Рішення № 76935943, 05.07.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8543/17

(2/199/42/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

05.07.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Борулько М.Ю.

позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсними окремих частин договору споживчого кредиту та повернення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання недійсними окремих частин договору споживчого кредиту та повернення коштів.

В обгрунтуванні позовних вимог посилався на те, що 24.07.2014 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» було укладено кредитний договір №500503448, за яким відповідач надав йому кредит у сумі 67 572,39 гривень, з оплатою по процентній ставці за користування кредитом 17,99% річних, а також комісійної винагороди за управління кредитом у розмірі 1,70% від суми кредиту, що складає 1 148,73 гривень щомісячно згідно до Додатку №1 до Договору, а також платою за переказ коштів за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування (ПТКС) - 10 гривень щомісячно.

25.08.2015 року між позивачем там відповідачем була укладена Додаткова угода про зміну умов первинного договору, яка була оформлена у вигляді «Акцепту пропозиції про укладення угоди про надання особистого кредиту № 500983079», згідно до якої позивач отримав кредит у сумі 48 326,84 гривень з оплатою по процентній ставці за користування кредитом 15,99% річних, а також комісійної винагороди за управління кредитом; розмірі 1,89% від суми кредиту, що складає 913,38 гривень щомісячно згідно до Додатку №1 до Додаткової угоди, а також платою за переказ коштів за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування (ПТКС) - 15 гривень щомісячно.

Згідно з п. 2.8. Кредитного Договору №500503448 від 24.07.2014 року комісійна винагорода Банку: - за управління кредитом становить 1,70%, від суми кредиту; п.2.8.2. – за виконання операцій переказу коштів за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування агентів Банку без ПДВ становить 1,8 % від суми переказу без ПДВ; п.2.8.3. – за прийняття готівкових коштів з перерахунком для зарахування на Рахунок в касах Банку у випадку, якщо сума платежу становить до 1 500 гривень (включно) – 35 гривень; п. 2.8.4. – за переказ коштів за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування ПАТ «Альфа-Банк» (банкомат з функцією cash-in) у випадку, якщо сума платежу становить до 1 500,00 гривень (включно) – 10 гривень; п.2.8.5. – за надання Кредиту становить 0,00 гривень.

П.3 Додаткової угоди №500983079 від 25.08.2015 року до кредитного договору №500503448 від 24.07.2014 року встановлено Комісійну винагороду, яка передбачена: п.3.1. – за управління Кредитом, що становить 1,89% (одна ціла 89 сотих)% від суми Кредиту; п.3.2. – за виконання операцій переказу коштів за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування (далі – ПТКС) агентів Банку, без ПДВ становить 1,8 % від суми переказу, без ПДВ; п.3.3. – за прийняття готівкових коштів з перерахунком для зарахування на Рахунок в касах Банку у випадку, якщо сума платежу становить до 4 000,00 гривень (включно) – 35 гривень; п.3.4. – за переказ коштів за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування ПАТ «Альфа-Банк» (банкомат з функцією cash-in) у випадку, якщо сума платежу становить до 4 000,00 гривень (включно) – 15 гривень.

Позивач зазначив, що з початку дії Договору від 24.07.2014 року №500503448 ним на користь відповідача було сплачено комісійної винагороди: за період з 25.08.2014 року по 25.08.2015 року – 14 933,49 гривень; за період з 26.09.2015 року по 26.11.2017 року – 24 661,26 гривень; за переказ коштів за допомогою ПТКС: за період з 25.08.2014 року по 25.08.2015 року - 130 гривень; за період з 26.09.2015 року по 26.11.2017 року - 405 гривень, на загальну суму 40 129,75 гривень.

Позивач вважає умови Договору від 24.07.2014 року №500503448, передбачені п.п., 2.8, 2.8.4, а також п. п. 3, 3.4 Додаткової угоди від 25.08.2015 року №500983079, якими встановлений обов'язок щомісячно сплачувати комісійну винагороду за управління кредитом на користь Банку, та плату за переказ коштів за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування (ПТКС), несправедливими і такими, що призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, а тому просив визнати їх недійсними та стягнути надмірно сплачені кошти у розмірі 40 129,75 гривень.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, що надійшов до суду 16.02.2018 року, яким зазначив, що кредитний договір №500503448 від 24.07.2014 року є припиненим, оскільки позивач сплатив кредит повністю, а тому правовідносини за даним договором припинилися ще в 2015 році.

Оскільки зобов’язання за кредитним договором припинились у 2015 році у зв’язку із його належним виконанням, тому представник відповідача вважає безпідставними позовні вимоги про визнання окремих пунктів припиненої кредитної угоди недійсними та стягнення, надмірно отриманих за цими умовами договору коштів.

Окрім цього, підписанням кредитного договору від 24.07.2014 року №500503448 позивач підтвердив, що повністю ознайомлений з порядком та умовами надання кредиту, що відповідає п. 5 Розділу 1, відповідно до якого зазначено, що: позичальник попередньо ознайомлений у письмовій формі з умовами надання кредиту, в тому числі вартістю кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та абсолютного подорожчання кредиту, вартості, видів та предметів супутніх послуг, а також будь-якою іншою інформацією, надання якої вимагає чинне в Україні законодавство, в тому числі інформацією, надання якої вимагається нормами Закону України «Про захист прав споживачів» іншими документами НБУ, які йому роз’ясненні, зрозумілі, не потребують додаткового тлумачення; 2) отримав свій примірник цього договору, що складається з першого та другого Розділу та додатків до нього в дату його укладання; 3) він в письмовій формі ознайомлений з Загальними умовами кредитування фізичних осіб ПАТ «Альфа-Банк», які оприлюдненні на інтернет-сторінці Банку за електронною адресою та які йому роз’ясненні, зрозумілі та з якими він цілком згодний.

Жодних зауважень чи застережень від позивача на момент укладання та підписання договору не було.

Згідно з п.4 Розділу №2 «Загальних умови кредитування фізичних осіб», затверджених розпорядженням юридичного відділу ПАТ «Альфа-Банк» № 1577 від 10.06.2014 року, повернення заборгованості за Кредитом, враховуючи сплату процентів за його користування та сум комісійної винагороди за дії Банку, що вчиняються на користь Позичальника з метою сприяння останньому у виконанні ним своїх зобов’язань за цим Договором, а також сум будь-яких інших комісійних винагород у випадку якщо сплата таких комісійних винагород передбачена умовами Розділу № 1 цього Договору, здійснюється Позичальником щомісячно відповідно до визначених Сторонами умов. У випадку якщо Розділом № 1 цього Договору передбачена сплата комісії за управління кредитом, Банк з метою сприяння Позичальнику у виконанні ним своїх зобов’язань за цим Договором, вчиняє дії на користь Позичальника по управлінню Кредитом, які полягають в наданні Позичальнику комплексу послуг по управлінню Кредитом, що направлені на запобігання виникнення випадків прострочення виконання зобов’язань Позичальника за цим Договором зокрема, але не виключно: - послуг з розрахунку суми чергового платежу за цим Договором та/або суми повного дострокового повернення заборгованості за цим Договором, що надаються з використанням телефонного зв’язку, в Контакт - центрі, через IVR – menu, шляхом направлення SMS повідомлень (SMS – info) на номер Позичальника, що вказаний останнім в Розділі № 1 цього Договору, оброблення запитів, що направлені Банку Позичальником із використанням системи Інтернет сервісу «My Alfa-Bank» та надання відповідей на відповідні запити Позичальника, тощо; - надання довідок щодо розрахунково-касового обслуговування по телефонних каналах зв’язку через Контакт – центр чи в електронному вигляді, шляхом направлення SMS повідомлень про (а) надходження та зарахування коштів на транзитний рахунок для погашення кредитної заборгованості, (б) зарахування коштів платежу на рахунки погашення кредитної заборгованості, (в) про стан кредитного рахунку; - надання виписок з рахунків Позичальника та/або довідок щодо розрахунково-касового обслуговування по електронній пошті (а) E - mail виписка по Рахунку ЕПЗ Позичальника (у разі його наявності), (б) E - mail довідка про стан рахунку за кредитом; - розшук (запит), уточнення, повернення, анулювання, зміна умов переказів згідно до запитів Позичальника. Надання довідок щодо розрахунково-касового обслуговування Позичальника та виписок по Рахунку ЕПЗ Позичальника (у разі його наявності) за письмовим зверненням Позичальника. За надання вищевказаних послуг Позичальник сплачує Банку Комісію за управління Кредитом, розмір та порядок оплати якої визначений Розділом № 1 цього Договору.

