Ухвала суду № 76942357, 04.10.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11226/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

секретаря Єфремової М.Й.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення про надання дозволу на розробку землеустрою, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення про надання дозволу на розробку землеустрою.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд заборонити відповідачу – Ужгородській міській раді розглядати клопотання третьої особи ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,0591 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Зелемірській у місті Ужгород.

Заяву мотивовано тим, що, позивачем по справі закладено до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області позовну заяву про визнання неправомірним та скасування п.1.31 рішення ?? сесії Ужгородської міської ради №771 від 12.09.2017 року «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» щодо відведення земельної ділянки з передачею її у власність громадянину ОСОБА_2, площею 0,0591 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Зелемірській у місті Ужгород.

Позивачу стало відомо, що відповідачем винесено на розгляд наступного пленарного засідання сесії Ужгородської міської ради проект рішення «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» відповідно до п. 1.69 якого пропонується затвердити проект землеустрою громадянину ОСОБА_2, та передати у приватну власність земельну ділянку площею 0,0591 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Зелемірській.

На думку позивача, не забезпечення судом заходів не забезпечення позову у даній справі заподіє шкоду правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та фактично унеможливить захист цих прав, свобод та інтересів, без вжиття таких заходів забезпечення позову для позивача буде утруднено відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши та оцінивши подану заяву та додані до неї документи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 152, 153, 157, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

В порядку забезпечення позову заборонити відповідачу – Ужгородській міській раді (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3) розглядати клопотання третьої особи ОСОБА_2 (мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,0591 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Зелемірській у місті Ужгород.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3