Ухвала суду № 76945788, 04.10.2018, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/525/18

Провадження №2/484/883/18

У Х В А Л А

про закриття підготовчого провадження та призначення справи

до судового розгляду по суті

04.10.2018року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Медведєвої Н.А.

секретар судового засідання - Бикова О.П.

за участю прокурора - Жорової В.О.

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду місті Первомайську справу за позовом керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області до Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_2 про скасування розпорядження, скасування запису про реєстрацію права власності

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження Первомайської районної державної адміністрації №266-р від 24.05.2012р. зі змінами, внесеними розпорядженням №158-р від 02.07.2015р., яким голові фермерського господарства «ОСОБА_3 поле» ОСОБА_2 безоплатно передано в оренду ділянку площею 5,1га для ведення фермерського господарства в межах території Синюхинобрідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №22188003 від 06.09.2017р. про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 5,1га з кадастровим номером 4825486300:06:000:0998 за ОСОБА_2

Ухвалою судді від 12.02.2018р. у відкритті провадження у справі було відмовлено через те, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 28.03.2018р. зазначена ухвала скасована, матеріали позовної заяви передані до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

На виконання постанови ухвалою від 16.04.2018р. позовна заява прийнята розгляду, відкрито провадження у справі.

Від Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутність представника, при цьому управління повідомило що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Від Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області надійшов відзив на позов та заява про розгляд справи за відсутності представника.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 надала суду клопотання, в якому просила відмовити у задоволенні позову та розглянути справу без її участі.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ФГ «ОСОБА_3 поле» також надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника, в якому керівник господарства просив відмовити у задоволенні позову.

Письмові пояснення від третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, не надходили.

09.07.2018р. від представника відповідача ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання про залишення позову без розгляду. На підготовчому засіданні ОСОБА_1 його підтримав, вказуючи, що прокурор не вказав підстав представництва інтересів держави, не надав жодних доказів про наявність таких підстав. Також він не надав доказів на підтвердження того, що Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, маючи відповідний і необхідний обсяг повноважень, у тому числі на звернення до суду, не здійснює чи не належним чином здійснює інтереси держави в даних правовідносинах.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечувала зазначаючи, що прокурором у даній справі здійснюється представництво інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області через неналежне здійснення таким органом захисту інтересів держави, що мало свій вираз у невжитті заходів для звернення до суду за захистом порушених інтересів держави.

Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка в тому числі здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Аналогічні положення містить ч.1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», згідно якої представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Отже, вказані вище нормативні акти наділяють прокурора повноваженнями на представництво інтересів держави в суді.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 1-1/99 від 08 квітня 1999 року у справі щодо представництва прокуратурою інтересів держави, суд зазначив, що прокурор самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

В позовній заяві прокурор вказав, що внаслідок прийняття незаконних розпоряджень Первомайською райдержадміністрацією ОСОБА_2 незаконно набув право власності на спірну земельну ділянку, яка є державною власністю, у зв’язку з чим зазначена земельна ділянка вибула із державної власності, що порушує інтереси держави. Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області не вживає заходів для звернення до суду за захистом порушених інтересів держави, що свідчить про неналежне здійснення таким органом захисту інтересів держави.

Крім того, положення ч.4 ст.57 ЦПК України надають прокурору повноваження підтримувати позов і вимагати розгляду спору по суті навіть у випадку відмови органу, в інтересах якого подано позов, від цього позову чи подання ним заяви про залишення позову без розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що підстави для залишення без розгляду позову прокурора відсутні.

Також представник відповідача ОСОБА_1 09.07.2018р. надав суду письмове клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи в якості доказу лист Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області №1117-01.02-07 від 07.06.2018р., вказуючи, що зазначений лист підтверджує факт пропущення прокуратурою строк позовної давності із зверненням до суду із даною позовною заявою. На підготовчому засіданні він підтримав клопотання, мотивуючи тим, що вказаний лист він отримав на адвокатський запит після надання суду відзиву на позов, отже на час готування відзиву відповідачу не була відома інформація, зазначена у листі від 07.06.2018р.

Прокурор просила відмовити в задоволенні клопотання, вказуючи, що лист Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області №1117-01.02-07 від 07.06.2018р. є неналежним, оскільки містить інформацію, яка ґрунтується на припущеннях.

Відповідно до ч.1, 3, 8 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Ухвалою суду від 16.04.2018р. про відкриття провадження у справі відповідачу встановлений строк у 15 днів з дня отримання вказаної ухвали. Ухвала відповідачем ОСОБА_2 отримана 21.04.2018р. Відзив на позовну заяву його представник подав останнього дня визначеного строку 07.05.2018р. Того ж дня був направлений адвокатський запит до Первомайської районної адміністрації Миколаївської області щодо перевірки прокуратурою розпоряджень, які приймались у 2012р., відповідь на який отриманий лише 07.06.2018р. Вказане свідчить про неможливість подання доказу представником відповідача у вказаний строк з причин, що не залежали від нього.

Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи, що дослідження доказів та їх оцінку суд здійснює під час розгляду справи по суті, суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника відповідача та долучити до матеріалів справи лист Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області №1117-01.02-07 від 07.06.2018р.

Крім того, 24.07.2018р. від представника відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Під час підготовчого засідання ОСОБА_1 підтримав вказане клопотання, зазначаючи, що позовна заява не містить майнових вимог, отже спір про майнові права, які підлягають державній реєстрації, між сторонами відсутні. Таким чином даний спір не спором про право та його належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечувала, вказуючи, що воно є безпідставним та справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За положеннями статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

В роз’ясненнях, що містяться в п.7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року №3 вказано, що спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб’єкта владних повноважень, розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктами 1, 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, а також за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб’єкту законом;

Відповідно до пунктів 1,2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, зокрема спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов’язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов’язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Отже, основною визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї сторони цих відносин іншій стороні. Сторони в адміністративному спорі ще до його виникнення повинні перебувати у відносинах вертикального підпорядкування.

Як вбачається із позовної заяви, прокурор просить визнати незаконними та скасувати розпорядження Первомайської районної державної адміністрації №266-р від 24.05.2012р., на підставі якого зроблений у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 5,1га, а за такого, є підстави вважати, що розпорядження стосується цивільного права ОСОБА_2 на володіння земельною ділянкою.

Отже, наведене свідчить проте, що предметом оскарження є рішення органу державної влади, яке реалізоване, тобто виникло цивільне право, яке, у разі його оспорювання, повинно розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року справа №6-2510цс15 в якій зазначено, що рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта, вичерпує свою дію після його реалізації, а вимоги про визнання такого рішення незаконним повинні розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло речове право. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права за пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України та повинна пред’являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналогічний висновок міститься в постанові ОСОБА_4 Верховного Суду у справі № 809/739/17 від 15 травня 2018 року.

Крім того, Апеляційний суд Миколаївської області у постанові від 28.03.2018р., скасовуючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, посилаючись на п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004р. №7 із наступними змінами, вказав, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Зазначена ухвала учасниками справи не оскаржувалась та набрала законної сили, отже в силу ст. 18 ЦПК України є обов’язковою та підлягає виконанню.

Таким чином, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.

Також представником відповідача ОСОБА_1 надане клопотання про застосування строків позовної давності. Інші клопотання та заяви до суду не надходили.

Прокурор та представник відповідача ОСОБА_1 повідомили суду, що вони надали всі заяви по суті, які вважали за необхідне надати, та надали всі докази.

Враховуючи викладене, визначившись, з обставинами, які підлягають встановленню, порядок з’ясування обставин та порядок дослідження доказів, суд вважає можливе закрити підготовче провадження та призначити справи до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 19, 56, 83, 189, 197, 248-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотань представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду та про закриття провадження у справі відмовити.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 щодо долучення до матеріалів справи в якості доказу лист Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області №1117-01.02-07 від 07.06.2018р. задовольнити та прийняти вказаний доказ до розгляду.

Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 31.10.2018 року на 14:00 годину.

Встановити такий порядок з’ясування обставин та дослідження доказів: вислухати вступне слово учасників справи, з’ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, дослідити письмові докази у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складений 05.10.2018р.

Суддя Н.А.Медведєва