Ухвала суду № 7691987, 19.01.2010, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19.01.2010 року Справа № 2а-344/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі : Любімовій Г.Ю.,

за участю представників

позивача: ОСОБА_1. (довіреність № 647 від 05.10.2009),

відповідача: не зявився,

третьої особи: ОСОБА_2 (довіреність № 1594 від 23.10.2009),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства «Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», третя особа ОСОБА_4, про скасування реєстрації права власності, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2009 ОСОБА_3 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства «Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», третя особа ОСОБА_4, у якому просила визнати протиправною реєстрацію права власності ОСОБА_4 від 24.06.2009 за реєстраційним номером 25495800 у реєстрі прав власності на нерухоме майно та скасувати реєстрацію права власності від 24.06.2009 за реєстраційним номером 25495800.

У обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що КП «СМБТІ» при здійсненні реєстрації права власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 25495800 було порушено ряд положень законодавства, що регулює порядок реєстрації права власності на нерухоме майно. Так, відповідачем було порушено порядок розгляду заяви про реєстрацію права власності та доданих до неї документів, оскільки за реєстраційним номером 25495800 на час розгляду заяви ОСОБА_4 про реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: Луганська область, м. Свердловськ, вул. Піонерська, буд 150 а, відповідно до витягу № 21000518 від 21.11.2008 право власності на нерухоме майно вже було зареєстровано за позивачем, на підставі свідоцтва про право власності САВ 906646, виданого виконавчим комітетом Свердловської міської ради 21.11.2008, яке ніким не оспорене та не скасоване. Отже, відповідач мав підстави для відмови у задоволенні заяви.

Крім того, відповідачем проведено реєстрацію права власності без проведення технічної інвентаризації обєкту, права щодо якого підлягають реєстрації.

Відповідачем проведено реєстрацію права власності за ОСОБА_4. на підставі рішення Свердловського міського суду Луганської області від 04.03.2008 за справою № 2-251/2008. У витязі зазначено адресу нерухомого майна АДРЕСА_1. У вказаному будинку відсутні будь-які квартири та він є цілісним.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Також, відповідачем до суду надано заперечення на адміністративний позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки з боку відповідача ніяких порушень не допущено.

Представник третьої особи проти задоволення позовних вимог також заперечував, надав заперечення, у яких зазначив, що відповідачем законно зареєстровано право власності на Ѕ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 на підставі рішення Свердловського міського суду Луганської області від 04.03.2008 у справі № 2-251/2008.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

Як вбачається зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.6), виданого виконавчим комітетом Свердловської міської ради 21.11.2008, право власності на будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 а належить ОСОБА_3. Підставою видачі свідоцтва є рішення постійнодіючого Третейського суду при асоціації «Бізнес-Право» від 22.10.2008 у справі № 160/08.

На підставі свідоцтва про право власності за позивачем 21.11.2008 комунальним підприємством «Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності на нерухоме майно будинок з спорудами і побутовими будівлями за вищезазначеною адресою (а.с.6 зворот).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою постійнодіючого третейського суду при асоціації «Бізнес-Право» від 28.09.2009 за нововиявленими обставинами скасовано рішення цього ж суду від 22.10.2008 (а.с.37-42).

Ухвалою Камянобрідського районного суду м. Луганська від 01.10.2009 (а.с.43) скасовано ухвалу Камянобрідського райсуду м. Луганська від 05.11.2008 про видачу виконавчого документу за рішенням третейського суду при асоціації «Бізнес-Право» від 22.10.2008 по справі № 160/08 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання договору купівлі продажу дійсним та про визнання права власності на нерухоме майно.

Рішенням Свердловської міської ради від 20.10.2009 за № 387 визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно САВ 906646 від 21.11.2008, що видане ОСОБА_3 на будинок з господарськими та побутовими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 а.

Також з матеріалів справи вбачається, що 04.03.2008 Свердловським міським судом Луганської області винесено рішення у справі № 2-251/2008 (а.с.25-33) про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про поділ сумісного майна подружжя, придбаного у період шлюбу, за яким житловий будинок і належні до нього господарські будівлі і споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, визнані спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_6, за кожним з них вказано право власності на Ѕ частину цього будинку, проведено виділ часток кожного з них в натурі.

22.04.2009 ухвалою Верховного Суду України за касаційною скаргою ОСОБА_4 рішення Свердловського міського суду Луганської області від 04.03.2008 залишено в силі (а.с.34).

На підставі рішення Свердловського міського суду Луганської області від 04.03.2008 у справі № 2-251/2008 відповідачем КП «СМБТІ» 24.06.2009 за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 а, кв.1 (а.с.44).

Ухвалою Свердловського міського суду Луганської області від 25.12.2009 у звязку з нововиявленими обставинами та призначенням розгляду справи № 8-2-2009-2 по суті було скасовано рішення Свердловського міського суду Луганської області від 04.03.2008.

Таким чином, у Свердловському міському суді Луганської області на розгляді знаходиться справа № 8-2-2009-2 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_8 та ОСОБА_5, про визнання майна спільною власністю та поділ майна подружжя.

Отже, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що вирішення вказаного адміністративного спору неможливе без зясування питань, якими обґрунтовуються оскаржувані дії субєкта владних повноважень, а саме без зясування законності підстав набуття права власності на обєкт нерухомості, щодо якого ці дії вчинено.

Однак, до компетенції адміністративного суду не належить вирішення спорів про право власності, оскільки такі спори не належать до публічно-правових, якими обмежується адміністративна юрисдикція.

З матеріалів справи вбачається існування конкуренції підстав виникнення права власності у різних осіб приватного права, що претендують на спірне майно.

У звязку з викладеним, судом на розсуд учасників процесу поставлено питання про закриття провадження у цій адміністративній справі.

Представники позивача та третьої особи заперечували проти закриття провадження у справі та наполягали на подальшому розгляді справи.

Однак, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на таке.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, згідно з п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «субєкт владних повноважень» відповідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003р. № 66/7387, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру державну реєстрацію обєктів нерухомості та прав власності на них здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.

З викладеного вбачається, що відповідачу на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, повязаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, у звязку з чим бюро технічної інвентаризації в розумінні п.7 ст.3 КАС України є субєктом владних повноважень.

Тобто суд робить висновок, що спір за загальними ознаками підпадає під поняття адміністративної справи, що міститься у ст.3 КАС України.

Разом з тим, як вже вищезазначене, судом встановлено, що має місце існування конкуренції підстав виникнення права власності у різних осіб приватного права, що претендують на спірне майно.

На думку суду, для того, щоб вирішити адміністративний спір, що виник між сторонами у справі, має бути прийнято остаточне судове рішення, в якому буде розвязано конкуренцію підстав виникнення права власності різних осіб на спірне майно.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в основі спору лежить спір про право власності, який відповідно до ст.17 КАС України не належить вирішувати в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 1 ч.1 ст.157 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства «Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», третя особа ОСОБА_4, про скасування реєстрації права власності підлягає закриттю.

Керуючись п.1 ч.1 ст.157, ст.ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства «Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», третя особа ОСОБА_4, про скасування реєстрації права власності.

Розяснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала про закриття провадження в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя К.О. Пляшкова