Крім того представник відповідача вважав пропущеним позивачем строк позовної давності для звернення до суду лише у 2018 році із позовною заявою про захист своїх прав, тому просив суд у позові відмовити.

Також представник відповідача зауважив, що сплата комісійної винагороди передбачена і кредитною угодою від 25.08.2015 року №500983079, умови якої були погоджені Банком у своєму акцепті на оферту позивача.

У зв’язку з цим, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відповіді на відзив від 06.03.2018 року позивач не вважав пропущеним строк позовної давності, мотивуючи свою позицію тим, що про порушення свого права дізнався після ознайомлення з позицію Верховного суду України у постанові 16.11.2016 року у справі №6-1746цс16, а тому загальний строк позовної давності у три роки починає свій перебіг саме з листопада 2017 року.

Запропонований Банком варіант Додаткової кредитної угоди від 25.08.2015 року №500983079 з викладанням умов про комісійну винагороду за обслуговування кредиту, вважав зловживанням з боку Банку, який скористався його правовою неусвідомленістю, нав’язавши несправедливі умови договору.

У судовому засіданні позивач підтримав позовну заяву, просив її задовольнити та зазначив, що кредит він виплатив повністю, однак умови кредитної угоди від 24.07.2014 року №500503448 в частині комісійної винагороди за обслуговування кредиту є несправедливими та підлягають визнанню їх недійсними, а тому надмірно сплачені позивачем кошти у сумі 40 129,75 гривень підлягають поверненню.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі та пояснив, що за Кредитним договором від 24.07.2014 року №500503448 кредит був виплачений ще у 2015 році, тому сплив строку позовної давності для звернення до суду із позовом про захист своїх прав є підставою для відмови у позові.

Кредитна угода від 25.08.2015 року №500983079 передбачає умови про виплату комісійної винагороди, відповідно до п.3 Договору про комісійну винагороду.

Умови обох угод від 24.07.2014 року 500503448 та від 25.08.2015 року №500983079, що передбачають сплату комісійної винагороди за управління кредитом та плату за переказ коштів за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування, були узгодженні сторонами на основі повного надання інформації щодо даних фінансових послуг, наявності вільного волевиявлення позивача, що повністю відповідало його внутрішній волі, відсутності жодних зауважень чи застережень від позивача, зокрема і до окремих пунктів договорів, що в цілому призвело до виникнення прав та обов’язків у сторін за укладеними угодами, на підтвердження правомірності та законності яких, позивачем було сплачено вартість таких фінансових послуг на суму 40 129,75 гривень. У зв’язку із чим представник відповідача просив у позовних вимогах відмовити.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.07.2014 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» був укладений кредитний договір №500503448, за яким позивачем був отриманий кредит у сумі 67 572,39 гривень строком повернення, визначеним у п.2.3 Договору – 25.07.2017 року, з оплатою по процентній ставці за користування кредитом 17,99% річних, комісійної винагороди за управління кредитом у розмірі 1,70% від суми кредиту, що складає 1 148,73 гривень щомісячно згідно до Додатку №1 до Договору, а також платою за переказ коштів за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування (ПТКС) - 10 гривень щомісячно.

Згідно з п. 2.8. Кредитного Договору №500503448 від 24.07.2014 року комісійна винагорода Банку: - за управління кредитом - 1,70%, за період з першого місяця користування Кредитом по 60-ий місяць користування Кредитом – 1,70% від суми кредиту. Комісійна винагорода, що вказана в цьому пункті розраховується від суми Кредиту, зазначеної в п. 2.1 Розділу №1 цього Договору та сплачується Позичальником щомісячно за кожний місяць користування кредитом відповідно до Графіку платежів, який є Додатком №1 до цього Договору та його невід’ємною частиною. Зазначена в цьому пункті комісійна винагорода нараховується починаючи з дня надання Кредиту або першого дня періоду, який передбачає сплату комісії за управління кредитом по дату остаточного повернення Позичальником кредиту, що вказана в п.2.3. Розділу №1 цього Договору. В будь якому випадку сплата Позичальником комісійної винагороди за управління кредитними грошовими коштами за останній місяць користування Позичальником кредитом здійснюється не пізніше дати остаточного повернення Кредиту за цим Договором; п.2.8.2. – за виконання операцій переказу коштів за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування агентів Банку без ПДВ становить 1,8 % від суми переказу без ПДВ. Комісійна винагорода, що вказана в цьому підпункті сплачується Позичальником кожного разу під час здійснення будь-яких платежів за цим Договором із використанням ПТКС; п.2.8.3. – за прийняття готівкових коштів з перерахунком для зарахування на Рахунок в касах Банку у випадку, якщо сума платежу становить до 1 500 гривень (включно) – 35 гривень. Комісійна винагорода, що вказана в цьому підпункті сплачується Позичальником за здійснення розрахункового обслуговування Позичальника в операційних касах Банку; п. 2.8.4. – за переказ коштів за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування ПАТ «Альфа-Банк» (банкомат з функцією cash-in) у випадку, якщо сума платежу становить до 1 500,00 гривень (включно) – 10 гривень; п.2.8.5. – за надання Кредиту становить 0,00 гривень Комісійна винагорода, що вказана в цьому підпункті сплачується Позичальником одноразово при наданні Кредиту в порядку передбаченому п.2.4. Розділу №1 цього Договору.

