Ухвала суду № 76926650, 04.10.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/11806/18

Провадження №1-кс/712/5764/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про тимчасовий доступ до речей та документів

04 жовтня 2018 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

слідчого судді Романенко В.А.

за участю секретаря Таран А.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси винесене в кримінальному провадженні № 12018250000000043, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2018 за ознаками злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, заступником начальника відділу СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1, погоджене прокурором відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_2 клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся заступник начальника відділу СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1 з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів.

Клопотання мотивує тим, що СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018250000000043 від 28.02.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що Черкаський міський голова ОСОБА_3, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, тобто суб’єктом ЗУ «Про запобігання корупції» від 14.11.2014, діючи умисно, не вніс до щорічної декларації за 2016 рік у розділ 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів) та у розділ 11 «Доходи, в тому числі подарунки» відомості про отриманий ним від групи депутатів Черкаської міської ради подарунок на свій день народження 08.08.2016 – ручний годинник «ZENITH», орієнтовною вартістю від 10000 до 15000 тисяч доларів США, що станом на 08.08.2016 еквівалентно від 248056 грн. до 372084 грн.

Факт наявності у ОСОБА_3 цінного подарунка – годинника «ZENITH», отриманого ним 08.08.2016 підтверджується показами свідків – депутатів Черкаської міської ради, які безпосередньо приймали участь у придбанні подарунку.

Крім того, в ході подальшого досудового розслідування встановлено, що у фактичному користуванні ОСОБА_3 знаходиться автомобіль «LEXUS LX 570, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, яким останній фактично користується з 01.07.2016 року, при цьому право власності на даний автомобіль оформлено на мати ОСОБА_3 – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також у фактичному користуванні ОСОБА_3 знаходиться автомобіль «Mersedes-Benz S500», 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, при цьому право власності на даний автомобіль зареєстровано за рідним братом ОСОБА_3 – ОСОБА_5.

В ході аналізу щорічних декларацій ОСОБА_3 за 2016 рік та за 2017 рік встановлено відсутність відомостей про наявність у фактичному користуванні у суб’єкта декларування автомобіля «LEXUSLX 570, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль «Mersedes-Benz S500», 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, чим порушено вимоги ст. 46 ЗУ «Про запобігання корупції» від 14.11.2014.

Факт наявності у фактичному користуванні ОСОБА_3 зазначених вище автомобілів підтверджується матеріалами, здобутими оперативним підрозділом УЗЕ в Черкаській області ДЗЕ НПУ в рамках ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність».

Згідно рапорту оперативного підрозділу УЗЕ в Черкаській області від 21.09.2018 встановлено, що автомобілі «Mersedes-BenzS500», 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 має страховий поліс №АК8981427, виданий страховою компанією ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» (код ЄДРПОУ 33908322), юридична адреса: м. Київ, вул. Борщагівська, 154.

Приймаючи до уваги вищевикладене, на даний час, з метою встановлення осіб, які замовляли послуги страхової компанії та фактично користуються страховими полісами, виданими на вказані вище транспортні засоби, виникла необхідність в дослідженні документів та інформації, які знаходяться у володінні ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», а саме – документи, які стали підставою для видачі полісу на автомобіль «Mersedes-BenzS500», 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, в тому числі і всі наявні документи щодо ідентифікації особи (осіб), яка укладала такий договір за період з моменту першого звернення осіб відносно вказаного транспортного засобу і станом на 13.09.2018; поліс №АК8981427.

В судове засідання слідчий не з’явився, скерував до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність. Клопотання підтримує та просить задовольнити.

Згідно ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно ч. 2 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно до ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Пунктом другим, частини 5 статті 163 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв’язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Згідно вимог ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 5 частини другої цієї статті тимчасовий доступ до речей і документів є одним з таких заходів забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Частиною 1 ст. 218 КПК України передбачено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Отже, зміст норм ст. 218 КПК України визначає загальне правило визначення місця проведення досудового розслідування, яке узгоджуються і зі ст. 32 КПК України, як місця вчинення кримінального правопорушення.

Нормами чинного КПК України прямо зазначено, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Органом досудового розслідування є не слідчий підрозділ, а відповідний орган внутрішніх справ, безпеки чи прокуратури, до складу якого входить цей слідчий підрозділ, оскільки територіальна підсудність повинна визначатись не за фактичним місцем розташування слідчого підрозділу, а за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ, що є підставою для направлення відповідних клопотань за підсудністю.

В клопотанні заступника начальника відділу СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до документів зазначено, що саме СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018250000000043 від 28.02.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України. Крім того на клопотанні міститься штамп СУ ГУНП в Черкаській області.

Відповідно до наданого до клопотання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018250000000043 від 28.02.2018 року є Черкаський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, який і повинен звертатися до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до документів.

Статтею 38 ч. 1 КПК України органом досудового розслідування слідчі підрозділи, законодавець визначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проводиться саме слідчими підрозділами органів Національної поліції, органів безпеки, органами, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів державного бюро розслідувань, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, а не іншими підрозділами (наприклад, відділом карного розшуку, відділом захисту економіки, тощо, що також входять до складу відповідного органу – юридичної особи).

На необхідність розгляду справ «судом, встановленим законом» в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод неодноразово звертав увагу в своїх прецедентних рішеннях Європейський суд з прав людини (у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76, у справі «Коем та інші проти Бельгії» (Coeme and Others v. Belgium), заява №№ 32492/96, 32547/96, 32548/96, 33209/96 та 33210/96, у справі Кембелл і Фелл проти Сполученого Королівства від 28.06.1984 р., у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07. 2006 р., у справі «Верітас проти України» від 13.11.2008 р.), зазначаючи, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Безпосередньо в рішеннях у справі «Сокуренко і Стригун проти України» та у справі «Верітас проти України» Європейським судом з прав людини було визнано навіть перевищення повноважень Верховним Судом України при прийнятті процесуального рішення в ході розгляду конкретної справи.

Відповідно до ст. 9 ч. 5 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За таких обставин клопотання про тимчасовий доступ до документів подано органом досудового розслідування, під юрисдикцію якого не знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 9 ч.6 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України. Одними з таких засад є законність (ст. 7 ч.1 п.2 КПК України).

Таким чином, враховуючи практику ЄСПЛ та норми національного законодавства, виходячи з принципу розгляду клопотання саме належним судом (в т.ч. і до підсудності якого відноситься розгляд справи), вищевказане клопотання підлягає поверненню заступнику начальника відділу СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1, який звернувся з даним клопотанням (за аналогією процесуального закону відповідно до ст. 9 ч. 6 КПК України).

Керуючись ст.ст. 7, 9, 32, 38, 40, 131-132, 159-166, 369-372, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Повернути клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до документів у кримінальному провадженні № 12018250000000043 від 28.02.2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.А. Романенко