Рішення № 76923317, 03.10.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3462/18

провадження №2/619/1533/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2018 року Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого-судді Калмикової Л.К., за участю секретаря судового засідання- Кравченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовною заявою до Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт Козача Лопань, вул. Першого Травня, №1, загальною площею - 34,80 кв.м. та житловою площею - 14,00 кв.м. належить на праві приватної власності його бабусі ОСОБА_2, згідно: свідоцтва про право власності від 10.06.1988 року, виданого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_3, реєстр №2792 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 червня 1988 року, виданого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, реєстр № 2794.

Бабуся - ОСОБА_2 померла 29 грудня 1995 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 01 січня 1996 p., виданим Козачо-Лопанською селищною Радою Дергачівського району Харківської області, актовий запис №4, серія 1-ВЛ №356042.

На момент відкриття спадщини діяв ЦК Української PCP ( в редакції 1963 року), відповідно до ст. 549 якого діями, що свідчать про прийняття спадщини визнавались дії, що свідчили про те, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 він прийняв, так як проживав на момент смерті разом з нею, доглядав її, поховав її. Крім того, за життя ОСОБА_2, склала заповіт, за яким все їй належне майно на момент смерті вона заповіла йому, позивачу у справі ОСОБА_1

За викладених обставин він змушений звернутися до суду для визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за заповітом.

В судове засідання позивач не з’явився, згідно заяви підтримує позовні вимоги, просить розглядати справу у його відсутність, що суд вважає за можливе.

Представник Козачолопанської селищної Ради Дергачівського району Харківської області - відповідача у справі в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача, що суд вважає за можливе, питання щодо вирішення справи поклав на розсуд суду.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт Козача Лопань, вул. Першого Травня, №1, загальною площею - 34,80 кв.м. та житловою площею - 14,00 кв.м. належить на праві приватної власності ОСОБА_2 згідно: свідоцтва про право власності від 10.06.1988 року, виданого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_3, реєстр №2792 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 червня 1988 року, виданого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, реєстр № 2794.

Згідно свідоцтва про смерть серії 1-ВЛ №356042 ОСОБА_2 померла 29.12.1995 року.

Відповідно до заповіту від 28.09.1990 року ОСОБА_2 усе своє майно заповіла своєму онукові ОСОБА_1.

Згідно довідки від 24.09.2018, виданої Козачолопанською селищною радою Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_1 поховав свою бабусю ОСОБА_2, померлу 29.12.1995.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст.1233 ЦКУ заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 даної статті спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем, на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого строку він не заявив про відмову від спадщини.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, законами України від 2 вересня 1993 року N 3425-XII "Про нотаріат" від 23 червня 2005 року N 2709-IV "Про міжнародне приватне право", іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Звернення до суду є способом захисту особистого майнового права та інтересу.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним із способів такого захисту згідно з указаною нормою Кодексу є визнання права.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням доказів, наданих у справі, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284,288,289 ЦПК України, на підставі ст.ст. 16, 1216-1218, 1220-1223,1261,1268, 1270 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 34,80 кв.м., з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: вул. 1-го Травня, №1, смт Козача Лопань Дергачівського району Харківської області, в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2, померлої 29 грудня 1995 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Дергачівський районним суд Харківської області.

Сторони у справі:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Козачолопанська селищна рада Дергачівського району Харківської області, вул. Перемоги, 1, смт К. Лопань, Дергачівський район, Харківська область , код ЄДРПОУ 04399335.

Суддя Л. К. Калмикова