Рішення № 76937012, 31.08.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/296/17-ц

Провадження № 2/234/72/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2018 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Лутай А.М.,

за участю: секретаря – Пагуліч Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Краматорська Донецької області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» (надалі ТОВ «Українська факторингова компанія») 11.01.2017р звернулося до суду з дійсним позовом, вказуючи, що 03 жовтня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (в подальшому було перейменоване в Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та ОСОБА_1 (надалі Позичальник), відповідачкою у справі, було укладено кредитний договір №CL-103/557/2008, відповідно до умов якого Позичальник зобов’язаний належними чином використати та повернути Банку суму отриманого Кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування Кредитом виконати всі інші зобов’язання, які зазначені в Договорі. ОСОБА_1 зобов’язалася повертати відповідну частину Кредиту щомісяця у розмірі та строках, визначених у Графіку Платежів, шляхом внесення (перерахування) готівкових/безготівкових коштів на Поточний рахунок. Зазначає, що у якості забезпечення виконання зобов’язань було укладено Договір застави №PCL-103/557/2008 від 03.10.2008р, за яким в заставу передається легковий автомобіль марки JEEP GRAND CHEROKEE, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, колір чорний, кузов №IJ8HCE8M88Y128359, тип-легковий універсал, вартістю 302155грн. В порушення взятих на себе за Кредитним договором зобов’язань у відповідачки виникла заборгованість, яка складає 372525,25грн.

Вказує, що 12.10.2015р між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Українська факторингова компанія» було укладено Договір відступлення права вимоги №12/10/16 від 12.10.2016р, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором №CL-103/557/2008 від 03.10.2008р, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1, перейшло до ТОВ «Українська факторингова компанія». Також, на підставі вищевикладеного, 12.10.2016р приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було посвідчено Договір про відступлення права вимоги за договорами застави, зареєстрованого в реєстрі за №831, відповідно до якого ТОВ «Українська факторингова компанія» набуло прав Заставодержателя відносно предмета застави: автомобіль марки JEEP GRAND CHEROKEE, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить в рахунок погашення заборгованості за Кредитним Договором №CL-103/557/2008 від 03.10.2008р ОСОБА_1 перед ТОВ «Українська факторингова компанія» у розмірі 372 525,25грн звернути стягнення на предмет застави: автомобіль марки JEEP GRAND CHEROKEE, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом визнання права власності за ТОВ «Українська факторингова компанія», а також стягнути з відповідачки понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4532,32грн.

ОСОБА_3, представник позивача ТОВ «Українська факторингова компанія», підтримала вимоги позову, надавши суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, а також, в поясненні на заперечення до позовної заяви додатково зазначила, що жодних доказів, які б вказували на виконання Кредитного Договору у відповідачки відсутні, натомість первісним кредитором ПАТ «ОТП Банк» наданий Розрахунок заборгованості за Кредитним Договором №СL-103/557/2008 від 03.10.2008р із зазначенням розміру заборгованості. Відповідно до п.8.1 Договору застави автотранспортного засобу №PCL-103/557/2008 від 03.10.2008р, договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання фактичних вимог. Однак, станом на теперішній час наявне обтяження щодо заставного автомобілю JEEP GRAND CHEROKEE, реєстраційний номер НОМЕР_1, де Заставодержателем є ТОВ «Українська факторингова компанія». Вважає, що вказані доводи представника відповідачки на повне виконання Кредитного Договору не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вони є безпідставними. Крім того, вважає, що посилання представника відповідачки на те, що підписи на Кредитному Договору проставлені не ОСОБА_1 є ніщо інакшим, як намагання затягнути судовий процес та уникнути відповідальності, оскільки, як вбачається, з зазначених Кредитного Договору та Договору застави автотранспортного засобу, підписи на вказаних Договорах взагалі не мають жодних відмінностей.

Представник відповідачки ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення позовної заяви ТОВ «Українська факторингова компанія» та в наданих суду поясненнях зазначила, що відповідачкою в строки та на умовах визначених Кредитним договором виконані умови кредитного договору в повному обсязі, проте, під час окупації м.Краматорська у 2014 році більшість документів, що знаходились в помешканні відповідачки були втрачені (разом з іншими цінними речами), тому наразі підтвердити викладені факти документально, остання не має змоги. Однак, зазначає, що під час вивчення наданих позивачем копій документів (Кредитного договору №CL-103/557/2008 від 03.10.2008р; частини №2 Кредитного договору №CL-103/557/2008 від 03.10.2008р, Додаткового договору №1 до Кредитного договору №CL-103/557/2008 від 03.10.2008р) виявлено, що підписи на зазначених документах проставлені від імені відповідачки не ОСОБА_1, а іншою особою.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов не обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч.1,2 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.10 ст.84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.