П.5 Кредитного Договору №500503448 від 24.07.2014 року визначено, що підписанням цього Договору, Позичальник підтверджує, що він попередньо ознайомлений у письмовій формі з умовами надання кредиту, в тому числі вартістю кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання Кредиту, вартості, видів та предметів сукупних послуг, а також будь якою іншою інформацією, надання якої вимагає чинне в Україні законодавство, втому числі інформацією, надання якої передбачено нормами Закону України «Про захист прав споживачів» та нормативними документами НБУ, які йому роз’яснені, зрозумілі, не потребують додаткового тлумачення та з якими він цілком згодний; що він отримав свій примірник цього Договору, що складається з першого та другого Розділів та додатків до нього в дату його укладання; що він в письмовій формі ознайомлений з Загальними умовами кредитування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», затвердженими Розпорядженням ПАТ «Альфа-Банк» №1577 від 10 червня 2014 року, які оприлюднені на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою alfabank.com.ua та які йому роз’яснені, зрозумілі та з якими він цілком згодний.

25.08.2015 року між позивачем та відповідачем була укладена Кредитна угода у вигляді «Акцепту пропозиції про укладення угоди про надання особистого кредиту №500983079», згідно з якою ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 48 326,84 гривень з оплатою по процентній ставці за користування кредитом 15,99% річних, а також комісійної винагороди за управління кредитом у розмірі 1,89% від суми кредиту, що складає 913,38 гривень щомісячно згідно до Додатку №1 до Додаткової угоди, а також платою за переказ коштів за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування (ПТКС) - 15 гривень щомісячно.

П.3 Кредитної угоди №500983079 від 25.08.2015 року встановлено Комісійну винагороду, яка передбачена: п.3.1. – за управління Кредитом за період з 1-ого місяця користування Кредитом по 36-й місяць користування Кредитом у розмірі 1,89% (одна ціла 89 сотих)% від суми Кредиту; Комісійна винагорода, що вказана в цьому підпункті розраховується від суми Кредиту, зазначеної в п.1 цього Акцепту пропозиції про укладання Угоди про надання Кредиту та сплачується щомісяця за кожний місяць користування Кредитом відповідно до графіку платежів, який є Додатком №1 до цього Акцепту пропозиції про укладення Угоди про надання кредиту та є невід’ємною частиною Угоди про наданя кредиту. Зазначена в цьому підпункті комісійна винагорода нараховується починаючи з дня надання Кредиту або першого дня періоду, який передбачає сплату комісії за управління кредитом по дату остаточного повернення Позичальником кредиту, що вказана в п. 4 цього Акцепту пропозиції про укладання Угоди про надання кредиту. В будь-якому випадку Позичальник сплачує винагороду за управління кредитом за останній місяць користування Кредитом не пізніше дати остаточного повернення Кредиту за Угодою про надання Кредиту; п.3.2. – за виконання операцій переказу коштів за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування (далі – ПТКС) агентів Банку, без ПДВ становить 1,8 % від суми переказу, без ПДВ. Комісійна винагорода, що вказана в цьому підпункті, сплачується Позичальником кожного разу під час здійснення будь-яких платежів за Угодою про надання кредиту із використанням ПТКС; п.3.3. – за прийняття готівкових коштів з перерахунком для зарахування на Рахунок в касах Банку у випадку, якщо сума платежу становить до 4 000,00 гривень (включно) – 35 гривень. Комісійна винагорода, що вказана в цьому підпункті, сплачується Позичальником за здійснення розрахункового-обслуговування Позичальника в операційних касах Банку кожного разу при здійснення відповідних платежів в касі Банку; п.3.4. – за переказ коштів за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування ПАТ «Альфа-Банк» (банкомат з функцією cash-in) у випадку, якщо сума платежу становить до 4 000,00 гривень (включно) – 15 гривень. Комісійна винагорода, що вказана в цьому підпункті сплачуватиметься Позичальником кожного разу при здійсненні відповідних платежів в касі Банку за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування ПАТ «Альфа-Банк» (банкомат з функцією cash-in).

