Ухвала суду № 76946441, 05.10.2018, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 520/14167/18

Провадження № 2/520/6241/18

УХВАЛА

про залишення позову без руху та усунення недоліків

05.10.2018 року суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнання нерухомого майна об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

04 жовтня 2018 року позивач звернулась до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким: визнати за нею, ОСОБА_1, в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, право власності на ? частину житлового будинку літ. «А» загальною площею 242,8 кв. м., житловою площею 78,3 кв. м., розташованого на земельній ділянці площею 0,0125 га (кадастровий № 5110136900:39:004:0048) за адресою: м. Одеса, пров. 2-й Мічманський № 2-А (раніше пров. Белякова № 2а). Визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, тобто її, ОСОБА_1, і ОСОБА_2 права спільної сумісної власності, житловий будинок літ. «В» загальною площею 34.4 кв. м., житловою площею 17,8 кв. м., гараж літ. «Г», навіс літ. «в2», розташовані за адресою: м. Одеса, пров. 2-й Мічманський № 2-Б (раніше пров. Белякова № 2а) на земельній ділянці площею 0.0274 кв. м. (кадастровий № 5110136900:39:004:00489) та встановити, що її частка у цьому майні становить ? частину. Визнати за нею, ОСОБА_1, право постійного користування ? частиною земельної ділянки площею 0.0125 га (кадастровий № 5110136900:39:004:0048). розташованої за адресою: м. Одеса, пров. 2-й Мічманський № 2-А (раніше пров. Белякова №2-а) та ? частиною земельної ділянки площею 0.0274 кв. м. (кадастровий № 5110136900:39:004:00489), розташованої за адресою: м. Одеса, пров. 2-й Мічманський № 2-Б (раніше пров. Белякова № 2-а) без зміни їх цільового призначення - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені в справі судові витрати.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.

Згідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.

Враховуючи те, що спір по справі стосується нерухомого майна, яке територіально відноситься до Київського районну м. Одеси, вказана цивільна справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Однак, суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона подана з порушенням частини 1 та 4 статті 177 ЦПК України відповідно до умов якої: позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач вказує ціну позову у розмірі 252 307 гривень, обґрунтовуючи це тим, що інвентаризаційна вартість спірного нерухомого майна згідно о технічного паспорту становить 504614 грн. і включає вартість: житлового будинку літ. «А» загальною площею 242,8 кв. м., житловою площею 78.3 кв. м. в розмірі 309791 грн.. житлового будинку літ. «В» в розмірі 108590 грн., гаражу літ. «Г» в розмірі 35853, огорожі в розмірі 46116 грн., мостіння в розмірі 4264 гривні. Відповідно, вартість ? частки цього нерухомого майна становить 252307 гривень.

Однак, суддя не погоджується з таким розрахунком позивача, оскільки відповідно до пункту 9 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Частиною 2 даної статті встановлено, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Згідно ч.2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому ціна позову не відповідає дійсній вартості майна, або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Пунктом а ч.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності – за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Тобто позивач повинна була визначити розмір судового збору не за інвентаризаційною вартістю спірного майна, що відображено в технічному паспорті 2010 року, а за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

В даному випадку спірною є ? частина будинку.

Так відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8800 гривень.

Отже сума судового збору за вимогу майнового характеру у даній справі повинна становити 8 800 грн.

Більш того, у своїй позовній заяві позивач ставить вимогу немайнового характеру, а згідно Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви немайнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 704, 80 гривень.

А згідно пункту 10 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Крім того ч. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Вказане також регламентує і п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», згідно якого у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Крім того в пункті 13 вказаної Постанови зазначено, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Таким чином, загальна сума судового збору у даній справі повинна становити – 8 800 гривень ( за вимогу майнового характеру ) + 704, 80 гривень (за вимогу немайнового характеру 640 х 3 ) = 9 504, 80 гривень, а з урахуванням сплаченої суми судового збору у розмірі 3 225 грн. позивачу слід доплатити 6 279, 80 гривень.

Суддя звертає увагу на те, що статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов’язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Отримувач коштівУК у м.Одесі/Київський р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38016923 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувача31212206015005 Код класифікації доходів бюджету22030101

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст. ст.175, 185 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнання нерухомого майна об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та встановлення порядку користування земельною ділянкою - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків до 16.10.2018 року, однак, не пізніше п’яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Попередити, що у разі невиконання вимог суду у вказаний строк, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Куриленко О. М.