Відповідно до ч.ч.2, 6 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Згідно ч.ч.1,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Предметом спору по даній справі є кредитна заборгованість в розмірі 372525,25грн., яка була відступлена позивачу.

Таким чином, суду для прийняття обґрунтованого рішення необхідно повно і всебічно з’ясувати всі обставини і докази, що підтверджують укладення Кредитного договору та Договору застави, правильність нарахування заборгованості за кредитним договором, яка була відступлена позивачу.

Звертаючись з позовом до суду позивач, на підтвердження викладених у ньому обставин, надав наступні письмові докази: копію Кредитного договору №CL-103/557/2008, укладеного 03.10.2008р між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1; копію частини №2 до Кредитного договору №CL-103/557/2008; копію Додаткового договору №1 від 23.10.2009 року до Кредитного договору №CL-103/557/2008; копію Додаткового договору №2 від 26.11.2010 року до Кредитного договору №CL-103/557/2008; копію Договору застави №PCL-103/557/2008, укладеного 03.10.2008р між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1; копію Договору відступлення права вимоги №12/10/16, укладеного 12.10.2015р між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Українська факторингова компанія», відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором №CL-103/557/2008 від 03.10.2008р, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1, перейшло до ТОВ «Українська факторингова компанія»; копію Додатку 1 до Договору відступлення права вимоги №12/10/16, в якому зазначений загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 у сумі 372525,25грн., а також копію Додатку №3б Розрахунок заборгованості за Кредитним договором №CL-103/557/2008 від 03.10.2008р ОСОБА_1

Відповідачка ОСОБА_1 заперечувала наявність у неї заборгованості за Кредитним договором, а також те, що підписи на Кредитному договорі №CL-103/557/2008, частині №2 до Кредитного договору №CL-103/557/2008 та Додатковому договорі №1 від 23.10.2009 року до Кредитного договору №CL-103/557/2008 проставлені саме нею.

Враховуючи вищезазначене, за клопотанням представника відповідачки, суд, ухвалою від 07.09.2017 року призначив почеркознавче дослідження вказаних документів, а ухвалою від 04.01.2018 року зобов’язав позивача надати до суду оригінали досліджуваних документів.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, представником позивача надано письмові пояснення, відповідно до яких у ТОВ «Українська факторингова компанія» не має можливості надати суду оригінали документів, оскільки ПАТ «ОТП БАНК» були передані лише їх копії через проведення антитерористичної операції у м.Краматорську.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що відповідачкою ставиться під сумнів відповідність поданих копій оригіналу, суд, на підставі ст.ст.84,95 ЦПК України, не приймає вказані письмові докази до уваги при ухваленні рішення.

Крім того, позивач не надав суду жодного доказу, на спростування доводів відповідачки про відсутність у неї заборгованості за Кредитним договором. З позову та доданих до нього доказів неможливо встановити складові частини заборгованості – «тіло» кредиту, проценти за користування кредитом, штрафні санкції за порушення зобов’язання тощо; порядок та період їх нарахування тощо.

Отже, немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідачки є доведеним.

Ні Цивільний кодекс України, ні Цивільний процесуальний кодекс України не містять відповідно презумпцію договору відступлення права вимоги для боржника та звільнення нового кредитора від доказування розміру заборгованості за відступленою вимогою тільки тому, що такий розмір зазначений у договорі відступлення права вимоги.

Навпаки, ст.518 ЦК України прямо передбачає право боржника висувати заперечення проти вимог нового кредитора, які він мав проти вимог кредитора первісного.

Стягнення заборгованості тільки на тій підставі, що вона зазначена у договорі про відступлення права вимоги, є припущенням того, що цей розмір відповідає умовам Договору і дійсно є наслідком невиконання/часткового виконання боржником положень Договору з первісним кредитором, що (базування на припущенні) прямо заборонено ст.81 ч.6 ЦПК України.

Таким чином, суд доходить висновку, що є передбачені законом підстави для відмови у задоволенні позову за недоведеністю вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 130, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені 31.08.2018р.

Суддя: А.М.Лутай