Рішення № 76939378, 05.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 жовтня 2018 р. № 2040/7164/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: судді - Білової О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61195, код НОМЕР_1) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області , в якому просить суд:

1. визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) від 20.07.2018 № 1414/Ш-14 щодо відмови від здійснення нового перерахунку пенсії ОСОБА_1 (27.07.1972р.н., НОМЕР_2, виданий 19.12.1997 Київським МВРВ ХМУ УМВС України в Харківській області, ІПН НОМЕР_1, адреса: 61195, АДРЕСА_2) згідно з його заявою від 22.06.18.

2. зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344):

- перерахувати та виплачувати перераховану пенсію ОСОБА_1 (27.07.1972р.н., НОМЕР_2, виданий 19.12.1997 Київським МВРВ ХМУ УМВС України в Харківській області, ІПН НОМЕР_1, адреса: 61195, АДРЕСА_2) у розмірі, який було встановлено при первісному призначенні пенсії у сумі 80% відносно відповідних сум грошового забезпечення;

- виплатити ОСОБА_1 (27.07.1972р.н., НОМЕР_2, виданий 19.12.1997 Київським МВРВ ХМУ УМВС України в Харківській області, ІПН НОМЕР_1, адреса: 61195, АДРЕСА_2) суму перерахованої різниці пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 без відстрочення та прив'язки до періодів, які встановлено Постановою КМУ №103 від 21.02.2018, а відповідно до порядку та строків, встановлених Законами та нормативно-правовими актами України, які діяли на момент виникнення права позивача на це;

- нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (27.07.1972р.н., НОМЕР_2, виданий 19.12.1997 Київським МВРВ ХМУ УМВС України в Харківській області, ІПН НОМЕР_1, адреса: 61195, АДРЕСА_2) суму перерахованої різниці пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, з компенсацією за несвоєчасну виплату відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050 “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, та згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати";

- перерахувати та виплачувати перераховану пенсію ОСОБА_1 (27.07.1972р.н., НОМЕР_2, виданий 19.12.1997 Київським МВРВ ХМУ УМВС України в Харківській області, ІПН НОМЕР_1, адреса: 61195, АДРЕСА_2), з урахуванням фактично отриманих ним протягом 24 календарних місяців перед звільненням зі служби в ОВС України сум надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, згідно з довідкою Головного управління МВС України в Харківській області № 450.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ України, йому пенсія призначена відповідно до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. У зв’язку зі змінами в законодавстві позивачу здійснено перерахунок пенсії. Позивач звертався до органів Пенсійного фонду з заявою про проведення нового перерахунку, виходячи з 80 % розміру грошового забезпечення, та з урахуванням надбавки за особливо важливі завдання, а також виплати невиплаченої різниці пенсії за період з 2016 по 2017 роки без урахування положень постанови КМУ №103. Відповідач відмовив в проведенні такого перерахунку. Позивач вважає таку відмову незаконною, та вважає, що відповідач має виплатити йому різницю пенсії за період з 2016 по 2017 роки разом із компенсацією втрати частини доходу.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень, у спосіб та на підставі чинного законодавства. Також представник відповідача зазначив, що позивачеві було виплачено суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2018, а інша частина перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 буде виплачена після виділення коштів на фінансування з державного бюджету, починаючи з 01.01.2019, відповідно до вимог Постанови КМУ № 103.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, майором міліції, якому призначена пенсія за вислугу років в розмірі 80% від суми грошового забезпечення згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ”, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 та протоколом за пенсійною справою НОМЕР_3 від 01.05.2013, копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

Згідно з довідкою, виданою ОСОБА_1, відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 та від 11.11.2015 № 988, розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 січня 2016 року, становить: посадовий оклад - 2500,00; оклад за спец. звання - 2200,00; надбавки за вислугу років - 1880,00; премія – 29,61 (0,45%), всього – 6609,61 гривні..

Відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області, виходячи з 70 % від грошового забезпечення, про що надані відповідні докази.

На момент розгляду справи позивачу за 2018 рік виплачується пенсія з урахуванням проведеного перерахунку.

Позивач звернувся до відповідача з заявами про перерахунок пенсії з урахуванням основного розміру пенсії 80%, надбавки за виконання особливо важливих завдань, а також виплати одноразово суми перерахованої пенсії за період 2016-2017 роки разом із компенсацією за її несвоєчасну виплату.

Листом від 20.07.2018 №4014-Ш-14 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії та виплати різниці пенсії за 2016-2017 роки разом із відповідною компенсацією.

При наданні оцінки правомірності заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” (далі - Закон № 900-VIII).

Цим Законом внесено доповнення до статті 63 Закону № 2262-ХІІ статтю 63 доповнено новою частиною такого змісту: “Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських”.

Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв’язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до абзацу другого розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Національну поліцію” за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Згідно із статтею 102 Закону України “Про Національну поліцію” пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (далі - Постанова № 988) та постановою від 18 листопада 2015 року № 947 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268” встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Постанова № 988 набрала чинності 02 грудня 2015 року.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393” (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

На підставі зазначеного в пункті 1 Порядку № 45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Згідно з п. 3 Постанови КМУ від 21 лютого 2018 р. № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі за текстом - Постанова №103) належить перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Згідно з п. 5 Постанови № 103 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі “Міллер проти Австрії”, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні “Гайгузус проти Австрії” від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі “Кечко проти України” (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21– 44а10).

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Крім того, Конституційний Суд України розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист певних категорій громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управлінні державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань, тощо (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016).

У рішенні від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України “Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист” Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов’язана з ризиком для життя і здоров’я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку.

Судом встановлено, що відповідачем на момент розгляду справи позивачу було проведено з 01.01.2016 перерахунок розміру пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визначеного на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області.

Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії, виходячи з 80 % розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, в редакції станом на час призначення пенсії позивачу, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 № 1166-УІІ, який набув чинності 01.04.2014, також внесено зміни до ст. 13 Закону, за якими максимальний розмір пенсії, яка призначається за вислугу років, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення.

Таким чином, з 01.04.2014 положення частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо визначення максимального розміру пенсії за вислугу років 80% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом від 27.03.2014 № 1166-УІІ.

З урахуванням наведеного, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом № 1166-УІІ зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону № 2262-ХІІ у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України [перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 лип:я 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі Постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 та від 11.11.2015 № 988 максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення станом на 01.01.2016, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 10 грудня 2013 року № 21-420а13 та № 21-348а13, від 17 грудня 2013 року № 21-445а13, та Верховним Судом в постановах від 03.04.2018 № 175/1665/17 та від 24.04.2018 № 686/12623/17.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов’язання перерахувати та виплачувати перераховану пенсію ОСОБА_1, з урахуванням фактично отриманих ним протягом 24 календарних місяців перед звільненням зі служби в ОВС України сум надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, згідно з довідкою Головного управління МВС України в Харківській області № 450, суд виходить з такого.

Порядок.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до абзацу 7 пункту 5 Порядку № 45 додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

З урахуванням абзацу 7 пункту 5 Порядку № 45, суд зазначає, що оскільки надбавка за виконання особливо важливих завдань, яку отримував позивач, на момент виникнення у нього права на перерахунок пенсії вже не виплачувалась, тому, ця надбавка правомірно не вказана у довідці про розмір грошового забезпечення.

Верховний Суд у своїх рішеннях виклав таку ж позицію у постановах 12.03.2018 по справі № 802/2196/17-а, від 20 вересня 2018 року по справі №588/1299/17, від 13 березня 2018 року по справі №338/894/17, від 13 березня 2018 року по справі №338/952/17.

Крім того, суд зазначає, що Додатком № 2 Порядку № 45 визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії у примітці якого також зазначено про те, яку інформацію повинна містити дана довідка.

Довідка № 450 від 16.04.2018, яка надана позивачем до суду, складена з порушенням вимог діючого законодавства, має суто інформаційний характер і не призначена для обчислення пенсії.

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби.

Щодо позовних вимог про зобов’язання перерахувати та виплачувати перераховану пенсію ОСОБА_1 (27.07.1972р.н., НОМЕР_2, виданий 19.12.1997 Київським МВРВ ХМУ УМВС України в Харківській області, ІПН НОМЕР_1, адреса: 61195, АДРЕСА_2) у розмірі, який було встановлено при первісному призначенні пенсії у сумі 80% відносно відповідних сум грошового забезпечення та зобов’язання виплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_2, виданий 19.12.1997 Київським МВРВ ХМУ УМВС України в Харківській області, ІПН НОМЕР_1, адреса: 61195, АДРЕСА_2) суму перерахованої різниці пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 без відстрочення та прив'язки до періодів, які встановлено Постановою КМУ №103 від 21.02.2018, а відповідно до порядку та строків, встановлених Законами та нормативно-правовими актами України, які діяли на момент виникнення права позивача на це, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач отримав пенсію від відповідача за 2016-2017 роки без урахування перерахунку, з 01.01.2018 – з урахуванням проведеного перерахунку.

Оскільки в силу приписів ст. 63 Закону України № 2262, п. 4 Порядку № 45, позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2016, вказане право не може бути обмежене нормативно-правовими актами, прийнятими пізніше, ніж таке право виникло.

