Рішення № 76934576, 12.09.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

12 вересня 2018 р. Справа № 802/1623/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Гродської В.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача: ОСОБА_1,

відповідача: Малик Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3

до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці у якому просить суд:

- визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України у м. Вінниці щодо невірного застосування розрахункового періоду 12 місяців замість 10 місяців з 01.05.2016 по 28.02.2017 при розрахунку середньомісячних сум за складовими матеріальної (грошової) допомоги до відпустки, матеріальної-допомоги для вирішення соціально-побутових питань при здійсненні перерахунку пенсії, як державному службовцю, ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2018 року.

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці провести з 01.03.2017 року перерахунок та виплату пенсії, як державному службовцю ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), із застосуванням розрахункового періоду 10 місяців, замість 12 місяців за період 01.05.2016 р. по 28.02.2017р. при розрахунку середньомісячних сум за складовими матеріальної (грошової) допомоги до відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань при здійсненні перерахунку пенсії, як державному службовцю, станом на 01.03.2017 року.

Ухвалою суду від 12.06.18 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, про що належним чином повідомлено сторін по справі.

Ухвалою суду від 26.06.2018 позовну заяву ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишено без руху.

В обґрунтуванні вказаної ухвали було зазначено, що відповідно до протоколу №3120 від 07.03.2017 про призначення пенсії, позивачці встановлено пенсію в розмірі 6417,94 грн. з 01.03.2017. Відповідно до протоколу №3120 від 23.06.2017 про перерахунок призначеної пенсії в розмірі 5850,55 грн. Згідно вказаної інформації слідує, що розмір пенсії позивачки змінився ще з 23.06.2017. За правилами визначеними ч.13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. З огляду на викладене позовну заяву залишено без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

24.07.2018 через відділ прийому суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що про розмір пенсії стало відомо після звернення із заявою до відповідача щодо надання копії розпоряджень призначеної пенсії, за наслідками розгляду якої 05.02.2018 отримано відповідь з копіями протоколу №3120, 27.02.2018 за №56/0-1, а на заяву ОСОБА_3 від 06.02.2018 повідомлено управлінням про порядок обчислення її пенсії. Позивач зазначає, що саме з цього періоду позивач дізналась про порушення своїх прав.

31.07.2018 провадження у справі поновлено.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачці невірно застосовано розрахунковий період 12 місяців замість 10 місяців при розрахунку середньомісячних сум за складовими матеріальної (грошової) допомоги до відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань при здійсненні перерахунку пенсії, як державному службовцю, ОСОБА_3 станом на 01.01.2018. Вказані обставини сталі причиною звернення до суду з даним позовом у якому позивач просить суд визнати протиправними дії та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці провести перерахунок та виплату плату пенсії як державному службовцю.

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування власної позиції зазначено, що в результаті невірного тлумачення відповідачем Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 Відповідач невірно застосував розрахунковий період за складовими матеріальної (грошової) допомоги до відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань при розрахунку заробітної плати для обчислення мені пенсії, як державному службовцю за період з 01.05.2016 року по 28.02.2017 року, станом на 01.03.2017 року.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі. На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі надано відзив на позовну заяву. Висловлюючи власну позицію та зі змісту відзиву на позовну заяву представник управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці зазначив наступне. При визначені права особи на призначення пенсії за Законом України «Про державну службу» (далі Закон №889-УІІІ) слід за записами трудової книжки (в необхідних випадках із дорученням інших документів), встановлювати відповідність займаної особою посади, посадам, визначеним в статті 25 Закону №3723-ХІІ

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229, якою затверджено стаж державної служби (далі - Порядок), визначено що стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону №889-УІІІ. Такий стаж дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Таким чином, стаття 46 Закону №889-УІІІ та Порядок не застосовується при обчисленні стажу, який дає право на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. Враховуючи вище зазначене, Вам для визначення права на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» зараховано період роботи з 18.09.1987р. (з дати реорганізації Обчислювального центру у Вінницьке обласне управління Статистики! по 28.02.2017. Враховуючи Порядок, розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією, незалежно від наявності перерв, починаючи з 1 травня 2016 року (абзац 3 пункту 4 Порядку).

В даному випадку інші виплати (крім посадового окладу, надбавки за ранг та вислугу років) враховується за період, починаючи з травня 2016 року по лютий 2017 року (10 місяців). Суми грошової допомоги та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплачені за 2016 рік, враховуються в заробітну плату з розрахунку 1/12 за кожен місяць починаючи з травня 2016 року: 8/12- за 2016 рік, 2/12 - за 2017рік.

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Вінниці як пенсіонерка, якій з 01.03.2017 року призначена пенсія державного службовця ( а. с. 15 ).

Керуючись положеннями пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закону № 889-УІІІ), 01.03.2017 року позивач звернулася з заявою до відповідача, щодо призначення пенсії державного службовця з наданням довідок Головного управління статистики у Вінницькій області від 01.03.2017 року № 38 (а. с. 16), 39 ( а. с. 17 ) про складові заробітної плати по розрахунковому періоду з 01 травня 2016 року по 28 лютого 2017 року за формами затвердженими постановами правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року №1-3.

02 лютого 2018 року ОСОБА_3 звернулася до відповідача з листом в якому просила надати копію розпорядження про призначення пенсії державного службовця станом на 01.03.2017 року та копію розпорядження про перерахунок пенсії ( а.с. 18 ).

5 лютого 2018 року відповідач надав копію протоколу №3120 від 07.03.2017 про призначення пенсії у розмірі 6417.94 грн. (шість тисяч чотириста сімнадцять гривень 94 коп.) з 01 березня 2017р., та копію протоколу №3120 від 23.06.2017 року про перерахунок призначеної позивачці пенсії у розмірі 5850.55 грн. (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят гривень грн. 55 коп.) (а. с. 19-21). Згідно якого позивач дізналася, про суттєве зменшення розміру моєї пенсії.

6 лютого 2018 року ОСОБА_3 звернулася з листом до відповідача про надання письмових розрахунків розміру пенсії державного службовця призначеної станом на 01.03.2017 року згідно протоколу № 3120 від 07.03.2017 року та письмові розрахунки розміру пенсії перерахованої згідно протоколу № 3120 від 23.06.2017 року (а. с. 22).

Відповідач своїм листом від 27 лютого 2018 року №56/0-1 (а. с. 23-25) надав розрахунки призначеної та перерахованої моєї пенсії.

27 лютого 2018 року своїм листом (а. с. 78-79) позивач звернулася до відповідача з проханням зробити перерахунок розміру пенсії з застосуванням, розрахункового періоду 10 місяців (з 01.05.2016р. по 28.02.2017р.) замість 12 місяців.

Лист №82/0-1 від 14 березня 2018 року (а. с. 80), чіткої відповіді на поставлені позивачкою питання відповідачем не надано, тим самим, як зазначила представник позивача, відповідач позбавив ОСОБА_3 законного права на отримання інформації без будь-яких пояснень з приводу прохання зробити перерахунок пенсії позивачки у відповідності з чинним законодавством України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14 вересня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", якою затвердив Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок).

Пунктом 4 Порядку встановлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

При цьому, посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців.

За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016р. як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Згідно вказаного Порядку, у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців.

Відповідно до п.2 Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2016 року №500, державним службовцям матеріальна допомога може надаватися один раз на рік у розмірі середньомісячної заробітної плати на підставі особистої заяви.

Виходячи з аналізу вказаних норм, матеріальна допомога враховується в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. Тому, суперечать вимогам вищенаведених норм чинного законодавства дії відповідача щодо використання для обчислення пенсії позивача сум матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення шляхом ділення загальної суми цих виплат на 12 місяців, оскільки відповідно до довідки від 01.03.2017 №39 ( а. с. 17 ), що видана Головним управлінням статистики у Вінницькій області, суми, які є складовими заробітної плати позивачки, виплачені ОСОБА_3 у період з травня 2016 по лютий 2017 року включно, що складає 10 міс, тому при визначені розміру пенсії позивача ці виплати повинні бути застосовані виходячи з розрахунку: загальна сума виплат за наявні місяці роботи, тобто 10 місяців, що відповідає положенням п. 4 Порядку.

Статтею 2 цього Закону №889-VIII визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

В силу вимог частини другої статті 50 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

З огляду на зазначене, компенсація за невикористану відпустку є складовою заробітної плати і відноситься до системи оплати праці державного службовця.

За приписами частини першої статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу) на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Також стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються, зокрема, суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отриманих застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

З аналізу вказаних норм слідує, що усі отримувані застрахованою особою виплати, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються до заробітку (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічну позицію висловив також і Верховний Суд України в постановах від 28.05.2013р. (№ 21-97а13), від 16.09.2014р. (№ 21-314а14), в яких визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі "Хонякіна проти Грузії" (Khoniakina v. Georgia), №17767/08, пункт 72 від 19 червня 2012 року). Бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу (рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine), №68385/10 та 71378/10) від 26 вересня 2014 року).

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні о справі "Сухонов та Ільченко проти України" (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26 вересня 2014 року, за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першою протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа які воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі судові витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 704,80 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України у м. Вінниці щодо невірного застосування розрахункового періоду 12 місяців замість 10 місяців з 01.05.2016 по 28.02.2017 при розрахунку середньомісячних сум за складовими матеріальної (грошової) допомоги до відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань при здійсненні перерахунку пенсії, як державному службовцю, ОСОБА_3 станом на 01.01.2018 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 37979905).провести з 01.03.2017 перерахунок та виплату пенсії, як державному службовцю ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 21029, РНОКПП НОМЕР_2) , із застосуванням розрахункового періоду 10 місяців, замість 12 місяців за період 01.05.2016 по 28.02.2017 при розрахунку середньомісячних сум за складовими матеріальної (грошової) допомоги до відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань при здійсненні перерахунку пенсії, як державному службовцю, станом на 01.03.2017.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 21029, РНОКПП НОМЕР_2) сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 37979905).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Помічник судді