Ухвала суду № 76928886, 04.10.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8182/18

Провадження № 1-кс/524/3375/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2018 слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука - Андрієць Д.Д., за участю секретаря Полтавської Є.І., прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, захисника – ОСОБА_3, розглянувши в судовому засіданні в м.Кременчуці скаргу адвоката ОСОБА_3 на незаконне затримання,-

ВСТАНОВИВ:

04.10.2018 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді із скаргою в порядку ст. 206 КПК України в якій просив визнати затримання ОСОБА_2 о 15:00 03 жовтня 2018 року незаконним та негайно звільнити його з-під варти.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав скаргу та просив її задовольнити. Вказав, що в провадженні СВ Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження №12018170090003610.

03 жовтня 2018 року працівниками поліції о 15:00 фактично затримано ОСОБА_2 у нього вдома за адресою: м.Кременчук, вул.Молодіжна, 9, кім.38. В момент затримання ОСОБА_2 не було повідомлено про підстави його затримання та не роз’яснення його права. З 15:00 до 19:45 03 жовтня 2018 року ОСОБА_2 тримали під вартою без захисника. Крім того вважав, що на час фактичного затримання ОСОБА_2 підстава, передбачена п.2 ч.1 ст.208 КПК України була відсутня.

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав скаргу свого захисника.

Прокурор Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_1 проти задоволення скарги заперечував.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 повідомила суду, що вона є співмешканкою ОСОБА_2. 03 жовтня 2018 року в період з 15:00 до 16:00 за місцем їх проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, кім.38 невідомі особи затримали ОСОБА_2. На її запитання один з них повідомив про те, що вони є працівниками поліції. Їй та ОСОБА_2 про причини затримання останнього не повідомляли.

Слідчий Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_5 повідомив слідчому судді про те, що 03 жовтня 2018 року близько 18:00 до нього в службовий кабінет з’явився ОСОБА_2, ознаки зовнішності та одяг якого співпадали із описанням особи, яка вчинила напад на потерпілу ОСОБА_6. У зв’язку із чим ним було прийнято рішення про затримання ОСОБА_2 в порядку статті 208 КПК України. Вважає, що затримання ОСОБА_2 відбулось без порушення вимог КПК України.

Статтею 29 Конституції України визначено, що у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід. При цьому обґрунтованість затримання протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 11 «Про застосування Конституції України при здійснення правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди під час розгляду конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Отже, вказаним положенням Конституції України визначений орган, яким перевіряється обґрунтованість затримання, а також встановлений часовий проміжок, упродовж якого має бути проведена відповідна дія.

Крім того, наведена вище стаття Конституції України надає кожному затриманому право у будь-який час оскаржити у суді своє затримання.

З огляду на те, що стаття 3 КПК не розкриває зміст поняття «затриманий», такою особою слід вважати підозрюваного, до якого застосований тимчасовий запобіжний захід у вигляді затримання.

Враховуючи, що затримання не може тривати понад сімдесяти двохгодинний строк і закінчується застосуванням або ж відмовою у застосуванні запобіжного заходу, саме протягом вказаного періоду підозрюваний має статус затриманого, тобто у будь-який час сімдесяти двохгодинного відрізку може скористатися своїм правом на оскарження затримання.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити наявність трьох складових - наявність обґрунтованої підозри, наявність передбачених ст. 177 КПК ризиків, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Однак, не дивлячись на те, що ч. 1 ст. 194 КПК не узгоджується з положеннями ст. 29 Конституції України, оскільки прямо не покладає на слідчого суддю обов'язок здійснити перевірку обґрунтованості затримання, враховуючи, що норми Конституції України є нормами прямої дії, саме під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий суддя має встановити, чи є затримання обґрунтованим.

Наведений висновок підтверджується також вимогами, закріпленими статтею 206 КПК.

Так, у силу вимог ч. 2 ст. 206 КПК за наявності обґрунтованої підозри, що у межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності чинного судового рішення, слідчий суддя зобов'язаний вжити заходи для її доставки до суду для з'ясування підстав позбавлення цієї особи свободи.

У той же час, як регламентовано частиною 4 статті 206 КПК, якщо до доставляння такої особи до слідчого судді прокурор або слідчий звернуться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити розгляд клопотання у найкоротший строки.

Тлумачення наведених норм у їх сукупності та взаємному зв'язку з ст. 29 Конституції приводить до висновку, що питання перевірки обґрунтованості затримання віднесене до компетенції того слідчого судді, яким здійснюється розгляд клопотання про обрання до підозрюваного запобіжного заходу.

Додатковим доводом на користь вищезазначеного висновку є сформульований статтею 12 КПК принцип забезпечення прав на свободу та особисту недоторканість, частиною 2 якої визначено, що кожен, кого затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, повинен бути у найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання.

Отже, обґрунтованість затримання перевіряється слідчим суддею упродовж сімдесяти двох годин з моменту затримання, тобто під час вирішення питання про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Вищевикладене узгоджується з підпунктом c) пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який з-поміж іншого допускає законне затримання особи з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Слідчий суддя відзначає, що затримання ОСОБА_2 за місцем його проживання у період з 15:00 до 16:00 не підтверджуються жодними об’єктивними даними. Слідчий суддя критично оцінює показання свідка ОСОБА_4, з огляду на її близькі стосунки з ОСОБА_2.

На переконання слідчого судді не відповідають фактичним обставинам доводи скарги в частині несвоєчасного залучення захисника затриманого, оскільки останній прибув на місце затримання під час складання відповідного протоколу, про що свідчить наявність у вказаному документі підпису захисника ОСОБА_3.

Крім того, слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи скарги про те, що слідчий не звернувся із клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, оскільки 04 жовтня 2018 року до Автозаводського районного суду м.Кременчука надійшло клопотання старшого слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018170090003610 від 03 жовтня 2018 року відносно ОСОБА_2

За результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 слідчим суддею не отримано відомостей, які б створювали обґрунтовану підозру про те, що ОСОБА_2 утримується під вартою незаконно, оскільки, відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 03 жовтня 2018 року, ОСОБА_2 затримано 03 жовтня 2018, о 18 годині 05 хвилин, в порядку ст. 208 КПК України, а саме з підстав викладених у п. 2 ч. 1 вказаної статті.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст. 206 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 на незаконне затримання – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п’яти днів, з дня її проголошення.

Слідчий суддя Д.Д.Андрієць