Рішення № 76938930, 27.09.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/916/18

27 вересня 2018 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Шмігельська М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання відмови протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправною відмову відповідача у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам фермерського господарства "Дармограй" для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населеного пункту на території Стінківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області викладену у листі № Д-1736/0-723/0/17-18 від 05.04.2018.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 25.06.2018.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 відкладено розгляд справи на 02.08.2018 відповідно до статті 205 КАС України та продовжено процесуальні строки розгляду справи.

Тернопільським окружним адміністративним судом у судовому засіданні у даній справі, яке проводилося 02.08.2018 оголошувалась перерва для надання у справі додаткових доказів.

Ухвалами Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2018, від 13.09.2018 розгляд справи відкладався на підставі статті 205 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказами Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" № 19-1183/14-15-СГ від 28.04.2015 та №№ 19-1184/14-15-СГ, 19-1185/14-15-СГ, 19-1186/14-15-СГ, 19-1187/14-15-СГ, 19-1188/14-15-СГ від 29.04.2015 позивачам надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, орієнтовною площею 1,054 га в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, що перебувають у користуванні громадянина ОСОБА_9, як засновника селянського (фермерського) господарства "Дармограй", розташованої за межами населеного пункту на території Стінківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області. На підставі зазначених наказів та у зв'язку із зверненнями позивачів із відповідним клопотанням Тернопільська регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" виготовила проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам ФГ "Дармограй" загальною площею 7,6638 га з яких кожному члену господарства запроектовано земельні ділянки площею 1,2773 га для ведення фермерського господарства, які розташовані за межами населеного пункту на території Стінківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, кадастрові номери земельних ділянок - НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12. Зазначали, що вказані земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі 15.05.2016.

Надалі, 26.03.2018 позивачі звернулись до відповідача із ідентичними заяви про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам фермерського господарства "Дармограй" для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населеного пункту на території Стінківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області. Однак, листом від 05.04.2018 № Д-1736/0-723/0/17-18 відповідач відмовив позивачам щодо передачі у власність земельних ділянок членам фермерського господарства "Дармограй" на підставі статей 31, 32, 118 ЗК України, мотивуючи тим, що відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_13, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 54 від 08.09.1997, земельна ділянка площею 10,0 гектарів із цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства перебуває у постійному користуванні громадянина ОСОБА_9, а не у відповідного фермерського господарства (юридичної особи), що підлягає паюванню.

Позивачі вважають таку відмову протиправною, оскільки відповідно до статуту ФГ "Дармограй", затвердженого рішенням засновника ФГ "Дармограй" від 10.10.2014 та зареєстрованого державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 13.10.2014, номер запису - 16411050002000802, ОСОБА_9 є засновником селянського (фермерського) господарства "Дармограй", а його членами є позивачі: ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_4.

Таким чином, враховуючи те, що зазначений Державний акт на право постійного користування землею видавався на ім'я голови селянського (фермерського) господарства, тобто на ОСОБА_9, то відповідно до положень статті 32 ЗК України та статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" позивачі, як члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

В судовому засіданні представник позивачів та ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив 26.06.2018 (арк. справи 141-144), просили позов задовольнити.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, суду пояснила, що відповідач прийняв рішення, яке оформлене листом від 05.04.2018 № Д-1736/0-723/0/17-18, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та ЗК України, та посилаючись на пояснення викладені у відзиві на позовну заяву від 19.06.2018 № 9-19-0.9-3625/2-18 (арк. справи 127-129), просила у задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, що відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_13, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 54 від 08.09.1997, громадянину ОСОБА_9 надано у постійне користування земельну ділянку площею 10,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Стінківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області (арк. справи 60).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єктів підприємницької діяльності - юридичної особи, виданого Управлінням економіки Бучацької райдержадміністрації, селянське (фермерське) господарство "Дармограй" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій 09.09.1997 за № 24634577, місцезнаходження: Тернопільська область, Бучацький район, с. Стінка (арк. справи 61).

Відповідно до статуту селянського (фермерського) господарства "Дармограй" (нова редакція), затвердженого рішенням засновника селянського (фермерського) господарства "Дармограй" від 10.10.2014, який зареєстрований державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 13.10.2014, номер запису - 16411050002000802, ОСОБА_9 є засновником ФГ "Дармограй", а його членами є позивачі: ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_4 (арк. справи 67-78).

Наказами Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" № 19-1183/14-15-СГ від 28.04.2015 та №№ 19-1184/14-15-СГ, 19-1185/14-15-СГ, 19-1186/14-15-СГ, 19-1187/14-15-СГ, 19-1188/14-15-СГ від 29.04.2015 позивачам надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, орієнтовною площею 1,054 га в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, що перебувають у користуванні громадянина ОСОБА_9, як засновника селянського (фермерського) господарства "Дармограй", розташованої за межами населеного пункту на території Стінківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області (арк. справи 28-33).

На підставі зазначених наказів та у зв'язку із зверненнями позивачів із відповідним клопотанням Тернопільська регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" виготовила проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам ФГ "Дармограй" загальною площею 7,6638 га з яких кожному члену господарства запроектовано земельні ділянки площею 1,2773 га для ведення фермерського господарства, які розташовані за межами населеного пункту на території Стінківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, кадастрові номери земельних ділянок - НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12.

Зазначені земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі 15.05.2016, про що свідчать Витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (арк. справи 42-59).

Згідно висновку від 13.04.2016 № 34-1904-99.5-563/0/34-16 слідує те, що Відділом Держгеокадастру у Бучацькому районі Тернопільської області погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам ФГ "Дармограй" для ведення фермерського господарства загальною площею 7,6638 га (рілля), а саме громадянам: ОСОБА_10 - площа 1,2773 га, ОСОБА_5 - площа 1,2773 га, ОСОБА_1 - площа 1,2773 га, ОСОБА_7 - площа 1,2773 га, ОСОБА_8 - площа 1,2773 га, ОСОБА_1 - площа 1,2773 га, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Стінківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області (арк. справи 89).

Надалі, 26.03.2018 позивачі звернулись до відповідача з ідентичними заяви про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам фермерського господарства "Дармограй" для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населеного пункту на території Стінківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області. До заяви позивачі надали: оригінал документації із землеустрою, витяг з Державного земельного кадастру та надано відповідачу відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 № 2297-VI згоду на обробку особистих персональних даних позивачів.

За результатами розгляду зазначених заяв, відповідач листом від 05.04.2018 № Д-1736/0-723/0/17-18 відмовив позивачам щодо передачі у власність земельних ділянок членам фермерського господарства "Дармограй" на підставі статей 31, 32, 118 ЗК України, мотивуючи тим, що відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_13, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 54 від 08.09.1997, земельна ділянка площею 10,0 гектарів із цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства перебуває у постійному користуванні громадянина ОСОБА_9, а не у відповідного фермерського господарства (юридичної особи), що підлягає паюванню (арк. справи 41).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підпунктом 31 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі - Положення № 15) визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Відповідно до пункту "а" частини третьої статті 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з частиною першою статті 32 ЗК України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Відповідно до частини восьмої статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Як слідує з матеріалів справи, що Відділом Держгеокадастру у Бучацькому районі Тернопільської області, погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам ФГ "Дармограй" для ведення фермерського господарства загальною площею 7,6638 га (рілля), а саме громадянам: ОСОБА_10 - площа 1,2773 га, ОСОБА_5 - площа 1,2773 га, ОСОБА_1 - площа 1,2773 га, ОСОБА_7 - площа 1,2773 га, ОСОБА_8 - площа 1,2773 га, ОСОБА_1 - площа 1,2773 га, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Стінківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, про що свідчить висновок від 13.04.2016 № 34-1904-99.5-563/0/34-16. Також у зазначеному висновку зазначено, що висновок чинний на період незмінності вимог та умов, визначених нормативно - правовими актами та відповідною документацією, згідно яких надавалось погодження (арк. справи 89).

Надалі, 26.03.2018 позивачі звернулись до відповідача з ідентичними заяви про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам фермерського господарства "Дармограй". До заяви позивачі надали: оригінал документації із землеустрою, витяг з Державного земельного кадастру та надано відповідачу відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 № 2297-VI згоду на обробку особистих персональних даних позивачів.

Частиною дев'ятою статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, що відповідач листом від 05.04.2018 № Д-1736/0-723/0/17-18 відмовив позивачам щодо передачі у власність земельних ділянок членам фермерського господарства "Дармограй" на підставі статей 31, 32, 118 ЗК України, мотивуючи тим, що відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_13, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 54 від 08.09.1997, земельна ділянка площею 10,0 гектарів із цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства перебуває у постійному користуванні громадянина ОСОБА_9, а не у відповідного фермерського господарства (юридичної особи), що підлягає паюванню (арк. справи 41).

В свою чергу, такі дії (у разі їх вчинення) не є законним способом поведінки органу, є проміжними відповідями на звернення, не містить чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже не можуть вважатися "відмовою у передачі земельних ділянок" у розумінні ЗК України.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акта. Водночас, у статті 118 ЗК України не визначено, в якій саме правовій формі вирішується це питання. Зокрема, чи необхідно приймати відповідне рішення органу з цього питання чи достатньо відповіді у формі листа.

Для порівняння, у частині дев'ятій статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

У статті 118 ЗК України не визначено прямого обов'язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо. Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.

Проте, відповідно до пункту 9 Положення № 15 Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Водночас, правовий статус Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області визначений Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308 (далі - Положення № 308).

Пунктом 8 Положення № 308 визначено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Відповідно до пункту 9 Положення № 308 Головне управління очолює начальник, що призначається на посаду Головою Держгеокадастру за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України і головою відповідної місцевої державної адміністрації та звільняється з посади Головою Держгеокадастру.

Згідно з підпунктами 1, 11 пункту 10 Положення № 308 начальник Головного управління: здійснює керівництво Головним управлінням, є відповідальним за організацію та результати його діяльності; підписує накази Головного управління.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку подання нормативно - правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2013 № 883/5), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661 наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмови щодо передачі у власність земельних ділянок і оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмови щодо передачі у власність земельних ділянок після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявникам листа про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.

Така позиція узгоджується з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17 та від 20.09.2018 у справі № 804/5597/15.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Частинами третьою та четвертою статті 245 КАС України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на зазначене та з метою відновлення прав та інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з розгляду клопотань: ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 від 26.03.2018 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членів ФГ "Дармограй", та зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання позивачів від 26.03.2018 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членів ФГ "Дармограй".

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, що за подання даної позовної заяви немайнового характеру позивачі сплатили судовий збір на загальну суму 4228,80 грн., що підтверджується відповідними квитанціями (арк. справи 4-9), а тому такі витрати підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачів відповідно до частини першої статті 139 КАС України.

Водночас, позивачі у справі просять суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу з бюджетних асигнувань відповідача.

Так, відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (частина третя статті 132 КАС України).

Згідно з статтею 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Така позиція узгоджується з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 21.09.2018 у справі № 820/5938/16 та від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

Як слідує з матеріалів справи, що позивачами, в обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу адвоката, до суду надано: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 706, договори на надання правничої допомоги від 10.05.2018, відповідні ордера на надання правничої допомоги, які видані на підставі зазначених договорів та розрахунок витрат для надання правничої допомоги адвоката від 16.05.2018 (арк. справи 92-105).

При цьому, позивачі не надали суду жодних документів, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо), які би підтверджували про оплату гонорару адвокату згідно розрахунку витрат для надання правничої допомоги адвоката від 16.05.2018.

Таким чином, враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні докази, які би підтверджували про оплату гонорару адвокату за правничу допомогу, суд дійшов висновку, що такі витрати не підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачів.

Керуючись статтями 134, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_1 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) , ОСОБА_5 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3), ОСОБА_6 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_4), ОСОБА_7 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_5), ОСОБА_8 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_6) до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (адрес: вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ 39766192) про визнання протиправною відмови, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (адрес: вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ 39766192) з розгляду клопотань:

ОСОБА_4 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1);

ОСОБА_1 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2);

ОСОБА_5 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3);

ОСОБА_6 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_4);

ОСОБА_7 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_5);

ОСОБА_8 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_6) від 26.03.2018 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членів ФГ "Дармограй".

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (адрес: вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ 39766192) повторно розглянути клопотання:

ОСОБА_4 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1);

ОСОБА_1 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2);

ОСОБА_5 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3);

ОСОБА_6 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_4);

ОСОБА_7 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_5);

ОСОБА_8 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_6) від 26.03.2018 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членів ФГ "Дармограй".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (адрес: вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ 39766192) в користь ОСОБА_4 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати на суму 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (адрес: вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ 39766192) в користь ОСОБА_1 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) судові витрати на суму 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (адрес: вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ 39766192) в користь ОСОБА_5 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3) судові витрати на суму 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (адрес: вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ 39766192) в користь ОСОБА_6 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_4) судові витрати на суму 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (адрес: вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ 39766192) в користь ОСОБА_7 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_5) судові витрати на суму 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (адрес: вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ 39766192) в користь ОСОБА_8 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_6) судові витрати на суму 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. сплаченого судового збору.

В задоволені вимог ОСОБА_4 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_1 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) , ОСОБА_5 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3), ОСОБА_6 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_4), ОСОБА_7 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_5), ОСОБА_8 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_6) до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (адрес: вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ 39766192) про відшкодування витрат на правову допомогу, - відмовити повністтю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.10.2018.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.