Рішення № 76946091, 01.10.2018, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/252/17-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2018 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Волощука В.В.

секретаря Федорчук О.В.

з участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду, в режимі відеоконференції, дистанційно з Богунським районним судом м.Житомира цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

30 червня 2017 року позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту АТ КБ «ПриватБанк», Банк, позивач) звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, (далі відповідач, позичальник, клієнт) про стягнення кредитної заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 28 січня 2014 року між Банком та ОСОБА_3, було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого, останній отримав кредит у розмірі 32 00.00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Оскільки відповідач зобов’язання за договором належним чином не виконував, унаслідок чого, станом на 30 травня 2017 року виникла заборгованість в сумі 54 829 грн., 92 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 3 170 грн., 00 коп.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 44 872 грн., 78 коп.; заборгованості за пенею та комісією - 3 700.00 грн.; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) – 500.00 грн., штраф (процентна складова) - 2 587.14 грн. Враховуючи вищевикладене, просять суд стягнути з відповідача 54 829 грн., 92 коп., заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача, в режимі відеоконференції, дистанційно з Богунським районним судом м.Житомира в судовому засіданні вимоги позову підтримав з викладених в позовній заяві підстав. Просив позов задовольнити. Визнав той факт, що остання проплата по кредиту була здійснена частково відповідачем 27.03.2014 року. Однак зазначав, що відповідач ОСОБА_3, згідно кредитного договору б/н від 28.01.2014 отримав кредитну картку, термін дії якої закінчувався в 2015 році. Таким чином, строк позовної давності позивачем не було пропущено, оскільки позов подано 30 червня 2017 року, а термін дії кредитної картки встановлений до 2015 року.

Представником відповідача у судовому засіданні було заявлено клопотання та подано до суду 23.08.2017 року самим відповідачем заяву про застосування строків позовної давності, (а.с.61-63). У судовому засіданні сторона відповідача покликається на те, що останній платіж по кредиту був внесений відповідачем 27.03.2014, та починаючи з 26.04.2014 року має відраховуватися строк позовної давності. На час звернення позивача з даним позовом до суду позовна давність сплила як до основної вимоги так і до додаткової. Просить застосувати до заявлених позовних вимог позовну давність та відмовити в задоволенні позову позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк», не підлягають до задоволення з наступних підстав:

судом встановлено, що між ПАТ КБ «Приват Банк» назва якого підтверджується Статутом, (а.с.38), який має право надавати банківські послуги згідно банківської ліцензії (а.с.36), зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (а.с.37), правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», був укладений договір б/н від 28.01.2014 року з ОСОБА_3, відповідно до якого, позичальник отримав кредит в сумі 3200.00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. (а.с. 8).

Кредитний договір укладено шляхом підписання Анкети-заяви позичальника, в якій ОСОБА_3, підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті АТ КБ «ПриватБанк», складає між ним та Банком Договір, що підтверджується його підписом у заяві (а.с.8).

Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умова, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами ( ст.629 ЦК України).

Згідно з доданим позивачем до позовної заяви розрахунком заборгованості за договором № б/н від 28 січня 2014 року, станом на 30 травня 2017 року у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором утворилась заборгованість в розмірі 54 829 грн., 92 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 3 170 грн., 00 коп.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 44 872 грн., 78 коп.; заборгованості за пенею та комісією - 3 700 грн.; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) – 500.00 грн., штраф (процентна складова) - 2 587.14 грн., (а.с.5-7).

Згідно з розрахунком заборгованості останній платіж за кредитним договором ОСОБА_3, здійснив 27 березня 2014 року, (а.с.5).

Представником відповідача у судовому засіданні було заявлено клопотання та подано до суду 23.08.2017 року відповідачем ОСОБА_3, письмову заяву про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, (а.с.61-63).

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч.1, 5 ст.261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки відповідно до Умов та правил надання банківських послуг строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Враховуючи, що останній обов’язковий платіж за спірним договором позивач здійснив 27.03.2014, тому строк позовної давності обчислюється з моменту настання строку погашення чергового платежу, а саме з 27.04.2014, за який позивачем не було внесено грошових коштів.

За таких обставин та з врахуванням наведених норм матеріального права, суд вважає, що оскільки останній платіж на погашення кредитної заборгованості за договором від 28.01.2014 року позичальником було внесено 27 березня 2014 року, а з позовом до суду Банк звернувся 30 червня 2017 року, то до таких правовідносин слід застосувати строк позовної давності, про що і було заявлено представником відповідача у судовому засіданні та самим відповідачем у справі (заява від 23.08.2017 року).

Разом із тим, у судовому засіданні представник АТ КБ «ПриватБанк» зазначав, що відповідач ОСОБА_3, згідно кредитного договору б/н від 28.01.2014 отримав кредитну картку, термін дії якої закінчувався в 2015 році.

Доводи представника позивача про те, що позивачем не було пропущено строку позовної давності, оскільки позов подано 30 червня 2017 року, а термін дії кредитної картки встановлений до 2015 року, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Оскільки на картці вказано граничний строк дії (місяць і рік) і вона дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця, тому строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці.

У разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналогічного правового висновку дійшла ОСОБА_4 Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12.

Отже, оскільки за умовами договору відповідач мав виконувати зобов’язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів щомісячно, перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу.

А, відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності для погашення всієї заборгованості за договором з моменту спливу строку кредитування.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України крім того покладено обов’язок доказування і подання доказів сторонами. Із зазначеної статті слідує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі вищенаведеного та керуючись: ст.ст.8, 21, 55, 63, 129 Конституції України, ст.ст.253, 256-258, 261, 266, 267, 526, 629, 1054 ЦК України, та ст.ст.2, 4, 7, 10, 12-14, 17-19, 49, 76-81, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 272, 352, 354, 355 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду Апеляційної інстанції через Олевський районний суд Житомирської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ вул.Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, паспорт серії ВН № 288392, місце проживання: 11056, смт.Бучмани вул.Жовтнева, 43 Олевського району Житомирської області.

Копію рішення суду в повному обсязі сторони мають право отримати 10.10.2018 року, після 15:00 години.

Суддя: ОСОБА_5