Рішення № 76930850, 02.10.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6536/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 жовтня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І.О.,

за участі секретаря судового засідання Бота О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 01.04.2016 року ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 38423,68 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. В порушення умов договору, позичальник не виконує зобов'язання по своєчасному поверненню кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі – 67 331,60 грн. Просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначену заборгованість та судові витрати у розмірі – 1600,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з’явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Поважність причин неявки суду не повідомив, заперечень проти позову (відзив) не подав.

На підставі ст. 280, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 01.04.2016 року ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 38423,68 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією даної угоди.

Підписавши Генеральну угоду, відповідач підтвердив, що підписана Генеральна угода, разом з запропонованими ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Умовами та правилами, Тарифами складають між ним та банком кредитний договір.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за договором № б/н від 01.04.2016 року, укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та клієнтом – ОСОБА_2 станом на 05.04.2017 року відповідач взяті на себе зобов’язання по договору належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість перед банком в розмірі – 67 331,60 грн., яка складається з наступного: 38 423,68 грн. – заборгованість за кредитом; 7108,37 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 15 369,40 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 6430,15 грн. – штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

З наданого Розрахунку судом також встановлено, що до заборгованості включено пеню у розмірі 15 369,40 грн., вирішуючи питання щодо стягнення якої, суд виходить з наступного.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж правопорушення.

Згідно з п.п. 2.1.1.12.6.2, 2.1.1.12.8.1 Умов і правил надання банківських послуг, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по даному договору.

У той же час, згідно з п. 2.1.1.12.6.2 Умов і правил надання банківських послуг, у випаду невиконання чи неналежного виконання зобов’язань позичальником, останній сплачує банку штраф.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те ж порушення, строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, - свідчить про недотримання положень,закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності.

Про це ж зазначено у правовій позиції судової палати у цивільних справах Верховного суду України у справі № 6-2003цс15 від 21.10.2015.

Виходячи з вищенаведених доводів, суд, визначаючи розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, не бере до уваги розрахунок заборгованості, наданий позивачем в частині нарахування суми боргу за пенею, як такий, що не відповідає встановленим судом умовам кредитного договору.

Як встановлено судом, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов’язання за даним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, оцінивши належність та допустимість доказів, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 01.04.2016 року у розмірі 51 962,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги були заявлені в розмірі 67 331,60 грн., задоволено вимоги в розмірі 51 962,20 грн., що складає 77,17% а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1234,72 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 610, 627, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 76, 89, 141, 280, 282, 284, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; РНОКПП – НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ – 14360570) – заборгованість за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 01.04.2016 року у розмірі 51 962,20 грн., яка складається з наступного: 38 423,68 грн. – заборгованість за кредитом; 7108,37 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 6430,15 грн. – штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; РНОКПП – НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ – 14360570) – судовий збір у розмірі 1234,72 грн. (одна тисяча двісті тридцять чотири гривні сімдесят дві копійки).

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3