З огляду на зазначене, суд вважає, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, з урахуванням вже сплачених сум, підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що їх можна вважати "майном" у значені цього положення, оскільки позивач отримав право на вказані суми виплат, яке до прийняття постанови КМУ № 103 від 21 лютого 2018 р. було законодавчо передбачено та не заперечувалося відповідачем, отже, невиплата вказаних сум є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

Зазначена правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ по справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26.06.2014 (за заявою №68385/10 та №71378/10), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

В даному випадку є підстави стверджувати про наявність "законних сподівань", оскільки позивач отримав право на перерахунок пенсії відповідно до Закону у січні 2016, а Постанова № 103, яка фактично звужує право позивача на отримання розміру перерахованої пенсії за 2016-2017 роки, без внесення змін до відповідного Закону, прийнята 21 лютого 2018 р. та набрала чинності 24.02.2018.

Водночас, суд зазначає, що друге речення першого пункту ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності", яке дозволяє позбавити майна лише "на умовах, передбачених законом", а другий пункт зазначає, що держава має право здійснювати контроль за використанням майном шляхом введення в дію "законів" не поширюється на спірні правовідносини, оскільки втручання у право позивача не може бути визнано таким, що відповідає закону.

Таким чином, суд вважає, що позивач мав "законні сподівання" отримати пенсію у збільшеному розмірі після перерахунку її розміру, отже, обмежень щодо строків виплати сум доплати до пенсії за 2016-2017 роки, передбачені Постановою №”103, не можуть бути застосовані.

Крім того, питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, не охоплюється поняттям “порядок проведення перерахунку пенсії”.

Також суд зазначає, що позивачем двічі сформульовано одну й ту саме вимогу, а саме зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію за період з 01.01.2016 з урахуванням 80% суми грошового забезпечення, вказаної у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області без урахування строків, визначених Постановою КМУ №103, з огляду на що суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за період з 01.01.2016 відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” і № 947 від 18 листопада 2015 року “Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 р. № 268”, та Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року у розмірі 80% суми грошового забезпечення, вказаної у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області, з урахуванням вже сплачених сум.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача виплатити компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", суд зазначає наступне.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Виходячи з вищенаведеного суд дійшов висновку, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 24 жовтня 2011 року № 6-38цс-11, від 18 листопада 2014 року № 21-518а14, від 11 липня 2017 року № 21-2003а16.

Відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

З огляду на те, що відповідачем своєчасно не виплачено позивачу належну йому частину пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, суд вважає, що така позовна вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, суд також приходить до висновку, що позовна вимога про визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.07.2018 № 1414/Ш-14 щодо відмови від здійснення нового перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно з його заявою від 22.06.18 є частково обґрунтованою, через що спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.07.2018 № 1414/Ш-14 підлягає скасуванню, та з урахуванням дублювання позовних вимог щодо перерахунку та виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, суд вважає наявними підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду із цим позовом, суд зазначає, що з огляду на те, що у 2016-2017 мала місце бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії позивача, то такий строк звернення до суду не може вважатися пропущеним.

Щодо вимог позивача, заявлених в порядку ст. 382 КАС України, відносно встановлення судового контролю суд зазначає, що в силу положень ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зазначене є правом суду, а не обов'язком, водночас, позивачем не наведено обставин, які б викликали у суду сумнів у тому, що відповідач може ухилятись від виконання судового рішення.

Таким чином, у даному випадку суд не знаходить підстав для застосування приписів ст. 382 КАС України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов’язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61195, код НОМЕР_1) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) від 20.07.2018 № 1414/Ш-14 щодо відмови від здійснення нового перерахунку пенсії ОСОБА_1 (27.07.1972р.н., НОМЕР_2, виданий 19.12.1997 Київським МВРВ ХМУ УМВС України в Харківській області, ІПН НОМЕР_1, адреса: 61195, АДРЕСА_2) згідно з його заявою від 22.06.18.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за період з 01.01.2016 відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” і № 947 від 18 листопада 2015 року “Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 р. № 268”, та Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року у розмірі 80% суми грошового забезпечення, вказаної у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області, з урахуванням вже сплачених сум.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (27.07.1972р.н., НОМЕР_2, виданий 19.12.1997 Київським МВРВ ХМУ УМВС України в Харківській області, ІПН НОМЕР_1, адреса: 61195, АДРЕСА_2) суму перерахованої різниці пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, з компенсацією за несвоєчасну виплату відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050 “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, та згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61195, код НОМЕР_1) у розмірі 600,00 грн. (шістсот гривень 00 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складений 05 жовтня 2018 року.

Суддя Білова О.В.