Згідно з п.10 Кредитної угоди №500983079 від 25.08.2015 року, всі відносини між Позичальником та Банком, врегульовуються Договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», що затверджений розпорядженням Банку із усіма змінами, доповненнями та усіма Додатками до нього, що укладений між Позичальником та Банком, діюча редакція якого розміщена на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою alfabank.com.ua та є невід’ємною частиною якого є Угода про надання кредиту, умови якого Позичальнику повністю зрозумілі та з якими він цілком згодний. Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», що затверджений Банком із всіма змінами та доповненнями, діюча редакція якого розміщена на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою alfabank.com.ua, визначає всі інші істотні умови надання та користування Кредитом, зокрема, але не виключно порядок і умови нарахування процентів за користування Кредитом, умови здійснення платежів, умови настання відповідальності за неналежне виконання зобов’язання з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом та/або комісійної винагороди та/або інших платежів, що вказані в Угоді про надання кредиту, а також будь-які інші умови, необхідні для врегулювання відносин між Позичальником та Банком.

Відповідно до ч.4 ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.

Згідно з ч. 1, 2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

У ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, а саме відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.638 та ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

ст. 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1, 3 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст.2 Закону України від 07.12.2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. З урахуванням вищезазначеного до переліку супутніх послуг, які можуть бути надані споживачеві при наданні банком споживчого кредиту, зокрема, можуть відноситися: відкриття поточного (карткового) рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування, забезпечення обслуговування кредитної заборгованості тощо.

Частиною 4 ст.1068 ЦК України передбачено, що клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Стаття 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачає, що комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Згідно зі ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтами регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов’язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту;

Згідно зі ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов’язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов’язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов’язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.

До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов’язків, передбачених договором про споживчий кредит; платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов’язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.

Пункти 3.1, 3.6. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, передбачають, що банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх сукупних послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, зазначивши таке: перелік, розмір всіх комісій банку, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, в тому числі комісії з обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування тощо, і не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку, зокрема за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо).

Вимоги постанови правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 виконані відповідачем «Загальними умови кредитування фізичних осіб», затверджених розпорядженням юридичним відділом ПАТ «Альфа-Банк» № 1577 від 10.06.2014 року, відповідно до п.4 Розділу №2 яких зазначено про повернення заборгованості за Кредитом, враховуючи сплату процентів за його користування та сум комісійної винагороди за дії Банку, що вчиняються на користь Позичальника з метою сприяння останньому у виконанні ним своїх зобов’язань за цим Договором, а також сум будь-яких інших комісійних винагород у випадку якщо сплата таких комісійних винагород передбачена умовами Розділу № 1 цього Договору, здійснюється Позичальником щомісячно відповідно до визначених Сторонами умов. У випадку якщо Розділом № 1 цього Договору передбачена сплата комісії за управління кредитом, Банк з метою сприяння Позичальнику у виконанні ним своїх зобов’язань за цим Договором, вчиняє дії на користь Позичальника по управлінню Кредитом, які полягають в наданні Позичальнику комплексу послуг по управлінню Кредитом, що направлені на запобігання виникнення випадків прострочення виконання зобов’язань Позичальника за цим Договором зокрема, але не виключно: - послуг з розрахунку суми чергового платежу за цим Договором та/або суми повного дострокового повернення заборгованості за цим Договором, що надаються з використанням телефонного зв’язку, в Контакт - центрі, через IVR – menu, шляхом направлення SMS повідомлень (SMS – info) на номер Позичальника, що вказаний останнім в Розділі № 1 цього Договору, оброблення запитів, що направлені Банку Позичальником із використанням системи Інтернет сервісу «My Alfa-Bank» та надання відповідей на відповідні запити Позичальника, тощо; - надання довідок щодо розрахунково-касового обслуговування по телефонних каналах зв’язку через Контакт – центр чи в електронному вигляді, шляхом направлення SMS повідомлень про (а) надходження та зарахування коштів на транзитний рахунок для погашення кредитної заборгованості, (б) зарахування коштів платежу на рахунки погашення кредитної заборгованості, (в) про стан кредитного рахунку; - надання виписок з рахунків Позичальника та/або довідок щодо розрахунково-касового обслуговування по електронній пошті (а) E - mail виписка по Рахунку ЕПЗ Позичальника (у разі його наявності), (б) E - mail довідка про стан рахунку за кредитом; - розшук (запит), уточнення, повернення, анулювання, зміна умов переказів згідно до запитів Позичальника. Надання довідок щодо розрахунково-касового обслуговування Позичальника та виписок по Рахунку ЕПЗ Позичальника (у разі його наявності) за письмовим зверненням Позичальника. За надання вищевказаних послуг Позичальник сплачує Банку Комісію за управління Кредитом, розмір та порядок оплати якої визначений Розділом № 1 цього Договору.

