Постанова № 76930130, 26.09.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/885/18 Номер провадження 22-ц/786/1896/18Головуючий у 1-й інстанції Потетій А. Г. Доповідач ап. інст. Бондаревська С.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Кривчун Т.О., Кузнєцової О.Ю.

при секретарі: Григоришиній М.В.

представника позивача - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк"

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 червня 2018 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець Полтавського виконавчого органу Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець Полтавського виконавчого органу Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначала, що 24 березня 2018 року нею отримано постанову про відкриття виконавчого провадження №55961713 щодо стягнення з неї - ОСОБА_3 грошових коштів на користь ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріаль-ного округу Хара Н.С. від 02 жовтня 2017 року.

Також вказувала, що до 24 березня 2018 року її належним чином не було повідомлено про існування у неї заборгованості перед ПАТ "ПУМБ", договорів із ПАТ "ПУМБ" вона не укладала, про існування виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу дізналася лише 24 березня 2018 року, оскаржити виконавчий напис у встановленому законом порядку не мала змоги, як не мала змоги і вчинити дії із захисту своїх законних прав та інтересів від необгрунтованих претензій.

Позивачу не відомі обставини та підстави за яких ПАТ "ПУМБ" має право вимагати сплати від неї будь-якої заборгованості.

Окрім того, позивач вказувала, що в АТ "Банк Ренесанс капітал" нею проводилася сплата заборгованості за кредитом, отримати довідку та розрахунок сплати вона не мала змоги, оскільки АТ "Банк Ренесанс Капітал" припинив своє існування в м. Полтаві, підстави закриття філій банку, їх подальша діяльність їй не відомі, повідомлення від АТ "Банк Ренесанс Капітал" та ПАТ "ПУМБ" щодо припинення діяльності та домовленостей між двома юридичними особами, до неї не надходили, будь-яких повідомлень від ПАТ "ПУМБ" - не отримувала.

Посилаючись на те, що в поданих документах для здійснення виконавчого напису нотаріуса ПАТ "ПУМБ" зазначило дані, що не відповідають договірним; документів, що підтверджують безспірність вимог банком не надало, - позивач просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №НМТ 977822, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. від 02 листопада 2017 року щодо звернення стягнення із ОСОБА_3 заборгованості в сумі 10 401 грн. 16 коп., в тому числі простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі - 7 359 грн. 86 коп., простроченої заборгованості за комісією - 2138 грн. 46 коп., простроченої заборгованості за процентами - 902 грн. 84 коп.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 27 червня 2018 року позов ОСОБА_3 - задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №НМТ 977822, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. від 02 листопада 2017 року щодо звернення стягнення із ОСОБА_3 заборгованості в сумі 10 401 грн. 16 коп., в тому числі простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі - 7 359 грн. 86 коп., простроченої заборгованості за комісією - 2 138 грн. 46 коп., простроченої заборгованості за процентами в сумі - 902 грн. 84 коп.

Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, незаконність та необгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просило скасувати рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 червня 2018 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_3 у повному обсязі.

На апеляційну скаргу свій відзив надав представник позивача - ОСОБА_2, в якому, спростовуючи, доводи апелянта просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 червня 2018 року - залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що 24 берез-ня 2018 року позивачем отримано постанову про відкриття виконавчого провадження №55961713 щодо стягнення з неї грошових коштів на користь ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" на підставі виконавчого напису №2215 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. від 02 жовтня 2017 року.

Також судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що виконав-чий напис приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. було здійснено 02 листопада 2017 року та зареєстровано в реєстрі за №2215, на підставі заяви ПАТ «Перший український міжнародний банк» про вчинення виконавчого напису, до якої банком було додано оригінал кредитного договору №GP 6669764, укладеного 11 серпня 2014 року між АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український міжнародний банк», та позивачем; а також виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості станом на 09 жовтня 2017 року, та вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ«ПУМБ», на підтвердження направлення на адерсу позивача вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом, надано список поштових відправлень рекомендованих листів, з якого вбачається, що на адресу ОСОБА_3 направлено письмову вимогу (повідом-лення), однак підтвердження отримання листа адресатом - банком не надано.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, та, визнаючи виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що нотаріус, при вчиненні напису, не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, належним чином не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив процедуру вчинення напису, передбачену Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне.

Відповідно доі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта, має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Відповідно до роз'яснень, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №320/8269/15-ц, питання визначення судами безспірності суми заборгованості під час розгляду справ про оскарження законності вчинення нотаріусом виконавчого напису, вже досліджене Верховним Судом України. Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 04 березня 2015 року у справі №6-27цс15 зазначено, що наявність спору про розмір заборгованості у суді на час вчинення виконавчого напису спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника. При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 4 березня 2015 року в справі №6-27цс15, від 11 березня 2015 року в справі № 6-141цс14). Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17). Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого, ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що відповідачем надано нотаріусу Договір споживчого кредитування №СР-6669764 від 11 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та АТ "Банк Ренесанс капітал" та виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості станом на 09 жовтня 2017 року в розмірі 10 401 грн. 16 коп., яка склада-ється з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі - 7 359 грн. 86 коп., простроченої заборгованості за комісією - 2 138 грн. 46 коп., простроченої заборгованості за процентами в сумі - 902 грн. 84 коп., розрахунок такої заборгованості - відсутній. За текстом Договору, укладеного між АТ "Банк Ренесанс Капітал" та позивачем, сума споживчого кредиту становить 7 131 грн., що не відповідає сумі, визначеній виконавчим написом нотаріуса та є меншою за розміром.

З урахуванням встановленого, з огляду на вищевикладені правові позиції Верховного Суду та обставини даної справи, зважаючи на те, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у відсутності спору між ОСОБА_3 та ПАТ "Перший Український міжнародний банк" стосовно розміру заборгованості та безспірності сум, що підлягають стягненню,- місцевий суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обгрунтовано задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування - не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: /підпис/ Бондаревська С.М. Судді: /підписи/ Кривчун Т.О. Кузнєцова О.Ю.

З оригіналом згідно:

Суддя: Бондаревська С.М.