Рішення № 76922210, 24.09.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2018 Справа №607/14342/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого Грицака Р.М. за участю секретаря Чех Ю. представника позивачів ОСОБА_1

представника відповідача Ярош О.П.

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 до Тернопільської міської ради про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Тернопільської міської ради про визнання права власності. В обґрунтування позовних вимог зазначають, що 19 червня 2003 року ОСОБА_3 головою правління ВАТ «ТЕКСТЕРНО» видано ордер на склад сім'ї ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_5 (донька) на зайняття житлової площі в кімнаті АДРЕСА_1 розміром, 50,0 кв.м. У житлі за адресою АДРЕСА_1 їх сім'я фактично проживає та зареєстрована з 18 липня 2003 року, а також з 26.04.2013 року за даною адресою зареєстрована та проживає неповнолітня дитина ОСОБА_6 Вказаний гуртожиток належав ВАТ ВО «Текстерно», на сьогоднішній день його власником є Тернопільська міська рада. Відповідно до дозволу ВАТ «Текстерно» в 2003 році ними проведено добудову до квартири АДРЕСА_1 із дотримання норм та правил ДБН. 26 квітня 2018 року вони звернулися до Тернопільської міської ради із заявою про вирішення питання отримання у власність займаного нами житла в гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 та подали пакет всіх необхідних документів. Однак, їм відмовлено в отриманні у власність вказаного житла у гуртожитку, чим порушено їх право на отримання займаного нами житла у власність. Тому в порядку захисту своїх прав просять визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітньою ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в рівних частках, а саме по ? її частині.

Представник позивачів ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить позов задовольнити.

Представник відповідача Виконавчого комітету Тернопільської міської ради - Ярош О.П. позову не визнав та подав відзив на позов в якому зазначив, що відповідно до вимог закону обов'язковою умовою приватизації кімнати в гуртожитку є наявність двох обставин: гуртожиток перебуває у власності територіальної громади; здійснене перепланування погоджене. Рішенням Тернопільської міської ради від 21.08.2008р. №5/20/8 вирішено прийняти гуртожиток за адресою АДРЕСА_1 у комунальну власність. Позивачами надано Звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж квартири АДРЕСА_1. Звіт не є тим документом, який засвідчує відповідність проведених робіт державно будівельним нормам чи санітарним і протипожежним вимогам. У висновках Звіту вказано, що за результатами технічного обстеження квартири встановлено її відповідність вимогам надійності, безпечної експлуатації і можливості її експлуатації. Такі вимоги, як надійність, безпечність експлуатації і можливість ДБН не передбачені. Тому в задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав:

За умовами ст. 4 ЦПК України кожна особа, має в порядку встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно частини другої статті 154 Сімейного кодексу України батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.

Статтею 59 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені' законом. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом.

ОСОБА_5, як мати та законний представник неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, звертається із цією позовною заявою також і в інтересах її дочки. За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи, або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, житлових, земельних сімейних, трудових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. 19 червня 2003 року головою правління ВАТ «ТЕКСТЕРНО» видано ОСОБА_3 на склад сім'ї ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_5 (донька) ордер на зайняття житлової площі в кімнаті АДРЕСА_1 розміром 50,0 кв.м. 05.08.2003 року ВАТ «ТЕКСТЕРНО» надано дозвіл ОСОБА_3 на проведення добудови балкону - лоджі до кімнати АДРЕСА_1. Як встановлено в судовому засіданні, позивачами проведено добудову балкону - лоджі до квартири АДРЕСА_1 та згідно технічного паспорта виготовленого ПНПВП «Євростиль» загальна площа даної квартири становить 62,1 кв.м., житлова - 31,6 кв.м.

Як вбачається зі Звіту складеного ПНПВП «Євростиль» від 28.03.2018 року за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж квартири АДРЕСА_1, встановлено їх готовність до експлуатації.

Рішенням Тернопільської міської ради від 21.08.2008р. №5/20/8 вирішено прийняти гуртожиток за адресою АДРЕСА_1 у комунальну власність.

ОСОБА_5 10.11.2012 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 та змінила прізвище на ОСОБА_5, що підстверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1.

ОСОБА_5 є матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2.

Згідно довідки виданої 14.03.2018 року ПП «ТернопільКомСервіс», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з 18.07.2003 року зареєстровані та проживають в кімнаті АДРЕСА_1, ОСОБА_6 зареєстрована в даному помешканні з 10.09.2013 року.

ОСОБА_3 не має власного житла, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №132067979 від 25.07.2018 року, довідкою ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» від 23.04.2018 року №1 128.

ОСОБА_4 не має власного житла, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №132067082 від 25.07.2018 року, довідкою ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» від 23.04.201 8 року №1124.

ОСОБА_5 не має власного житла, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №132068734 від 25.07.2018 року, довідкою ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» від 23.04.201 8 року №1 125.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 не має власного житла, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №132059845 від 25.07.2018 року, довідкою ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» від 23.04.201 8 року №1 127. Довідкою ТВБВ №10019/08 ПАТ «Державний ощадний банк України» від 15.03.2018 року №44 підтверджується те, що позивачі не використали житлових чеків для приватизації житла.

Приватизація житлових приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них. Згідно ст. 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до закону. Громадяни, які на законних підставах проживають у гуртожитках державної форми власності, гуртожитках, що було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), набувають право на приватизацію житлових приміщень у таких гуртожитках після їх передачі у власність відповідної територіальної громади. Згідно з ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» сфера дії цього Закону поширюється на громадян, які не мають власного житла, і більше п'яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них. Відповідно до п.14 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 26.12.2009 року, передача квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» перебували у комунальній власності, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Громадяни, які проживають у гуртожитках, що перебувають у власності підприємств, установ, організацій, утворених у процесі корпоратизації чи приватизації, набувають право на приватизацію займаних жилих приміщень після передачі таких гуртожитків у комунальну власність за умови, що вони фактично проживають у таких гуртожитках правомірно і тривалий час (не менше п'яти років).

За умовами положень статті 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», приватизація жилих і нежилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад, які раніше були самовільно переплановані, може відбуватися після визнання перепланування таким, що відповідає законодавству України щодо технічних умов і будівельних норм до житла.

Відповідно до статтей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що відповідно до законодавства України кожен громадянин має право приватизувати займане ним житло, що позивачами не було використано право на безоплатну приватизацію житла, позивачі фактично проживають у гуртожитку правомірно і тривалий час (не менше п'яти років), проведена позивачами добудова до спірної квартири відповідає законодавству України щодо технічних умов і будівельних норм до житла, Тернопільською міською радою відмовлено позивачам у передачі житла у власність, суд приходить до висновку, що права позивачів на приватизацію житла підлягають захисту задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.

Керуючись Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 4, 12, 13, 81, 263, 265, 352, 354 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення строку на апеляційне скарження в порядку вимог ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 01 жовтня 2018 року.

Головуючий суддяР. М. Грицак