З умов укладених Кредитних договорів 24.07.2014 року №500503448 та від 25.08.2015 року №500983079 судом встановлено, що Банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 вбачається, що положення п. 22, 23 ст. 1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями ч.4 ст.42 Конституції України, треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

За положеннями ч.5 ст. 11, ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, що може бути підставою для визнання таких положень недійсними.

п.п. 2,3 ч. 4 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів», у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: сума кредиту; детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; умови дострокового розірвання договору; інші умови, визначені законодавством.

Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем тексту детального розпису сукупної вартості споживчого кредиту, зазначеного у договорі про надання споживчого кредиту або у додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його кеглем, меншим за кегль шрифту основного тексту, злиття кольору шрифту з кольором фону.

Суд звертає увагу, що комісійна винагорода не відноситься а ні до загальних витрат за споживчим кредитом, що включаються до умов кредитних угод, а ні до переліку загальних витрат (ст.8 Закону України «Про споживче кредитування»), що не включається до умов споживчих кредитів, оскільки в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» за визначенням відносяться до роботи чи послуги у вигляді продукції, в розумінні п.19 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки виконується чи надається для задоволення суспільних потреб, а тому не може підпадати під заборону законодавця кредитодавцю встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, регламентовані п.3 ч.4 ст. 11 ЗУ Про захист прав споживачів, що також не зобов'язує споживача сплачувати їх кредитодавцеві.

У ході судового розгляду судом встановлено, що оспорюваними частинами договорів за п.п. 2.8., 2.8.2.-2.8.5 кредитного договору від 24.07.2014 року № 500503448, п.п. 3, 3.2-3.4 кредитного договору від 25.08.2015 № 500983079 року визначено плату за обслуговування кредитом у вигляді комісійної винагороди не за формулою зі змінним величинами, а чітко фіксованою сумою, що підтверджується графіками платежів, які є невід'ємною частиною зазначених угод, із чітким зазначенням переліку видів таких послуг, зокрема: за управління кредитом, виконання операцій переказу коштів за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування агентів Банку, прийняття готівкових коштів з перерахунком для зарахування на Рахунок в касах Банку у випадку, якщо сума платежу становить до 1 500 гривень (включно); переказ коштів за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування ПАТ «Альфа-Банк» (банкомат з функцією cash-in) у випадку, якщо сума платежу становить до 1 500,00 гривень; надання Кредиту, а відтак не порушує встановлені законодавцем вимоги про право Банку самостійно встановлювати процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях, регламентовані ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», що не є платежами на користь третіх осіб (оцінщиків, експертів, послуг нотаріусів та інше), а тому не можуть підпадати під вимоги ст.55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» про заборону Банкам вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг, що на думку позивача, з якою суд не може погодитись, є підставою позовних вимог.

Слід враховувати обов’язок клієнта сплачувати плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта регламентованих ч.4 ст.1068 ЦК України, оскільки надання таких послуг, в розумінні істотних умов договору, встановлених ст.638 ЦК України хоча і є супутньою послугою, однак їх надання узгоджено сторонами відповідно до умов укладених угод, а тому є обов’язковими до виконання в розумінні вимог ст.526 ЦК України про належне виконання зобов'язання відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Дана правова позиція викладена у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16.11.2016 року №6-1746цс16, 15.04.2015 року у справі № 6-4830св15, 09.12.2015 року у справі №6-22924ск15, яка відповідно до ст.263 ЦПК України враховується судом.

Відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про споживче кредитування, кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.

Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Інформація, що надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити відомості про: найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ; тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо); суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту; тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України; види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться; реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування; необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов’язковими для отримання кредиту, перелік осіб, яких кредитодавець визначив для надання відповідних послуг (за наявності).

Споживач має бути письмово проінформований про те, що вартість послуг третіх осіб установлюється виключно такими особами, відповідно кредитодавець не здійснює інформування про розмір відповідних витрат та/або їх зміну протягом строку дії договору про споживчий кредит і не включає їх до розрахунку реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); попередження про наслідки прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов’язання за договором про споживчий кредит; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок дострокового повернення кредиту; у разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу.

У разі ненадання визначеної у цій статті інформації або надання її в неповному обсязі чи надання недостовірної інформації кредитодавець або кредитний посередник несе відповідальність у порядку та розмірі, визначених законом.

Споживач, який внаслідок ненадання йому визначеної у цій статті інформації або надання її в неповному обсязі чи надання недостовірної інформації уклав договір на менш сприятливих для себе умовах, ніж ті, що передбачені у цій інформації, має право вимагати приведення укладеного договору у відповідність із зазначеною інформацією шляхом направлення кредитодавцю відповідного письмового повідомлення. Кредитодавець зобов’язаний привести договір у відповідність з умовами, зазначеними у наданій інформації, протягом 14 днів з дати отримання такого повідомлення.

Також, за вимогами ч. 6. ст. 11 ЗУ України «Про захист прав споживачів», споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору.

З відкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором.

За ст.12 ЦПК України визначені основні положення цивільного процесуального законодавства, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належність та допустимість доказів регламентуються ст.ст. 77, 78 ЦПК України за якими, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки за ст. 257 ЦК України, та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, що регламентовано ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України.

До посилань позивача про необізнаність щодо правомірності включення до умов кредитних угод умов про стягнення комісійної винагороди за обслуговування кредиту, суд ставиться критично, оскільки при укладенні спірного правочину сторони погодили його умови, позивач засвідчив, що надана йому банком інформація є повною, доступною і достовірною, що підтвердив своїм підписом; не оскаржував й не порушував питання про розірвання кредитного договору.

Позивач не скористався своїми законними правами ні про відкликання упродовж чотирнадцяти календарних днів своєї згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин, перебіг якого розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору, ні правом про вимагання від Банку привести укладені договори у відповідність із інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, шляхом направлення відповідного письмового повідомлення, на яке кредитодавець в свою чергу зобов’язаний привести договір у відповідність протягом 14 днів з дати отримання такого повідомлення, не надано також суду і доказів про причини такого нехтування своїми законними правами.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 14 встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Суд, відповідно до вимог п.3 ч. 4 ст. 265 ЦПК України про вимоги до змісту мотивувальної частини рішення, залишає поза увагою вимоги відповідача щодо застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, вважаючи його сплив підставою для відмови у позові, як вочевидь необгрунтовані та неприйнятні з огляду на законодавство чи усталену судову практику відповідно до рекомендацій Пленуму Верховного суду України, викладених у постанові «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року №14, а також враховуючи відсутність можливості визначення початку перебігу строку позовної давності через ненадання належних та допустимих доказів сторонами щодо припинення укладених угод від 24.07.2014 року №500503448 та від 25.08.2015 року №500983079, що позбавляє суд можливості визначення його початку відрахування, враховуючи загальні межі строку дії кредитних угод, зокрема відповідно до п. 2.3. Договору від 24.07.2014 року №500503448 строк дії Договору визначений до 25.07.2017 року, а згідно п.4 Договору від 25.08.2015 року № 500983079 - до 26.08.2018 року.

Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України витрати по справі віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 77-81, 82 89, 129, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 42 Конституції України, 203, 215, 256, 257, 267, 526, 626, 638, 640, 1054, 1068 ЦК України, Закон України «Про банки і банківську діяльність», Закон України «Про захист прав споживачів», Постанова Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 14, рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011, постанова правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, «Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджені постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 в позові до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсними окремих частин договору споживчого кредиту та повернення коштів, - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії АМ номер 948160, виданий 27.05.2002 року Верхньодніпровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: вул. Десятинна, 4/6, м. Київ, 01001.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: