Ухвала суду № 76934575, 05.10.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

05 жовтня 2018 р. cправа № 0240/3465/18-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

01.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, встановлено, що позовна заява не відповідає таким вимогам, з огляду на наступне.

Частина третя статті 161 КАС України визначає, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч цим вимогам до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

При цьому, до позовної заяви представником позивача подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого вказав, що ОСОБА_1 купував майно, що пропонувалося до придбання невизначеній кількості осіб, які на конкурентних засадах намагалися його придбати. На даний час, позивач не може отримати ні майно, ні грошові кошти, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом про захист його порушених прав, а тому є "споживачем" в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів». Оскільки, норми статті 22 цього Закону визначають, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, представник позивача просив звільнити від сплати судового збору ОСОБА_1 за подання даного позову. На підтвердження обґрунтування щодо підстав звільнення від сплати судового збору, представник позивача посилається на судову практику, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові № 14-57цс18 від 21.03.2018 року.

Визначаючись щодо клопотання представника позивача про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового за подання позовної заяви, суд зазначає наступне.

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Статтею 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Втім, зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області та зобов'язати відповідача повернути ОСОБА_1 грошові кошти сплачені 28.07.2017 року в розмірі 191919,00 грн., в той час як в обґрунтування позову наводить виключно норми Закону України "Про виконавче провадження", а тому у спірних правовідносинах він не є споживачем послуг, що позбавляє суд можливості звільнити його від сплати судового збору відповідно до згаданого Закону.

Суд наголошує, що предметом розгляду у даній адміністративні справі є правовідносини публічного-правового характеру, про що свідчить також те, що позивач звернувся саме до адміністративного суду, в той час, як правовідносини з приводу захисту прав особи як споживача - є правовідносинами приватно-правового характеру та мають місце при розгляді цивільних справ у порядку цивільного судочинства, а тому судовий збір має бути сплачений позивачем на загальних підставах.

Аналогічна правова позиція викладена у рішеннях Великої Палати Верховного Суду, а саме в ухвалах від 10.04.2018 року у справі №800/275/17, від 10.04.2018 року у справі № 800/267/17, від 06.04.2018 року у справі № 9901/474/18.

На підставі наведеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового за подання цієї позовної заяви.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом першим пункту третього частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", станом на 1 січня 2018 року становить 1762 грн.

Позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру на суму 191919,00 грн., а отже, за подання вказаного адміністративного позову необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1919,00 грн.

Позивач не віднесений до передбаченого статтею 5 Закону України "Про судовий збір" переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, а тому не звільнений від його сплати.

Водночас, позивачем до позовної заяви не додано жодних доказів оплати її судовим збором, у встановлених порядку та розмірах, або документів, які підтверджують, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, що є недотриманням вимог статті 161 КАС України.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись статтею 169 КАС України, -

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання представника позивача про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:

1. Надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 1919,19 грн.

Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович