №3, що знаходяться в м.Бериславі, Херсонської області по вул.Одеській, що розташовані на земельній ділянці площею 600 кв.м. (а.с.32).

Відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 08.09.2005 року зареєстрованого в реєстрі за №1091, ОСОБА_14 подарував ОСОБА_2 5/24 частини житлового будинку №70 за адресою Херсонська область м.Берислав по вул.Одеській ( а.с.33).

З генерального плану від 10.08.1966 року вбачається, розташування будівель, що проектуються на земельній ділянці №70 по вул.Одеській в м.Бериславі, відповідно до рішення виконкому №12 від 29.07.1966 року. За даним рішенням площа земельної ділянки становить 600 м2 (а.с.34).

Відповідно до рішення апеляційного суду Херсонської області від 25.07.2011 року було скасовано рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 21.03.2011 року в частині визначення порядку користування земельною ділянкою та у задоволенні такої вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 було відмовлено, оскільки сторони мають право користуватися наданою їм виконавчим органом влади в межах своїх повноважень земельною ділянкою площею 600 кв.м., то відсутня правова підстава вирішувати спір щодо земельної ділянки, яка перебуває у фактичному володінні, площею 580 кв.м. (а.с.35-37).

За висновком судової земельно-технічної експертизи від 22.11.2017 року №142, на час проведення дослідження фактична площа земельної ділянки, розташованої по вул.Одеській, 72 в м.Берислав, відрізняється від площі вказаної в державному акті серії ЯИ №982485 від 24.03.2010 року. Площа земельної ділянки за документацією становила 602 м2, а фактична – 606 м2, що на 4 м2 більше. Дана зміна пояснюється зменшенням площі земельної ділянки №72 з боку ділянки №70 на 1,9 м2, та збільшенням площі з боку ділянки №74 на 5,9 м2. Фактична площа земельної ділянки, розташованої по вул.Одеській, 70 в м.Берислав, відрізняється від площі вказаної в генеральному плані від 10.08.1966 року. Площа земельної ділянки за документацією становила 600 м2, а фактично – 592 м2, що на 8 м2 менше. Для можливості пояснення розбіжностей площі та розмірів меж земельної ділянки необхідні чіткі координати границі ділянки, або прив’язки від житлового будинку (капітальної будівлі) принаймні до двох меж земельної ділянки. Координати меж земельної ділянки №70 по вул.Одеській у матеріалах справи відсутні. Застосувати прив’язки від будинку до меж земельної ділянки, які наведені в генеральному плані некоректно, оскільки проектні та фактичні розміри житлового будинку відрізняються, в яку саме сторону збільшився житловий будинок (в напрямку домоволодіння №68 чи №72) з наданих матеріалів встановити неможливо. Відповідно, визначити за рахунок якої саме земельної ділянки змінилися розміри границь та площа ділянки №70 по вул.Одеській в м.Бериславі не представляється можливим (а.с.58-78).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-КГ № 260376, ОСОБА_13 померла 05.06.1994 року (а.с.124 зворот).

06.09.2011 року ОСОБА_2ВА. звертався до Бериславського міського голови з приводу направлення комісії для визначення меж суміжних земельних ділянок в натурі (а.с.128).

З листа Бериславської міської ради № 909 від 28.01.2013 року вбачається, що згідно матеріалів БТІ гараж на земельній ділянці ОСОБА_1 по вул.Одеській, 72 є самовільно збудованим, про що повідомлено інспекцію ДАБК у Херсонській області (а.с.130).

Відповідно до листа Бериславської міської ради № 524 від 09.12.2016 року, ОСОБА_2 повідомлено, що згідно матеріалів БТІ гараж є самочинним будівництвом, з приводу чого рекомендовано звернутися до Управління ДАБІ у Херсонській області (а.с.132-133).

Згідно із листом Управління ДАБІ у Херсонській області № 1021-1.9./212 від 10.03.2017 року ОСОБА_2 повідомлено, що під час перевірки встановлено, що відповідно до технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок від 28.12.2016 року, ОСОБА_1 у 1986 році на земельній ділянці по вул.Одеській, 72 в м.Бериславі був побудований гараж літ. «Д», який за нормами чинного законодавства не належить до самовільного будівництва (а.с.127).

З повідомлення про неможливість надання висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи №161 від 15.05.2018 року судового експерта ОСОБА_9 вбачається, що 31.03.2018 року на адресу суду було направлено клопотання з проханням надати доступ до об’єктів дослідження та забезпечити виконання оплати, у строк не більше 45 днів, клопотання не було виконано в частині оплати експертизи ОСОБА_2, через що надати висновок не представляється можливим (а.с.151).

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що є дружиною відповідача за первісним позовом з 1982 року. До 1987 року вони проживали ІНФОРМАЦІЯ_4. Цей будинок був поділений на два господаря між батьками ОСОБА_2 Між будинками був прохід шириною до 1 м біля паркану, що розмежовував земельну ділянку із суміжною по вул.Одеській, 72, біля межі знаходився металевий гараж. У 1985 році ОСОБА_15 бачила, як сусіди переносили сітку рабицю та стовпчики, які стояли на межі у бік їх земельної ділянки. ОСОБА_1 пояснила, що так буде красивіше. Після того, як гараж ОСОБА_1 обклали камінням, прохід між ним та будинком ОСОБА_2 значно зменшився, тобто сусіди зайняли їхню земельну ділянку. Це сталося вже після смерті матері ОСОБА_2, коли вони там не проживали.

Експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що проводив дослідження за ухвалою суду та надав свій висновок № 142 від 22.11.2017 року. Він виїжджав на місце 04.09.2017 року, були присутні ОСОБА_2 та його дружина, ОСОБА_1, потім приїхали ОСОБА_6 та ОСОБА_16 Останній здійснив усі заміри рулеткою та ще якимись пристроями. Геодезичної зйомки не проводив. ОСОБА_9 просив у суду надати йому додаткові матеріали, у тому числі геодезичну зйомку та інвентарні справи, яких надано не було. Разом із тим, ОСОБА_16 надав йому дві план-схеми, на підставі яких, із урахуванням матеріалів справи, у тому числі акту приватизації земельної ділянки по вул.Одеській, 72 та генеральному плану на земельну ділянку по вул.Одеській, 70, ОСОБА_9 мав можливість надати свій висновок. Оскільки за генеральним планом будинок по вул.Одеській, 70 був шириною 7 м, а на даний час він має ширину 8 м, тобто змінилися координати будинку, на даний час не можливо встановити, чому змінилася ширина земельної ділянки по вул.Одеській, 70. Для цього необхідно здійснити вимірювання всіх земельних ділянок до перехрестя, підняти всю документацію на ці ділянки та провести розрахувати. Гараж ОСОБА_1 знаходиться у межах приватизованої нею земельної ділянки. Після призначення судом додаткової експертизи ОСОБА_9 знов виїжджав на об’єкт дослідження із учасниками справи, провів дослідження, проте ОСОБА_2 відмовився оплачувати експертизу, оскільки висновок буде такий самий, який було зазначено у попередній експертизі.

Спеціаліст ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що виїжджав на об’єкт дослідження тричі, здійснив усі обміри та надав експерту усі матеріали. При проведенні першої експертизи та першого виїзду на земельні ділянки по вул.Одеській, 70, 72 ОСОБА_16 використовував рулетку та аерофотозйомку, яка є частиною геодезичної зйомки. Коли виїжджав вдруге – то зробив геодезичну зйомку (вже після призначення додаткової експертизи). Втретє він виїжджав, щоб зробити заміри одного кута, який не був охоплений зйомкою раніше. При проведенні першої експертизи ОСОБА_16 надав експерту план-схеми земельних ділянок. Розміри обох земельних ділянок, що зазначені у цих план-схемах, після проведення геодезичної зйомки не змінилися.

Свідок ОСОБА_17 Вагіф гизи в судовому засіданні пояснила, що працює техніком у Бериславському БТІ та виходила на об’єкт – домоволодіння по вул.Одеській, 72 в м.Бериславі, у 2007 році та пізніше здійснювала обміри будівель для складання технічної документації. Вона також обміряла земельну ділянку ОСОБА_2 Усі будівлі ОСОБА_1 знаходилися на відведеній їй земельній ділянці. У 2009 році ОСОБА_1 приватизувала свою земельну ділянку, розмір якої відповідає розмірам, зазначеним у державному акті. У 2011 році у зв’язку із розглядом судом справи ОСОБА_2, ОСОБА_17 здійснювала обміри домоволодіння ОСОБА_2, відстань від його будинку до гаража ОСОБА_1 складала 0,85 см. Від кута гаража до домоволодіння по вул.Одеській, 68 земельна ділянка, що перебуває у користуванні ОСОБА_2 (по вул.Одесткій, 70), відповідає технічній документації. 08.01.2013 року вийшов наказ № 2, яким визначено амністію на самовільно збудовані до 05.08.1992 року будівлі та споруди, які узаконювалися шляхом видачі технічних паспортів. У 2016 році ОСОБА_1 замовила технічну документацію та зазначила, що спірний гараж був побудований та облаштований пиляним камінням у 1989 році, внаслідок чого він не вважається самовільним. Крім того, будівля гаражу (металева) існувала по технічним документам із 1970 року. ОСОБА_17 обміряла гараж, він не став значно більшим. За нормами чинного законодавства допускається утеплення та оздоблення стін будинку чи споруд.

За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положенням ст.5 ЦПК України визначено, що суд, здiйснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Перелiк способів захисту цивiльних прав та iнтересiв мiститься в статтi 16 ЦК України. Цей перелiк не є вичерпним i суд може захистити цивiльне право або інтерес iншим способом, що встановлений законом або договором.

При зверненні до суду ОСОБА_1 посилається на такі норми закону:

У відповідності до вимог ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

При зверненні до суду із зустрічним позовом ОСОБА_2 посилається на такі норми закону:

Згідно із ст.44 Земельного кодексу України 1990 року, що діяв на час виникнення правовідносин, порушені права власників земельних ділянок та землекористувачів підлягають поновленню, зокрема, судом.

За нормами ст.149 ЦК УРСР, що діяв на час виникнення правовідносин, власник може вимагати усунення всяких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Така норма закону на даний час відображена у ст.391 ЦК України, якою визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Крім того, частиною 4 статті 376 ЦК України визначено, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, за її рахунок.

За приписами ч.4 ст.373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ст.ст.81, 83 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками суміжних будинків по вул.Одеській, 72 та 70 у м.Бериславі. Обидві сторони отримали зазначені будинки у спадщину у 2009 та 2004 роках відповідно. Співвласниками будинку по вул.Одеській, 70 є також ОСОБА_4 та ОСОБА_3

ОСОБА_1, окрім того, у 2010 році приватизувала раніше виділену у користування земельну ділянку по вул.Одеській, 72.

Предметом обох спорів є гараж, збудований на межі між земельними ділянками сторін по справі.

Даний гараж, відповідно до матеріалів інвентарної справи на домоволодіння по вул.Одеській, 72, було побудовано у 1970 році, згодом його було облаштовано пиляним камінням.

Так, відповідно до оціночного акту № 2 та журналу зовнішніх обмірів, складених 04.01.1970 року, а також абрісу, складеного 13.10.1987 року, гараж літ «Е» по вул.Одеській, 72 в м.Бериславі мав стіни з металу та був шириною 320 см, довжиною 525 см., висотою 200 см.

За абрісом, складеним у лютому 2009 року, журналами зовнішніх обмірювань від 11.08.2009 року та від 28.12.2016 року, гараж літ «Е» вже має цегляні стіни, шириною 340 см, довжиною 710 см та висотою 220 см.

Свідоцтво про право на спадщину за законом було видано ОСОБА_1 21.01.2009 року, в якому зазначено, що частина господарських будівель, у тому числі позначений на плані під літ «Е» гараж є самочинно побудованими та не входять до складу спадкового майна.

Відповідно до п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.01.2001 року (із подальшими змінами та доповненнями, внесеними згідно з Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства N 42 від 08.02.2006 року, Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010 року; Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 404 від 09.08.2012 року; Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 року), не належать до самочинного будівництва:

-для одноквартирних (садибних), дачних та садових будинків: улаштування чи закриття дверних (віконних) прорізів у внутрішніх не капітальних стінах, збільшення або зменшення житлової або допоміжної площі за рахунок демонтування або

влаштування перегородок (без порушення капітальних несучих стін,

несучих конструкцій, опор, балок), комор, утеплення і оздоблення

стін; засклення балконів, лоджій, веранд, терас, крім будинків, що

занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, заміна матеріалу стін будинків, господарських будівель без збільшення розміру фундаменту та поверховості;

-індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 5 серпня 1992 року.

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (лист Державної архітектурно-будівельної інспекція України від 30 липня 2012 року, № 40-19-5376 «Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів»).

Відповідно до зазначених норм закону, 28.12.2016 року ОСОБА_1 отримала технічний паспорт на домоволодіння по вул.Одеській, 72 в м.Бериславі, відповідно до якого споруди, позначені на плані літ. «В,в,Г,Д,Е», у тому числі спірний гараж, побудовані до 05.08.1992 року, тобто не є самовільно збудованими.

Відповідач ОСОБА_2, не оспорюючи факту існування гаражу ще у 1987 році, зазначає, що пиляним камінням його було облаштовано після 1996 року. Про це у своїх поясненнях зазначала й свідок ОСОБА_15 Зазначений факт також був визнаний позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово у період 2011 -2018 років звертався до різних інстанцій з приводу будівлі гаражу на межі земельних ділянок по вул.Одеській, 70 та 72 в м.Бериславі.

З матеріалів витребуваної судом інвентарної справи на домоволодіння по вул.Одеській, 72 в м.Бериславі вбачається, що гараж було облаштовано цегляним камінням у період з 1987 року по 2009 рік.

Посилання ОСОБА_2 та його представника адвоката ОСОБА_6 на те, що спірний гараж є самовільним будівництвом, оскільки пиляним камінням його було облаштовано вже після 05.08.1992 року, і це облаштування не підпадає під ознаки «утеплення або оздоблення», зазначені у п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, суд вважає необґрунтованими, так як за орфоепічним словником української мови оздоблення означає покриття поверхні додатковим шаром матеріалів, а утеплення передбачає використання допоміжних речовин (клоччя, вату, корсть, пінопласту та іншого), тобто обкладення металевого гаражу камінням цілком підпадає під зазначені терміни.

Зважаючи на те, що наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 404 від 09.08.2012 року, яким було внесено зміни до п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, не було зазначено вимог щодо відповідності будівель, побудованих до 05.08.1992 року та згодом утеплених або оздоблених, будівельним нормам, у тому числі вимоги щодо їх знаходження від межі сусіднього домоволодіння не менше ніж на 1 м, посилання представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_6 в цій частині також є необґрунтованими.

Отже, гараж літ «Е» на земельній ділянці по вул.Одеській, 72 в м.Бериславі, було побудовано ще у 1970 році, та згодом його було облаштовано (утеплено, оздоблено) пиляним камінням, що допускається чинним законодавством та не тягне за собою визнання його самочинним.

Окрім зазначеного, спірний гараж знаходиться на земельній ділянці, котра належить ОСОБА_1, що підтверджується відомостями, що містяться у технічному паспорті на домоволодіння по вул.Одеській, 72, державному акті на право власності на земельну ділянку від 24.03.2010 року щодо розмірів земельної ділянки ОСОБА_1, а також висновком судової земельно-технічної експертизи від 22.11.2017 року №142.

Посилання відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 та його представника на те, що облаштуванням гаражу пиляним камінням ОСОБА_1 зайняла частину земельної ділянки ОСОБА_2 є безпідставними та спростовуються зазначеними вище доказами. Так, з висновку судової земельно-технічної експертизи №142 від 22.11.2017 року вбачається, що площа земельної ділянки по вул.Одеській, 72 в м.Бериславі за документацією становила 602 м2, а фактична – 606 м2, що на 4 м2 більше, дана зміна обумовлюється зменшенням площі земельної ділянки №72 з боку ділянки №70 на 1,9 м2, та збільшенням площі з боку ділянки №74 на 5,9 м2. Відповідно до зазначеного висновку, визначити за рахунок якої саме земельної ділянки змінилися розміри границь та площа ділянки №70 по вул.Одеській в м.Бериславі не представляється можливим через зміну розмірів будинку, що належить родині ОСОБА_2. Зазначене також підтвердив допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9

З матеріалів інвентаризаційної справи на домоволодіння по вул.Одеській, 70 в м.Бериславі вбачається, що відстань між гаражем літ «Е» (ОСОБА_1І.) та будинком літ «А» (ОСОБА_2В.) була близько 1 м (генеральний план від 10.08.1966 року а.і.с.15), та згодом зменшилася до 0,85 м (абріс від 31.07.2003 року а.і.с.63), проте з висновку судової земельно-технічної експертизи від 22.11.2017 року №142 вбачається, що розміри житлового будинку ОСОБА_2 були змінені, внаслідок чого неможливо встановити причину розбіжностей площі суміжних земельних ділянок.

Посилання відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 на те, що даний висновок є неповним, оскільки спеціалістом ОСОБА_16 не було надано експерту геодезичної зйомки земельних ділянок, спростовуються поясненнями експерта ОСОБА_9 та спеціаліста ОСОБА_16, даними в ході судового розгляду, з яких вбачається, що усі обміри при першій експертизі були зазначені правильні, що було підтверджено при повторному виїзді на об’єкт дослідження після призначення додаткової експертизи. Висновок експерта не змінився б після отримання геодезичної зйомки, проте так як експертиза не була оплачена, такий висновок надано не було.

Отже, в ході судового розгляду встановлено, що в порушення ст.ст.12, 81 ЦПК України, ОСОБА_1 та її представником до суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження пошкодження стіни гаражу, так як відсутні докази стану стіни гаражу до порушення та після. З наданих суду фотокарток, які були досліджені в ході судового розгляду, не можливо встановити, яка будівля на них зображена, вбачається наявність пошкоджень у стиках каміння, проте що це за пошкодження, де вони є (чи дійсно на стіні спірного гаражу, чи у іншій споруді) судом не встановлено.

Крім того, позивачем за первісним позовом та її представником не надано доказів на підтвердження пошкодження стіни гаражу внаслідок дій саме ОСОБА_2, зважаючи на те, що окрім останнього, співвласниками суміжного із ОСОБА_1 домоволодіння, є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які також зареєстровані та проживають за вказаною адресою.

В останньому судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 зазначалося про те, що з приводу пошкодження стіни гаражу вона зверталася до поліції, проте ані під час підготовчого судового засідання, ані під час тривалого судового розгляду даної справи, представником ОСОБА_1 не було надано доказів такого звернення та не заявлялося клопотань про витребування цих доказів через неможливість самостійного отримання.

Що стосується зустрічних вимог ОСОБА_2, суд зазначає, що в ході судового розгляду останній неодноразово наголошував на тому, що він позбавлений можливості отримати у власність відповідну частину земельної ділянки по вул.Одеській, 70 в м.Бериславі, котра на теперішній час перебуває у спільному користуванні трьох співвласників, оскільки розмір земельної ділянки, що була передана у користування (600 кв.м.), не відповідає фактичній площі ділянки, яка знаходиться у їх володінні (592 кв.м.).

Проте, зазначене питання не було предметом розгляду суду у межах даної цивільної справи.

З наявних у цивільній справі матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 було отримано у власність земельну ділянку, площею 602 кв.м., хоча за рішенням виконкому від 29.06.1966 року їй передавалася для будівництва земельна ділянка площею 600 кв.м.

Разом із тим, рішення Бериславської міської ради від 28.12.1999 року, за яким ОСОБА_1 приватизувала земельну ділянку саме у зазначеному розмірі, ОСОБА_2 оскаржено не було, державний акт на право власності на земельну ділянку від 24.03.2010 року є чинним.

Зважаючи на те, що спірний гараж (літ.»Е») знаходиться на земельній ділянці, що належить ОСОБА_1 за вищезазначеним правовстановлюючим документом, у межах приватизованої нею земельної ділянки, та в силу закону не є самовільним будівництвом, враховуючи, що сторони отримали у власність у порядку спадкування суміжні домоволодіння вже із існуючими будівлями та спорудами, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для зобов’язання ОСОБА_1 демонтувати стіну належного їй гаражу.

За таких обставин, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів та положень діючого цивільного та земельного законодавства України, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні як первісного, так і зустрічного позовів.

В порядку ст.141 ЦПК України, судові витрати відносяться за рахунок сторін.

Керуючись ст.ст.4, 5, 11-13, 81-83, 89, 141, 263-265, 268, п.9 Перехідних положень ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, Бериславська міська рада Херсонської області про усунення перешкод у здійснення права власності на гараж шляхом зобов’язання відновити стіну гаражу до первісного стану – відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов’язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу кам’яної стіни гаражу – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга із врахуванням п. 15.5 розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області.

Позивач-відповідач ОСОБА_1, Херсонська область м.Берислав вул.Одеська, 72, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Представник позивача-відповідача ОСОБА_5, Херсонська область м.Берислав вул.Гоголя, 6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Відповідач-позивач ОСОБА_2, Херсонська область м.Берислав вул.Одеська, 70, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3.

Третя особа ОСОБА_3, Херсонська область м.Берислав вул.Одеська, 70, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4.

Третя особа ОСОБА_4, Херсонська область м.Берислав вул.Одеська, 70, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5.

Третя особа Бериславська міська рада Херсонської області, Херсонська область м.Берислав вул.1-го Травня, 244, ЄДРПОУ 04059906.

Повне рішення складено 05.10.2018 року.

Суддя О.О.Корсаненкова