Рішення № 76946514, 27.09.2018, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/464/18

Провадження № 2/499/302/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"27" вересня 2018 р. смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванівка Іванівського району Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Одеська муніципальна біржа, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Одеська муніципальна біржа, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним.

Позивач просить суд визнати Договір №Н-00408/98 купівлі-продажу нерухомого майна (житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою вул. Радянської Армії 5, с. Благоєве Іванівського району Одеської області) від 05.08.1998 року, укладеного на Одеській муніципальній біржі дійсним.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на ту обставину, що даний договір був укладений між нею та представником відповідача, однак нотаріально не посвідчений, що тягне за собою його недійсність, тому звернулася до суду за захистом своїх невизнаних прав на нерухоме майно.

У судове засідання позивач не з’явився, проте надала до суду заяву про слухання справи у її відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Відповідач у судове засідання не з’явився, на адресу суду повернувся конверт, в якому відповідачу направлялася судова повістка, копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви з додатками з відміткою, що адресат за зазначеною адресою не проживає, враховуючи що судові документи направлялися відповідачу за зареєстрованою адресою її проживання, то відповідно до ст. 128 ЦПК України є такою яка повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином, заяв та клопотань до суду не надала, про причини неявки не повідомила, тому суд визнає її неявку з неповажних причин та вважає за можливе провести підготовче засідання у її відсутність.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, однак його неявка не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Так, відповідно до договору купівлі продажу від 05.08.1998 року позивач придбала у відповідача будинок, який розташований за адресою вул. Радянської Армії 5, с. Благоєве Іванівського району Одеської області.

Право власності на даний будинок зареєстровано за позивачем, що підтверджується копією реєстраційного посвідчення та копією технічного паспорту на будинок.

Відповідно до п.2.1 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №121 від 09.06.1998 року (чинного на час виникнення правовідносин) реєстрація права власності провадиться на підставі правовстановлювальних

документів у такому порядку: а) заявник подає до бюро технічної інвентаризації два примірники правовстановлювального документа (оригінал та копію); б) відповідальний працівник бюро технічної інвентаризації вивчає законність та повноту документів і на підставі їх робить відповідний запис у реєстрову книгу; в) адреса об'єкта, що реєструється, записується в алфавітний журнал адрес; г) прізвище, ім'я та по батькові фізичних осіб - власників нерухомого майна вноситься в алфавітний журнал або картку картотеки власників; ґ) на оригіналі правовстановлювального документа робиться реєстраційний напис. Якщо на правовстановлювальному документі немає місця для реєстраційного напису, то видається реєстраційне посвідчення, яке є невід'ємною частиною такого документа; д) на копії правовстановлювального документа робиться відмітка про реєстрацію з посиланням на реєстровий номер та дату реєстрації; е) до інвентаризаційної справи додається копія правовстановлювального документа, довідка про належність об'єкта нерухомого майна, в якій записується: прізвище, ім'я та по батькові або найменування власника, назва і зміст правовстановлювального документа, число і місяць реєстрації з підписом особи, яка відповідає за реєстрацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст.227 ЦК УРСР (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Однією з умов застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Відповідно до п. 13 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року при розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з'ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір не може бути підставою для застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України.

Тобто, право власності позивача за договором купівлі-продажу від 05.08.1998 року зареєстроване у встановлено законом порядку, отже договір є дійсним та його подальше визнання дійсним в судовому порядку є безпідставним, оскільки даний договір ніким не оспорюється, про що також зазначила позивач у позовній заяві та не доведено факт ухиляння відповідача від нотаріального посвідчення договору.

З урахуванням вищенаведеного та положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ч.1 ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити

Керуючись ст.ст. ст. ст. 4, 76, 81, 89, 206, 247, 264, 265, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (65082, м. Одеса вул. Гоголя 1/3) до ОСОБА_2 (66700, Одеська область Фрунзівський район смт. Фрунзівка, вул. Фрунзе 96 ), третя особа: Одеська муніципальна біржа (65039, м. Одеса вул. Середньофонтанська 40), про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним – відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Якщо апеляційну скаргу не було подано, то рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05.10.2018 року.

СуддяОСОБА_3