Рішення № 76948531, 04.10.2018, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/825/18

Номер провадження 2/573/318/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст рішення)

04 жовтня 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

прокурора : Бойко Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля заочно в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача фінансового управління Білопільської районної державної адміністрації Сумської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат,

В С Т А Н О В И В:

23 травня 2018 року заступник керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача фінансового управління Білопільської районної державної адміністрації Сумської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат у порядку ст. 56 ЦПК України. Вимоги мотивовані тим, що ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 26 січня 2018 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 жовтня 2017 року за № 12017200130000594, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України закрито у зв’язку з відмовою потерпілої ОСОБА_2 від підтримання обвинувачення. Позов прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління Білопільської РДА про стягнення 10 447 грн. 63 коп. із ОСОБА_1 залишено без розгляду. У результаті протиправних дій ОСОБА_1 заподіяв потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: політтравма, закритий перелом верхньої третини лівого стегна зі зміщенням, закрита тупа травма грудної клітки, закритий внутрішньо суглобовий перелом середньої фаланги V пальця правої кисті зі зміщенням, які відносяться до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я більше 21 дня. Внаслідок отримання у ході злочину тілесних ушкоджень, потерпіла була доставлена до лікувального закладу та проходила стаціонарне лікування у травматологічному відділенні КЗ Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня». Витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 за період з 13 жовтня 2017 року по 29 листопада 2017 року склали 10 447 грн. 63 коп. Посилаючись на викладені вище обставини, заступник керівника Конотопської місцевої прокуратури просить стягнути із ОСОБА_1 на користь фінансового управління Білопільської районної державної адміністрації 10 447 грн. 63 коп. у рахунок відшкодування витрат комунального закладу Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня», які були понесені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2.

У судовому засіданні представник Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_3 просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Представник фінансового управління Білопільської районної державної адміністрації Сумської області у судове засідання не з’явився. Начальник фінансового управління листом повідомила, що позов прокурора підтримують у повному обсязі, просить розглянути справу без участі представника (а. с. 36, 43). Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з’явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, день і місце розгляду справи (а. с. 33, 40-41).

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач проти заочного вирішення справи не заперечує, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Заслухавши представника Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_3, дослідивши матеріали додані до позовної заяви, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадкам, визначених законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

За приписами ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Згідно ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільний позов у кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦК України держава, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

У відповідності до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною ч. 4 ст. 1193 ЦК України передбачено, що суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров’я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

У відповідності до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» із змінами та доповненнями сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров’я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми витрати за місяць (в якому проводилося лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» №11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров’я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров’я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Пунктом 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року вказано, що визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Відповідно до п. 3 вищезазначеного Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров’я або прокурора. У разі, коли при ухвалені вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства.

Згідно п. 4 Порядку передбачено, що стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров’я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету (місцевого чи регіонального самоврядування), або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров’я.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» мiськi ради є органами мiсцевого самоврядування, що представляють вiдповiднi територiальнi громади та здiйснюють вiд їх iменi та в їх iнтересах функцiї i повноваження мiсцевого самоврядування, визначенi Конституцiєю України, цим та iншими законами.

Згідно із ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Вказані положення Закону надають Білопільській районній державній адміністрації право на захист інтересів фінансового управління щодо забезпечення належного матеріально-технічного та фінансового забезпечення галузі охорони здоров’я, у тому числі право на звернення до суду в спосіб, передбачений ст. 56 ЦПК України та ст. 16 Цивільного кодексу України.

Статтею 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Крім цього, пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 17 липня 1995 року „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат” зі змінами визначено, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв’язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.

Судом встановлено, що кримінальне провадження № 12017200130000594 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 жовтня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України по факту спричинення тілесних ушкоджень на ґрунті ревнощів під час розпиття спиртних напоїв потерпілій ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає с. Тучне, вул. Урожайна, 37 Білопільського району Сумської області (а. с. 6).

Прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури ОСОБА_4 затверджено обвинувальний висновок по обвинуваченню ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України (а. с. 8-9).

Згідно ухвали Білопільського районного суду Сумської області від 26 січня 2018 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 жовтня 2017 року за № 12017200130000594, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України закрито у зв’язку з відмовою потерпілої ОСОБА_2 від підтримання обвинувачення. Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління Білопільської РДА про стягнення 10 447 грн. 63 коп. із ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Зі змісту ухвали суду вбачається, що 12 жовтня 2017 року близько 20 години подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в себе вдома за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Тучне. вул. Урожайна, 37 та розпивали спиртні напої. Під час розпиття спиртного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла словесна сварка на ґрунті ревнощів, в результаті якої ОСОБА_1 умисно схопив свою дружину за ліву ногу та стягнув її з дивану на підлогу. Після цього він наніс їй 2 удари кулаком правої руки по обличчю та 5 разів наступив із силою правою ногою на ліву ногу дружини. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: політтравма, закритий перелом верхньої третини лівого стегна зі зміщенням, закрита тупа травма грудної клітки, закритий внутрішньо суглобовий перелом середньої фаланги V пальця правої кисті зі зміщенням, які відносяться до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я більше 21 дня. Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України (а. с. 10).

Внаслідок отримання у ході злочину тілесних ушкоджень потерпіла була доставлена до лікувального закладу та проходила стаціонарне лікування у травматологічному відділенні КЗ Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня».

Вищевикладені обставини підтверджуються зібраними у ході досудового розслідування матеріалами.

Зокрема, з довідки-розрахунку КЗ Білопільської міської ради «Білопільська центральна районна лікарня» від 05 грудня 2017 року вбачається, що вартість лікування ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка знаходилась на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Білопільської РЦЛ з 13 жовтня 2017 року по 29 листопада 2017 року становить: 47 днів х 222 грн. 29 коп. = 10 447 грн. 63 коп. (а. с. 7).

Комунальний заклад Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня» фінансується з районного бюджету Білопільського району Сумської області, розпорядником коштів якого є фінансове управління Білопільської районної державної адміністрації, а тому кошти повинні бути стягненні на користь фінансового управління.

Винна особа зобов’язана відшкодовувати витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину особи, тому невідшкодування ОСОБА_1 до бюджету, витрачених на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2, є порушенням інтересів держави щодо надходження належних коштів до бюджетів всіх рівнів з метою їх подальшого використання для забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування.

Таким чином, вбачаються правові підстави для звернення прокурора до суду про відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням у межах компетенції, передбаченої ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що відповідач позовні вимоги визнав, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що кошти, які витрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 необхідно стягнути із ОСОБА_1 на користь фінансового управління Білопільського районної державної адміністрації у рахунок відшкодування витрат комунального закладу Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня».

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки, при зверненні до суду прокурор не сплачував судовий збір, так як звільнений від його сплати, необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 762 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 82, 1166, 1191, 1192, 1193, 1206 ЦК України, ст. 128 КПК України, Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», Постановою Пленуму Верховного Суду № 11 від 17 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», ст. ст. 10, 81, 56, 141, 247, 259, 265, 273, 280, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави (місце знаходження: м. Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, 136 Сумської області) в інтересах держави в особі позивача фінансового управління Білопільської районної державної адміністрації Сумської області (місце знаходження: м. Білопілля, вул. Старопутивльська, 35 Сумської області) до ОСОБА_1 (паспорт серії МА № 838482, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканець с. Тучне, вул. Урожайна, буд. 37 Білопільського району Сумської області) про відшкодування витрат, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь фінансового управління Білопільської районної державної адміністрації 10 447 (десять тисяч чотириста сорок сім) гривень 63 копійок у рахунок відшкодування витрат комунального закладу Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня», які були понесені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 на рахунок: р/р 31412544700037 в УДКУ у Сумській області, код 38020201, МФО 837013, одержувач: районний бюджет Білопільського району, код 24060300.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок судового збору.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області.

Заочне рішення може бути переглянуте Білопільським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя

Справа № 573/825/18

Номер провадження 2/573/318/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

04 жовтня 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

прокурора : Бойко Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля заочно в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача фінансового управління Білопільської районної державної адміністрації Сумської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат,

В С Т А Н О В И В:

Враховуючи складність у виготовленні повного тексту судового рішення, що потребує значного часу в обґрунтування доводів сторін, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави (місце знаходження: м. Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, 136 Сумської області) в інтересах держави в особі позивача фінансового управління Білопільської районної державної адміністрації Сумської області (місце знаходження: м. Білопілля, вул. Старопутивльська, 35 Сумської області) до ОСОБА_1 (паспорт серії МА № 838482, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканець с. Тучне, вул. Урожайна, буд. 37 Білопільського району Сумської області) про відшкодування витрат, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь фінансового управління Білопільської районної державної адміністрації 10 447 (десять тисяч чотириста сорок сім) гривень 63 копійок у рахунок відшкодування витрат комунального закладу Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня», які були понесені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 на рахунок: р/р 31412544700037 в УДКУ у Сумській області, код 38020201, МФО 837013, одержувач: районний бюджет Білопільського району, код 24060300.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок судового збору.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області.

Заочне рішення може бути переглянуте Білопільським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.

Суддя: